Тема №11 Адвокатура в Україні

 

1. Поняття адвокатури, її завдання, принципи діяльності.

2. Види адвокатської діяльності та організаційні форми діяльності адвокатури.

3. Порядок прийому до адвокатури. Гарантії адвокатської діяльності. Права та обов’язки адвоката.

4. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, їх склад та повноваження.

5. Дисциплінарна відповідальність адвоката.

6. Припинення адвокатської діяльності.

 

І. Ст. 59 Конституції України закріпила право кожного на правову допомогу, одночасно передбачає право кожної особи, коли її справа розглядається в суді, користуватися професійною правовою допомогою. Тому саме ця ст. Конституції проголошує існування одного з найважливіших правових інститутів – адвокатури, основним завданнями якої є забезпечення права на захист від обвинувачення та подання іншої правової допомоги в тому числі представництва громадян, юридичних осіб у судах.

Престиж адвоката та ефективність його діяльності перебувають у прямій залежності від становища людини у суспільстві і державі, від ставлення до фундаментальних принципів демократії і законності.

Діяльність адвокатури регулюється Законом України “ Про адвокатуру “ від 19.12.1992 р.

Адвокатура – це добровільне професійне громадське об’єднання, покликане сприяти захисту прав і свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземців, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм юридичну допомогу.

Адвокатська діяльність в переважній більшості пов’язана із такими напрямами надання правової допомоги як:

- надання юридичної допомоги громадянам у кримінальному судочинстві як захисники підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, представники потерпілого (потерпілих) цивільних позивачів, цивільних відповідачів.

- Надання правової допомоги шляхом представництва інтересів позивача, відповідача, третіх осіб у цивільному та господарському судочинстві.

- Адвокати мають право надавати правову допомогу особам при розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також особам, які притягуються до дисциплінарної відповідальності.

У будь-якій правовій державі адвокату належить особлива роль. Адвокат має діяти не тільки в інтересах клієнта, а й в інтересах утвердження верховенства права в цілому, утвердження і гарантування прав людини. Основні положення про роль адвокатів, прийняті на 8-му Конгресі ООН по запобіганню злочинам, що відбувся серпні 1990 року, вказують на особливість адвокатської діяльності у суспільстві, яка має поважатися і гарантуватися урядами при розробці національного законодавства та його застосування як адвокатами, так і суддями, прокурорами, органами законодавчої, виконавчої влади, суспільством в цілому. При цьому моральна і юридична відповідальність адвоката за дотримання професійної етики істотно підвищується. Він зобов’язаний суворо дотримуватися вимог професійної етики, визнаних світовим співтовариством та Україною “ Загального кодексу правил для адвокатів Європейського співтовариства “, прийнятого делегацією країн-учасниць у Страсбурзі в жовтні 1988р., Правил адвокатської етики, схвалених ВКК адвокатури при Кабінеті Міністрів України 2.10.1999 р.

Адвокатура, не є правоохоронним органом, однак діяльність цього недержавного об’єднання безпосередньо пов’язана із правоохоронною діяльністю.

В літературі адвокатуру називають також правозахисним органом, ставлячи її в один ряд із Уповноваженим ВР України з прав людини, органами Мін’юсту, нотаріату.

 

Завданням адвокатури є сприяти згідно Конституції та законів України захисту прав і свобод та представляти законні інтереси фізичних та юридичних осіб і не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі в інтересах якої прийняв доручення.

Принципи адвокатської діяльності:

1. Принцип незалежності адвокатури – означає самостійність у вирішенні її завдань передбачених законом, не втручання з боку інших органів влади, зокрема і судової

та інших суб’єктів. Тому закон забезпечує такі умови виконання професійних прав та обов’язків адвоката, які б гарантували свободу від будь-якого внутрішнього впливу, а також від впливу особистих інтересів. Тому не допускаються компроміси з метою догодити суду, прокурорам, ін державним органам, третім особам або клієнтам і перешкоджають належному наданню ним правової допомоги.

Цей принцип забезпечується в першу чергу громадським недержавним характером адвокатури і її самостійністю як добровільного професійного об’єднання.

Адвокат не повинен при виконанні доручення клієнта керуватися вказівками інших осіб стосовно способів, методів, форм, порядку надання ним правової допомоги.

2.Принцип демократизму та гуманності.

3.Принцип верховенства закону (законності). Адвокат у своїй діяльності не

повинен порушувати закон, сприяти утвердженню і практичній реалізації принципів верховенства права та закону.

Адвокат не може давати клієнту поради свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню.

Адвокат зобов’язаний діяти відповідно до Закону, використовуючи лише передбачені законом способи захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

4.Принцип конфіденційності. Це найважливіша передумова довірчих відносин адвоката і клієнта а також чи не найважливіша гарантія адвокатської діяльності (тобто адвокатська таємниця). Конфіденційність певної інформації, що охороняється положеннями ст. 4 Закону “ Про адвокатуру” може бути скасована тільки особою, заінтересованою у її додержанні, в письмовій формі чи іншій зафіксованій формі.

У таємниці адвокат повинен також зберігати зміст консультацій, порад, роз’яснень, та інших відомостей, отриманих ним при здійсненні професійних обов’язків.

Розголошення відомостей, що становлять адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи і незаконні спроби органів дізнання, досудового слідства і суду допитати адвоката про обставини, що є адвокатською таємницею

Дані ж досудового слідства, що стали відомі адвокату у зв’язку з його діяльністю у кримінальному судочинстві можуть бути розголошені ним тільки з дозволу слідчого чи прокурора. Адвокати винні у розголошенні відомостей досудового слідства, несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством

Адвокат зобов’язаний забезпечити такі умови зберігання документів, поданих йому клієнтом, адвокатських досьє та інших матеріалів, що є в його розпорядженні і містять конфіденційну інформацію, які розумно виключають доступ до них сторонніх осіб.

Адвокату, помічникові адвоката, посадовим особам адвокатських об’єднань, забороняється розголошувати відомості, що становлять предмет адвокатської таємниці і використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.

 

ІІ. Адвокати мають право займатися адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об’єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об’єднання, які діють на підставі закону та статутів адвокатських об’єднань.

Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об’єднань, структура, штати, функції, права та обов’язки керівних органів, порядок їх формування, порядок розпорядження коштами, регулюється статутом відповідного адвокатського об’єднання.

Закон України “ Про адвокатуру “ закріплює, що адвокатські об’єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Їх реєстрація проводиться у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Адвокатські об’єднання письмово повідомляють місцеві органи влади про свою реєстрацію, а адвокати – паро одержання свідоцтва на право займатися адвокатською діяльністю.

Адвокатські бюро, контори, колегії та інші адвокатські об’єднання є юридичними особами. Адвокати та адвокатські об’єднання відкривають розрахунковий рахунок в банку та інші рахунки в банках на території України, а в установленому чинним законодавством випадках – і в іноземних банках, мати печатку зі своїм найменуванням.

 

ІІІ. Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити. Одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.

Особа, яка має намір займатися адвокатською діяльністю, подає до атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії заяву, нотаріально засвідчену копію диплома про вищу юридичну освіту, документ, що підтверджує стаж роботи за фахом юриста або помічника адвоката не менше як два роки та документ про місце роботи і посаду на момент подання заяви.

Атестаційна палата може в разі потреби витребувати й інші документи для вирішення питання про допуск чи відмову у допуску до складання кваліфікаційних іспитів. Одержані документи атестаційна палата розглядає протягом місяця з дня надходження. За результатами розгляду заяви та документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, атестаційна палата приймає одне з таких рішень:

- допуск заявника до кваліфікаційних іспитів;

- витребування додаткових документів;

- відмову у допуску до кваліфікаційних іспитів.

Обов’язковою умовою отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю є

здача заявником кваліфікаційних іспитів, які включають відповіді на запитання з галузей права, Правил адвокатської етики, історії адвокатури, законодавства про адвокатуру, внесені до екзаменаційних білетів, запитання членів комісії, а також виконання практичних завдань і складання правових документів відповідно до Програми кваліфікаційних іспитів.

За результатами складання кваліфікаційних іспитів атестаційна палата приймає рішення про:

- видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

- відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Особа, яка не склала кваліфікаційні іспити, має право складати їх повторно через рік. Особі, яка успішно склала кваліфікаційні іспити, на підставі рішення атестаційної палати у строк до одного місяця з моменту прийняття рішення кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури видає свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю за формою, що додається, якщо немає перешкод, пов’язаних із несумісністю.

Під час одержання свідоцтва особо, якій його вручено складає Присягу адвоката України. Якщо особа протягом вказаного строку не одержить зазначена свідоцтво і не складе Присягу адвоката України, рішення про видачу свідоцтва кваліфікаційно-дисциплінарною комісією в установленому порядку анулюється.

Гарантії адвокатської діяльності:

1) Забороною, встановленою законом щодо будь-якого втручання в адвокатську діяльність;

2) Забороною вимагати від адвоката, його помічника та інших працівників адвокатських об’єднань, відомостей, що становлять адвокатську таємницю;

3) Забороною прослуховування телефонних розмов адвокатів у зв’язку з оперативно-розшуковою діяльністю без рішення суду;

4) Забороною внесення подання органом дізнання, слідчим, прокурором, а також постановлення окремої ухвали суду щодо правової позиції адвоката у справі;

5) Рівність прав адвоката у процесі з іншими учасниками цього процесу.

6) Встановленими законом соціальними правами адвоката, та належною оплатою праці адвоката та його помічника (ст. ст. 11, 12 Закону “ Про адвокатуру”). Можна ще виділити як гарантію особливий порядок, підстави та органи, які притягують адвоката до дисциплінарної відповідальності.

7) Кримінальна справа проти адвоката може бути порушена тільки Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами АРК, областей, міста Києва.

8) Забороною притягнення адвоката до кримінальної, матеріальної та іншої відповідальності або погрожувати її застосування у в’язку з поданням юридичної допомоги громадянам та організаціям згідно із законом.

Види адвокатської діяльності:

- дають консультації та роз’яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства;

- складають заяви, скарги та інші документи правового характеру;

- посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть;

- здійснюють представництво в суді, інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами;

- подають юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям;

- здійснюють правове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб;

- виконують свої обов’язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства, та інші види юридичної допомоги, передбачені законом.

Професійні права та обов’язки адвоката передбачені у ст. ст. 6, 7 Закону України “ Про адвокатуру “

IV. Вирішення питань, пов’язаних із визначенням рівня професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю та питань щодо притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності покладаються на кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, які діють на підставі положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затверджене Указом Президента України від 5.05.1993 року № 155/93.

Рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності можуть бути оскаржені до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, яка утворена і функціонує на підставі Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, затверджене Указом Президента України від 5.05. 1993 року № 155/93.

Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури створюються в АРК, областях, місті Києві та Севастополі, строком на три роки, починаючи з дня першого засідання комісії.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія (КДК) набуває повноважень після сформування її відповідним органом у повному складі.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія діє в складі двох палат – атестаційної та дисциплінарної. Очолює комісію голова, який обирається більшістю голосів від загальної кількості членів комісії таємним голосуванням на альтернативній основі з числа членів палат на першому засіданні комісії, що має бути скликане у 15-денний строк з часу сформування. Заступники голови КДК адвокатури за посадою є голови палат комісії.

Атестаційна палата КДК створюється у складі 11 членів. До неї входять 4 адвокати, 4 судді, по одному представнику відповідно від Ради Міністрів АРК, обласної, Київської, Севастопольської міської ради, Головного управління юстиції Міністерства юстиції В АРК, обласного, Київського та Севастопольського міського управління юстиції, відділення спілки адвокатів України.

Дисциплінарна палата КДК утворюється у складі 9 членів. До неї входять 5 адвокатів, 2 судді, по одному представнику відповідно від Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРК, обласного, Київського та Севастопольського міського управління юстиції, відділення Спілки адвокатів України.

Ведення документації палати КДК, облік і зберігання справ здійснює секретар, який обирається на першому засіданні палати з її членів.

Повноваження КДК адвокатури:

1) видає свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю;

2) приймає Присягу адвоката України;

3) припиняє відповідно до цього Положення адвокатську діяльність, анулює свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та рішення атестаційної палати про видачу такого свідоцтва;

4) здійснює контроль за додержанням адвокатами зобов’язань, що випливають з Присяги адвоката України, актів законодавства та Правил адвокатської етики;

5) виявляє причини та умови, що сприяли вчиненню адвокатами дисциплінарних проступків, наданню допомоги на низькому професійному рівні та розробляє рекомендації стосовно заходів щодо усунення цих причин і умов;

6) ухвалює рішення про підвищення кваліфікації адвокатів та організовує їх виконання;

7) обирає представників до складу Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.

У разі грубого порушення адвокатом вимог Закону “ Про адвокатуру “, інших законодавчих актів і Присяги адвоката України КДК рішення про припинення адвокатської діяльності та про анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю приймає на підставі рішення дисциплінарної палати тієї ж комісії про накладення відповідного дисциплінарного стягнення. Якщо комісія не погодиться із рішенням палати, вона може його скасувати і повернути справу на новий розгляд в дисциплінарну палату з поновленням строку розгляду справи або своїм рішенням закрити дисциплінарну справу.

Атестаційна палата КДК:

1) розглядає заяви осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю;

2) допускає осіб або відмовляє їм у допуску до складання кваліфікаційних іспитів;

3) приймає кваліфікаційні іспити;

4) ухвалює рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або про відмову у його видачі.

Дисциплінарна палата КДК:

1) розглядає скарги громадян, окремі ухвали судів, постанови суддів, постанови, подання слідчих органів, голови КДК або її членів, заяви адвокатських об’єднань, підприємств, установ, організацій на дії адвокатів;

2) вирішує питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, розглядає порушені з цих питань справи, приймає рішення про застосування дисциплінарного стягнення або про відмову у притягненні адвоката до дисциплінарної відповідальності;

3) узагальнює дисциплінарну практику палати та адвокатських об’єднань за рік.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія та її палати мають право запитувати та одержувати безоплатно необхідну для здійснення їх повноважень інформацію від судів, слідчих органів, органів юстиції, прокуратури, внутрішніх справ, інших органів виконавчої влади, адвокатських об’єднань, адвокатів, підприємств, установ, організацій, а також від громадян (за їх згодою).

Органи і службові особи, до яких надійшов запит, повинні не пізніше як через 10 днів дати відповідь кваліфікаційно-дисциплінарної комісії.

Вища кваліфікаційна комісія адвокатури (далі ВКК адвокатури) утворюється при Кабінеті Міністрів України, строком на три роки, починаючи з дня першого засідання.

Основним завданням ВКК адвокатури є розгляд скарг на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури у АРК, областях, м. Києві та Севастополі.

Склад ВКК адвокатури: по одному представнику від кожної КДК адвокатури, Верховного Суду України, Міністерства юстиції України, Спілки адвокатів України. ВКК адвокатури очолює голова, якого обирають таємним голосуванням на альтернативній основі при вільному висуненні кандидатів з членів комісії на її першому засіданні.

ВКК адвокатури:

1) розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури або їх палат про:

- відмову в допуску до кваліфікаційних іспитів;

- відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

- анулювання рішення атестаційної палати про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

- накладення на адвоката дисциплінарного стягнення;

- припинення адвокатської діяльності та анулювання свідоцтва;

- на дії кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, їх палат або членів палат, вчинені з порушенням законодавства;

2) розробляє і затверджує програми і порядок складання кваліфікаційних іспитів, особами, які виявили намір займатися адвокатською діяльністю, порядок видачі та анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

3) здійснює контроль за діяльністю КДК адвокатури, аналізує практику застосування ними Закону України” Про адвокатуру “ та інших НПА, актів прийнятих ВКК адвокатури, розробляє і здійснює заходи щодо поліпшення роботи цих комісій;

4) схвалює Правила адвокатської етики;

5) встановлює порядок здійснення контролю за додержанням адвокатами зобов’язань, що випливають із Присяги адвоката України, актів законодавства України, Правил адвокатської етики, порядок організації та проведення перевірок, у порядку передбаченому Положенням;

6) затверджує Положення про Єдиний реєстр адвокатів України, складає, веде і систематично оприлюднює цей Реєстр;

7) затверджує зразок ордера, що використовується адвокатом для підтвердження своїх повноважень з представництва або захисту клієнта;

8) виготовляє за встановленим зразком бланки свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

9) встановлює порядок і форми підвищення кваліфікації адвокатів та координує роботу кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури х цих питань;

10) вживає заходів до усунення порушень вимог несумісності адвокатської діяльності з іншими видами роботи та причин і умов, що спряли вчиненню інших порушень законодавства.

ВКК адвокатури в межах своїх повноважень приймає або затверджує положення, рекомендації, роз’яснення, рішення, обов’язкові для виконання КДК адвокатури, адвокатами та адвокатськими об’єднаннями, на яких поширюється їх дія.

Скарги на рішення КДК адвокатури розглядаються у місячний строк з дня надходження.

У разі складності справи чи потреби додаткової перевірки голова ВКК адвокатури може продовжити строк розгляду скарги до трьох місяців, письмово повідомивши про це особу, яка подала скаргу.

У результаті розгляду справи ВКК адвокатури може ухвалити одне з таких рішень:

- залишити рішення палати або КДК адвокатури без змін, а скаргу без задоволення;

- змінити рішення;

- скасувати рішення і надіслати справу в ту саму КДК для нового розгляду або закрити справу або прийняти справу до свого провадження, розглянути її по суті та постановити нове рішення.

Рішення ВКК адвокатури приймаються таємним голосуванням більшістю голосів від загальної кількості членів комісії. Рішення ВКК адвокатури є остаточним.

 

V. За порушення вимог Закону “ Про адвокатуру “, інших НПА, що регулюють діяльність адвоката, Присяги адвоката України, рішенням дисциплінарної палати КДК адвокатури до адвоката можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення:

- попередження;

- зупинення дії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року;

- анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською.

- В окремих випадках адвокат притягується до відповідальності за порушення Правил адвокатської етики, вчинені його помічником, якщо адвокат:

- не ознайомив помічника з цими Правилами;

- не здійснював належного контролю за діями помічника, залученого ним до виконання окремих завдань за дорученням, передбаченим угодою між клієнтом та адвокатом про надання правової допомоги;

- своїми розпорядженнями і порадами або особистим прикладом сприяв порушенню помічником Правил адвокатської етики.

Право порушення дисциплінарного провадження належить голові дисциплінарної палати, а в разі його відсутності – заступникові голови, який попередньо розглядає інформацію, що стосується підстав притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, знайомить його з цією інформацією і вимагає від нього письмового пояснення.

Дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше як через місяць з дня його виявлення, не рахуючи часу хвороби адвоката або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше як через шість місяців з дня вчинення проступку.

Справа про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності повинна бути розглянута не пізніше як у місячний строк з дня її порушення.

Дисциплінарна палата може закрити дисциплінарну справу, якщо під час розгляду справи переконається у необґрунтованості скарги (заяви, постанови, ухвали) та відсутності підстав накладення на нього дисциплінарного стягнення за вчинений ним проступок, або визнає, що вчинене виходить за межі дисциплінарної відповідальності адвоката.

До початку розгляду справи, в разі потреби, провадиться додаткова перевірка підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, яку голова доручає одному з членів дисциплінарної палати. При цьому можуть бути витребувані додаткові документи і матеріали.

Під час розгляду справи участь адвоката, який притягається до дисциплінарної відповідальності є обов’язковою. Повторна неявка адвоката без поважних причин не перешкоджає розглядові справи у його відсутності.

У ході засідання адвокат, який притягається до дисциплінарної відповідальності має право в будь-який момент заявляти клопотання і давати додаткові пояснення. За розсудом дисциплінарної палати можуть бути заслухані повідомлення інших осіб, запрошених з ініціативи як адвоката, так і палати, оголошені документи і досліджені інші матеріали, що є у справі, і ті, що подані додатково. Рішення виноситься у відсутності адвоката, щодо якого порушено дисциплінарну справу.

Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення адвоката не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не піддавався дисциплінарному стягненню.

Дисциплінарна палата може після закінчення не менш як шести місяців з дня накладення стягнення зняти його достроково при бездоганній поведінці адвоката і сумлінному ставленні до виконання своїх обов’язків.

 

 

VI. Адвокатська діяльність може бути припинена рішенням КДК адвокатури, а видане свідоцтво анульоване у випадках:

- засудження адвоката за вчинення злочину – після набрання вироком суду законної сили;

- обмеження судом дієздатності або визнання адвоката недієздатним;

- втрати громадянства України;

- грубого порушення вимог Закону “ Про адвокатуру “ та інших законодавчих актів, які регулюють діяльність адвокатури, Присяги адвоката України.

 

Лекція №12 “ Органи нотаріату в Україні”

1. Поняття та основні завдання нотаріату в Україні.

2. Система та структура нотаріальних органів. Правовий статус нотаріуса.

3. Кваліфікаційні комісії нотаріату.

4. Державний та приватний нотаріат.

5. Інші органи та посадові особи, які вправі вчиняти нотаріальні дії.

І. Нотаріат в Україні – це система органів та посадових осіб, на які покладено обов’язки засвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, і робити інші нотаріальні дії з метою надання їм юридичної сили.

Організація діяльності нотаріату регулюється Законом України “ Про нотаріат “ від 2 вересня 1993 року зі змінами станом на 10 січня 2002 року, іншими НПА.

Норми, що регулюють організацію і діяльність нотаріату, становлять самостійну галузь законодавства. Нотаріуси у своїй діяльності керуються також постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами та інструкціями Міністерства юстиції України.

Разом з тим законодавство про нотаріат тісно пов’язано з такими галузями права як цивільне, цивільно-процесуальне, сімейне і трудове. Так, зокрема, засвідчуючи різноманітні договори, зокрема пов’язані із відчуженням нерухомості, заповіти, видачу свідоцтв про право на спадщину, нотаріус керується нормами цивільного законодавства, роз’яснює їх зміст громадянам, які до нього звертаються.

Здійснення нотаріальних дій за кордоном визначається консульськими конвенціями, міжнародними угодами та договорами, а у певних випадках можуть бути застосовані норми іноземного законодавства.

Сама ж діяльність нотаріальних органів або нотаріусів спрямована на охорону та захист прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, на запобігання правопорушенням шляхом правильного і своєчасного вчинення нотаріальних дій.

Серед загальних положень про нотаріат, закріплених законодавством, можна виділити ті, що є основою діяльності нотаріусів та інших посадових осіб нотаріату.

Принцип законності. Нотаріуси і службові особи, які вчиняють нотаріальні дії, зобов’язані дотримуватися законодавства при їх вчиненні.

Разом з тим нотаріуси повинні вимагати додержання законності всіма громадянами і юридичними особами, які звертаються до них з проханням виконати певну нотаріадну дію; відмовляти у виконанні дій, що суперечать закону; не приймати документів, які оформлені з порушенням закону або містять відомості, що ганьблять честь і гідність громадян.

Принцип додержання таємниці вчинюваних нотаріальних дій.Зберігання у таємниці відомостей, одержаних ним у зв’язку із вчиненням нотаріальних дій є обов’язком нотаріуса.

 

ІІІ. Кваліфікаційні комісії нотаріату

 

Положення про кваліфікаційні комісії нотаріату визначає статус, завдання та функції кваліфікаційної комісії нотаріату (далі - кваліфікаційна комісія). Головним завданням кваліфікаційної комісії є визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю.

. Кваліфікаційні комісії утворюються при Міністерстві юстиції Республіки Крим, управліннях юстиції обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Строк повноважень кваліфікаційної комісії становить три роки.

Кваліфікаційна комісія діє у складі семи чоловік: чотирьох нотаріусів, двох представників відповідно від Міністерства юстиції Республіки Крим, управління юстиції обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації і одного представника відділення Української нотаріальної палати або іншого об'єднання нотаріусів.

Склад кваліфікаційної комісії затверджується наказом Міністра юстиції Республіки Крим, начальника управління юстиції обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Кваліфікаційну комісію очолює її голова, який має заступника.

. Підготовка матеріалів до розгляду кваліфікаційною комісією, а також ведення діловодства покладається на секретаря кваліфікаційної комісії.

Голова кваліфікаційної комісії, його заступник та секретар обираються з числа членів кваліфікаційної комісії на її першому засіданні.