Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
В складі австрійської імперії першої половини хіх ст.
АНТИКРІПОСНИЦЬКА БОРОТЬБА
Мирні форми: Збройні форми:
- скарги до урядових установ; - потрави посівів, підпали панських садиб;
- відмова відбувати панщину, сплачувати оброк; - захоплення та розподіл панського майна;
- непокора властям, урядовцям; - вбивства поміщиків та їх управителів;
- втечі, ухилення від рекрутчини - відкриті масові повстання
ВІДКРИТІ МАСОВІ ПОВСТАННЯ
Роки
| Територія
| Керівники
| Учасники
| 1810 – 1815 рр.
|
Закарпаття
«холерні бунти»
|
|
селяни
| 1810 – 1825 рр.
|
Галичина, Буковина, Закарпаття
|
Мирон Штолюк
|
опришки (50 загонів)
| 1817 – 1822 рр.
|
Східна Галичина
|
|
селяни
| 1824 – 1826 рр.
|
Східна Галичина
|
|
селяни
| 1831 р.
|
Закарпаття
«холерні бунти»
|
|
селяни
| 1838 р.
|
Східна Галичина
|
|
селяни
| 1838 р.
|
Буковина
|
|
селяни
| 1843 – 1844 рр.
|
Буковина
|
Лук’ян Кобилиця
|
селяни (22 громади)
| 1846 – 1848 рр.
|
Східна та Західна Галичина
|
|
селяни
|
КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ БРАТСТВО
(січень 1846 – березень 1847 рр.)
Особливості
| Форма
|
таємне товариство, політична антикріпосницька організація
| Символи
| перстень з написом: «Св. Кирило і Мефодій, січень 1846 р.», іконка з їх зображенням
| Склад
| - 12 постійних членів: Микола Костомаров, Василь Білозерський, Микола Гулак, Пантелеймон Куліш, Тарас Шевченко, Опанас Маркович, Іван Посяда, Георгій Андрузький, Микола Савич, Олександр Навроцький, Олександр Тулуб, Дмитро Пильчиков;
- 100 непостійних членів (з Київського та Харківського університетів)
| Ідеологія
| християнська ідея +національна ідея + ідея слов’янської єдності
| Програма
| «Книга буття українського народу», або «Закон божий»
(109 параграфів у формі біблійного оповідання):
- соціальна нерівність не відповідає основним засадам християнства;
- перебудова суспільства, створення християнського ладу, його поширення на весь світ;
- кріпацтво, національну нерівність, соціальну нерівність;
- об’єднання слов’янських народів в єдину федеративну республіку (столиця – м. Київ);
- волелюбність українського народу – це його невід’ємна риса Þ;
- українському народу належить відіграти головну роль в об’єднанні слов’ян
| Статут
| І частина – «Головні ідеї» (6):
- духовне і політичне з’єднання слов’ян;
- власна самостійність кожного слов’янського «племені»;
- народне правління й рівність громадян;
- спільні християнські основи правління, законодавства, права власності й освіти;
- умова участі у владі – освіченість та чиста моральність;
- загальний слов’янський собор з представників усіх «племен»;
ІІ частина – «Головні правила» (11):
- мета – викорінення «будь-якої племінної та релігійної ворожості»;
- мета – «викорінення рабства та будь-якого приниження нижчих класів»;
- поширення своїх ідей «шляхом виховання юнацтва», пропаганди й залучення до своїх лав нових членів;
- до братства приймаються «слов’яни всіх племен і усіх звань»;
- умова вступу до братства – готовність віддати для його цілей духовні здібності та майно, під жодними тортурами «не видати нікого з членів, своїх братів»;
- братство допомагає сім’ї свого переслідуваного члена;
- у братстві запроваджується цілковита рівність;
- окремі члени братства наділяються правом проводити власні зібрання й виробляти часткові правила для своїх дій, які б не суперечили головним ідеям товариства;
- братство і кожний його член керуються євангельськими принципами, відкидаючи правило «ціль освячує засіб»
| Течії
| - помірковано-ліберальна – за просвітницьку діяльність та реформи (М. Костомаров, В. Білозерський, П. Куліш, О. Маркович, О. Тулуб, Д. Пильчиков);
- радикальна – за революційний переворот, встановлення республіки, знищення царської сім’ї (М. Гулак, Т. Шевченко, І. Посяда, Г. Андрузький, М. Савич, О. Навроцький)
| Діяльність
| - пропаганда своїх ідей: прокламації, звернення до «братів-українців», до «братів великоросіян і поляків», твори Т. Шевченка;
- видання книг та журналів;
- розробка проекту створення мережі початкових навчальних закладів
| Значення
| - самостійна, самобутня політична організація української різночинної інтелігенції;
- започаткували перехід від культурницького до політичного етапу боротьби
|
НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИЙ РУХ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ
В СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ 1848—1849 рр.
Хронологія подій
| Особливості розвитку подій
|
«Весна народів»
(1848 – 1849 рр.)
ß
Українсько-польське
протистояння в Галичині
ß
Слов’янський конгрес у Празі
(02-12.06.1848 р.)
Але
Празьке повстання Þ
(12-17.06.1848 р.)
Австрійський рейхстаг
(10.07.1848 – 07.03.1849 рр.)
Але
Повстання у Відні
(Х.1848 р.)
ß
Збройне повстання у Львові
(01-02.11.1848 р.)
Селянський рух у Галичині
Селянський рух у Буковині
Селянський рух у Закарпатті
|
Демократичні зміни в Австрійській імперії:
- Конституція (25.04.1848 – 1851 рр.);
- кріпацтво (за викуп)
- Центральна рада народова (13.04 – ХІ.1848 р.);
- Головна руська рада (02.05.1848 – 1851 рр.) +Яків Головацький;
- Руський собор (23.05 – ХІ.1848 р.) +Іван Вагилевич
- «Переговори русинів з поляками в Галичині»: польсько-українська угода про політичну, культурно-національну та мовну рівноправність русинів з поляками;
- відкладено розгляд пропозиції Головної руської ради про поділ Галичини на Східну та Західну;
- наради конгресу припинилися, рішення не ухвалено
- Українські депутати з Галичини (39), на чолі – Іван Капущак;
- українські депутати з Буковини (5), на чолі – Лук’ян Кобилиця;
- видали меморандум про поділ Галичини на 2 частини: Східна Галичина та Західна Галичина в складі Австрійської імперії (28.10.1848 р.), який підписали 200 тис. осіб
- Міські низи, загони польської національної гвардії, «Академічний легіон» (студенти);
- пожежею знищено будинок університету, театр, політехнічну академію, ратушу
100 сіл (весна-літо 1849 р.)
- У Чернівцях створено національну гвардію;
- збори представників сільських громад усієї Буковини, з ініціативи Лук’яна Кобилиці (01.11.1848 р.);
- збори 2600 селян у м. Вижниці, з ініціативи Л. Кобилиці (16.11.1848 р.);
- боротьба проти урядових військ: кінний загін під проводом Лук’яна Кобилиці (ХІ.1848 – V.1849 рр.) Þ«Карпатський король»
- В Ужгороді та Мукачеві створено національну гвардію;
- повстання селян (літо-осінь 1848 р.);
- опришки: загони Йосипа Кокоша та Івана Паляниці (1848 – 1849 рр.)
|
ГОЛОВНА РУСЬКА РАДА
(02.05.1848 – 1851 р.)
Особливості
| Форма
|
перша політична організація русинів у Галичині
| Символи
|
- прапор – синьо-жовтий;
- герб – золотий лев на синьому тлі;
- гімн – «Мир вам, браття, всі приносим!» (сл. Іван Гушалевич, муз. Теодор Леонтович)
| Склад
|
- 30 постійних членів, голова – Григорій Яхимович, заступник – Михайло Куземський;
- 12 окружних рад, 50 місцевих (у містах Східної Галичини)
| Друкований
орган
|
«Зоря Галицька» (15.05.1848 – 1852 рр.) – перша українська газета
| Програма
|
Маніфест «Будьмо народом» (15.05.1848 р.):
- «заховати віру і поставити на рівні обрядок наш і права церкви і священиків наших з правами других обрядків»;
- «розвивати і взносити народність нашу во всїх єї частях: видосконаленнєм язика нашого, запровадженнєм єго в школах низших і висших, розширеннєм добрих і ужиточних книжок в язиці руськім і усильним стараннем впровадити і на рівні поставити язик наш з иншими в урядах публічних»;
- «будем чувати над нашими правами конституційними, розпізнавати потреби народу нашого, і поправлення биту нашого на дорозі конституційній шукати… під можним заступленнєм Австрії права наші і народність наша укріпити ся і сили свої розвинути могуть»;
- «сам Бог і право людcкости наказує, абисьмо напротив тих, котрі попри нас также ся о своє добро і свою народність старають, жадної ненависти в сердцях наших не живили, но як щирі сусіди одної землі в згоді і єдности жили»
| Течії
|
- за поділ Галичини на 2 частини: Східна Галичина (для русинів), Західна Галичина (для поляків) в складі Австрійської імперії;
- за створення слов’янської федерації;
- за незалежну українську державу з центром у Києві
| Діяльність
|
- засновано культурно-освітнє товариство «Галицько-руська матиця» (1848 – 1939 рр.);
- відкрито культурно-освітній заклад Руський народний дім, у Львові (1848 – 1939 рр.);
- запроваджено навчання українською мовою в народних школах, вивчення української мови в гімназіях та Львівському університеті;
- відкрито кафедру української мови та літератури у Львівському університеті (1848 р.), яку очолив перший професор «руської мови та словесності» Яків Головацький;
- відкрито першу в Галичині українську читальню (Коломия, 1848 р.);
- скликано Собор руських учених (07-14.10.1848 р.);
- встановлено контакт з українцями Буковини та Закарпаття;
- розпочато створення українських збройних формувань: національна гвардія в містах, загони самооборони на селі, батальйон руських гірських стрільців;
- взято участь у Слов’янському конгресі у Празі (02-12.06.1848 р.)
|
|