Тема 13. Яремча – туристична столиця Карпат

Знати кліматичні умови курорту, лікувальні властивості Яремчі

Уміти складати туристичні маршрути

План

1. Довідкові дані

2. Природний ландшафт

3. Туристичні маршрути

4. Туристичні об’єкти

 

Загальна інформація

Яремче (стара назва – Яремча) – гірський кліматичний курорт, найвідомійший туристичний центр Івано-Франківскької області, який знаходиться на висоті 550-585 м. над рівнем моря.

Яремче – місто обласного підпорядкування з 2 мікрорайонами (с.Дора, с.Ямна). До Яремчанської міської ради відносяться - смт.Ворохта, с.Микуличин, с.Татарів, с.Поляниця, с.Яблуниця, с.Вороненко з населенням 22 тис.осіб.

Історія – перші згадки (Дора – 1618 р., Ямна – 1618 р., Яремче – 1787 р.).

Територія м. Яремче становить 11470 га. і простягається на 12 км. вздовж автомобільної траси «Івано-Франківск - Рахів».

Населення – 8 тис.осіб.

Яремче — низькогірний курорт, розташований в надзвичайно мальовничій улоговині між горами на березі Пруту. Через місто пролягає дорога до найвищої вершини Українських Карпат — Говерли.

Перша історична згадка про Яремче датуєтьcя 1787 роком. За легендою назва походить від імені гуцула Яреми Годованця, який першим оселився на цій території. Місто почало активно розвиватися після будівництва залізниці Станіслав (тепер Івано-Франківськ) – Яремче - Ворохта- Рахів в 1894р., яка призначалася для вивезення лісу у промислові райони Австро-Угорщини. Ще раніше Яремче почало розвиватися як дачне містечко, де відпочивали жителі Львова, Кракова, Варшави.

Зараз Яремче — найвідоміший туристичний центр Прикарпаття, має понад 40 туристсько-рекреаційних закладів і санаторіїв, більше 50 об'єктів зеленого туризму. Для курортної терапії використовуються кліматичне лікування, мінеральні ванни тощо. Майже на половині території Яремчанської міськради розташований Карпатський Національний природний парк, утворений в 1980 р. (перший в Україні).

Населення міста зберегло народні звичаї та обряди, найбільш цікаві з них — гуцульська «Розколяда», Андріївські вечорниці, Водохреще, купальське свято «Гуцульська берегиня».

День міста відбувається у останню неділю липня.

 

Природний ландшафт

Найближчі гори в околицях Яремче – г.Горган (1432 м.), г.Маковиця (985 м.), г.Велика Рокита (1100 м.), г.Довбушанка (1755 м.), г.Синячка (1401 м.).

Річка – Прут (одна з найбільших в Гуцульщині, довжина – 910 км.).Притоки р.Прут – Жонка, Багрівець, Чорногірчик, Кам’янка, Явірник, Боярский.

Водоспади «Пробій», «Жонка», «Дівочі сльози».

Карпатський національній природний парк – створений в 1980 р. на площі 50495 га. Охоплює територію в межах абсолютних висот 500-2061 м. північніше Чорногірського хребта до м.Яремче, вздовж р.Прут і західних приток р.Чорний Черемош (протяжність з півночі на південь – 55 км., з заходу на схід – 20 км.). Карпатский НПП – своєрідний природно-рекреаційний комплекс.

Зони відпочинку м.Яремче – «Вольєри» (олені, козулі), «Жонка».

 

Туристичні маршрути

 

Особливою популярністю серед відпочиваючих користуються маршрути:
«на г.Говерлу», «Стежка Довбуша», «На г.Хомяк», «на г.Піп Іван».
Крім стаціонарних форм відпочинку існують автомобільний, пішохідний, водний, лижний туризм.
Рекреаційні маршрути м. Яремче – «Кам’янка» (5 км.), «Наш друг-природа» (2 км.), «На гору Маковиця» (8 км.), «Стежка Довбуша» (4 км.).

Інші туристичні маршрути м.Яремче – гірськолижна траса (потік Багрівець, 1.5 км.), водний маршрут р.Прут (Ямнянський водний слалом, 2.5 км.).

 

Гірські підйомники

 

Гірські підйомники м.Яремче – 1. гора Багрівець (бугельний підйомник, довжина – 200 м., перепад висот – 105 м., пропускна здатність – 100 чол./год., пункти прокату та харчування. 2. гора Багрівець (бугельний підйомник, довжина – 250 м., перепад висот – 105 м., пропускна здатність – 100 чол./год.

Туристичні об’єкти

Основні туристичні об’єкти м.Яремче - пам’ятка архітектури дерев’яний ресторан «Гуцульщина»; 2 сувенірних ринка народного мистецтва Гуцульщини; 3 водоспади; скелі і камінь Олекси Довбуша; 2 джерела мінеральних вод; 2 музеї; 1 вольєр з оленями та козулями, 6 церкви, 3 монастиря, 5 пам’ятників, 2 гірських підйомники.
Церкви: св. Петра і Павла; Чудо Архистратига Михаїла; св. Пророка Іллі; Успіня Пресвятої Богородиці; Різдва св. Іоанна Хрестителя; св. Іоанна Милостивого.
Монастирі: чоловічий монастир св. Андрія; монастир монахів Студійського Уставу; жіночий монастир Згромадження сестер милосердя св. Вікентія.
Пам’ятники: Т.Г.Шевченку; партизанам-ковпаківцям; С.В.Руднєву; О.Довбушу; П.П.Вершигорі.
Музеї: музей імені митрополита А.Шептицького; музей етнографії та екології Карпатського краю.

 

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте кліматичні умови курорту

2. Назвіть туристичні об’єкти Яремчі

3. Запропонуйте власний туристичний маршрут Яремчею

Тема 14. Місто Львів – музей під відкритим небом

Знати історію міста, визначні пам’ятки, музеї

Уміти провести усну екскурсію Львовом, створити власний маршрут

План

1. Назва

2. Символіка

3. Географія

4. Історія

5. Інфраструктура

6. Культура

7. Архітектура

 

Львів — місто обласного підпорядкування в Україні, адміністративний центр Львівської області, національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається столицею Галичини та Західної України. За кількістю населення — сьоме місто країни (станом на 1 травня 2010 року у Львові проживало 760 014 осіб).

Львів заснований королем Данилом Романовичем в середині 13 століття. 1272 року місто стало столицею Галицько-Волинського князівства. В добу Середньовіччя Львів був важливим торгівельним центром. За австрійського панування місто стає осередком польського та українського національно-визвольних рухів. Після розпаду Австро-Угорщини був столицею Західноукраїнської народної республіки. До Другої світової війни належав Польщі, за Пактом Молотова — Ріббентропа анексований Радянським Союзом.

Історичний центр Львова занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. У місті знаходиться найбільша кількість пам'яток архітектури в Україні. У 2009 році Львів першим здобув титул Культурної столиці України. Місто періодично посідає чільні місця в рейтингах туристичної та інвестиційної привабливості

Львівський клімат — помірно континентальний з м'якою зимою і теплим літом. Середня температура складає −4 °C у січні і +18 °C у червні. Найвища температура (+37 °C) зафіксована у вересні 1921 року, найменша (−35,8 °C) — у лютому 1929-го; максимальна кількість опадів (1 422 мм) випала у 1893 році. Загалом, за останні 100—120 років температура повітря у Львові має тенденцію до підвищення. Так, протягом цього періоду середньорічна температура підвищилася, принаймні, на 1 °C. Вологість повітря в середньому за рік складає 79%. Найчастіше дують західні вітри, найрідше — північно-східні.

Львів характеризується найбільшою кількістю опадів та найнижчими літніми температурами серед всіх обласних центрів України, що спричинено чи не найменшою континентальністю місцевого клімату з-поміж великих міст України. В середньому за рік випадає 740 мм атмосферних опадів: найменше — в січні, найбільше — в липні. За рік у місті в середньому 174 дні з опадами. Через це місто часто називають «приреченим на дощ». Тема львівського дощу є популярною в місцевих художників, поетів і музикантів.

Музика, театр і кіно

У 1795 році у Львові було відкрито перший в Україні професійний театр. У 1842 році відкрито Театр Скарбека, тоді — третій за розмірами у Європі; у 1900 році з'явилася Львівська опера — один з найгарніших театрів країни, зображений на двадцяти гривневій купюрі. У місті діє 7 професійних театрів: опери та балету, український драматичний, Леся Курбаса, «Воскресіння», муніципальний, для дітей та юнацтва і ляльковий, 7 театрів-студій та цирк. Місто є значним осередком театрального життя — щороку тут проходять два театральні фестивалі: «Золотий лев», найбільший театральний фестиваль країни, та «Драбина», фестиваль молодого аматорського театру. Щороку, в жовтні, у місті проходить театралізований карнавал. На великі свята відбуваються вуличні вистави на ходулях та вогняні шоу.

У Львові діє 6 кінотеатрів: «Кінопалац», «Копернік», «імені Довженка», «Львів», «Київ» та «Сокіл». Перші три з них входять до мережі «Кінопалац», три останні є власністю декржави і перебувають у жалюгідному стані через нестачу фінансування. З тих же причин, починаючи з 1990-х років, багато кінотеатрів у місті було ліквідовано. Разом з цим, Львів часто стає знімальним майданчиком: місто «грає роль» європейських столиць, де вартість зйомок значно дорожча. Щороку у Львові проходять фестивалі «Wiz-Art» (фестиваль короткометражних фільмів) та «КіноЛев» (фестиваль «незалежного кіно»).

Основними осередками музичного життя міста є театр опери та балету, філармонія і будинок органної музики, де знаходиться найбільший в Україні орган. Нерідко концерти відбуваються в ресторані «Лівий Берег» та державному цирку. Щороку у Львові проходить безліч музичних фестивалів: «Велика коляда» (колядки), «Флюгери Львова» (етно-джаз), «Віртуози» (класична музика), «Львів стародавній» (фестиваль середньовічної культури), «Діапазон» (органна музика), «Етновир» (етно), «Контрасти» (сучасна класична музика), Фестиваль давньої музики, «Jazz Bez» (джаз). У місті діють хорова капела «Дударик», оркестри «Галицькі Сурми», «Гомін», «Леополіс», симфонічний оркестр філармонії. З містом пов'язане життя музикантів, композиторів і співаків Соломії Крушельницької, Франца Ксавера Моцарта, Філарета Колесси, Мирослава Скорика, Руслани Лижичко, Святослава Вакарчука, Володимира Івасюка та інших.

Музеї та картинні галереї

Для відвідувачів у місті відкриті двері понад 30 музеїв. Серед них: Львівський історичний музей, другий за розмірами історичний музей України; Національний музей, одна з найвизначніших в Україні скарбниць українського мистецтва, заснована митрополитом Шептицьким; Львівська галерея мистецтв, один з найбагатших музеїв України, очолюваний відомим мистецтвознавцем Борисом Возницьким; Етнографічний музей, єдиний такого типу в Україні; Національний меморіал «Тюрма на Лонцького», перша в Україні в'язниця-музей. Популярними у туристів є також «Шевченківський гай», Аптека-музей, «Арсенал», Палац Потоцьких та інші. У Львові також багато галузевих музеїв, як, наприклад, музеї пива, пошти, друкарства, скла, релігії тощо. Є також певна кількість меморіальних будинків-музеїв, присвячених видатним мешканцям міста. Природничий музей, який володіє однією з найбагатших у Східній Європі експозицій, сьогодні закритий на реконструкцію.

У Львові діє більше 20 художніх галерей, найвідомішими з-поміж яких є «Дзиґа», «Зелена канапа», «Сливка», «Музей ідей» та інші.

Література

З давніх-давен Львів був значним літературно-книговидавничим центром регіону. З містом пов'язані імена Івана Франка, Богдана-Ігоря Антонича, Марії Конопницької, Єжи Яницького, Олександри Мариніної, Ванди Василевської, Леопольда фон Захер-Мазоха, Бруно Шульца, Станіслава Лема, Станіслава Єжи Леца, Надії Мандельштам, Шолом-Алехема, Оноре де Бальзака, «Руської Трійці» та інших. Серед відомих сучасних українських письменників, у Львові мешкають Ігор Калинець, Наталка Сняданко, Ігор Павлюк, Юрій Винничук, Віктор Неборак, Любко Дереш, Василь Габор, Марія Матіос. У Львові розташовані такі відомі видавництва, як «Аверс», «Афіша», «Видавництво Старого Лева», «Країна ангелят», «Мета», «Піраміда», «Свічадо», «Світ», «Фенікс», «Центр Європи». Щовересня в місті проходить Форум книговидавців — найбільша культурна подія України.

У 1817 році у Львові засновано Оссолінеум, бібліотеку і науково-дослідний інститут, який незабаром став одним з найвизначніших центрів польської науки. Після Другої світової війни 70% фондів було перевезено до Вроцлава, натомість у Львові на базі колишнього Оссолінеуму було створено Національну бібліотеку імені Василя Стефаника, одну з найбільших в Україні. Тут зберігаються прижиттєві видання творів Шевченка, Франка, Лесі Українки, Коцюбинського, Гоголя, Гюго, де Бальзака, Дюма, Діккенса, Міцкевича, Толстого, Чехова, Пушкіна, Лермонтова та інших письменників. Одними з найцінніших придбань бібліотеки є колекція оригіналів листів багатьох відомих людей. Книжковий фонд складає більше 7 мільйонів екземплярів. Серед інших відомих бібліотек Львова — Бібліотека Львівського університету, Міська центральна бібліотека імені Лесі Українки, Центральна міська дитяча бібліотека, Обласна бібліотека для дітей, Обласна бібліотека для юнацтва та інші.

Релігія

Львів є центром одного з найрелігійніших регіонів України. Так, впродовж 1960-1980-х років у Львові та області, при населенні 0,8% від загального населення СРСР, було більше 10% усіх діючих культових споруд. Сьогодні місто є центром єпархій Української греко-католицької церкви, Української автокефальної православної церкви, Української православної церкви — Київського патріархату, Української православної церкви (Московського патріархату), Римо-католицької церкви та Вірменської апостольської церкви. У Львові знаходиться управлінський центр Римо-католицької церкви в Україні. Тут діє Українська автономна православна церква Львова — нечисленна православна юрисдикція, не визнана Вселенською Церквою. Крім того, в місті діють протестантські, іудаїстські та мусульманські громади.

Серед найвідоміших культових споруд міста Собор святого Юра, головний храм українських греко-католиків, Успенська церква, багатовіковий центр православного життя регіону, Латинська катедра, Бернардинський костел, Домініканський собор, Костел святої Ельжбети та інші. Зі Львовом пов'язані життя та діяльність Петра Могили, Йосипа Сліпого, Андрея Шептицького та інших відомих релігійних діячів.

У Львові знаходиться 8 кладовищ, але відкритим для захоронень є лише на одне з них. Найвідомішим є Личаківський цвинтар, де поховано багато відомих людей. Сьогодні його оголошено історико-культурним заповідником.

Традиції

Львів — споконвічне місто українсько-польського прикордоння, в якому століттями змішувалися традиції, культури і мови. Так, в результаті взаємних запозичень, наприкінці 19 століття у міському середовищі сформувалася львівська ґвара — говір, що утворився в результаті змішання української і польської мов з вкрапленнями німецької та єврейської лексики. На думку деяких дослідників, вона є складовою південнокреського діалекту польської мови, інші вважають її одним з варіантів балаку. В другій половині 20 століття ґвара вийшла з широкого вжитку, однак багато слів досі побутують серед львів'ян. Останнім часом деякі інституції (Львівська міська рада, часопис «Ї») докладають зусиль для її певного відродження.

Наприкінці 19 — на початку 20 століття розповсюдженою у Львові була субкультура батярів — авантюристів і гульвіс, які з часом набули кумедних рис. Вона стала причиною формування міського фольклору, який ще називають батярським. Львівський міський фольклор в основному складає батярські пісні (найвідоміша — неофіційний гімн міста «Тильку ви Львові») та легенди (видані в чисельних збірниках; найвідоміші серед них — «Легенди старого Львова» Юрія Винничука). З 2000-х років для відродження батярських традицій у Львові щорічно, 1 травня, проводять День батяра.

Вважається, що жителі Львова мають праві погляди, а місто є «твердинею націоналізму». Разом з тим, зі Львова вийшло багато українських політиків, які вчинили значний вплив на сучасну політичну ситуацію в державі. Це В'ячеслав Чорновіл, Богдан Горинь, Левко Лук'яненко, Юрій Луценко, Василь Куйбіда, Іван Васюник, Тарас Чорновіл, Олег Тягнибок, Ганна Герман та інші. Свого часу у місті жили президент Монголії Цахіагійн Елбегдорж та один з лідерів російської опозиції Григорй Явлінський. З містом пов'язані життя історичних політичних діячів: Богдана Хмельницького, Романа Шухевича, Степана Бандери, Симона Візенталя, Якова Розенфельда, Мухаммеда Ассада, Казимира Бартеля.

Давньою міською традицією є споживання кави. «Львівський культ кави» широко відомий за межами міста. Вважається, що кожен «правдивий львів'янин» має принаймні раз на день пити каву. В центрі міста безліч кав'ярень, якими прокладені чисельні туристичні маршрути; щороку проводиться Свято кави, на якому визначають кращу кав'ярню міста. Іншим продуктом, з яким часто ідентифікують Львів, вважається шоколад. Місцеві жителі називають його «чоколяда». Щороку у місті проводиться традиційне Свято шоколаду.

Архітектура

В архітектурі Львова, яка не сильно постраждала від воєн 20 століття, відображено багато європейських стилів та напрямків, які відповідають різним історичним епохам. Після пожеж 1527 і 1556 року практично не залишилося слідів готичного Львова, проте добре представлено наступні епохи: ренесанс, бароко, класицизм. Характерним для Львова став стиль сецесії, трапляються споруди в стилях ар-деко і берлінський модерн.

У місті встановлено більше півсотні пам'ятників: військових обелісків та меморіалів, монументів національним героям і визначним подіям, видатним жителям міста та регіону.

У Львові знаходиться найбільше пам'яток архітектури серед всіх українських міст. Переважна їх більшість сконцентрована в історичному центрі, який занесено у список Світової спадщини ЮНЕСКО. На південь та на схід від Старого міста йдуть елітні райони, забудовані, передовсім, наприкінці 19 — на початку 20 століття. Навколо них — радянська забудова: промислові зони та спальні райони. На долю типового масового жита припадає 40% житлових площ міста. Ще близько 20% житла — приватна малоповерхова забудова, переважно зосереджена на околицях, в районах, де раніше знаходилися приміські села. У Львові спостерігається найвища щільність міської забудови серед всіх обласних центрів і великих міст країни.

З 1990-х років значно знизилися темпи будівництва. Так, у 1990 році було здано 369 тисяч квадратних метрів житла, в 1995 році — 90 тисяч квадратних метрів, а в 2000-ому — 96 тисяч квадратних метрів житлової площі.

Серед найвизначніших архітектурних пам'яток міста Ратуша, ансамбль площі Ринок, Чорна кам'яниця, Палац Корнякта, Домініканський собор, комплекс Успенської церкви, Королівський арсенал, Порохова вежа, Міський арсенал, монастир Бернардинів, Латинська катедра, Собор святого Юра, Костел святої Ельжбети, Залізничний вокзал, Університет Франка, Оперний театр, Театр Марії Заньковецької, Преображенська церква, Вірменська церква, Церква святого Онуфрія, Церква Святої Параскеви П'ятниці та інші.

Музеї

· Львівський історичний музей

Музеї-філії: Музей зброї «Арсенал»; Музей історичних коштовностей; Музей національно-визвольної боротьби; Музей пошти; Музей скла; Музей «Літературний Львів першої половини 20 століття»; Львівська галерея мистецтв; Музей «Русалка Дністрова»; Музей мистецтва давньої української книги; Музей найдавніших пам’яток Львова; Каплиця Боїмів; Музей Пінзеля; Палац Потоцьких; Національний музей у Львові; Художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського; Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької; Художньо-меморіальний музей Леопольда Левицького; Художньо-меморіальний музей Івана Труша; Музей народної архітектури і побуту «Шевченківський гай»; Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України; Музей меблів і порцеляни; Музей історії релігії; Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької; Музично-меморіальний музей Станіслава Людкевича; Літературно-меморіальний музей Івана Франка; Державний меморіальний музей Михайла Грушевського; Меморіальний музей Романа Шухевича.

· Музеї Львівського університету: Археологічний музей Львівського університету; Зоологічний музей Львівського університету; Мінералогічний музей Львівського університету; Геологічний музей Львівського університету.

· Аптека-музей у Львові

· Музей історії медицини Галичини

· Державний природознавчий музей

· Музей археології при Інституті українознавства

· Музей історії військ ПрикВО

· Музей давніх графічних технік

· Музей метрології та вимірювальної техніки

· Музей історії Львівської залізниці

· Муніципальний музей сучасного українського мистецтва

· Музей пивоваріння

Питання для самоконтролю

1. Розкажіть про історію міста

2. Назвіть кліматичні умови міста

3. Розкажіть про культурні надбання Львова, архітектурні пам’ятки

4. Назвіть музеї міста