Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.



 

ІІ. Конституцією України закріплено правило, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникли у державі. З цим конституційним положенням пов’язане поняття підвідомчості справ судам. Отже, підвідомчість –це коло справ, які характеризуються певними юридичними властивостями, в залежності від яких справа підлягає розгляду або загальними судами або спеціалізованими судами або іншими державними органами.

Як правило до юридичних властивостей, залежно від яких та чи інша справа розглядатиметься тим чи іншим судом загальної юрисдикції ( загальним чи спеціалізованим ), а чи іншим державним органом належать:

- наявність спору про право

- суб’єктний склад учасників спірних правовідносин

- зміст спору.

 

Підсудність –це процесуальний порядок віднесення судових справ, що підлягають розгляду і вирішенню по суті до конкретної ланки судової системи і до певного конкретного суду цієї ланки. Тобто розмежування справ за підсудністю відбувається між місцевими судами ( тобто в середині однієї судової ланки або між місцевим та апеляційним судом та місцевим судом). Ланка судової системи – це сукупність судів, які мають однакову структуру, організаційну побудову, повноваження й у більшості випадків діють у межах територіальних одиниць, прирівняних за адміністративним статусом.

Судова інстанція визначаєповноваження окремо взятого суду при розгляді конкретної справи, позначає самостійну стадію, через яку проходить конкретна справа в різних судах. Кожна така стадія, ( стадія процесу) відрізняється характерними рисами судочинства.

Процесуальне законодавство визначає такі судові інстанції:

- І інстанція, де справа розглядається вперше, і в судовому засіданні суд постановляє судове рішення по суті.

- Апеляційна інстанція...

- Касаційна інстанція, де переглядаються рішення, ухвали, вироки судів І та апеляційної інстанцій, а також перегляд судових рішень, ухвал у зв’язку з ново виявленими та винятковими обставинами чи при неправильному застосуванні норм процесуального права, що істотно вплинули на правильність судового рішення.

Інстанційність при здійсненні судочинства забезпечує всім суб’єктам правовідносин право на судовий захист а також є гарантією законності та обґрунтованості прийнятих судом рішень.

Інстанційність виключає всякого роду підпорядкованість скажімо місцевих судів апеляційним чи касаційним, завдяки принципу незалежності суддів, а отже не допускається вплив на внутрішнє переконання суддів судів І інстанції.

 

ІІІ. У системі судів загальної юрисдикції місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди

Ці суди утворені за територіальним принципом, охоплюють усі регіони України та розглядають по першій інстанції абсолютну більшість кримінальних справ, усі цивільні справи та усі справи про адміністративні правопорушення.

Місцеві суди підрозділяються на місцеві загальні та місцеві спеціалізовані суди.

Місцевими загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди.
. місцеві спеціалізовані суди.

 

Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Місцевими адміністративними судами є окружні адміністративні суди, а також інші суди, передбачені процесуальним законом.

Місцевий суд складається з суддів місцевого суду, з числа
яких призначаються голова та заступник голови суду. У місцевому
суді, кількість суддів в якому перевищує п'ятнадцять, може бути
призначено не більше двох заступників голови суду.

 

Голова місцевого суду:

1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з
іншими органами державної влади, органами місцевого
самоврядування, фізичними та юридичними особами;

 

2) визначає адміністративні повноваження заступника голови
місцевого суду;

 

3) контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить
керівникові територіального управління Державної судової
адміністрації України подання про призначення на посаду керівника
апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення
їх з посад, а також про застосування до керівника апарату суду,
його заступника заохочення або накладення дисциплінарного
стягнення відповідно до законодавства;

 

4) видає на підставі акта про призначення (обрання) суддею чи
звільнення судді з посади відповідний наказ;

 

5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про
наявність вакантних посад у суді в десятиденний строк з дня їх
утворення;

 

6) забезпечує виконання рішень зборів суддів місцевого суду;

7) контролює ведення в суді судової статистики, дбає про
інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення
якості судочинства;

8) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації
суддів місцевого суду;

9) здійснює інші повноваження, визначені законом.

ІV. Апеляційні суди УкраїниАпеляція ( лат. appelatio –звернення, скарга )

Апеляційними судами з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є:апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим.

Апеляційними судами з розгляду господарських справ, апеляційними судами з розгляду адміністративних справ євідповідно апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України.

Повноваження апеляційного суду

1. Апеляційний суд:

1) розглядає справи відповідної судової юрисдикції в апеляційному порядку згідно з процесуальним законом;

2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи відповідної судової юрисдикції як суд першої інстанції;

3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику;

4) надає місцевим судам методичну допомогу в застосуванні законодавства;

 

5) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Голова апеляційного суду:

1) представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;

2) визначає адміністративні повноваження заступників голови апеляційного суду;

 

3) контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить Голові Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, а також про
застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;

4) видає на підставі акта про обрання на посаду судді чи звільнення судді з посади відповідний наказ;

5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про наявність вакантних посад у апеляційному суді в десятиденний строк з дня їх утворення;

6) забезпечує виконання рішень зборів суддів апеляційного суду;

 

7) контролює ведення та аналіз судової статистики, організовує вивчення та узагальнення судової практики, дбає про інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;

8) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації суддів апеляційного суду;

9) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Голова апеляційного суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.

 

4. Вищими спеціалізованими судами є:Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України.

У вищому спеціалізованому суді діє пленум вищого спеціалізованого суду для вирішення питань, . При вищому спеціалізованому суді утворюється Науково-консультативна рада, статус якої визначається цим Законом.

7. Вищий спеціалізований суд має офіційний друкований орган та може бути співзасновником інших друкованих видань.

. Повноваження вищого спеціалізованого суду

1. Вищий спеціалізований суд:

1) розглядає справи відповідної судової юрисдикції в касаційному порядку згідно з процесуальним законом;

2) у випадках, передбачених процесуальним законом, розглядає справи відповідної судової юрисдикції як суд першої або апеляційної інстанції;

3) аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику;

4) надає методичну допомогу судам нижчого рівня з метою однакового застосування норм Конституції ) та законів України у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції;

5) здійснює інші повноваження, визначені законом.

1. Голова вищого спеціалізованого суду:

1) представляє відповідні спеціалізовані суди як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади,органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, а також із судовими органами інших держав та міжнародними організаціями;

2) визначає адміністративні повноваження заступників голови вищого спеціалізованого суду;

3) контролює ефективність діяльності апарату суду, вносить Голові Державної судової адміністрації України подання про призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду та про звільнення їх з посад, а також про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;

4) видає на підставі акта про обрання на посаду судді чи звільнення судді з посади відповідний наказ;

 

5) повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України про наявність вакантних посад у вищому спеціалізованому суді в десятиденний строк з дня їх утворення;

6) вносить відповідно до цього Закону пропозиції щодо утворення відповідних місцевих та апеляційних судів, зміни їх територіальної юрисдикції, а також щодо кількості суддів у них;

7) скликає пленум вищого спеціалізованого суду; вносить на розгляд пленуму подання про призначення на посаду секретаря пленуму; виносить на розгляд пленуму питання та головує на його засіданнях;

8) інформує пленум вищого спеціалізованого суду про стан правосуддя у відповідній судовій юрисдикції та практику вирішення окремих категорій справ;

 

9) забезпечує виконання рішень зборів суддів вищого спеціалізованого суду;

 

10) контролює ведення та аналіз судової статистики,
організовує вивчення та узагальнення судової практики, дбає про
інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення
якості судочинства;

 

11) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації
суддів вищого спеціалізованого суду;

 

12) здійснює інші повноваження, визначені законом.

2. Голова вищого спеціалізованого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.232.99 (0.013 с.)