Характеристика основних показників фінансового стану підприємства.

Залежно від мети аналізу досліджуються різні показники. Але жоден із них індивідуально не дає достатньої інформації про умови функціонування та прибутковість фірми. Лише аналіз пев­ної групи показників дає підстави для ґрунтовних висновків. Слід брати до уваги й фактор сезонності в бізнесі. Разом із тим для по­переднього оцінювання фінансової діяльності підприємства необ­хідно лише кілька з численних показників. Обчислення зайвих кое­фіцієнтів ускладнює аналіз і вносить плутанину. Інформація для по­рівняння кількох компаній має бути стандартизована.

Існує кілька класифікацій показників фінансової діяльності фірми. Більшість економістів виділяє такі групи відносних показ­ників: коефіцієнти прибутковості (рентабельності), ліквідності, стабільності та акціонерного капіталу. Інші аналітики схильні до такої класифікації: показники ліквідності, управління активами й управління пасивами, прибутковості та ринкової вартості акцій. Існує також точка зору, згідно з якою виділяються коефіцієнти ліквідності, зобов'язань кредиторам, прибутковості та покриття.

Фінансовий стан підприємства може бути оцінений з різним ступенем деталізації залежно від цілей аналізу, існуючої інфор­мації, програмного, технічного та кадрового забезпечення. Най­більш доцільним є виділення процедур експрес-аналізу та поглиб­леного аналізу фінансового стану.

Загальні показники характерні для всіх галузей економіки, специфічні — використовуються в окремих галузях.

Первинні показники формуються безпосередньо за даними об­ліку планової інформації, похідні — розраховуються на базі пер­винних даних. Синтетичні (інтегральні) показники дають уза­гальнюючу характеристику складних економічних явищ: прибутку, собівартості та ін.

Натуральні показники відбивають величину явища у фізичних величинах (вагових, лінійних, об'ємних), вартісні — величину складних явищ у грошовому вимірі.

Абсолютні показники — це вартісні, натуральні, трудові чи умо­вні вимірювачі; відносні — це відношення одного показника до ін­шого: коефіцієнти, індекси, відсотки. Вони характеризують ступінь зміни явища (процесу) чи його результату в часі, просторі, структу­ру показників, що вивчаються, їх частоту та інтенсивність.

Усі економічні показники взаємозв'язані та взаємообумовлені. Досягнути поставленої мети аналітик може тільки вивчаючи їх.

Причинно-наслідкові зв'язки та результати вивчаються на базі результативних і факторних показників.

Результативний показник — це економічний показник, що є об'єктом дослідження. Показники, які характеризують результа­тивний показник, тобто є його кількісними та якісними характе­ристиками, називають факторними показниками

 

21. Фактори, що впливають на фінансовий стан підприємства.

До основних факторів, що визначають фін стан відносять: 1) швидкість оборотності оборотних коштів; 2) виконання фінансового плану і поповнення по мірі винекнення потреби власного оборотного капіталу за рахунок прибутку. Сигнальним показником, в якому проявляється фін стан виступає платоспроможність п-ва. Платоспроможність визначається коефіцієнтами, що вимірюють співвідношення оборотних активів і окремих їх елементів із короткостроковою заборгованістю, тобто відображають в якій мірі активи п-ва здатні погасити свої борги. Основні цільові напрямки аналізу фін стану п-ва: 1) постійний моніторинг ефективності д-ті п-ва на основі фін звітності; 2) визначення платоспроможності п-ва та задовільної структури балансу з метою недопущення банкрутства господарюючого суб¢єкта; 3) оцінка п-ва з точки зору придбання акцій; 4) оцінка п-ва з точки зору його інвестиційної д-ті (тобто реальних інвестицій)

22. Характеристика форм фінансової звітності: “Звіт про фінансові результати”

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів п-ва за звітний період. Звіт про фінансові результати - звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності п-ва Метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від д-ті п-ва за звітний період. Звіт про фін результати складається з трьох розділів: 1) фінансові результати; 2) елементи операційних витрат; 3) розрахунок показників прибутковості акцій.. У розділі I Звіту про фінансові результати визначаються валові доходи та збитки в результаті д-ті п-ва, а також фінансові результати від операційної, звичайної та надзвичайної д-ті п-ва. Операційна д-ть - основна д-ть п-ва, а також інші види д-ті, які не є інвестиційною чи фінансовою д-тю. Основна д-ть - операції, пов'язані з в-вом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення п-ва і забезпечують основну частку його доходу. Звичайна д-ть - будь-яка основна д-ть п-ва, а також операції, що її забезпечують або виникають внаслідок її проведення. Надзвичайна подія - подія або операція, яка відрізняється від звичайної д-ті п-ва, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді. У розділі II Звіту про фінансові результати наводяться відповідні елементи операційних витрат (на в-во і збут, управління та інші операційні витрати), яких зазнало п-во в процесі своєї д-ті протягом звітного періоду за вирахуванням внутрішнього обороту, тобто за вирахуванням тих витрат, які становлять собівартість продукції (робіт, послуг), що вироблена і спожита самим п-вом. Розділ III Звіту про фінансові результати заповнюють акціонерні товариства, прості акції або потенційні прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які перебувають у процесі випуску таких акцій.

23. Характеристика форм фінансової звітності: “Звіт про рух грошових коштів”.

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів п-ва за звітний період. Звіт про рух грошових коштів - звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті д-ті п-ва у звітному періоді. У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті пераційної, інвестиційної та фінансової д-ті. Інвестиційна д-ть - придбання та реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Операційна д-ть - основна д-ть п-ва, а також інші види д-ті, які не є інвестиційною чи фінансовою д-тю. Фінансова д-ть - д-ть, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу п-ва. Грошові кошти - готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання. Негрошові операції (отримання активів шляхом фінансової оренди; бартерні операції; придбання активів шляхом емісії акцій тощо) не включаються до звіту про рух грошових коштів. Метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах п-ва та їх еквівалентах за звітний період. Рух грошових коштів у результаті операційної д-ті визначається шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної д-ті до оподаткування на суми: змін запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, пов'язаної з операційною д-тю, протягом звітного періоду; наведені в негрошових статтях; наведені в статтях, які пов'язані з рухом грошових коштів у результаті інвестиційної та фінансової діяльностей. Рух грошових коштів у результаті інвестиційної д-ті визначається на основі аналізу змін у статтях розділу балансу "Необоротні активи" та статті "Поточні фінансові інвестиції”. Рух грошових коштів у результаті фінансової д-ті визначається на основі змін у статтях балансу за розділом "Власний капітал" та статтях, пов'язаних з фінансовою д-тю, у розділах балансу: "Забезпечення наступних витрат і платежів", "Довгострокові зобов'язання" і "Поточні зобов'язання"

24. Значення бухгалтерського балансу для здійснення фінансового аналізу.

ФА – це спосіб накопичення, трансформації та використання інформації фінансового характеру, який необхідний для того, щоб: 1) оцінити поточний та переспективний фін стан п-ва; 2) оцінити можливості і доцільні темпи розвитку п-ва з позиції їх фінансового забезпечення; 3) зв¢ясувати доступні джерела коштів та оцінити можливість і доцільність їх мобілізації (власні і залучені джерела коштів). Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фін стан п-ва на звітну дату. Баланс - звіт про фінансовий стан п-ва, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Зобов'язання - заборгованість п-ва, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів п-ва, що втілюють у собі економічні вигоди. Власний капітал - частина в активах п-ва, що залишається після вирахування його зобов'язань. Баланс п-ва складається з активу і пасиву. До активу відносяться такі статті: 1) необоротні активи; 2) оборотні активи; 3) витрати майбутніх періодів. До пасиву відносяться такі статті: 1) власний капітал; 2) забезпечення наступних витрат і платежів; 3) довгострокові кредити банків; 4) поточні зобов¢язання; 5) доходи майбутніх періодів.

 

25. Основні форми фінансової звітності. Вимоги, що висуваються до складання бухгалтерської звітності.

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів п-ва за звітний період. Бухгалтерська звітність - звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів. Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати д-ті та рух коштів підприємства. Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо: участі в капіталі п-ва; оцінки здатності п-ва своєчасно виконувати свої зобов'язання; забезпеченості зобов'язань п-ва; регулювання діяльності п-ва; інших рішень. Фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб. Фінансова звітність складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів. До фінансової звітності включаються показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відособлених підрозділів п-ва. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Баланс п-ва складається на кінець останнього дня звітного періоду. Проміжна (місячна, квартальна звітність,яка охоплює певний період, складається наростаючим підсумком з початку звітного року. Вимоги до фін звітності:1) Інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами; 2)Фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами; 3)Фінансова звітність повинна бути достовірною; 4)Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати: фінансові звіти п-ва за різні періоди; фінансові звіти різних п-в. Фінансова звітність повинна бути достовірною. Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати: фінансові звіти п-ва за різні періоди; фінансові звіти різних п-в.

 

26. Характеристика форм фінансової звітності: “Звіт про власний капітал”.

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів п-ва за звітний період. Звіт про власний капітал - звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу п-ва протягом звітного періоду. Власний капітал - частина в активах п-ва, що залишається після вирахування його зобов'язань. Метою складання звіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу п-ва протягом звітного періоду. Звіт про власний капітал складається з таких статей: залишок на початок року; скоригований залишок на початок року; чистий прибуток (збиток) за звітний період; розподіл прибутку; внески учасників; вилучення капіталу; інші зміни в капіталі; разом змін в капіталі; залишок на кінець року. Власний капітал поділяється на: 1) статутний капітал; 2) пайовий капітал; 3) додатковий вкладений капітал; 4) інший додатковий капітал; 5) резервний капітал; 6) нерозподілений прибуток; 7) неоплачений капітал; 8) вилучений капітал.

 

27. Сутність, мета, етапи експрес-аналізу фінансового стану підприємства.

Логіка аналітичної роботи щодо оцінки фінансового стану п-ва пердбачає її організацію у вигляді двохмодульної структури: 1) експрес-аналіз фінансового стану; 2) деталізований аналіз фінансового стану. Метою експрес-аналізу є наглядна та проста оцінка фінансового благополуччя і динаміки розвитку господарюючого суб¢єкту. Експрес-аналіз виконують в три етапи: 1) підготвчий; 2) попередній огляд бухгалтерської звітності; 3) економічне читання та аналіз звітності. Підготовчий (мета) – прийняти рішення щодо доцільності аналізу фін звітності та переконатися в її готовності до вивчення. Дана задача вирішується шляхом познайомлення з аудиторським заключенням (стандартне і розширене). Крім того здійснюється візуальна та проста логічна перевірка звітності. Перевіряється наявність всіх необхідних форм та додатків, реквізитів, підписів. Попередній огляд – враховується як логічний так і інформаційний зв¢язок, який існує між формами звітності. Метою попереднього огляду є ознайомлення з пояснювальною запискою до балансу. Це необхідно для того, щоб оцінити умови роботи в звітному періоді, визначити тенденції основних показників д-ті, а також якісні зміни в майновому та фінансовому положенні п-ва.

Мета третього етапу (економічне читання та аналіз звітності) – є узагальнена оцінка результатів господарської д-ті та фінансового стану п-ва. В цьому зв¢язку рекомендується досліджувати структуру та динаміку фінансового стану п-ва за допомогою порівняльного балансу. Порівняльний аналітичний баланс формується на базі вихідного балансу шляхом доповнення його показниками структури, динаміки та структурної динаміки вкладень та джерел коштів п-ва за звітний період.

 

28. Види взаємозв‘язку форм фінансової звітності.

Основними видами взаємозв¢язку форм фінансової звітності є: 1) логічний; 2) інформаційний. Суть логічного взаємозв¢язку полягає у взаємодоповненні та взаємній кореспонденції звітних форм, їх розділів та статей. Інформаційний зв¢язок виражається в прямих та непрямих контрольних співвідношеннях між окремими показниками звітних форм. Пряме контрольне співвідношення означає, що один і той же показник одночасово наведений в декількох звітних формах. Непряме контрольне співвідношення означає, що деякі показники однієї чи декількох звітних форм пов¢язані між собою наскладними арифметичними розрахунками. Наприклад: 1) стаття власний капітал міститься в пасиві балансу та в звіті про власний капітал; 2) звіт про рух грошових коштів відображає рух показників, які зазначені у звіті про фінансові результати.

 

29. Аналіз активів підприємства.

В активі балансу статті розміщено залежно від ступеня їх ліквідності (швидкості перетворення на готівку). За цією ознакою розрізняють активи іммобілізовані (статті розділу I активу балансу) та мобільні (статті розділів II і III активу балансу).

Оборотний капітал може знаходитись у сфері виробництва та у сфері обігу тобто може функціонувати у грошовій та матеріальній формах.

Від того, які асигнування вкладено в основні та оборотні засоби, скільки їх знаходиться у сфері виробництва та у сфері обігу, в грошовій та матеріальній формі, значною мірою залежать результати виробничо-фінансової діяльності і відповідно фінансовий стан підприємства.

Тому аналіз майна підприємства починають саме з аналізу динаміки складу і структури загального капіталу.

Аналіз необоротних активів Після загального аналізу активів підприємства досліджують основний капітал. Для аналізу складу і структури основного капіталу складають окрему аналітичну таблицю

Аналіз оборотних активів Наступним кроком є аналіз змін поточних активів балансу як найбільш мобільної частини капіталу. Насамперед оцінюються зміни в наявності та структурі оборотного капіталу за найважливішими його складовими.

Для нормальної успішної життєдіяльності підприємства повинно мати: обґрунтовані розрахунки щодо їх потреби; налагоджені постійні канали з постачальниками, які успішно виконують свої договірні зобов’язання; раціонально визначені обсяги продукції на внутрішньогосподарські потреби, що виступає у наведеному прикладі як виробничі запаси.

На підприємстві можуть існувати надлишкові запаси. Вони створюються і в результаті нагромадження через наявність неліквідів, і усвідомлено у зв’язку із дефіцитом, постійним підвищенням цін тощо.

Недостатній обсяг виробничих запасів також негативно позначається на фінансовому стані підприємства. Зменшення вкладання запасів у виробничі запаси і незавершене виробництво призводить до дефіциту окремих їх видів, збоїв у виробничому процесі.

Надлишок запасів або їх недостатні обсяги можуть виникати в результаті:

- наявності помилок у розрахунках їх планової потреби;

- перевитрачання цих засобів, значного відхилення фактичних витрат від планових;

- значного відхилення фактично отриманого їх обсягу від розрахункового недоотримання постачальниками, у випадках невиконання, договірних зобов’язань

У процесі аналізу вивчається показник середнього запасу (З_дн), кожного виду матеріалів у днях: З_дн=(З* Д_н)/В

де З – середній залишок окремого виду матеріальних запасів; Д_н – тривалість аналізованого періоду, дні; В – витрачання аналізованого виду матеріалів за звітний період.

Фактичний середній запас у дня за основними видами виробничих запасів порівнюють із нормативним, встановлюють відхилення, з’ясовують його причини і вживають заходів щодо скорочення або поповнення запасів, необхідних для успішної роботи підприємства.

До оборотного капіталу належить і готова продукція. Для вивчення складу залишків готової продукції складається їх перелік і з’ясовуються причини наявності таких.

Збільшення залишків готової продукції негативно впливає на фінансовий стан підприємства (заморожування капіталу, зменшення його обертання).

Причинами залишків готової продукції є: низька якість продукції;порушення ритму роботи транспорту (найчастіше через нестачу пального);незадовільна організація навантажування готової продукції;затримка оформлення транспортних документів тощо;наявність конкурентів, утрачання ринків збуту;висока собівартість продукції.

Сума грошей має бути такою, щоб її було достатньо для погашення першочергових платежів.

 

 

30. Аналіз активів та пасивів підприємства.