Повстання в наддніпрянській україні

 

Назва	Повстання Чернігівського полку	Польське повстання
Дата	29.12.1825 р. – 03.01.1826 р.	29.11.1830 р. – 21.10.1831 р.
Керівники	С.І. Муравйов-Апостол, М.П. Бестужев-Рюмін, Андрій та Петро Борисови, Іван Сухінов	Петро Висоцький, Юзеф Гжегож Хлопіцький, Іоахім Лелевель, Адам Чарторийський, Михайло Радзівіл, Ян Скржинецький
Місце	с. Триліси, м. Васильків, с. Мотовилівка	Королівство Польське, Литва, Волинь, Поділля
Події	- І. Сухінов з офіцерами визволив з-під арешту М.П. Бестужева-Рюміна (с. Триліси); - захопили полкову казну (м. Васильків); - проголосили солдатам «Православний катехізис» (с. Мотовилівка); - попрямували до Білої Церкви, але зазнали поразки (с. Ковалівка)	- «листопадова ніч» (29.11.1830 р.) – заколотники захопили Бельведерський палац у Варшаві з метою вбити цесаревича Костянтина Павловича; - утворили Тимчасовий уряд Польського королівства (04.12.1830 р.) ®Національний уряд (18.12.1830 р.); - багатолюдна демонстрація (25.01.1831 р.), сейм проголосив скинення Миколи І Романова з польського престолу; - поширення повстання: «За нашу і вашу свободу» (ІІ – ХVІІІ. 1831 р.)
Результати	- страчено С.І. Муравйова-Апостола, М.П. Бестужева-Рюміна; - заслано у Сибір Андрія та Петра Борисових, Івана Сухінова	- 08.09.1831 р. російський фельдмаршал І. Паскевич штурмував Варшаву; - польський сейм, уряд, залишки армії втекли в Пруссію та Австрію
Наслідки	О.С. Пушкін розпочав писати повість («Записки молодого человека»)	автономія Царства Польського в складі Російської імперії

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.

 

 

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

 

Риси розвитку

Особливості розвитку

Занепад феодально-кріпосницької системи: - екстенсивний шлях виробництва;   - неефективне господарювання;   - зниження прибутків поміщиків     Розвиток ринкових відносин: - інтенсивний шлях виробництва;     - спеціалізація окремих районів;   - поглибилося розшарування селян;   - розшарування поміщиків;   - оренда поміщицьких земель

- посилення експлуатації селян (панщина, рента, пропінація, сервітут, «урізання» селянських наділів, посилення покарань); - застарілі засоби ведення господарства, рутинний стан техніки, відстала система рільництва; - зростала заборгованість поміщиків державі (у 50-х роках ХІХ ст. 24% поміщицьких маєтків – під заставою)     - нові форми господарювання: наукові правила сівозміни, добрива, вдосконалені знаряддя праці (плуги, молотарки, віялки). Філотехнічне товариство Василя Каразіна; - зросла товарність сільського господарства, зросло вирощення технічних культур (цукровий буряк, тютюн, льон); - зубожілих селян поміщики здавали вербувальниками на промислові підприємства та плантації цукрових буряків; - поміщики засновували підприємства, які переробляли сільськогосподарську продукцію; - заможні селяни, міщани, купці використовували вільнонайману працю на селі

 

 

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ СЕЛЯН

 

Соціальне положення	Економічне становище
Кріпаки	- панщина (4-6 днів на тиждень), «уроки»; - додаткові повинності (будівельні дні, підводні дні); - натуральний та грошовий оброки; - місячина; - рекрутчина
Державні селяни (17 розрядів)	- оброк (40% річного доходу); - земські та мирські збори; - повинності (гужова, шляхова, будівельна)
Військові поселенці (1810 – 1857 рр.)	- довічна військова повинність; - сільськогосподарська повинність

 

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

 

Риси розвитку

Особливості розвитку

- Занепад поміщицьких мануфактур;   - застосування парових двигунів;   - поширення фабрик та заводів;   - поява машинобудування;   - зміна суспільної структури;   - урбанізація (11% населення)

- поширення купецького капіталу, мануфактур з вільнонайманими робітниками; - промисловий переворот в Україні (30-40-і роки – 60-70-і роки ХІХ ст.); - суконна, тютюнова, склодувна, фаянсова, фарфорова, паперова, харчова, цукрова, військова, суднобудівельна галузі; - розвиток видобувної, металургійної та паливної промисловості (Донбас); - нові соціальні верстви: підприємці (Яхненки, Симиренки, Терещенко, Харитоненко, Федоренки, Кандиба), наймані робітники; - Одеса (114 тис.), Київ (71 тис.), Бердичів (54 тис.), Харків (50 тис.), Олександрівськ, Катеринослав, Херсон, Маріуполь, Миколаїв

 

 

ТОРГІВЛЯ

Особливості	Внутрішня	Зовнішня
Товари	хліб, ремісничі вироби, худоба, цукор, реманент (плуги, коси)	зерно, вовна, цукор, мед, віск, риба
Центри	Ярмарки: - Контрактовий (Київ); - Введенський (Суми); - Хрещенський, Троїцький, Успенський, Покровський (Харків); - Петропавлівський (Катеринослав); - Іллінський (Ромни); - Онуфріївський (Бердичів)	Порти: - азовські (Маріуполь, Бердянськ); - чорноморські (Одеса, Миколаїв, Херсон)
Транспорт	- гужовий (вози) Þчумакування; - річковий (пароплави) ÞДніпровська судноплавна компанія	- гужовий (вози) Þчумакування; - річковий, морський (пароплави)
Значення	формування загальноросійського внутрішнього ринку	розширення торгівельних зв’язків з Німеччиною, Францією, Австрією, Чехією, Угорщиною

ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ

В СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.

 

 

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

 

Риси розвитку

Особливості розвитку

Занепад феодально-кріпосницької системи: - екстенсивний шлях виробництва;   - неефективне господарювання;   - зниження прибутків поміщиків     Розвиток ринкових відносин: - інтенсивний шлях виробництва;   - поглибилося розшарування селян;   - розшарування поміщиків;   - оренда поміщицьких земель

- посилення експлуатації селян (панщина, рента, пропінація, сервітут, «урізання» селянських наділів, шарварок); - застарілі засоби ведення господарства, рутинний стан техніки, відстала система рільництва; - зростала заборгованість поміщиків іноземцям (німцям, угорцям, румунам)     - нові форми господарювання: наукові правила сівозміни, добрива, вдосконалені знаряддя праці (плуги, молотарки, віялки); - зубожілі селяни (малоземельні, безземельні) ставали найманими робітниками; - поміщики засновували підприємства, які переробляли сільськогосподарську продукцію; - іноземці (німці, угорці, румуни) використовували вільнонайману працю на селі

 

 

ПРОМИСЛОВІСТЬ

 

Риси розвитку

Особливості розвитку

- Занепад поміщицьких мануфактур;   - застосування парових двигунів;   - поширення фабрик та заводів;   - поява машинобудування в Австрії;   - зміна суспільної структури;   - урбанізація

- поширення купецького капіталу (німці, угорці, румуни), мануфактур з вільнонайманими робітниками; - промисловий переворот в Україні (40-50-і роки – 70-90-і роки ХІХ ст.); - суконна, тютюнова, склодувна, фаянсова, фарфорова, лісова галузі; - розвиток видобувної, залізорудної, металообробної, сірчаної промисловості; - нові соціальні верстви: підприємці (німці, угорці, румуни), наймані робітники; - Львів (70 тис.)

 

 

ТОРГІВЛЯ

Товари	деревину, сировину, полотно, продукти, худобу, промислові вироби
Центри	ярмарки, базари
Транспорт	гужовий (вози)
Значення	аграрно-сировинний придаток Австрійської імперії

СОЦІАЛЬНІ РУХИ ТА ВИСТУПИ СЕЛЯНСТВА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ ст.

 

АНТИКРІПОСНИЦЬКА БОРОТЬБА

 

Мирні форми: Збройні форми:

- скарги до урядових установ, цареві; - потрави посівів, підпали панських садиб;

- відмова відбувати панщину, сплачувати оброк; - захоплення та розподіл панського майна;

- непокора властям, урядовцям; - вбивства поміщиків та їх управителів;

- втечі, ухилення від рекрутчини - відкриті масові повстання

 

 

ВІДКРИТІ МАСОВІ ПОВСТАННЯ

 

Роки	Територія	Керівники	Учасники
1803 р.	Черкаський повіт		селяни (24 села)
1813 – 1835 рр.	Подільська, Волинська, Київська губернії	Устим Кармелюк	селяни (20 тис.)
1815 – 1820 рр.	Полтавська губернія		селяни
1818 – 1820 рр.	Катеринославська губернія		селяни (45 тис.)
1817 р.	Херсонська губернія	Панас Бабиченко, Герасим Гетьманенко	Бузьке козацьке військо (6 тис.)
1819 р.	Харківщина, м. Чугуєв		військові поселенці
1826 р.	Уманський повіт	Олексій Семенов	селяни
1829 р.	Харківщина, слобода Шебелинки		військові поселенці
1832 – 1833 рр.	Харківщина, Чернігівська, Херсонська губернії		селяни
1848 р.	Катеринославська губернія, маєток поміщиці Бобринської		селяни
1855 р.	Київська губернія «Київська козаччина»		селяни (180 тис.)
1856 р.	Катеринославська, Херсонська губернії «Похід у Таврію по волю»		селяни (75 тис.)

СОЦІАЛЬНІ РУХИ ТА ВИСТУПИ СЕЛЯНСТВА НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ