Українські землі в складі Російської імперії хіх ст.

§1-10, 17, 18, 21-23, 30-33, 39-41 (І), §1-3, 5, 6, 8-14, 16-18, 20-30, 32-35 (ІІ)

 

Участь українського народу §3 (І), §5 (ІІ)

у війнах Російської імперії

 

з Францією (1812 р.) з Туреччиною (1806 – 1812 рр.),

(1828 – 1829 рр.)

ß ß

Поширення ідей Просвітництва Приєднання земель від Дністра до Дунаю

Але

важке становище народу §4 (І), §12 (ІІ)

ß

АНТИКРІПОСНИЦЬКА БОРОТЬБА §7 (І), §13 (ІІ)

 

20-30-ті роки ХІХ ст.: 50-ті роки ХІХ ст.:

- повстання селян та військових поселенців; - «Київська козаччина» (1855 р.);

- Устим Кармелюк (1812 – 1835 рр.) - «Похід у Таврію по волю» (1856р.)

 

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ РУХИ 20-30-х років ХІХ ст.

 

 

Загальноросійський: Український: Польський

- Новгород-сіверський гурток (70-80-ті рр. ХVІІІ ст.); (1830 – 1831 рр.)

- масони; Þ - «Малоросійське таємне товариство» (1821 – 1822 рр.); §8 (І), §8 (ІІ)

- декабристи + - Товариство об’єднаних слов’ян (1823 – 1825 рр.); §8 (І), §8 (ІІ)

§8, 9 (І), §8 (ІІ) - Кирило-Мефодіївське братство (1846 – 1847 рр.) §8, 10 (І), §6, 14 (ІІ)

 

ß

Формується українська національна свідомість, українська нація §10 (І), §1, 2 (ІІ)

 

РЕФОРМИ §22, 23 (І), §20, 22 (ІІ)

 

- реформа управління державними - кріпацтво (1861 р.);

селянами (1839 – 1841 рр.); - реформи адміністративно-

- інвентарна реформа (1847 – 1848 рр.) політичного управління

60-70-ті роки ХІХ ст.

 

 

СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ РУХИ 50-90-х років ХІХ ст.

 

 

Загальноросійський: Український: Польський

- утопічний соціалізм; - український соціалізм; (1863 – 1864 рр.)

- народництво; - хлопоманство; §30 (І), §27-28 (ІІ)

- марксизм; - громадівський рух;

- лібералізм - «Братство тарасівців»

§33 (І), §29-30 (ІІ) §30-32 (І), §26, 27-28, 29-30 (ІІ)

ß

Посилення русифікації:

- Валуєвський циркуляр (1863 р.);

- Емський наказ (1876 р.)

§31 (І), §27-28, 29-30 (ІІ)

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ХІХ ст.

§12-18, 28, 29, 34-41, 48-51, 58-60 (І), §1, 2, 4, 7, 12, 13, 15, 19, 23-28, 31-35 (ІІ)

 

70-80-ті роки ХVІІІ ст.

реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ §12 (І), §4 (ІІ)

 

Але реформи припинилися

ß

Важке становище народу §12 (І), §12 (ІІ)

ß

І роки ХІХ ст.

АНТИКРІПОСНИЦЬКА БОРОТЬБА §13 (І), §13 (ІІ)

 

 

Закарпаття Буковина Галичина

- «холерні бунти»; - Лук’ян Кобилиця; - повстання селян;

- опришки - опришки - опришки

КІНЕЦЬ ХVІІІ – ПЕРША ПОЛОВИНА ХІХ ст.

НАЦІОНАЛЬНЕ ВІДРОДЖЕННЯ §14 (І), §7 (ІІ)

 

Закарпаття Þ Галичина:

уніатські священики: - Михайло Левицький;

- Андрій Бачинський; - «Товариство галицьких греко-

- Іван Кутка; католицьких священників»;

- Олександр Духнович - «Руська Трійця»

 

 

РЕВОЛЮЦІЯ 1848 – 1849 рр.: §15 (І), §15 (ІІ)

- беззбройна боротьба (березень – травень 1848 р.);

- збройна боротьба (жовтень – листопад 1848 р.)

 

ß

ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ ст.

АКТИВІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ НА ГАЛИЧИНІ

 

 

Москвофіли: Народовці: Радикали:

- Руська Рада - «Руська бесіда» (1861 – 1939 рр.); - РУРП (1890 – 1926 рр.);

(1870 – 1914 рр.); - «Просвіта» (1868 – 1939 рр.); - УНДП (1899 – 1919 рр.);

- язичіє - Товариство імені Тараса Шевченка - УСДП (1899 – 1939 рр.)

§34 (І), §25 (ІІ) (1873 – 1939 рр.); §37 (І), §31 (ІІ)

- «Народна рада» (1885 – 1899 рр.)

§35 (І), §31 (ІІ)

 

 

ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ ст.

АКТИВІЗАЦІЯ СУСПІЛЬНОГО РУХУ §38 (І)

селянський робітничий

СЛОВ’ЯНИ ПІД ЧАС ВЕЛИКОГО ПЕРЕСЕЛЕННЯ НАРОДІВ

ІІ ст. слов’яни мешкали від Дніпра до Вісли

 

 

Але

 

ІV – VІІ ст.

Велике переселення народів –

рух племен і народів в різних напрямках Європи

 

 

На Римську імперію Варвари: Гуни

ß - кельти (375 р.)

395 р. - германці

розпалася - фракійці

на - іллірійці

Західну Східну - скіфо-сармати

(Рим) (Константинополь) - слов’яни

 

 

ß

Слов’яни розселилися до Волги та до Одера, Ельби

 

 

Але

в долину Дунаю приходили зі сходу:

- авари (VІ ст.);

- булгари (VІІ ст.);

- угри (Х ст.)

 

 

ß

Х ст.

Слов’яни поділилися на

3 групи племен

 

 

Західні південні східні

ß ß ß

польські, чеські, предки предки

словацькі, сербо-лужицькі, сербів, хорватів білорусів,

моравські, полабські, словенців, болгар росіян, українців

поморські племена

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У РАННЬОМУ СЕРЕДНЬОВІЧЧІ

(кінець V – середина ХІ ст.)

 

- Велике переселення народів;

- поява союзів племен східних слов’ян;

- формування та розквіт Давньоруської держави;

- запровадження та поширення християнства;

- формування та розвиток феодальних відносин

 

 

ІV – VІІ ст.

Велике переселення народів

Готи Гуни Авари

(ІІ – IХ ст.) (375 р.) ß (VI ст.)

Виникли союзи племен

східних слов’ян

 

ß

ХVІІІ – ХІХ ст. VІІІ – ІХ ст.

Сформувалися нації: Ü Мешкали племена:

- росіяни; Ü - ільмень, словени, кривичі, радимичі,в’ятичі;

- білоруси; Ü - дреговичі, полочани;

- українці Ü - дуліби (волиняни), древляни, поляни, сіверяни,

білі хорвати, тиверці,уличі

ДАВНЬОРУСЬКА ДЕРЖАВА – КИЇВСЬКА РУСЬ

(кінець ІХ – середина ХІІ ст.)

Династія Києвичів (поляни):

Аскольд і Дір (60 – 80-і роки ІХ ст.)

 

І період Династія Рюриковичів (варяги):

(кінець ІХ ст. – 972 рр.) Олег (882 – 912 рр.)

Формування держави

Ігор (912 – 945 рр.)

 

Ольга (945 – 964 рр.)

 

Святослав (964 – 972 рр.)

 

 

ІІ період Володимир Великий (980 – 1015 рр.)

(980 – 1054 рр.)

Розквіт держави

Ярослав Мудрий (1019 – 1054 рр.)

 

НАРОДНІСТЬ ® НАРОД ® ЕТНОС ® НАЦІЯ

СТАНОВИЩЕ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ В СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ У ХІХ ст.

Адміністративно-територіальний

устрій

 

Правобережжя Південь Лівобережжя Слобожанщина

¯ ¯ ¯ ¯

Київське Новоросійсько-Бесарабське Малоросійське

генерал-губернаторство: генерал-губернаторство: генерал-губернаторство:

- Київська; - Катеринославська; - Чернігівська;

- Волинська; - Таврійська; - Полтавська;

- Подільська - Миколаївська - Слобідсько-Українська

(з 1805 р. – Херсонська) (з 1835 р. – Харківська)

губернії губернії губернії

¯ ¯ ¯

повіти повіти повіти

¯ ¯ ¯

стани стани стани

 

 

Національний склад населення

 

Правобережжя Південь Лівобережжя Слобожанщина

- українці (88%); - українці (72%); - українці (95%); - українці (86%);

- поляки; - росіяни (9%); - росіяни - росіяни

- євреї; - молдавани (9%); - греки;

- вірмени (4%); - молдавани;

- цигани (4%); - німці;

- греки, болгари, серби, - болгари;

німці, євреї, поляки,

угорці, татари, грузини (1%)

 

Соціальний склад населення

 

привілейовані стани непривілейовані стани

 

дворяни буржуа духовенство селяни: міщани:

- старі; - біле; - кріпаки; - ремісники;

- нові - чорне - державні селяни; - купці;

- військові поселенці; - лихварі

- іноземні колоністи

СТАНОВИЩЕ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ В СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ У ХІХ ст.

Адміністративно-територіальний

устрій

 

Східна Галичина Північна Буковина Закарпаття

¯ ¯

Королівство Галичини Братиславське намісництво

та Володимирії Угорського королівства

¯ ¯

12 округів (дистрикти) + Буковина 4 області (жупи)

- Золочевський; (з 1786 р. – окремий округ, - Ужанський;

- Тернопільський; з 1849 р. – окрема провінція, - Мармаросський;

- Чертковський; коронний край) - Береговський;

- Коломийський; - Угочанський

- Львівський;

- Бережанський;

- Жовковський;

- Станіславький;

- Стрийський;

- Самборський;

- Сяноцький;

- Перемишльський

ß

Галицький сейм

(магнати, шляхта, духовенство)

 

 

Склад населення

 

національний Þ соціальний

- поляки, угорці, румуни Þ - магнати, шляхта, бояри;

- поляки, угорці, румуни, українці; Þ - духовенство;

- поляки, угорці, румуни, німці, євреї; Þ - міщани, чиновники

- українці, угорці, румуни, німці Þ - селяни (кріпаки, державні, колоністи)

 

ПОЛІТИКА АВСТРІЙСЬКОГО УРЯДУ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У ХVІІІ ст.

Реформи	Марія Терезія Габсбург (1740 – 1780 рр.)	Йосип ІІ Габсбург (1780 – 1790 рр.)
Адміністративна	- поширено австрійське законодавство; - створена Асамблея станів (шляхта, духовенство)	- польські закони (з 1786 р.); - «Королівство Галіції та Лодомерії» поділено на окремі округи
Селянська	- складено «Інвентарій» (землі шляхти, повинності селян); - обмежено застосування тілесних покарань; - заборонено панщину у неділю та свята	- обмежено панщину (до 3 днів на тиждень); - кріпацтво (1782 р.); - самоврядування селянської громади
Релігійна	- рівноправ’я католицької та греко-католицької (уніатської) церков; - відкрито греко-католицьку духовну семінарію у Відні, при церкві Св. Варвари – Барбареум (1774 р.)	- рівноправ’я усіх християнських церков; - церкву підпорядковано державі; - священики – державні службовці; - відкрито греко-католицькі семінарії у Львові, Ужгороді
Освітянська	- однокласні школи (рідною мовою); - трикласні школи (німецькою, польською мовами); - чотирикласні школи (готували до вступу в гімназії, університети)	- відновлено Львівський університет (1784 р.); - відкрито Руський інститут при Львівському університеті (1787 р.)