РЕКОМЕНДОВАНІ ПІДРУЧНИКИ ТА НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

РЕКОМЕНДОВАНІ ПІДРУЧНИКИ ТА НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ



ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1. Музика як вид мистецтва. Її освiтнi та виховнi можливостi.

2. Інтегративні технології навчання музичного мистецтва.

3. Методи музичного виховання учнів на уроках музичного мистецтва.

4. Особливості музичного сприймання та методика його розвитку в учнів-підлітків.

5. Урок музичного мистецтва в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі

6. Зміст і форми позаурочної (позакласної) діяльності учнів

7. Музичне сприймання і методи його розвитку в молодших школярів

8. Методика проведення уроків музики в 1 класі

9. Методика проведення уроків музики в 2 класі.

10. Методика проведення уроків музики в 3 класі

11. Методика проведення уроків музики в 4 класі

12. Методика проведення уроків музичного мистецтва в 5 класі

13. Методика проведення уроків музичного мистецтва в 6 класі

14. Методика проведення уроків музичного мистецтва в 7 класі

15. Методика проведення уроків музичного мистецтва у 8 класі

16. Історичний досвід становлення музичного виховання в Україні (М.Дилецький, М. Лисенко, М. Леонтович, К. Стеценко, Ф. Колесса, В. Верховинець, С. Людкевич).

17. Інтерактивні технології навчання музичного мистецтва.

18. Проблемно-евристичні технології навчання музичного мистецтва.

19. Особливості співацького розвитку школярів 5-8 класів.

20. Методика організації та роботи шкільного хорового колективу.

21. Музичне виховання в зарубіжних країнах (Е.Жак-Далькроз, К.Орф, З.Кодай, Роберт Вернер, П’єр ван Хауве, М. Монтессорі).

22. Ігрові технології навчання музичного мистецтва.

23. Професійні вимоги до сучасного вчителя музики.

24. Види музичної діяльності на уроках музичного мистецтва.

25. Музично-педагогiчна концепцiя Д.Кабалевського. Аналіз діючих програм з музики та музичного мистецтва

ПРАКТИЧНІ ПИТАННЯ

1. Скласти розповідь-пояснення до теми уроку: «Пісня, танець, марш» 2 кл. Виражальні засоби та інтонаційні особливості пісні, танцю і маршу. Три основні музичні жанри – пісня, танець, марш – як основа різноманіття жанрів музичного мистецтва Настрої і характери в основних типах музики. Поєднання елементів різних типів музики в одному творі.

2. Скласти розповідь-пояснення до теми уроку «Мова музики» 2 кл. Своєрідність і неповторність музичного твору залежить від музичної мови, якою розмовляв з нами композитор. Ми розмовляємо словами, реченнями – музика фразами, мелодіями. Елементи музичної мови –мелодія, лад (мажор, мінор) ритм, метр динаміка, регістр, штрихи, темп, тембр.

3. Скласти розповідь - пояснення до теми уроку: «Тема материнства у творах мистецтва» 5 кл. Тема материнства в мистецтві, відомості про Ф. Шуберта «Аве Марія».

4. Продемонструвати методику художньо-педагогічного аналізу до твору для слухання. Муз. В.Івасюка «Я піду в далекі гори».

5. Скласти розповідь - пояснення до теми уроку: «Інтонація».3 кл. Інтонації в мові, інтонації в музиці; скоромовка; питальні, стверджувальні, звуконаслідувальні, діалогічні, гумористичні інтонації.

6. Скласти розповідь-пояснення до теми уроку: «Українські народні думи». Думи, кобзар – народний співець, виконавець дум, музичні інструменти кобзарів. Дума «Іван Богун».

7. Скласти розповідь-пояснення до теми уроку «Музика народів Закавказзя» 4 кл. Історія, культура та побут народів Закавказзя. Особливості музичної мови народів Закавказзя.

8. Скласти розповідь-пояснення до теми уроку: «Музично-сценічне мистецтво. Опера та література» 5 кл. Давньогрецький театр, лібрето, творчість В.А. Моцарта, відомості про оперу „Чарівна флейта”.

10. Продемонструвати методику художньо-педагогічного аналізу до твору для слухання. Й. Штраус. „На прекрасному голубому Дунаї».

12. Продемонструвати методику художньо-педагогічного аналізу до твору для слухання. М.Лисенко. Опера «Тарас Бульба». Арія Остапа.

13. Скласти розповідь - пояснення до теми уроку «Образний зміст музики. Характер людини в музичному образі». 7 кл. Визначення понять музичний образ, кантилена, арія, балада. Інтонаційний розвиток музичних образів, контрастні музичні образи. Національна специфіка музичних творів як відображення життя народу. М.Лисенко. Опера “Тарас Бульба”. Арія Остапа.

14. М.Лисенко. Опера “Наталка Полтавка”. Пісня Наталки.

15. Продемонструвати методику художньо-педагогічного аналізу до твору для слухання. Е.Гріг «Ранок».

16. Скласти розповідь-пояснення до теми уроку «Озветься в музиці душа». 6 кл. Почуття, духовний світ, емоції Українська народна пісня „Летіла зозуля”, Г. Тарасенко. „Українська мати”.

17. Продемонструвати методику художньо-педагогічного аналізу до твору для слухання: Queen «Шоу має тривати».

18. Скласти розповідь-пояснення до теми уроку «Колядки та щедрівки».

19. Продемонструвати методику художньо-педагогічного аналізу до твору для слухання: Л.Армстронг «Блюз західної околиці».

20. Продемонструвати методику художньо-педагогічного аналізу до твору для слухання. «П.Чайковський. „Дитячий альбом”. П’єси: „Марш дерев’яних солдатиків”, „Нянина казка”, „Баба Яга”.

21. Скласти розповідь-пояснення до теми уроку: «Музично-сценічне мистецтво. Література в балеті» 5 кл. Балет, відомості про С. Прокоф’єва, балет „Попелюшка”.

22. Скласти розповідь-пояснення до теми уроку «Музика мого народу» 4 кл. Символи України, Державний гімн України, музика професійна, народна та професійна в народному дусі.

23. Скласти розповідь-пояснення до теми уроку: «Українські народні жартівливі пісні». 4 кл. Особливості жанру жартівливих пісень.

24. Продемонструвати методику художньо-педагогічного аналізу до твору для слухання. Державний гімн України.

25. Продемонструвати методику художньо-педагогічного аналізу до твору для слухання. Й. С. Бах. „Жарт” із сюїти № 2 для струнних інструментів і флейти.


РЕКОМЕНДОВАНІ ПІДРУЧНИКИ ТА НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ

ЗІ ШКІЛЬНОГО КУРСУ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА З МЕТОДИКОЮ ВИКЛАДАННЯ

1. Абдуллин 3.Б. Теория и практика музыкального обучения в обще­образовательной школе: Пособие для учителя. – М.: Просвещение, 1983. – 112 с.

2. Дмитриева Л.Т., Черноиваненко Н. М., Методика музыкального вос­питания в школе. - М.: Просвещение, 1989 - 207 с.

3. Лобова О.В. Здрастуй, музико!: Навч. посібник з музики для 2(1) класу. -К.: «Освіта», 1998.-95 с.

Лобова О.В. Світ чарівних звуків Навч. посібник з музики для 2(1) класу. -К.: «Освіта», 1998.-95 с.

Лобова О.В. Уроки музики в 2(1) класі.-К.:« Освіта», 1998.- 101 с.

Масол Л.М., Беземчук Л.В., Очаківська Ю.О., Наземнова ТО. Вивчення музики в 5 - 8 класах: Навчально-методичний посібник для вчителів. - X.: Скорпіон, 2003.- 128 с.

Печерська Е.П. Уроки музики в початкових класах. - К.: «Либідь», 2001. -270 с.

8. Програми та поурочні методичні розробки для середніх загальноос­вітніх шкіл. Музика: 1 -4 класи. // Авт. кол. : О. Ростовський, Р. Марченко, Л. Хлєбнікова, Є. Бервецький. - К.: Перун, 1996. - 128с.

9. Програми та поурочні методичні розробки для середніх загальноос­вітніх шкіл: Музика: 5-8 класи - К.: Перун, 1996. - 102с.

10. Ростовський О.Я. Методика викладання музики в основній шко­лі.: Навч.-метод, посібник. - Тернопіль: Навч. книга. - Богдан. 2001.-270с.

Ростовський О.Я. Методика викладання музики в початковій школі.: Навч.-метод, посібник. - Тернопіль: Навч. книга. - Богдан. 2000.-215с.

Учителю о педагогической технике / Под ред. Л.И. Рувинского. – М.: Педагогика, 1987. – 160 с.

Халабузарь П., Попов В., Добровольская Н. Методика музыкального воспитания:Учебное пособие. - М.: Музыка, 1989. - 175с.

Халабузарь П., Попов В., Добровольская Н. Методика музыкального воспитания-М.: «Музыка», 1990.-173 с.

Халабузарь П.В., Попов В.С. Теория и методика музыкального воспитания: Учебное пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. СПб.: Изд-во «Лань», 2000. – 224 с.

Цимбалюк І.М. Психологія спілкування: Навч. посібник. – 2-ге вид., випр. і доп. – К., 2007. – 464 с.


Українська музика кінця на зламі XIX-XX ст. пережила великі зміни. В українській культурі, в музичному мистецтві продовжувався розвиток потужного фольклорного струменя, який живила творчість видатних українських композиторів - Якова Степового, Кирила Стеценка та Миколи Леонтовича.

Багатий педагогічний досвід М.Леонтовича(1877-1921) послужив основою для створення „Практичного курсу навчання співу в середніх школах України"(1919), який ставив за мету охопити музичним вихованням як найширші кола учнів. М.Леонтович прагнув викликати в дітей не тільки інтерес до музики, а й залучити їх до самостійної творчості.

Надзвичайно щедра і педагогічна спадщина К.Стеценко ( 1882-1922). Він вніс багато цінного у методику викладання співу в школі, був організатором різноманітної позакласної роботи з музичного виховання.

Особливою популярністю користувалися його збірки ,,Луна"(1907), „Шкільний співаник"(1918, три випуски), які знайомили учнів з кращими зразками народної творчості. Методичні основи навчання музики К.Стеценко виклав у таких посібниках, як «Початковий курс навчання дітей нотному співу"(1918), „Методика шкільного співу", „Програма навчання співу", складена для єдиної школи та пояснювальна записка до неї, „Українська пісня в народній школі"(1917) та ін. Вони з’явилися, за свідченням самого композитора, як «результат дидактичної практики автора, якому протягом більш як десятка літ довелось навчати нотному співу дітей в школах різних типів».

К.Стеценку першому належить ідея використання графічного зображення гами („дробинка", „сходи") і відповідних методів навчання учнів, яка уже пізніше була грунтовно розроблена відомим болгарським педагогом Б.Трічковим в його праці „Столбіца".

Заслуговують на увагу й дитячі опери композитора „Івасик-Телесик"(1911), „Лисичка, Котик і Півник"(1911). Величезний вплив педагогічної діяльності та спадщини К.Стеценко на теорію і практику музично-естетичного виховання школярів розкрито у монографії Є.Федотова - „К.Стеценко - педагог".

Один із основоположників створення дитячого музично-ігрового репертуару В.Верховинець(1880-1938) успішно вирішував проблему всебічного розвитку дітей шляхом залучення їх до активної ігрової діяльності. Композитор - педагог переконливо доводить: ніщо так не розвиває розумові й фізичні здібності дитини, її почуття і творчу фантазію, як ігри з рухами, танцями, співом.

Педагогічне кредо Ф.Колесси (1871-1947) - музично-естетичне виховання школярів засобами народно-пісенної творчості. У „Шкільному співанику"(1925) композитора подано 226 пісень. Головна мета цього посібника, як зазначив автор, - подати пісенний матеріал для науки в народній і середній школі, щоб молодь пізнавала і цінила народну

творчість. „Співаймо" - збірка (1926) та „Збірки народних пісень" (1927) для шкільних хорів.

Цінним посібником з музичного виховання є збірка П. Козицького (1893-1960) „Масовий спів" (1926), написана у співавторстві з композитором К.Богуславським.

П.Козицький автор збірки „10 шкільних хорів". Його праця „Спів і музика в Київській академії за 300 років її існування" (1971) стала помітним явищем в історії розвитку музичного виховання на Україні.

Корифей української музики С.Людкевич (1879-1980) розпочав свою педагогічну діяльність на початку ХХ ст. і вже тоді чітко визначав головні напрями розвитку музичного виховання школярів: загальнодоступний та виховний характер навчання музики, розробка наукових методів викладання і створення методичних підручників, широке використання народно-пісенної творчості як дидактичного матеріалу. На його думку, в загальноосвітній школі уроки музики повинні «трактуватися не як вміння мистецтва, а як предмет виховуючий, якого повинні вчитися не тільки вибрані або добровольці, а всі…подібно як вчаться всіх інших предметів». У підручнику „Загальні основи музики"( 1921) С.Людкевич синтезує основні положення музичної науки з метою пропаганди знань серед шкільної молоді.

Особливо цінний педагогічний посібник композитора «Матеріали для науки сольфеджіо і хорового співу» (1930), присвячений питанням розвитку чуття ритму. Як дидактичний матеріал автор використав не тільки народні пісні, а й кращі зразки зарубіжної та вітчизняної музичної класики. Ядром запропонованої композитором методики виховання чуття ритму є система різноманітних ритмічних вправ, яких більше двохсот.

Зміст, форми і методи роботи, запропоновані ними, не втратили своєї актуальності і в наш час і повинні творчо використовуватися в практиці сучасної школи.

  1. Музичне виховання в зарубіжних країнах (Е.Жак-Далькроз, К.Орф, З.Кодай, Роберт Вернер, П’єр ван Хауве, М. Монтессорі).

Музично-освітня система З. Кодая, К.Орфа.

Бела Барток і 3олтан Кодай зробили неоцінимий внесок у збереження угорської народної музики, в розвиток на її основі сучасної угорської музики. Головний шлях і зміст музичного виховання дітей Кодай бачив у навчанні «рідній мові», у введенні їх в «царство угорської народної пісні». Народна музика в тому або іншому вигляді входить у всі ланки музичної освіти: від дитячих садків до консерваторії. На принципах, розроблених 3. Кодаєм, побудована вся система музичного виховання в Угорщині. З раннього дитинства по цій системі учать своїх вихованців виховательки дитячих садків, що навчалися по ній в середніх і вищих учбових закладах, по ній ведеться робота у всіх класах школи, її вивчають в професійних учбових закладах. Така організація навчання виключає які б те ні було розриви і суперечності між окремими ланками учбово-виховного процесу. Звідси високий рівень засвоєння школярами програмного матеріалу, головним чином, в галузі співу і нотної грамоти, на яких, в основному, і будується вся робота. Звідси ж і головний недолік — певна обмеженість музичного виховання, слабка увага до формування спеціальних навичок сприйняття музики, незначне використовування музики інших країн і народів (як класичній, так і сучасній).

Величезна кількість різних невеликих брошур, призначених для учнів, складається із вправ, різного виду завдань (по оволодінню ступенями ладу, метроритмом). Деяка однобічність виражається в недостатній увазі до емоційної зацікавленості дітей. Крім того, такий зміст роботи вимагає великого учбового часу.

Щоденні мелодійні і ритмічні вправи (розроблені З. Кодаєм) впливають на центральну нервову систему і особливо на нервові центри кори головного мозку. Внаслідок цього більш високий рівень розвитку дітей виявляється не тільки в галузі музичних навичок, але взагалі вони володіють кращою здатністю реагувати. Їх повсякденна діяльність більш координована і відрізняється більшою швидкістю.

Унаслідок збудження музикою різних емоцій створюються певні настрої, а під впливом емоцій формується воля, розвивається сприйняття, увага, спостережливість, пам'ять, уява, мислення, тобто найважливіші якості особистості.

Музично-слуховий розвиток дітей в Угорщині проводиться за системою відносної сольмізації, в якій застосовуються умовні складові позначення і ручні знаки.

Популярна діяльність австрійського композитора Карла Орфа і створеного їм інституту в Зальцбурге. Головна мета – розвиток творчого потенціалу особистості. Музичне виховання здійснюється в системі К. Орфа в процесі так званого елементарного музикування. Суть цієї діяльності в синтезі музики з мовою, з її ритмічною і мелодійною стороною. Музика зв'язується також з рухом, пантомімою, театралізованою грою.

Керуючись теорією Е.-Ж. Далькроза, К. Орф розробив синтетичні форми музикування, поєднання співу і рухів, ритмізованного читання віршів і гри на інструментах. Він склав певну класифікацію музичних інструментів, включаючи навіть ксилофони і металофони, що лунають в різних регістрах (сопрано, альт, бас). З ударних рекомендує тамбурини, тарілки, трикутники, кастаньєти. Діти зображають «грім», «дощ», «спів птахів», «дзюрчання струмка», імпровізують, виконують на слух, по партитурі легкі п'єски, супроводжуючі спів або рух. Склав збірку, в якій широко використовуються народні пісні («Шульверк»).

Проте, у системі К. Орфа не одержує належного розвитку активне сприйняття музики, не розкривається зміст виховної роботи, її послідовність при введенні дітей у світ музики. Недостатньо простежується і динаміка формування співацьких навичок відповідно до основ співацької культури.

Творче музикування – основна тенденція музичного виховання ХХ ст. в США. У сутність поняття “музичне виховання” входять: пасивне і активне слухання музики, як за допомогою різних технічних засобів, так і на концертах (живе виконання). Характерною рисою музичного виховання в ХХ ст. – використання технічних і електронних засобів, творче музикування, що забезпечує здатність підвищити пізнавальний інтерес і виховати позитивне ставлення до музичних традицій минулих років і сучасності. Творче музикування допомагає учням пізнати музику різних епох, музику західної культури, народної музики, де діти мають можливість самостійно в імпровізованій формі на тлі почутої музики, зімпровізувати мелодію у правильному стилістичному напрямку.

Проект музичного виховання Роберта Вернера (США) спрямований на всебічний розвиток школярів. Мета проекту передбачає розуміння трьох основних елементів музичної майстерності: композиції, аналізу (читання нот і слухового сприймання) та виконання. Ці загальні елементи можна подати у формі наступної схеми: а) звук, якому притаманні висота (горизонтально – мелодія, вертикально – гармонія), б) ритм, в) характеристика тембру, динаміки, регістру – дані звукові елементи допомагають пізнати музичний твір. Саме музичні твори мають вивчатися із урахуванням стилістичних, історичних, культурологічних аспектів тощо.

Голландія. П’єр ван Хауве (м. Делорт)

Ставши директором школи, П’єр ван Хауве взяв на себе відповідальність за всю музично-виховну роботу в старовинному місті Делорт. У його практичній роботі з дітьми послідовно утворилась музична система: у всіх початкових школах міста сам директор і його колеги грали із усіма без виключення дітьми в ігри, у процесі яких діти співали, плескали в долоні, колінах, тупали, підігравали на дзвіночках, тарілках, бубнах, грали на орловських інструментах, розігрували музичні спектаклі. За допомогою таких методів і форм роботи педагоги розвивали у дітей музичні навички, привчали їх до вільної імпровізації простих мелодій в межах двох, трьох, п’яти і більше звуків із різним ускладненим ритмічним малюнками.П’єр вимагав від кожного педагога тлумачення: з якою метою він використовує ту чи іншу гру у роботі з дітьми. Якщо учень у процесі таких ігор проявив яскраво музичні здібності, про це повідомлялося батькам і пропонувалося перевести дитину в музичну школу, де проводилося навчання грі на скрипці, фортепіано, віолончелі, гітарі, кларнеті, трубі та інших інструментах. У залежності від успішності, школяра розподіляли в ансамбль. Здібні учні, яким властивий високий коефіцієнт музикальності, чуття ритму, володіння інструментом – переводили в інший ансамбль, менш здібні – залишалися в початковому ансамблі. інша категорія учнів віддавали перевагу малюванню, футболу.

 

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1. Музика як вид мистецтва. Її освiтнi та виховнi можливостi.

2. Інтегративні технології навчання музичного мистецтва.

3. Методи музичного виховання учнів на уроках музичного мистецтва.

4. Особливості музичного сприймання та методика його розвитку в учнів-підлітків.

5. Урок музичного мистецтва в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі

6. Зміст і форми позаурочної (позакласної) діяльності учнів

7. Музичне сприймання і методи його розвитку в молодших школярів

8. Методика проведення уроків музики в 1 класі

9. Методика проведення уроків музики в 2 класі.

10. Методика проведення уроків музики в 3 класі

11. Методика проведення уроків музики в 4 класі

12. Методика проведення уроків музичного мистецтва в 5 класі

13. Методика проведення уроків музичного мистецтва в 6 класі

14. Методика проведення уроків музичного мистецтва в 7 класі

15. Методика проведення уроків музичного мистецтва у 8 класі

16. Історичний досвід становлення музичного виховання в Україні (М.Дилецький, М. Лисенко, М. Леонтович, К. Стеценко, Ф. Колесса, В. Верховинець, С. Людкевич).

17. Інтерактивні технології навчання музичного мистецтва.

18. Проблемно-евристичні технології навчання музичного мистецтва.

19. Особливості співацького розвитку школярів 5-8 класів.

20. Методика організації та роботи шкільного хорового колективу.

21. Музичне виховання в зарубіжних країнах (Е.Жак-Далькроз, К.Орф, З.Кодай, Роберт Вернер, П’єр ван Хауве, М. Монтессорі).

22. Ігрові технології навчання музичного мистецтва.

23. Професійні вимоги до сучасного вчителя музики.

24. Види музичної діяльності на уроках музичного мистецтва.

25. Музично-педагогiчна концепцiя Д.Кабалевського. Аналіз діючих програм з музики та музичного мистецтва

ПРАКТИЧНІ ПИТАННЯ

1. Скласти розповідь-пояснення до теми уроку: «Пісня, танець, марш» 2 кл. Виражальні засоби та інтонаційні особливості пісні, танцю і маршу. Три основні музичні жанри – пісня, танець, марш – як основа різноманіття жанрів музичного мистецтва Настрої і характери в основних типах музики. Поєднання елементів різних типів музики в одному творі.

2. Скласти розповідь-пояснення до теми уроку «Мова музики» 2 кл. Своєрідність і неповторність музичного твору залежить від музичної мови, якою розмовляв з нами композитор. Ми розмовляємо словами, реченнями – музика фразами, мелодіями. Елементи музичної мови –мелодія, лад (мажор, мінор) ритм, метр динаміка, регістр, штрихи, темп, тембр.

3. Скласти розповідь - пояснення до теми уроку: «Тема материнства у творах мистецтва» 5 кл. Тема материнства в мистецтві, відомості про Ф. Шуберта «Аве Марія».

4. Продемонструвати методику художньо-педагогічного аналізу до твору для слухання. Муз. В.Івасюка «Я піду в далекі гори».

5. Скласти розповідь - пояснення до теми уроку: «Інтонація».3 кл. Інтонації в мові, інтонації в музиці; скоромовка; питальні, стверджувальні, звуконаслідувальні, діалогічні, гумористичні інтонації.

6. Скласти розповідь-пояснення до теми уроку: «Українські народні думи». Думи, кобзар – народний співець, виконавець дум, музичні інструменти кобзарів. Дума «Іван Богун».

7. Скласти розповідь-пояснення до теми уроку «Музика народів Закавказзя» 4 кл. Історія, культура та побут народів Закавказзя. Особливості музичної мови народів Закавказзя.

8. Скласти розповідь-пояснення до теми уроку: «Музично-сценічне мистецтво. Опера та література» 5 кл. Давньогрецький театр, лібрето, творчість В.А. Моцарта, відомості про оперу „Чарівна флейта”.

10. Продемонструвати методику художньо-педагогічного аналізу до твору для слухання. Й. Штраус. „На прекрасному голубому Дунаї».

12. Продемонструвати методику художньо-педагогічного аналізу до твору для слухання. М.Лисенко. Опера «Тарас Бульба». Арія Остапа.

13. Скласти розповідь - пояснення до теми уроку «Образний зміст музики. Характер людини в музичному образі». 7 кл. Визначення понять музичний образ, кантилена, арія, балада. Інтонаційний розвиток музичних образів, контрастні музичні образи. Національна специфіка музичних творів як відображення життя народу. М.Лисенко. Опера “Тарас Бульба”. Арія Остапа.

14. М.Лисенко. Опера “Наталка Полтавка”. Пісня Наталки.

15. Продемонструвати методику художньо-педагогічного аналізу до твору для слухання. Е.Гріг «Ранок».

16. Скласти розповідь-пояснення до теми уроку «Озветься в музиці душа». 6 кл. Почуття, духовний світ, емоції Українська народна пісня „Летіла зозуля”, Г. Тарасенко. „Українська мати”.

17. Продемонструвати методику художньо-педагогічного аналізу до твору для слухання: Queen «Шоу має тривати».

18. Скласти розповідь-пояснення до теми уроку «Колядки та щедрівки».

19. Продемонструвати методику художньо-педагогічного аналізу до твору для слухання: Л.Армстронг «Блюз західної околиці».

20. Продемонструвати методику художньо-педагогічного аналізу до твору для слухання. «П.Чайковський. „Дитячий альбом”. П’єси: „Марш дерев’яних солдатиків”, „Нянина казка”, „Баба Яга”.

21. Скласти розповідь-пояснення до теми уроку: «Музично-сценічне мистецтво. Література в балеті» 5 кл. Балет, відомості про С. Прокоф’єва, балет „Попелюшка”.

22. Скласти розповідь-пояснення до теми уроку «Музика мого народу» 4 кл. Символи України, Державний гімн України, музика професійна, народна та професійна в народному дусі.

23. Скласти розповідь-пояснення до теми уроку: «Українські народні жартівливі пісні». 4 кл. Особливості жанру жартівливих пісень.

24. Продемонструвати методику художньо-педагогічного аналізу до твору для слухання. Державний гімн України.

25. Продемонструвати методику художньо-педагогічного аналізу до твору для слухання. Й. С. Бах. „Жарт” із сюїти № 2 для струнних інструментів і флейти.


РЕКОМЕНДОВАНІ ПІДРУЧНИКИ ТА НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.204.31 (0.014 с.)