Доброякісні пухлини яєчників

Частота пухлин яєчників — 6—12% від кількості усіх гінекологічних захворювань, вони займають друге місце серед новоутворень жіночих статевих органів.

Доброякісні пухлини яєчників складають 75-80 % від всіх пухлин яєчників.

До доброякісних пухлин яєчників відносяться такі поняття як кісти і кістоми яєчників.

Кісти яєчників – це пухлиноподібні утворення, що характеризуються скупченням рідини, серед нормальної тканини яєчників, оточеною чіткою капсулою. До них відносяться: фолікулярна кіста яєчника, кіста жовтого тіла, параоваріальна кіста.

Кістома яєчника – це дійсна пухлина яєчника, якій властиві всі характеристики пухлинного росту (доброякісного).

В жодному з органів не зустрічається такої гістологічної різноманітності пухлин як в яєчнику. Згідно Міжнародної гістологічної класифікації, складеної експертами ВОЗ (1973), пухлини яєчників розділяються на вісім груп. Враховуючи її складність для сприйняття не тільки студентом, але і практичним лікарем, С.К. Серов (1978) запропонував більш спрощеніший варіант цієї класифікації.

I. ЕПІТЕЛІАЛЬНІ ПУХЛИНИ.

А. Серозні, муцинозні, эндометріоїдні, мезонефроїдні (светлоклеточные), змішані;

а). доброякісні – цистаденома|, аденофіброма|, поверхне|поверхова|ва папілома;

б). пограничні|пограничні| – проміжні форми цистаденом| і аденофібром|;

у). злоякісні – аденокарцинома, цистаденокарцинома, папілярна карцинома.

Б. Пухлина Бренера.

а). доброякісна;

б). погранічна;

у). злоякісна.

II. ПУХЛИНИ СТРОМИ СТАТЕВОГО ТЯЖА.

А. Гранулезо-текаклітинні пухлини: гранулезоклітинні, група теком-фібром, пухлини, що не класифікуються.

Б. Андробластоми, пухлини з|із| кліток|клітин| Сертолі і Лейдіга (диференційовані, проміжні, низькодиференційовані|).

В. Гінандробластоми.

Г. Пухлини, що не класифікуються.

III. ЛІПІДНО-КЛІТИННІ ПУХЛИНИ.

IV. ГЕРМІНОГЕННІ ПУХЛИНИ.

А. Дисгермінома.

Б. Пухлина ендодермального синуса.

В. Ембріональна карцинома.

Р. Поліембрінома.

Д. Хоріонепітеліома.

Е. Тератоми (зріла, незріла).

Ж. Змішані герміногенні пухлини.

V. ГОНАДОБЛАСТОМА.

VI. ПУХЛИНИ М'ЯКИХ ТКАНИН (неспецифічні для яєчників).

VII. ПУХЛИНИ, ЩО НЕ КЛАСИФІКУЮТЬСЯ.

VIII. ВТОРИННІ (МЕТАСТАТИЧНІ) ПУХЛИНИ.

IX. ПУХЛИНОПОДІБНІ І ПЕРЕДПУХЛИННІ ПРОЦЕСИ: лютеома вагітності, гіпертекоз, фолікулярні кісти, кіста жовтого тіла, ендометріоз, запальні процеси, параовариальні кісти.

Етіологія і патогенез. Чітко не вивчені.

Можливі причини: порушення нейроендокринної регуляції в гіпоталамо-гіпофізарно-яєчниковій системі. До факторів ризику відносяться наявність запальних захворювань статевих органів, порушення менструального циклу, аборти, ендокринопатії.

Пухлини яєчників можуть розвиватися із різних складових елементів і відрізняються поліморфізмом структури. Найчастіше зустрічаються епітеліальні, герміногенні і сполучнотканинні пухлини. Основна кількість (до 70—75%) пухлин яєчників є епітеліальними. Їх частіше іменують кістомами.

Існують такі гістологічні варіанти новоутворень яєчників: злоякісний, термінальний і доброякісний. Крім того, в яєчнику можуть утворюватись пухлиноподібні (непроліферативні, ретенційні) утворення, які іменуються кістами. Ці утворення не є істинними пухлинами, але їх можна диференціювати між собою тільки при гістологічному дослідженні.

Класифікація.

Міжнародна гістологічна класифікація пухлин яєчників об'єднує всі пухлини і пухлиноподібні утворення.

І. Епітеліальні пухлини.

II. Пухлини строми статевого тяжа.

III. Ліпіднокліткові пухлини.

IV. Герміногенні пухлини.

V. Гонадобластома.

VI. Пухлини м'яких тканин.

VII. Пухлини, що не піддаються класифікації.

VIII. Метастатичні пухлини.

XI. Пухлиноподібні процеси.

Небластоматозні непроліферативні пухлини яєчників

(КІСТИ ЯЄЧНИКІВ)

Кіста яєчника – це порожнина, виповнена рідким вмістом, яка виникає у результаті затримки та надмірної секреції рідини.

Кісти яєчника, що часто зустрічаються:

1.Кіста жовтого тіла;

2.Фолікулярна кіста;

3.Дермоїдна кіста;

4.Лютеїнова кіста;

5.Параоваріальна кіста.

 

Бластоматозні проліферативні пухлини яєчників

(КІСТОМИ ЯЄЧНИКІВ)

Кістоми яєчника – це пухлиноподібне утворення, виповнене рідким вмістом, яка виникає у результаті проліферації елементів фолікула та яєчника.

Кістоми яєчника, що часто зустрічаються:

1. Кістома яєчника серозна (ціліоепітеліальна).

2. Папілярна кістома яєчника.

3. Кістома яєчника муцинозна (псевдомуцинозна).

4. Особливі форми пухлин яєчників (андробластоми, текома, фолікулома, дермоїдна кіста, пухлина Бреннера).

 

І. Епітеліальні пухлини яєчників

Епітеліальні пухлини яєчників складаються з одного або декількох типів епітелію строми в різних комбінаціях.

 

Кістома яєчника серозна (ціліоепітеліальна)

Клітини серозних пухлин продукують серозну рідину або муцин. Серозні пухлини бувають одно- або багатокамерні, крупних розмірів. Стінки їх щільні, вміст прозорий, світлий, внутрішня поверхня капсули – гладка.

Справжня доброякісна епітеліальна пухлина яєчника, однобічна та однокамерна, великих розмірів.

Клінічна картина:

1. Ріст пухлини сприяє збільшенню живота.

2. Порушення функції сусідніх органів.

3. Іноді біль внизу живота та попереку.

v “Гострий живіт” при перекруті ніжки кісти.

4. При бімануальному дослідженні пальпується пухлиноподібний утвір. При вагінальному дослідженні визначається гладкостінне| рухом|жваве|е утворення округлої або овоїдной| форми збоку або позаду від матки.

 

Лікування:

1. Оперативне – резекція чи видалення яєчника.

Кістоми яєчника папілярні

Досить часто зустрічаються папілярні серозні цистаденоми|, які характеризуються наявністю папілярних розростань на внутрішній поверхні капсули кісти. Вони частіше двосторонн|двобічні|і.

Клінічна картина подібна до ціліоепітеліальній кістоми.

Основними скаргами пацієнток при цій патології |з'являються|є: біль внизу живота, при перекруті| ніжки пухлини – гостра, бувають дизуричні| розлади, збільшення живота в об'|обсязі|ємі, безпліддя.

Діагноз встановлюють на підставі клінічної течії захворювання, даних бимануального і ультразвукового дослідження.

Розрізняють такі папілярні кістоми:

I. Інвертуючи – сосочки ростуть всередину капсули кістоми.

II. Евертуючи - сосочки ростуть на зовнішній поверхні капсули кістоми у вигляді цвітної капусти.

III. Змішані.

Лікування:

1. Оперативне – резекція чи видалення яєчника.

Кістома яєчника муцинозна (псевдомуцинозна) - Епітеліальна багатокамерна пухлина, великих розмірів, порожнина якої виповнена густим слизоподібним вмістом (псевдомуцином).

Це кісти, епітеліальний компонент яких схожий з епітелієм цервикального каналу. Це багатокамерні округлі або овальної форми пухлиноподібні утворення з нерівною поверхнею. Вони містять тягучу каламутну рідину, частіше бувають односторонніми. Величина варіює від невеликих розмірів до гігантської пухлини.

Клінічна картина:

1. Ріст пухлини сприяє збільшенню живота.

2. Порушення функції сусідніх органів.

3. Клінічно виявляються болями, замками, відчуттям|почуттям| тяжкості|тягаря| внизу живота, дизуричними| розладами, збільшенням живота. Найбільш часта скарга – тупий, ниючий чи тягнучий біль внизу живота, інод|інколи|і нападоподібна, гостра.

v “Гострий живіт” при перекруті ніжки кісти.

При бімануальному дослідженні пальпується пухлиноподібне товстостінне утворення тугоеластичної| консистенції збоку або позаду від матки, поверхня пухлини нерівна за рахунок багатокамерності|. Рідко вражаєть|приголомшує|ся обидва яєчники, як правило,|наявний| є добре вираже|виказувати|на ніжка, у зв'язку з чим, буває її перекрут|.

Лікування:

1. Оперативне – видалення яєчника, екстирпація матки після 45 років.

Різновидом муцинозної| пухлини яєчників |з'являється|є псевдоміксом|міксома|а.

 

Псевдоміксома

Різновид псевдомуцинозної кістоми, багатокамерна та тонкостінна, заповнена клейкою желеподібною масою, що не розсмоктується.

Клінічна картина: ознаки слабопозитивного “гострого живота” при розриві кистоми та наявність (відсутність) об'ємного утворення в черевній порожнині, вільна рідина в Дугласовому просторі.

Циліндричний епітелій, що потрапляє в черевну порожнину разом з вмістом кістоми може імплантуватися в очеревину та розростаючись продукувати желеподібну масу.

Лікування: – оперативне з хіміотерапією після операції.

Ендометріоїдні пухлини

Походять із залишків мюллерова епітелію. Це одно- або багатокамерне пухлинне утворення, що містить шоколадного кольору густу рідину. Внутрішня поверхня капсули вкрита ендометріоїдним епітелієм, який функціонує циклічно, як і епітелій порожнини матки. Частіше це одностороння пухлина, хоча зустрічається і двостороння локалізація. Основна скарга це болі внизу живота, в основному, в час або після менструації.