Лекція на тему “Судові та інші правоохоронні органи” як навчальна дисципліна, предмет та система. Основні поняття курсу “Судові та правоохоронні органи”.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Лекція на тему “Судові та інші правоохоронні органи” як навчальна дисципліна, предмет та система. Основні поняття курсу “Судові та правоохоронні органи”.



ІV. Суддівське самоврядування – це самостійне колективне вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні професійними суддями.

До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та членів їх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов’язані із здійсненням правосуддя.

Завданням органів суддівського самоврядування є вирішення питань внутрішньої діяльності судів щодо:

1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади; зміцнення незалежності судів, захист від втручання у їх діяльність;

2) участь у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально – технічного та іншого забезпечення судів та контроль за дотриманням встановлених нормативів вказаного забезпечення;

3) погодження призначених суддів на посади в судах загальної юрисдикції, призначення суддів Конституційного Суду України та суддів до складу Вищої ради юстиції і обрання до кваліфікаційних комісій суддів;

4) заохочення суддів та працівників апарату судів;

5) здійснення контролю за організацією діяльності судів та інших структур у системі судової влади.

Організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, конференції суддів, з’їзд суддів України, ради суддів та їх виконавчі органи.

 

 

V. Збори суддів – це зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективне рішення з обговорюваних питань.

 

Збори суддів місцевих та апеляційних судів:

1) обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи
роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають
з цих питань рішення, які є обов'язковими для суддів та
працівників даного суду;

 

2) визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних
категорій справ відповідної судової юрисдикції за пропозицією
голови суду;

 

3) заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні
посади в даному суді, та керівника апарату суду;

 

4) подають відповідній раді суддів пропозиції щодо делегатів
на конференцію суддів;

 

5) здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом.

 

6. Збори суддів можуть звертатися з пропозиціями щодо питань
діяльності суду до органів державної влади та органів місцевого
самоврядування, які зобов'язані розглянути ці пропозиції і дати
відповідь по суті.
Збори суддів Верховного Суду України, збори суддів вищого
спеціалізованого суду:

1) обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду або
роботи конкретних суддів чи працівників апарату суду та приймають
з цих питань рішення, які є обов'язковими для суддів та
працівників даного суду;

 

2) заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні
посади в суді, та керівника апарату суду;

 

3) здійснюють інші повноваження, визначені законом.

 

 

Конференції суддів – це зібрання представників суддів ( делегатів ) відповідних судів, на якому вони обговорюють питання діяльності цих судів та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.

Конференції суддів відповідних суддів:

1) обговорює і вирішує питання щодо фінансування та
організаційного забезпечення діяльності відповідних судів,
заслуховує з цих питань інформацію представників Державної судової
адміністрації України;

 

2) заслуховує звіти відповідних рад суддів, інформацію Голови
Державної судової адміністрації України;

 

3) формує відповідну раду суддів;

 

4) затверджує положення про раду суддів;

 

5) розробляє пропозиції для внесення на розгляд з'їзду суддів
України;

 

6) звертається з пропозиціями щодо вирішення питань
діяльності відповідних судів до органів державної влади та органів
місцевого самоврядування;

 

7) обирає делегатів на з'їзд суддів України;

 

8) ініціює проведення позачергового з'їзду суддів України в
порядку, встановленому цим Законом;

 

9) обговорює інші питання, віднесені до повноважень органів
суддівського самоврядування

 

 

З’їзд суддів України – найвищий орган суддівського самоврядування, який через делегації, обрані конференціями суддів, зборами суддів Апеляційного Суду, Верховного Суду України та Конституційного Суду України представляє всіх суддів України.

Отже, з’їзд суддів України:

1) заслуховує звіти Ради суддів України та рад суддів про
виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо
забезпечення незалежності судів і суддів, стан фінансування та
організаційного забезпечення діяльності судів;

2) заслуховує інформацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів
України та голови Державної судової адміністрації України про їх
діяльність;

3) призначає та звільняє суддів Конституційного Суду України
відповідно до Конституції і законів України;

4) призначає членів Вищої ради юстиції та приймає рішення про
припинення їх повноважень відповідно до Конституції
і законів України;

5) призначає членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів
України;

6) звертається з пропозиціями щодо вирішення питань
діяльності судів до органів державної влади та їх посадових осіб;

7) обирає Раду суддів України;

8) розглядає інші питання суддівського самоврядування
відповідно до закону.

З'їзд суддів України приймає рішення, що є обов'язковими
для всіх органів суддівського самоврядування та всіх суддів.

З’їздом суддів України, затверджено такі важливі для суддівства документи, як

Кодекс професійної етики судді, Положення про Раду суддів України. Можуть прийматися й інші обов’язкові для професійних суддів документи.

 

 

Рада суддів України є вищим органом суддівського самоврядування щодо суддів всіх судів України у період між з’їздами суддів України. Рада суддів України обирається з’їздом суддів України у кількісному складі, визначеному рішенням зїзду. До складу Ради суддів України повинні бути обрані не менше як по одному представнику від суддів Апеляційного суду України, конференції суддів військових судів, конференцій суддів відповідних спеціалізованих судів, суддів Верховного Суду України, а також суддів Конституційного Суду

України. Представники суддів загальних місцевих та апеляційних судів повинні складати не менш як половину від загальної кількості членів Ради суддів України. Пропозиції щодо кандидатур до складу Ради суддів України можуть вносити делегації від конференцій чи зборів суддів, а також окремі делегати зїзду.

Рада суддів України:

1) розробляє та організовує виконання заходів щодозабезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану
організаційного забезпечення діяльності судів;

 

2) розглядає питання правового захисту суддів, соціального
захисту суддів та їхніх сімей, приймає відповідні рішення з цих
питань;

 

3) призначає та звільняє Голову Державної судової
адміністрації України та його заступників;

 

4) здійснює контроль за організацією діяльності судів;

 

5) звертається з пропозиціями щодо питань діяльності судів до
органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

 

6) затверджує зразки посвідчень судді, судді у відставці,
народного засідателя, присяжного;

 

7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

 

Рішення Ради суддів України є обов’язковими для всіх органів суддівського самоврядування і можуть бути скасовані лише з’їздом суддів України.

 

VIII. Державна судова адміністрація- становитьсистему органів, що складається з Державної судової адміністрації України та територіальних управлінь державної судової адміністрації.

Державна судова адміністрація України:

1) представляє суди у відносинах із Кабінетом Міністрів
України та Верховною Радою України під час підготовки проекту
закону про Державний бюджет України на відповідний рік у межах
повноважень, визначених цим Законом;

 

2) забезпечує належні умови діяльності судів загальної
юрисдикції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України,
Національної школи суддів України та органів суддівського
самоврядування в межах повноважень, визначених цим Законом;

 

3) вивчає практику організації діяльності судів, розробляє і
вносить у встановленому порядку пропозиції щодо її вдосконалення;

 

4) вивчає кадрові питання апарату судів, прогнозує потребу у
спеціалістах, здійснює замовлення на підготовку відповідних
спеціалістів;

 

5) забезпечує необхідні умови для підвищення кваліфікації
працівників апарату судів, створює систему підвищення
кваліфікації;

 

6) організовує роботу з ведення судової статистики,
діловодства та архіву; контролює стан діловодства у судах
загальної юрисдикції;

 

7) готує матеріали для формування пропозицій щодо бюджету
судів;

 

8) організовує комп'ютеризацію судів для здійснення
судочинства, діловодства, інформаційно-нормативного забезпечення
судової діяльності та забезпечення функціонування автоматизованої
системи документообігу в судах; забезпечує суди необхідними
технічними засобами фіксування судового процесу в межах коштів,
передбачених у Державному бюджеті України на фінансування
відповідних судів;

 

9) забезпечує функціонування автоматизованої системи
визначення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

 

10) забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових
рішень та Реєстру електронних адрес органів державної влади, їх
посадових та службових осіб;

 

11) взаємодіє з відповідними органами та установами, в тому
числі інших держав, з метою вдосконалення організаційного
забезпечення діяльності судів;

 

12) організовує діяльність служби судових розпорядників;

 

13) затверджує положення про бібліотеку суду;

 

14) здійснює інші повноваження, визначені законом.

 

Голова Державної судової адміністрації України

 

1. Державну судову адміністрацію України очолює Голова
Державної судової адміністрації України.

 

2. Голова Державної судової адміністрації України
призначається на посаду і звільняється з посади Радою суддів
України.

 

ДСА здійснює організаційне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції, інших органів та установ судової системи, крім Конституційного Суду України, Верховного Суду України та інших спеціалізованих судів, організаційне забезпечення яких здійснюється апаратами цих судів.

До основних завдань ДСА України та її територіальних управлінь, також належить забезпечення діяльності Академії суддів України, роботи з’їздів суддів України, діяльності Ради суддів, конференцій суддів, рад суддів, а також участь у межах своїх повноважень у формуванні судів загальної юрисдикції, розробленні пропозицій щодо вдосконалення організаційного забезпечення діяльності судів, здійснення матеріального і соціального забезпечення суддів ( в тому числі у відставці ) та працівників апарату судів.

ДСА України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні управління державної судової адміністрації, які утворені в АРК, областях, містах Києві та Севастополі.

Положенням про ДСА України передбачено можливість створення в центральному апараті наукової та науково-консультативної рад для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо вдосконалення організаційного забезпечення діяльності судів.

ДСА має право для виконання для виконання покладених на неї завдань створювати в установленому законом порядку, підприємства, установи та організації, положення ( статути) про які затверджує Голова ДСА України.

Повноваження ДСА

- забезпечує належні умови діяльності судів загальної юрисдикції, кваліфікаційних комісій суддів, органів суддівського самоврядування, Академії суддів України;

- вивчає практику організації діяльності судів, розробляє і вносить у встановленому порядку пропозиції щодо її вдосконалення;

- вивчає кадрові питання апарат судів, прогнозує необхідну потребу у спеціалістах, здійснює через Міністерство юстиції України та інші органи замовлення на підготовку відповідних спеціалістів;

- веде статистичний і персональний облік даних про кадри судів, готує матеріали щодо призначення, обрання та звільнення суддів;

- забезпечує необхідні умови для підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату судів, створює систему підвищення кваліфікації;

- організовує роботу по веденню судової статистики, діловодства та архіву; контролює стан діловодства в судах загальної юрисдикції;

- готує матеріали для формування пропозицій щодо бюджету судів та здійснює заходи щодо їх фінансування відповідно до Закону;

- виконує функції головного розпорядника бюджетних коштів у випадках передбачених Законом про судоустрій;

- здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апарату судів;

- забезпечує медичне обслуговування і санаторно-курортне лікування суддів та працівників апарату судів, вживає заходів щодо забезпечення їх благоустроєним житлом;

- забезпечує у взаємодії з органами суддівського самоврядування, судами та іншими правоохоронними органами незалежність, недоторканість і безпеку суддів;

- організовує та фінансує будівництво і ремонт будинків та приміщень судів, а також забезпечує їх технічне оснащення;

- організовує впровадження в судах комп’ютеризації для судочинства, діловодства та інформаційно-нормативного забезпечення судової діяльності; забезпечує суди необхідними технічними засобами фіксування судового процесу;

- здійснює зв’язки з відповідними органами та установами, в тому числі інших держав. З метою вдосконалення організаційного забезпечення діяльності судів;

- організовує діяльність служби судових розпорядників;

- разом з Радою суддів України визначає нормативи навантаження суддів у судах усіх рівнів та виробляє пропозиції щодо кількості суддів у відповідних судах;

- здійснює інші повноваження, визначені законом.

Вирішуючи інші, спрямовані на створення умов для ефективного здійснення правосуддя , ДСА:

- організовує роботу зі створення бібліотек судів та забезпечує формування їх фондів;

- забезпечує виконання вимог законодавства щодо використання символів судової влади у приміщеннях судів та суддями під час здійснення судочинства;

- здійснює згідно із законодавством функції з управління об’єктами державної власності, що перебувають в її управлінні;

- організовує співробітництво з міжнародними організаціями з метою залучення і використання фінансової, технічної та гуманітарної допомоги для забезпечення діяльності судів, веде облік такої допомоги, узагальнює досвід із цього питання, аналізує ефективність її використання .тощо.

Виконуючи свої повноваження, ДСА відповідно до Положення має право:

- представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладання міжнародних договорів України;

- одержувати від голів судів та інших посадових осіб необхідну інформацію з кадрових питань, а також дані про навантаження у судах усіх рівнів;

- утворювати уразі потреби, за погодженням з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади , в межах своєї компетенції експертні та робочі групи;

- одержувати безоплатно в установленому порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування необхідні інформацію, документи, матеріали;

- залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій ( за погодженням з їх керівниками ) для розгляду питань, що належать до її компетенції;

- скасовувати в межах своєї компетенції рішення територіальних управлінь ДСА України в разі їх невідповідності актам законодавства;

- скликати наради з питань, що належать до компетенції ДСА України.

ІІ. Адвокати мають право займатися адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об’єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об’єднання, які діють на підставі закону та статутів адвокатських об’єднань.

Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об’єднань, структура, штати, функції, права та обов’язки керівних органів, порядок їх формування, порядок розпорядження коштами, регулюється статутом відповідного адвокатського об’єднання.

Закон України “ Про адвокатуру “ закріплює, що адвокатські об’єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Їх реєстрація проводиться у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Адвокатські об’єднання письмово повідомляють місцеві органи влади про свою реєстрацію, а адвокати – паро одержання свідоцтва на право займатися адвокатською діяльністю.

Адвокатські бюро, контори, колегії та інші адвокатські об’єднання є юридичними особами. Адвокати та адвокатські об’єднання відкривають розрахунковий рахунок в банку та інші рахунки в банках на території України, а в установленому чинним законодавством випадках – і в іноземних банках, мати печатку зі своїм найменуванням.

 

ІІІ. Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити. Одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.

Особа, яка має намір займатися адвокатською діяльністю, подає до атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії заяву, нотаріально засвідчену копію диплома про вищу юридичну освіту, документ, що підтверджує стаж роботи за фахом юриста або помічника адвоката не менше як два роки та документ про місце роботи і посаду на момент подання заяви.

Атестаційна палата може в разі потреби витребувати й інші документи для вирішення питання про допуск чи відмову у допуску до складання кваліфікаційних іспитів. Одержані документи атестаційна палата розглядає протягом місяця з дня надходження. За результатами розгляду заяви та документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, атестаційна палата приймає одне з таких рішень:

- допуск заявника до кваліфікаційних іспитів;

- витребування додаткових документів;

- відмову у допуску до кваліфікаційних іспитів.

Обов’язковою умовою отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю є

здача заявником кваліфікаційних іспитів, які включають відповіді на запитання з галузей права, Правил адвокатської етики, історії адвокатури, законодавства про адвокатуру, внесені до екзаменаційних білетів, запитання членів комісії, а також виконання практичних завдань і складання правових документів відповідно до Програми кваліфікаційних іспитів.

За результатами складання кваліфікаційних іспитів атестаційна палата приймає рішення про:

- видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

- відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Особа, яка не склала кваліфікаційні іспити, має право складати їх повторно через рік. Особі, яка успішно склала кваліфікаційні іспити, на підставі рішення атестаційної палати у строк до одного місяця з моменту прийняття рішення кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури видає свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю за формою, що додається, якщо немає перешкод, пов’язаних із несумісністю.

Під час одержання свідоцтва особо, якій його вручено складає Присягу адвоката України. Якщо особа протягом вказаного строку не одержить зазначена свідоцтво і не складе Присягу адвоката України, рішення про видачу свідоцтва кваліфікаційно-дисциплінарною комісією в установленому порядку анулюється.

Гарантії адвокатської діяльності:

1) Забороною, встановленою законом щодо будь-якого втручання в адвокатську діяльність;

2) Забороною вимагати від адвоката, його помічника та інших працівників адвокатських об’єднань, відомостей, що становлять адвокатську таємницю;

3) Забороною прослуховування телефонних розмов адвокатів у зв’язку з оперативно-розшуковою діяльністю без рішення суду;

4) Забороною внесення подання органом дізнання, слідчим, прокурором, а також постановлення окремої ухвали суду щодо правової позиції адвоката у справі;

5) Рівність прав адвоката у процесі з іншими учасниками цього процесу.

6) Встановленими законом соціальними правами адвоката, та належною оплатою праці адвоката та його помічника (ст. ст. 11, 12 Закону “ Про адвокатуру” ). Можна ще виділити як гарантію особливий порядок, підстави та органи, які притягують адвоката до дисциплінарної відповідальності.

7) Кримінальна справа проти адвоката може бути порушена тільки Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами АРК, областей, міста Києва.

8) Забороною притягнення адвоката до кримінальної, матеріальної та іншої відповідальності або погрожувати її застосування у в’язку з поданням юридичної допомоги громадянам та організаціям згідно із законом.

Види адвокатської діяльності:

- дають консультації та роз’яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства;

- складають заяви, скарги та інші документи правового характеру;

- посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть;

- здійснюють представництво в суді, інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами;

- подають юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям;

- здійснюють правове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб;

- виконують свої обов’язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства, та інші види юридичної допомоги, передбачені законом.

Професійні права та обов’язки адвоката передбачені у ст. ст. 6, 7 Закону України “ Про адвокатуру “

IV. Вирішення питань, пов’язаних із визначенням рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю та питань щодо притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності покладаються на кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, які діють на підставі положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затверджене Указом Президента України від 5.05.1993 року № 155/93.

Рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності можуть бути оскаржені до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, яка утворена і функціонує на підставі Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, затверджене Указом Президента України від 5.05. 1993 року № 155/93.

Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури створюються в АРК, областях, місті Києві та Севастополі, строком на три роки, починаючи з дня першого засідання комісії.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія ( КДК ) набуває повноважень після сформування її відповідним органом у повному складі.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія діє в складі двох палат – атестаційної та дисциплінарної. Очолює комісію голова, який обирається більшістю голосів від загальної кількості членів комісії таємним голосуванням на альтернативній основі з числа членів палат на першому засіданні комісії, що має бути скликане у 15-денний строк з часу сформування. Заступники голови КДК адвокатури за посадою є голови палат комісії.

Атестаційна палата КДК створюється у складі 11 членів. До неї входять 4 адвокати, 4 судді, по одному представнику відповідно від Ради Міністрів АРК, обласної, Київської, Севастопольської міської ради, Головного управління юстиції Міністерства юстиції В АРК, обласного, Київського та Севастопольського міського управління юстиції, відділення спілки адвокатів України.

Дисциплінарна палата КДК утворюється у складі 9 членів. До неї входять 5 адвокатів, 2 судді, по одному представнику відповідно від Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК, обласного, Київського та Севастопольського міського управління юстиції, відділення Спілки адвокатів України.

Ведення документації палати КДК, облік і зберігання справ здійснює секретар, який обирається на першому засіданні палати з її членів.

Повноваження КДК адвокатури:

1) видає свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;

2) приймає Присягу адвоката України;

3) припиняє відповідно до цього Положення адвокатську діяльність, анулює свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та рішення атестаційної палати про видачу такого свідоцтва;

4) здійснює контроль за додержанням адвокатами зобов’язань, що випливають з Присяги адвоката України, актів законодавства та Правил адвокатської етики;

5) виявляє причини та умови, що сприяли вчиненню адвокатами дисциплінарних проступків, наданню допомоги на низькому професійному рівні та розробляє рекомендації стосовно заходів щодо усунення цих причин і умов;

6) ухвалює рішення про підвищення кваліфікації адвокатів та організовує їх виконання;

7) обирає представників до складу Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.

У разі грубого порушення адвокатом вимог Закону “ Про адвокатуру “, інших законодавчих актів і Присяги адвоката України КДК рішення про припинення адвокатської діяльності та про анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю приймає на підставі рішення дисциплінарної палати тієї ж комісії про накладення відповідного дисциплінарного стягнення. Якщо комісія не погодиться із рішенням палати, вона може його скасувати і повернути справу на новий розгляд в дисциплінарну палату з поновленням строку розгляду справи або своїм рішенням закрити дисциплінарну справу.

Атестаційна палата КДК:

1) розглядає заяви осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю;

2) допускає осіб або відмовляє їм у допуску до складання кваліфікаційних іспитів;

3) приймає кваліфікаційні іспити;

4) ухвалює рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або про відмову у його видачі.

Дисциплінарна палата КДК:

1) розглядає скарги громадян, окремі ухвали судів, постанови суддів, постанови, подання слідчих органів, голови КДК або її членів, заяви адвокатських об’єднань, підприємств, установ, організацій на дії адвокатів;

2) вирішує питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, розглядає порушені з цих питань справи, приймає рішення про застосування дисциплінарного стягнення або про відмову у притягненні адвоката до дисциплінарної відповідальності;

3) узагальнює дисциплінарну практику палати та адвокатських об’єднань за рік.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія та її палати мають право запитувати та одержувати безоплатно необхідну для здійснення їх повноважень інформацію від судів, слідчих органів, органів юстиції, прокуратури, внутрішніх справ, інших органів виконавчої влади, адвокатських об’єднань, адвокатів, підприємств, установ, організацій, а також від громадян ( за їх згодою).

Органи і службові особи, до яких надійшов запит, повинні не пізніше як через 10 днів дати відповідь кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.

Вища кваліфікаційна комісія адвокатури ( далі ВКК адвокатури) утворюється при Кабінеті Міністрів України, строком на три роки, починаючи з дня першого засідання.

Основним завданням ВКК адвокатури є розгляд скарг на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури у АРК, областях, м. Києві та Севастополі.

Склад ВКК адвокатури: по одному представнику від кожної КДК адвокатури, Верховного Суду України, Міністерства юстиції України, Спілки адвокатів України. ВКК адвокатури очолює голова, якого обирають таємним голосуванням на альтернативній основі при вільному висуненні кандидатів з членів комісії на її першому засіданні.

ВКК адвокатури:

1) розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури або їх палат про:

- відмову в допуску до кваліфікаційних іспитів;

- відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

- анулювання рішення атестаційної палати про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

- накладення на адвоката дисциплінарного стягнення;

- припинення адвокатської діяльності та анулювання свідоцтва;

- на дії кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, їх палат або членів палат, вчинені з порушенням законодавства;

2) розробляє і затверджує програми і порядок складання кваліфікаційних іспитів, особами, які виявили намір займатися адвокатською діяльністю, порядок видачі та анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

3) здійснює контроль за діяльністю КДК адвокатури, аналізує практику застосування ними Закону України” Про адвокатуру “ та інших НПА, актів прийнятих ВКК адвокатури, розробляє і здійснює заходи щодо поліпшення роботи цих комісій;

4) схвалює Правила адвокатської етики;

5) встановлює порядок здійснення контролю за додержанням адвокатами зобов’язань, що випливають із Присяги адвоката України, актів законодавства України, Правил адвокатської етики, порядок організації та проведення перевірок, у порядку передбаченому Положенням;

6) затверджує Положення про Єдиний реєстр адвокатів України, складає, веде і систематично оприлюднює цей Реєстр;

7) затверджує зразок ордера, що використовується адвокатом для підтвердження своїх повноважень з представництва або захисту клієнта;

8) виготовляє за встановленим зразком бланки свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

9) встановлює порядок і форми підвищення кваліфікації адвокатів та координує роботу кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури х цих питань;

10) вживає заходів до усунення порушень вимог несумісності адвокатської діяльності з іншими видами роботи та причин і умов, що спряли вчиненню інших порушень законодавства.

ВКК адвокатури в межах своїх повноважень приймає або затверджує положення, рекомендації, роз’яснення, рішення, обов’язкові для виконання КДК адвокатури, адвокатами та адвокатськими об’єднаннями, на яких поширюється їх дія.

Скарги на рішення КДК адвокатури розглядаються у місячний строк з дня надходження.

У разі складності справи чи потреби додаткової перевірки голова ВКК адвокатури може продовжити строк розгляду скарги до трьох місяців, письмово повідомивши про це особу, яка подала скаргу.

У результаті розгляду справи ВКК адвокатури може ухвалити одне з таких рішень:

- залишити рішення палати або КДК адвокатури без змін, а скаргу без задоволення;

- змінити рішення;

- скасувати рішення і надіслати справу в ту саму КДК для нового розгляду або закрити справу або прийняти справу до свого провадження, розглянути її по суті та постановити нове рішення.

Рішення ВКК адвокатури приймаються таємним голосуванням більшістю голосів від загальної кількості членів комісії. Рішення ВКК адвокатури є остаточним.

 

V. За порушення вимог Закону “ Про адвокатуру “, інших НПА, що регулюють діяльність адвоката, Присяги адвоката України, рішенням дисциплінарної палати КДК адвокатури до адвоката можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:

- попередження;

- зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року;

- анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською.

- В окремих випадках адвокат притягується до відповідальності за порушення Правил адвокатської етики, вчинені його помічником, якщо адвокат:

- не ознайомив помічника з цими Правилами;

- не здійснював належного контролю за діями помічника, залученого ним до виконання окремих завдань за дорученням, передбаченим угодою між клієнтом та адвокатом про надання правової допомоги;

- своїми розпорядженнями і порадами або особистим прикладом сприяв порушенню помічником Правил адвокатської етики.

Право порушення дисциплінарного провадження належить голові дисциплінарної палати, а в разі його відсутності – заступникові голови, який попередньо розглядає інформацію, що стосується підстав притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, знайомить його з цією інформацією і вимагає від нього письмового пояснення.

Дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше як через місяць з дня його виявлення, не рахуючи часу хвороби адвоката або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше як через шість місяців з дня вчинення проступку.

Справа про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності повинна бути розглянута не пізніше як у місячний строк з дня її порушення.

Дисциплінарна палата може закрити дисциплінарну справу, якщо під час розгляду справи переконається у необґрунтованості скарги ( заяви, постанови, ухвали ) та відсутності підстав накладення на нього дисциплінарного стягнення за вчинений ним проступок, або визнає, що вчинене виходить за межі дисциплінарної відповідальності адвоката.

До початку розгляду справи, в разі потреби, провадиться додаткова перевірка підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, яку голова доручає одному з членів дисциплінарної палати. При цьому можуть бути витребувані додаткові документи і матеріали.

Під час розгляду справи участь адвоката, який притягається до дисциплінарної відповідальності є обов’язковою. Повторна неявка адвоката без поважних причин не перешкоджає розглядові справи у його відсутності.

У ході засідання адвокат, який притягається до дисциплінарної відповідальності має право в будь-який момент заявляти клопотання і давати додаткові пояснення. За розсудом дисциплінарної палати можуть бути заслухані повідомлення інших осіб, запрошених з ініціативи як адвоката, так і палати, оголошені документи і досліджені інші матеріали, що є у справі, і ті, що подані додатково. Рішення виноситься у відсутності адвоката, щодо якого порушено дисциплінарну справу.

Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення адвоката не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не піддавався дисциплінарному стягненню.

Дисциплінарна палата може після закінчення не менш як шести місяців з дня накладення стягнення зняти його достроково при бездоганній поведінці адвоката і сумлінному ставленні до виконання своїх обов’язків.

 

 

VI. Адвокатська діяльність може бути припинена рішенням КДК адвокатури, а видане свідоцтво анульоване у випадках:

- засудження адвоката за вчинення злочину – після набрання вироком суду законної сили;

- обмеження судом дієздатності або визнання адвоката недієздатним;

- втрати громадянства України;

- грубого порушення вимог Закону “ Про адвокатуру “ та інших законодавчих актів, які регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; просмотров: 67; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.207.247.69 (0.018 с.)