Схема 3. Принцип сільського селища

- Комунальні групи тісно пов’язані з землею.

- Ріст селищ відбувається за рахунок розширення освоєння землі.

- Зв'язок з землею відтворюється за рахунок традицій через обряди та ритуали.

- Устрій комунальної групи переноситься на устрій цілого (сільської спільноти).

- Розвиток відбувається за рахунок «горизонтальної» диференціації, тобто диференціації відносин між комунальними групами та землею.

- «Корені трави» (різома) – це одна з адекватних метафор такого принципу устрою поселень.

 

Схема 4. Принцип міста

- На єдиній території існує множина способів організації суспільних груп.

- Взаємовідносини поміж групами відтворюються за рахунок опосередкованих семіотичних одиниць – різного роду правил, законів, норм.

- Розвиток відбувається за рахунок «вертикальної» диференціації, тобто за рахунок «нашарування» нових типів відносин, зв’язків та способів їх регулювання, а також формування нових.

- Простір міського життя звеличується за рахунок появи нових «ідеальних» просторів для нових форм життя, ускладнення побудови міста. Таким чином, «територія» міста багато ширше тієї ділянки землі, яка зайнята будівлями та спорудами.

 

Далі ми представимо набір характеристик, фіксуючих чотири основних типа поселень – архаїчний, становий, індустріальний та регіональний. Основою для подібної типологізації стала уява про ведучі уклади міського життя,які багато у чому співпадають з прийнятими формами організації господарства.

Однак с початку слід відмітити принципові характеристики міста, як явища, котрі на різних етапах його історичного шляху набувають ті або інші форми, типові або унікальні для перерахованих укладів:

1. Місія міста – створення світа множини форм та відносин у відповідності з ідеологічними основами розуміння міста.

2. «Шлях» міста – розгортання цього процесу.

3. Стимули розгортання – наявність протиріч та конфліктів у конкретних зорганізованостях міста.

4. Механізм розгортання – вирішення конфліктів.

5. Збереження множини форм – головна умова життєздатності та готовності міста до вирішення конфліктів.

6. У основі протиріч та конфліктів – невідповідність форм організації міської спільноти ідеальним уявленням.

7. Основне спрямування при вирішенні критичних протиріч – пошук шляхів звільнення від форм закріпачування (родових, становий і т.д.), які стають у конкретній ситуації перешкодою що до вирішення конфлікту. Звідси і виникнення різних форм «антиміста», таких як пошук ресурсу свободи та формалізації нових, виникаючих після реалізації ресурсу свободи, відносин.

 

Базові характеристики історичної типології міст

 

Архаїчне місто

(базова соціальна одиниця – рід; основний тип культури – родова; задачі – захист та завоювання)

– Ідеологічні основи розуміння міста: місто – місце родового володіння, відмічене божественною присутністю та опікуванням.

– Символічна ідея міста: місто є космос.

– «Шлях» міста: від відокремлення, замкненості, автономності та самодостатності до розширення зон впливу (набіги, захватницькі війни, активізація обміну) та до росту починань множини за рахунок появи та розвитку початку релігії, філософії, історії, математики та інших наук; або від міста як військово-стратегічного центру до міста – політичного центру.

– Протиріччя та конфлікти: між необхідністю захисту та відокремлення, та потребою розширення та розповсюдження, а в результаті – між містами-суперниками за зони впливу та шляхи обміну.

– Шляхи вирішення конфліктів: удосконалення технологій розповсюдження свого впливу (військового, економічного, ідеологічного); розвиток основ спільного життя множини культурних та соціальних форм, які відрізняються від родових, у тому числі у вигляді антиміста(пірати, кочовики, військові табори).

– Критичним протиріччям виявилося невідповідність орієнтації на пріоритетні родові цінності та множина нових відносин та цінностей, які вже не вписуються і не утримуються традиціями передачі розуміння міста та які закріплені у вигляді міфів і ритуальних форм залучання до них.

– Особливістю уявлення історії міста є міфологізація миті його виникнення, яка відбита у ритуалах.

– Форми опису міста: текстові та параметричні.

 

Станове місто

(базові соціальні одиниці – общини та корпорації, об’єднані у стани; основний тип культури – становий; задача – реалізація ідей зорганізованості різноманітних спільнот)

– Ідеологічні засади розуміння міста: трактування «мирського граду» як відбиття «граду небесного», а ієрархії земної як втілення ієрархії небесної.

– Символічна ідея міста: місце набуття соціальної свободи.

– «Шлях» міста: від залежного придатку феодального замку з натуральними формами обміну до створіння, яке дало розвиток торгівельного та промислового капіталу, яке удосконалило форми господарювання та фінансові відносини – до міста-держави.

– Протиріччя та конфлікти: між феодальним укладом з особистою залежністю від феодала та необхідністю розширення особистих свобод городян (у тому числі і за пріоритетний вплив їх цеха у місті) та міста у цілому, зацікавленого у збільшенні можливостей обмінного процесу.

– Шляхи вирішення конфліктів: погоджування та об’єднання різних інтересів на базі спілкування та закріплення фінансових форм самостійності, у результаті чого формуються правові засади та політика міст, створюються союзи міст, відбувається перетворення міст у економічні центри. На це також орієнтовано спосіб відтворення форм міського життя і підготовки міських діячів та рядових городян. Він здійснювався як шляхом накопичення та передачі досвіду, так і шляхом введення у рамки правового регулювання відносин та процесів, закріплених договором. Орієнтиром залучення стає зразок. Складаються власні форми освіти та підготовки (цехові школи, університети).

– Критичним протиріччям виявилося зіткнення інтересів міста, яке спрямоване до самостійності та становим свободам, з посиленням централізації державної власті, на певному етапі, яка була підтримана містом у його боротьбі з феодалом.

– Особливості уявлення історії міста: історія міста – це історія спільнот, їх взаємовідносин та змін; підхід до розуміння – ремісницький.

– Форми описань міста: текстові, видові (панорами, види, фрагменти міста, карти, плани).