Підготовча група (6-7-річні діти)

Особливості організації виховання і навчання 6-7-річних дітей

 

Шестирічні діти, які перебували в дитячому садку впродовж трьох років достатньо самостійні. Вони виконуть доручення вихователя, самостійно вдягаються, роздягаються, вмиваються, їдять, причісуються, тримають в порядку свої речі.

Однак, зважаючи на особливості психічного розвитку дітей цієї категорії, вони більше, ніж діти з нормальним розвитком, потребують уваги, ласки, доброзичливості і розуміння.

Основні завдання навчання і виховання дітей спрямовані на формування психологічної готовності до шкільного навчання, яка складається з інтелектуального, соціального, особистісного компонентів. Під інтелектуальною готовністю розуміють певний рівень сформованості пізнавальних процесів – сприймання, пам’яті, уваги, мислення, мовлення, а також уміння зрозуміти завдання, інструкцію, керуватися нею.

До соціальної готовності відносять потребу дитини у спілкуванні з однолітками, вміння підкоряти свою поведінку законам дитячої групи, здатність виконувати роль учня в ситуації шкільного навчання.

Особистіснаготовність охоплює пізнавальну мотивацію та певний рівень сформованості вольової поведінки. Остання виявляється у вмінні ставити перед собою мету, приймати рішення, планувати дії та їх виконувати, а якщо виникатимуть перешкоди, докладати певних зусиль для їх подолання, оцінити результати своєї роботи. Наскільки діяльність дитини цілеспрямована, можна робити висновки з того, як вона іде до мети: послідовно, не відволікаючись чи її увага дуже швидко розконцетровується; діє самостійно чи весь час потребує допомоги; потребує постійного спонукання та нагадування чи обходиться без них; доводить розпочату роботу до кінця та інше.

Якщо дитина розвивається нормально, то на кінець дошкільного віку психічний та фізичний розвиток дитини дозволяє її стати школярем. Чи готова дитина до школи, педагоги і батьки можуть робити висновки з того, як у неї сформовані компоненти психологічно готовності до шкільного навчання.

Організація життєдіяльності дітей

З дітьми четвертого року навчання рекомендується проводити з вересня по травень по 7-8 групових занять на тиждень у першу половину дня. В окремих випадках допускається проведення занять у другій половині дня (фізична культура, образотворча діяльність). Тривалість занять 20-25 хв. (комплексних – до 35хв.).

При проведенні комплексних занять поєднувати деякі, а не всі напрями розвитку (наприклад, музичний - з фізичним, образотворчий – з музичним і літературним, трудовий – з художнім тощо).

Тематика занять повинна бути максимально пов’язана з реальним життям і його сьогоденними проблемами, сприяти розвитку самостійності дітей, звертатися до власного досвіду дошкільників. При організації занять не слід позбавляти дітей права на пересування, час завершення діяльності, можливості переходу до іншого виду діяльності.

Передбачати місце і час для різноманітних, вільних проявів інтересів самої дитини (особистий час), можливість займатися улюбленою справою протягом дня. Активно залучати членів родин до життєдіяльності групи (участь в організації різних видах діяльності дітей). Сприяти спілкуванню старших дошкільників з молодшими, залучати їх до спільної посильної діяльності. Вчити старших дітей уважно, турботливо ставитися до молодших, опікувати їх, враховувати їх побажання, передавати малятам свої знання та вміння, прагнути бути взірцем для них. Виявляти правдивість, чесність у стосунках з молодшими, справедливість в оцінці їхньої поведінки. У колі молодших дітей відчувати себе старшим.

 

Орієнтовний розпорядок дня на процеси життєдіяльності дітей

Вдома Підйом, ранковий туалет   У дитячому садку Ранкова зустріч дітей, ігри, самостійна діяльність за вибором дітей, індивідуальні заняття, гімнастика   Підготовка до сніданку, сніданок   Самостійна діяльність за вибором дітей Ігри, підготовка до занять, заняття колектив­ні та індивідуальні   Підготовка до прогулянки, прогулянка   Повернення з прогулянки, підготовка до обіду, обід   Підготовка до сну, сон   Поступовий підйом, оздоровчі процедури   Полуденок, ігри, самостійна діяльність за вибором дітей, індивідуальні та спільні заняття   Підготовка до прогулянки, прогулянка   Повернення з прогулянки, вечеря, ігри, самостійна діяльність за вибором дітей   Повер­нення дітей додому, бесіди з батьками   Вдома Прогулянка Спокійні ігри, гігієнічні процедури   Укладання, колискова мами, нічний сон

6.30-7.30     7.30-8.30     8.30-9.00 (9.30)   9.00-9.30 9.00-10.30 (9.30-11.00)   10.30 (11,00)-12.30   12.30-13.20   13.20-15.20   15.20-15.50   15.50-16.40     16.40-18.10   18.10-18.45     18.45-19.00     19.00-20.15   20.15-20.45   20.45-6.30 (7.30)

 

«ВИХОВУЄМО ЗДОРОВУ ДИТИНУ»

 

Шостий-сьомий рік життя є періодом інтенсивного росту і розвитку організму. У даний віковий період у дітей спостерігається прагнення удосконалювати навички їсти акуратно, оволодівання уміннями підтримати особисту гігієну.

Для деяких дітей із ЗПР подані нормативи є досить складними для виконання, тому треба враховувати індивідуальні особливості кожної дитини і вимагати, виходячи із можливостей кожного. Також, у деяких дітей із ЗПР продовжує спостерігатись уповільнення темпу багатьох дрібних рухів (застебнути ґудзик, зав’язати шнурок та ін.), може проявлятися недорозвиненість хватального рефлексу, існують труднощі вирізання ножицями простих фігур, діти виходять за контури, часто не правильно тримають пензлик, олівець, ручку. Рухи пальців рук швидкі або повільні, несміливі, неточні. Спостерігається недорозвиток вмінь малювання предметів в динаміці, складність у написанні паличок, крючечків тощо.

Навчально-виховні завдання:

- тренувати у дітей серцево-судинну і дихальну системи, загартовувати організм;

- формувати у дітей інтерес до фізичної культури та спільних фізичних занять з однолітками;

- розвивати координацію, рівновагу;

- здійснювати систему корекційно-відновлювальних заходів, спрямованих на розвиток психічних процесів і особистісних якостей вихованців, попереджати виникнення вторинних відхилень у психофізичному розвитку дитини;

- формувати правильну поставу та розвиток стопи у кожної дитини;

- формувати вміння виконувати рухи ведучої руки з великою амплітудою та рухи кисті й пальців рук при зоровому контролі;

- використовувати вправи та ігрові завдання на формування просторових уявлень.

 

Характерним для шостого року життя є збільшення маси тіла дитини за місяць на 200г, довжина тіла на 0,5 см; до 6 років маса тіла досягає близько 21,5 кг, зріст – 116 см, окружність грудної клітки – 56-57 см. Підвищується активність дитини, посилюється її цілеспрямованість, рухи стають різноманітнішими й більш координованими.

У цей віковий період вихованці навчаються правильно користуватись виделкою, ножем, серветкою, їсти охайно; під час приймання їжі додержуватись правильної пози; поївши, дякувати дорослим. Розвивається самоконтроль під час виконання правил особистої гігієни: стежити за чистотою рук, обличчя, мити їх у міру забруднення, самостійно стежити за зачіскою, одягом.

Зміст педагогічної роботи

Загартовування. Створити умови життя, що відповідають гігієнічним вимогам. Продовжувати використовувати комплекс загартовувальних заходів. У приміщенні групової кімнати систематичним провітрюванням підтримувати температуру повітря в тих самих межах, що і в середній групі.

Забезпечити щоденне достатнє перебування дітей на повітрі, відповідність їхнього одягу погодним умовам.

Продовжувати закріплювати у вихованців самостійні навички проведення простих водних процедур. Температуру води при місцевих процедурах поступово знижувати.

Рекомендується проведення контрастних ванн для стоп, полоскання зіва прохолодною водою і розлоге умивання. Продовжувати купання дітей у відкритих водоймах. Тривалість купання збільшити до 8—10 хв.

Загартовувати дітей прохолодним повітрям під час ранкової та гігієнічної гімнастики після денного сну. Температура повітря у фізкультурному залі поступово знижується з +23—24°С до +16—18°С (на І°С щотижня).

При проведенні загартовування здійснювати індивідуальний підхід до дітей, враховувати їхній стан здоров'я, ступінь звикання до впливу загартовувальних заходів.

Вправи з ходьби. Розвивати вміння ходити різними способами: на носках, п'ятках, на зовнішній і внутрішній сторонах стоп, напівприсівши, схрестним кроком, спиною вперед, з предметом у руках (гімнастична палиця на плечах, за спиною, перед грудьми тощо), приставним кроком, змінюючи положення рук угору, вперед, у сторони та ін., з оплесками в долоні; ходити в колоні по одному та парами зі зміною темпу. Ходити із заплющеними очима (3—4 м).

Вправи з бігу. Розвивати вміння бігати на носках, високо піднімаючи коліна; короткими та широкими кроками; з подоланням перешкод — оббігати та перестрибувати предмети (кубики, м'ячі та ін.). Бігати в колоні по одному і парами, перешиковуватись за певним сигналом (з бігу врозтіч, у колону, по одному); бігати «змійкою» між розставленими на підлозі предметами в одну лінію, не торкаючись їх. Пробігати повільно 350 м по пересіченій місцевості. Пробігати швидко відстань 10 м (три—чотири рази з перервами); човниковий біг 3х10 м на швидкість. Бігати з максимальною швидкістю 20 м за 7,0—7,4 с, у повільному темпі 2—2,5 хв.

Вправи із стрибків. Розвивати вміння стрибати, стоячи на місці (ноги навхрест, нарізно, одна нога вперед, друга назад); підстрибувати з ноги на ногу на місці, просуваючись уперед на 4—5 м. Перестрибувати на обох ногах п'ять—шість предметів (висота 15—20 см), стрибати на одній нозі (правій, лівій), просуваючись уперед. Застрибувати на предмети: колоду, куб, пеньок (заввишки до 20 см). Підстрибувати до предмета, підвішеного на 15—20 см вище від піднятої вгору руки дитини. Стрибати в довжину з місця (відстань 80—90 см), у висоту (на 30—40 см) з розбігу 6—8 м; стрибати в довжину (на 130—150 см) з розбігу 8 м. Стрибати в глибину (з колоди, куба, пеньків заввишки 30—40 см) у зазначене місце.

Вправи на кочення, кидання, ловіння. Розвивати вміння кидати м'яч угору, бити ним об землю і ловити обома руками не менш як десять разів підряд; однією рукою — не менш як чотири-шість разів підряд; перекидати із однієї руки в другу. Ударяти м'ячем об землю на місці (не менш як десять разів підряд). Перекидати м'яч одне одному обома руками від грудей, з-за голови, знизу з відскоком від підлоги, ловити його з різних вихідних положень (стоячи, сидячи). Кидати великі м'ячі від грудей знизу та з-за голови обома руками в кільце, прикріплене на відстані 2,2м від підлоги (землі). Кидати м'ячі, торбинки з піском (маса 200г) правою та лівою рукою у вертикальну та горизонтальну ціль з відстані 3,5—4м, на дальність не менш як 5—9м (наприкінці року).

Вправи на повзання та лазіння. Розвивати вміння повзати на передпліччях і колінах, штовхаючи головою м'яч (4—5 м) перед собою. Повзати по лаві, колоді, похилій дошці в упорі стоячи на колінах, спираючись кистями рук. Сидячи на колоді, лаві, пересуватись уперед за допомогою рук і ніг. Повзати на грудях та животі по лаві, рухаючи кінцівками поперемінно. Чергувати повзання з іншими видами рухів — ходьбою, бігом, переступанням та ін. Лазити по похилій драбинці в упорі стоячи. Перелізати з похилої дошки (заввишки 30—40 см) на гімнастичну стінку. Перелізати через лаву (колоду). Підлізати під дугу, мотузок, палицю, розміщені на висоті 40—50 см. Лазити по гімнастичній стінці однойменним способом, перелізати приставним кроком з одного прольоту стінки на інший. Пролізати в обруч прямо, лівим та правим боком.

Вправи з рівноваги. Розвивати вміння ходити по дошці, гімнастичній лаві (завширшки 20—25 см, заввишки 30—35 см), по колоді (діаметр 20 см) прямо і боком, тримаючи у руках палицю, м'яч, переступаючи через палицю, мотузок (заввишки 25—30 см). Ходити і бігати по дошці, покладеній похило (завширшки 20—15 см, кут нахилу 15—20°). Ходити по рейці гімнастичної лави, по мотузку (завдовжки 8—10 м), покладеному на підлогу прямо, по колу, зигзагоподібне, з торбинкою на голові (маса 500г). Стоячи на гімнастичній лаві (колоді), підніматись на носки, повертатись навколо себе; стояти на одній нозі (друга відведена назад, руки в сторони). Після бігу, стрибків присідати на носках, руки в сторону, вгору, на поясі, робити «ластівку». Крутитися парами, тримаючись за руки.

Вправи для рук та плечового поясу. Розвивати вміння приймати різні вихідні положення: руки перед грудьми, руки до плечей (лікті опущені, лікті в сторони). З першого положення розводити руки в сторони, випрямляти вперед, розгинаючи в ліктях; з другого — піднімати руки вгору, розводити в сторони долонями вгору. З положення руки за голову розводити руки в сторони, піднімати вгору. Піднімати руки вперед — угору зі зчепленими в замок пальцями (кисті повертати всередину тильним боком). Піднімати обидві руки вгору — назад по черзі й одночасно. Піднімати й опускати кисті, стискувати і розтискувати пальці.

Вправи для ніг та на коригування плоскостопості. Розвивати вміння переступати на місці, не відриваючи від опори носків ніг. Присідати кілька разів підряд, з кожним разом нижче, піднімати пряму ногу вперед махом. Робити випад уперед, у сторону, тримаючи руки на поясі, виконуючи руками рухи вперед, у сторону, вгору. Захоплювати предмети пальцями ніг, трохи піднімати і опускати, перекладати або пересувати їх з місця на місце. Переступати приставними кроками в сторону на п'ятках, спираючись носками ніг об палицю, канат.

В.п. – сидячи на підлозі, ноги прямі, зовнішні склепіння стоп зафіксовані скакалкою, кінці її в руках. Потягнути скакалку до себе, розгинаючи стопи. Повторити 8-12 разів. В.п. – основна стійка, стопи паралельно. Передні частини стоп «узяти на себе», повертати їх назовні рухами гомілок. Повторити 18-26 разів. В.п. – стійка ноги нарізно, руки на поясі. Піднятись на носочки та опуститись у в.п. Повторити 18-30 разів. В.п. – стійка ноги нарізно, на зовнішніх сторонах стоп. Зігнути та розігнути стопи. Повторити 20-30 разів.

Вправи для тулуба та на коригування постави. Стати до стіни без плінтуса, притиснутися до неї потилицею, плечима, спиною, сідницею і п'ятками, піднімати руки вгору й опускати їх униз. Притиснувшись спиною до гімнастичної стінки, взятися руками за рейку (на рівні стегон), по черзі піднімати зігнуті і прямі ноги. Стоячи обличчям до гімнастичної стінки, взятися руками за рейку на рівні пояса, нахилитися уперед, угинаючись. Повертатися, розводячи руки в сторони, з положення перед грудьми, за голову. Нахилятися уперед, намагаючись торкнутися підлоги долонями, піднімати за спиною зчеплені руки. Тримаючи руки вгорі, нахилятися в сторони. Прийняти упор присівши, з упору присівши переходити в упор присівши на одній нозі, відводячи другу в сторону. Стоячи на колінах, сідати на підлогу справа і зліва від колін. Лежачи на спині, рухати ногами, схрещувати їх; підтягувати голову, ноги до грудей — групуватися. Лежачи на животі, упиратися руками, випрямляти їх, трохи піднімаючи голову і плечі. Підтягатися на руках по гімнастичній лаві.

В.п. – основна стійка. Погойдування тулуба ліворуч і праворуч («маятник годинника»). Повторити 8-16 разів. В.п. – сидячи на підлозі, руки на поясі, ноги «по-турецьки». Нахил тулуба ліворуч, ліктем доторкнутись до коліна (видих) і повернутись у в.п. (вдих). Те саме виконати праворуч. Повторити 8-12 разів.

Дихальні вправи. Розвивати вміння виконувати дихальні вправи. 1. «Вітер». На повільному видиху пальцем або всією долонею переривати повітряний струмінь так, щоб вийшов звук вітру, клич індіанця, свист птаха. 2. В.п. – сісти на підлогу, схрестивши ноги, спина пряма. Дихання: тільки через ліву, а потім через праву ніздрю. При цьому праву ніздрю закривають великим пальцем правої руки, а ліву – мізинцем правої руки. Дихання повільне, глибоке. 3. В.п. – встати, ноги на ширині плечей, руки опущені, долоні звернені вперед. На швидкому вдиху руки притягуються до пахв долонями вгору. На повільному видиху опускаються уздовж тіла долонями вниз. 4. В.п. те саме. На повільному вдиху руки плавно розводяться в сторони й піднімаються вгору (або в сторони й до грудей). На видиху – опускаються уздовж тіла долонями вниз.

Психогімнастика. Гра на розвиток довільної уваги «Позівахи». Гра на розвиток моторно-слухової пам’яті «Повтори за мною». Етюд на тренування виразності рухів «Візьми і передай». Етюд на вираження радості «Святковий настрій». Етюд на вираження сміливост «Капітан». Етюд на вираження нахабства «Нахаба». Етюд на напруження і розслаблення м’язів ніг «Сонечко і хмарка».

Вправи на розслаблення. Розвивати вміння розслаблятися. Вправи проводяться лежачи на підлозі. Руки нерухомо лежать вздовж тулуба долонями донизу, ноги злегка розсунуті, очі закриті.

Релаксація рук.

Ліву руку підняти невисоко від підлоги, тримати 10-15 сек., згодом розслабити. Те ж повторити з другою рукою. Напружити обидві руки, лежачи на підлозі, на 5-10 сек., згодом розслабити їх. Повторити 2-3 рази.

Релаксація ніг.

Підняти пряму ногу невисоко над підлогою на 5-10 сек., згодом опустити, розслабити м’язи. Напрягти сідничні м’язи на 5-10 сек., згодом розслабити їх.

Релаксація м’язів тулуба.

Втягнути живіт у себе, напружити м’язи преса, утримати це положення протягом 5-10 сек., згодом розслабитись. Вигнутися в попереку із положення лежачи на спині, утримати положення протягом 5-10 сек., згодом повернутися в початкове положення і розслабитись.

Релаксація м’язів шиї.

Нахилити голову вправо – зафіксувати напруження лівосторонніх м’язів шиї, повернутися в поч. пол. Нахилити голову вперед – зафіксувати напруження м’язів задньої частини шиї, повернутися в поч. пол.

Релаксація лицьових м’язів.

Округлити рот, ніби кажучи «ох!», відчути напруження, згодом розслабити губи, повторити 2-3 рази. Якомога ширше посміхнутись, слідкувати за напруженням в щоках, розслабитись. Повторити 2-3 рази.

Хвилинки-здоровинки. Розвивати вміння виконувати «хвилинки-здоровинки». Сидячи, 1- піднімаючи праву руку вгору, торкнутися лівого вуха; 2- в.п.; 3-4 – те саме іншою рукою. Повторити 3-4 рази.

Те саме, руки за головою. 1 – нахил уперед, торкнутися ліктем лівої руки стола; 2 – те саме ліктем правої руки; можна двома ліктями відразу. Повторити 5 разів.

Те саме, ноги злегка розставити. 1-4 – притупуючи ступнями ніг, переставляючи їх, випрямити ноги; 5-8 – зворотний рух. Повторити 2 рази.

«Гімнастика для носа»: трьома пальцями повернути ніс ліворуч, праворуч, задерти вгору («кирпатий носик»)

Провести вказівним пальцем уверх від лобової частини до кінця носа («з’хати з гірки»).

Потерти вушні раковини до почервоніння. Запропонувати дітям порівняти, у кого червоніші вуха, а потім запропонувати потерти вуха одне одному.

Злегка поплескати по вухах (7-10 разів).

Закрити вухо долонею і постукати по ній пальцями другої руки (6-7 разів). Те саме зробити з другим вухом.

Вправи на розвиток дрібної моторики. Розвивати дрібну моторику. 1. Великим та вказівним пальцями розкручувати на столі дзиґу. 2. Затискувати пальцями рук невеликий гумовий м’яч. 3. Крутити пальцями рук невеликий гумовий м’ячик. 4. Напружувати пальці, трохи згинаючи їх. 5. Почергово захвачувати рейку гімнастичної стінки руками, хватом зверху, хватом знизу. 6. В.п.: Стоячи, в правій руці тенісний м’яч. Кинути м’яч об підлогу та спробувати піймати його однією рукою.

Рухливі ігри та ігрові вправи. Ігри з ходьбою, бігом, рівновагою: «Птахи і зозуля», «Гуси-лебеді»; «Ми веселі діти»; «Чия ланка швидше збереться»; «Зроби фігуру»; «Каруселі»; «Хто перший»; «Мишоловка»; «Квач»; «Карасі і щука»; «Хитра лисиця»; «Шпаки»; «Теремок»; «Хлібчик».

Ігри з повзанням і лазінням: «Ведмідь і бджоли»; «Хто швидше до прапорця»; «Курочка і горошинки».

Ігри з киданням та ловінням предметів: «Мисливці і зайці»; «Цілься краще»; «Серсо»; «Підкинь і злови»; «Не давай м'яч»; «Кільцекид».

Ігри із стрибками: «Вудочка»; «Хто краще стрибне»; «Чижик у клітці»; «Не боюсь»; «Снігурі і кіт»; «Не залишайся на підлозі».

Ігри на орієнтування в просторі: «Піжмурки»; «Горюдуб»; «Відгадай, чий голосок?»; «Заборонений рух»; «Бережи предмет»; «Чий вінок кращий»: «Довгоносий журавель»; «Ходить гарбуз по городу...».

Доріжка перешкод. Послідовно виконувати такі вправи: біг, підлізання під дугу, пролізання в обруч, ходьба по колоді (лаві), стрибок у глибину, повернення бігом на місце старту.

Поради батькам:

Розвивати такі якості як: сила, швидкість, спритність.

Особливу увагу приділяти розвитку дрібної моторики.

Грати в різноманітні спортивні ігри.

Кататися на санчатах, ковзанах.

Дотримуватись розпорядку дня.

Показнкики фізичного розвитку дитини:

- ходить приставним кроком, змінюючи положення рук угору, вперед, у сторони;

- бігає з подоланням перешкод — оббігає та перестрибує предмети (кубики, м'ячі та ін.);

- застрибує на предмети: колоду, куб, пеньок (заввишки до 20 см);

- ударяє м'ячем об землю на місці (не менш як десять разів підряд), просуваючись уперед кроком (до 5—6м);

- повзає на передпліччях і колінах, штовхаючи головою м'яч (4—5 м) перед собою.

- ходить і бігає по дошці, покладеній похило (завширшки 20—15 см, кут нахилу 15—20°).

 

«РІДНА ПРИРОДА»

Навчально-виховні завдання розвитку:

-сприяти виявленню у дітей позитивних емоцій під час спілкування з рослинами, тваринами;

- пояснювати правила обережного поводження з рослинами і тваринами;

- зацікавлювати іграми з водою, піском;

- вчити розрізняти особливості явищ природи, милуватися ними;

- виховувати відповідальність за життя живих істот, що знаходяться поруч;

- розвивати пізнавальний інтерес до природи рідного краю, природи віддалених регіонів;

- сприяти формуванню елементів екологічного світорозуміння, екологічної культури;

- навчати помічати положення Сонця на небі (висота і яскравість), мати уявлення про нічне небо;

- ознайомлювати з правилами збереження свого здоров’я;

- виховувати дбайливе ставлення до будь-якого прояву життя як найвищої цінності, прагнення до збереження свого здоров’я та здоров’я оточуючих людей.

Зміст педагогічної роботи

Нежива природа. Пори року. Спостерігати за послідовністю сезонних змін у природі: зміною положення сонця, стану ґрунту, води, повітря, рослин, поведінкою тварин, діяльністю людей. Знати послідовність пір року, характерні прикмети кожного сезону. Осінь. Небо часто вкривається хмарами, дощить. Буває туман. Від нього все стає мокрим, погано видно, вологе повітря, земля мокра. Зима. Сонце світить, але не гріє, холодно, морозно, падає сніг. Сніг буває липким і розсипчастим. У морозну погоду сніг скрипить під ногами. Зимою бувають такі явища як снігопад, хуртовина, відлига. Весна. Сонце піднімається вище і гріє сильніше. День стає більшим. Сніг, лід тануть, з’являються струмочки. Під впливом сонячного тепла рослини оживають, з’являються бруньки, маленьке зелене листячко, зеленіє трава, прилітають птахи. Літо. Жарко, все нагрівається. Дерева і трав’янисті рослини – зелені. Квітнуть квіти. Літом бувають грози. Після грози може з’явитися веселка.

Ознайомлювати дітей з поширеними в даній місцевості явищами природи (наприклад, снігопад; хуртовина, льодохід, гроза, град). Уміти визначати явища неживої природи (сніг, дощ), навчатися позначати їх у календарі природи. Ознайомлювати з назвами місяців, пояснювати їх походження. Продовжувати розширювати знання дітей про сезони на основі комплексу ознак, характерних для неживої природи, рослинного і тваринного світу.

Сонце, Місяць, небо. Розширювати уявлення дітей про компоненти видимого космосу (Сонце, Місяць, зорі). Пояснювати, що Сонце світить і гріє, що кількість сонячного тепла і світла неоднакова в різні пори року (навесні і влітку Сонце високо в небі, воно зігріває землю, воду, повітря; восени і взимку від нього падають косі промені, тому тепла менше). Учити помічати зміни в стані Сонця, неба; чим вище сходить Сонце над землею, тим більше від нього тепла і світла. Вправляти, що сонячне тепло і світло потрібні для життя людей, тварин, росту рослин. Пояснювати, що Місяць приходить на зміну Сонцю вночі; що зорі побачити ми можемо тільки нічному небі.

Вода. Стани води. Розширювати уявлення про воду як середовище для життя живих істот, учити розрізняти її стан. Вода буває теплою, гарячою, від нагрівання вона закіпає, під час кипіння вона перетворюється в пар. Знайомити дітей з річками, іншими водоймами найближчого оточення, колодязями, з яких беруть воду для споживання. Вода – це рідина, тому вона розливається, її потрібно тримати в посуді. Пояснювати правила користування водою: не забруднювати, використовувати за призначенням та правилам обережного поводження біля води. Розрізняти деякі види хмар.

Земля. Тверді тіла. Розрізняти глину, каміння, ґрунт, вони тверді, зберігають форму. Пісок сипучий, каміння тверде, не розсипається. Знайомити з використанням каміння, піску, глини в народному господарстві. Пояснювати, що рослинам для росту потрібен ґрунт, який має поживні речовини, вологу. Розширювати вміння розрізняти землю за станом (суха, волога, пухка, тверда). Пояснювати дітям, що земля є середовищем для росту рослин, життя тварин; розуміти залежність росту рослин від стану землі. Вчити дбати про землю на квітниках та ділянках, показуючи приклад на ділянках дитячого садка.

Повітря. Допомагати дітям зрозуміти, що навколо нас є повітря. Воно прозоре, легке, може мати приємний і неприємний запах. Повітря необхідне людям, тваринам і рослинам для дихання. Показати, що повітрям дихають живі істоти. Пояснювати, що повітря буває теплим, холодним, чистим, забрудненим; що для дихання потрібне чисте, свіже повітря. Ознайомлювати дітей з тим, як підтримувати чистоту повітря в приміщенні: провітрювання, вологе прибирання.

Природні явища. Поглиблювати знання дітей про типові для даної місцевості явища природи (наприклад, туман, вітер, гроза тощо). Розповідати про особливості в даному регіоні України таких явищ природи, як туман, іній, веселка, ожеледь. Розширювати уявлення про те, що повітря, вода, ґрунт, пісок, каміння – це нежива природа. Вони потрібні для життя живих істот – рослин, тварин, людей. Знайомити з особливостями сезонних змін природи.

Рослини. Рослини найближчого оточення. Розширювати знання дітей про різноманітність рослинного світу. Розрізняти і називати рослини найближчого природного оточення: дерева, кущі, трав’янисті рослини, лісові ягоди, гриби. Розширювати уявлення про будову рослин, функції їх окремих частин (корінь, стебло (стовбур), квіти, плоди), у квіток є пелюстки. Рослини живі, вони живляться, розмножуються, для їх росту необхідні світло, тепло, волога, поживні речовини. Уточнювати уявлення дітей про місце зростання різних рослин (город, сад, парк, поле, ліс). Формувати узагальнені поняття про культурні рослини. Пояснювати, що культурні рослини вирощують люди на городах, полях. Люди використовують рослини в господарстві, із пшениці, ячменю, вівса виготовляють хліб, крупу, печиво.

Розширювати знання дітей про значення рослин у природі: поліпшують повітря, ґрунт, воду; забезпечують їжею тварин, людей.

Овочі і фрукти. Продовжувати формувати у дітей уявлення про овочі і фрукти за такими ознаками: овочі й фрукти їдять, їх спеціально вирощують; овочі ростуть на городі (у полі), фрукти – в саду. Виробляти вміння порівнювати й характеризувати плоди овочів і фруктів за формою, забарвленням, розміром, смаком.

Вирощування рослин. Залучати дітей до посильної праці по догляду та вирощуванню рослин. Спостерігати за послідовністю росту й розвитку рослин (у кімнаті на підвіконні дитячого садочку): за сходами рослин, цвітінням, які в них плоди. Вправляти дітей використовувати узагальнюючі слова: культурні, кімнатні, отруйні рослини. Формувати знання про елементарні правила безпечної поведінки з рослинами (не збирати незнайомі рослини, не їсти їх, на прикладі кропиви пояснити, що рослини можуть наносити шкоду шкірі тощо).

Тварини. Формувати уявлення дітей про те, що тварини – живі істоти, що для життя їм потрібні певні умови: повітря, їжа, поживні речовини, вода, світло, тепло. Заохочувати дітей надавати допомогу тваринам, виконувати посильну до допомогу по догляду за мешканцями куточка природи.

Тварини місцевості проживання. Продовжувати вчити дітей розпізнавати тварин своєї місцевості. Знати назви, розрізняти по зовнішньому вигляду вівцю, барана, корову, свиню, собаку, кота, індика, півня, горобця, ворону, ластівку, зозулю, метеликів, жуків (колорадський, хрущ), коника, мурашку, бджолу, жабу, ящірку. Ознайомлювати з тим, як вони живляться і чим: одні із них їдять зерно (птахи), траву (корова, кінь), інші – м’ясо (вовк, лисиця) тощо. Розповідати де вони живуть, як пересуваються, як захищаються від небезпеки, будують житло, укриття. Розширювати знання дітей про цікаві особливості життя тварин та рослин місцевості проживання. Пояснювати, що корову, свиню, курей, собаку, кота та інших свійських тварин годують люди; вовк, лисиця, заєць, дятел і другі тварини добувають їжу собі самі.

Дикі тварини. Розширювати загальне уявлення дітей про диких тварин на основі таких ознак: самостійно добувають корм, захищаються, будують житло, піклуються про потомство. Знайомити з життям диких тварин (заєць, їжак, білка, вовк, лисиця) у різні пори року, за допомогою малюнків, оповідань, кінофільмів. Пояснювати, що місцезнаходження диких тварин залежить від наявності там корму і схованки від небезпеки.

Навчати розпізнавати за зовнішніми ознаками тварин та мати уявлення про цікаві особливості їх поведінки, середовище існування, житло (дупло, гніздо, нора). Розширювати знання дітей про особливості життя тварин у різні пори року (на прикладі поширених у даній місцевості тварин: жаб, ящірок, комах, звірів, птахів). Навчати розуміти відмінності між тваринами: хижими і травоїдними. Пояснювати, що в природі немає корисних і шкідливих тварин.

Ознайомлювати з підгодівлею птахів взимку, пояснювати, що таке годівниця, ознайомлювати з деякими видами годівниць. Взимку, разом з дітьми, навчати підгодовувати птахів.

Свійські тварини. Формувати загальне уявлення дітей про свійських тварин на основі таких ознак: живуть поруч з людиною, дають користь, люди створюють потрібні для їхнього життя умови. Розповідати дітям про цікаві особливості їх поведінки. Ознайомлювати з деякими тваринами віддалених регіонів (наприклад, слон, жирафа). Ознайомлювати з прикладами як можна створювати умови для життя свійських тварин.

Діяльність людей в природі. Розширювати знання дітей про різні види діяльності людей у природі: сільськогосподарської – вирощування рослин, тварин. Ознайомлювати з вирощуванням декоративних рослин для прикрашення житла, парків, скверів. Пояснювати дітям, що діяльність у природі забезпечує необхідні для життя людей умови; що користуватися дарами природи слід так, аби не зашкодити довкіллю та своєму здоров’ю. Називати деякі негативні наслідки поведінки людей: знищення великої кількості квітучих дикорослих рослин, тварин, забруднення ґрунту та ін. Пояснювати як доглядати за тваринами і птахами живого куточка: допомагати дорослим готувати корм, мити годівниці і поїлки. Знайомити з правилами безпечного та правильного користування лопатами, грабарками, лійками та іншими знаряддями.

Наше здоров’я і природа. Навчати орієнтуватися в основних показниках свого здоров’я (гарний настрій, відсутність больових відчуттів, апетит тощо). Розповідати дітям про цінність життя і здоров’я людей, їх залежність від природного довкілля, власної поведінки та поведінки оточуючих людей. Пояснювати дітям про те, який буває фізичний стан рідних, близьких, товаришів; розповідати про необхідність виявлення співчуття, якщо людина має поганий стан здоров’я, виявляти бажання їй допомогти.

Збереження здоров’я. Формувати у дітей елементарні уявлення про залежність здоров’я від стану природного довкілля. Підводити дітей до розуміння позитивного впливу природних чинників (сонце, повітря, вода) на здоров’я. Пояснювати як користуватися ними. Розуміти, що перебування в природному оточенні (ліс, море, річка, поле, луки) викликає позитивні емоції, хороший настрій, почуття спокою, які сприяють покращенню самопочуття людини. Розповідати про продукти, які наносять шкоду здоров’ю (чіпси, сухарики, желейні цукерки тощо). Пояснювати, що таке шкідливі звички. Ознайомлювати з продуктами рослинного та тваринного походження, пояснювати, що потрібно надавати їм перевагу в харчуванні.

Правила екологічної безпеки. Знайомити із правилами безпечної поведінки в природному довкіллі: дихати чистим повітрям, їсти не забруднені овочі та фрукти, купатися в чистій воді, пояснювати як додержуватись правил перебування на повітрі в сонячну та холодну погоду, у негоду.

Знайомити дітей з деякими природоохоронними заходами, що проводяться в даному регіоні (наприклад, обмеження полювання на деяких тварин і обмеження збирання дикорослих рослин, очищення ставків, річок тощо).

Поради батькам:

Рідна природа: Пізнавайте, досліджуйте світ разом з дитиною: читайте дитячу літературу про природу рідного краю та віддалених регіонів, розповідайте дитині про природу, що її оточує.

Розширюйте знання дитини про суттєві властивості неживої природи. Спостерігайте разом з дитиною видовище зоряного неба, схід і захід Сонця, Місяця, місцезнаходження Сонця вранці, ополудні, ввечері в різні пори року. Навчайте дитину визначати явища неживої природи (сніг, дощ).

Пояснюйте дитині зміни, які відбуваються з рослинами у різні пори року. Вправляйте дітей розрізняти дерева (каштан, тополя, береза), називати овочі і фрукти, визначати їхні основні властивості. Пояснюйте, що у саду збирають фрукти, а на городі – овочі. Спілі фрукти і овочі люди заготовлюють на зиму, готують із них різні страви.

Продовжуйте ознайомлювати дитину з різноманіттям тваринного і рослинного світу. Звертайте увагу дитини на суттєві ознаки деяких представників групи тварин: у барана великі роги; у індика віялоподібний хвіст, довга шия; у комахів прозорі крила і шість ніг тощо. Ознайомлюйте дитину про типові і характерні ознаки диких і свійських тварин, птахів і їх малят, місце проживання, чим живляться, звички, як людина доглядає за тваринами.

Якщо у вас є тварина вдома, привчайте дитину 6-7 років доглядати за домашним улюбленцем самостійно. Читайте дитині спеціалізовані журнали про тварин, про догляд за ними, що поможе дитині ознайомитися з життєдіяльністю тварин та навчитися доглядати за обраною твариною вдома. Прищеплюйте дитині розуміння того, що тварина – не іграшка. Її не можна бити, не можна брати чи давати комусь погратися на певний час, годувати невідповідними кормами і тримати в неприродніх умовах. Ідеально завести для дитини не одне, а декілька різних вихованців. Наприклад, морську свинку і папужок. Таким чином дитина матиме порівняльні уявлення про поведінку і навички тварин, знатиме особливості догляду за ними.

Заохочуте дитину до фантазування під час прогулянки, оригінальні обриси хмаринок часто змінюються і стають схожі на різноманітних звірят, цікаві предмети, героїв казок, птахів, чарівні замки.

Запропонуйте дитині розглянути малюнки із «замаскованими» (неповними, перекресленими, накладеними один на одного) зображеннями тварин, овочів, фруктів, рослин. Попросіть її назвати, що зображено на малюнку. Такі заняття сприятимуть розви