З метою забезпечення реалізації правоохоронної діяльності держава формує систему правових норм, які об’єктивуються назовні у таких джерелах права як нпа.

Складність пізнання курсу “Судових і правоохоронних органів” полягає у необхідності вивчення великої кількості НПА, що є джерелами різних галузей права. Якщо враховувати лише закони, акти Президента і Кабінету Міністрів України, то їх вже налічується понад сто.

Особливістю курсу “Судові та правоохоронні органи” якраз є відсутність єдиного базового НПА, як скажімо в Кримінальному праві, Кримінально-процесуальному праві, цивільно-процесуальному і т.д.

Щоб забезпечити максимально ефективне вивчення курсу “Судові та правоохоронні органи” в юридичній літературі прийнято класифікувати НПА за двома критеріями:

1. юридичним:

а) за юридичною силою;

б) за суб’єктом прийняття (який державний орган прийняв і в якому порядку.

ЗА юридичною силою найвище місце в ієрархії НПА належить Конституції України. У контексті вивчення дисципліни “Судові та правоохоронні органи” першорядними є положення, що містяться в розділах ІІ –“Права, свободи та обов’язки людини і громадянина”, VІІ- “Прокуратура”, VIIІ- “Правосуддя”, ХІІ- “Конституційний Суд України”.

На підставі ст.9 Конституції України друге місце в системі НПА за юридичною силою займають міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Вони не можуть суперечити Конституції України, але укладення міжнародних договорів, які їй суперечать можливе після внесення попередніх змін до Конституції. Серед них: Загальна декларація прав людини, Європейська Конвенція з прав людини 1950р., Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966р, Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання від 10.12.1984р.Ратифіковано 26. 01.1986р., Конвенція про правову допомогу у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993р., ратифіковано 10.11.1994р.(із застереженнями), Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах від 20.04.1959р. Ратифіковано16. 01.1998р.

Закони України, серед яких слід виділити по-перше закони прийняті референдумом. Особливе місце займають рішення Конституційного Суду України.

Далі йдуть постанови ВРУ, укази і розпорядження Президента України, постанови і розпорядження КМУ, правові акти ВР АРК, відомчі та міжвідомчі накази, положення, інструкції та ін.

ІІ. За змістом НПА поділяють на:

1) акти загального характеру

2) акти про суд, правосуддя і судоустрій.

3) Акти про статус окремих правоохоронних органів

4) Акти про соціальний і правовий захист працівників правоохоронних органів

5) акти про окремі напрямки правоохоронної діяльності

6) акти про органи і установи, діяльність яких безпосередньо пов’язана з діяльністю правоохоронних органів.

ЛЕКЦІЯ “ КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ”

1. Місце, завдання та повноваження Конституційного Суду в системі судової влади.
2. Склад та порядок формування Конституційного Суду. Правовий статус суддів Конституційного Суду України.
3. Провадження в Конституційному Суді України:

а) форми звернення до Конституційного Суду;

б) порядок розгляду конституційних подань та конституційних звернень;

в) акти Конституційного Суду.

5. Апарат і організація роботи Конституційного Суду України.

 

І. Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Завданням КСУ є гарантування верховенства Конституції України як Основного закону на всій території України.

Діяльність Конституційного Суду ґрунтується на принципах верховенства права, незалежності, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, повноти і всебічності розгляду справ та обґрунтованості прийнятих рішень.

До повноважень КСУ віднесено прийняття рішень та дача висновків щодо:

1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів ВР АРК;

2) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради для дачі згоди на їх обов’язковість;

3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах визначених ст.ст. 111 та 151 Конституції України;

4) офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Підставами для визнання перелічених актів не конституційними, повністю чи частково є:

- невідповідність Конституції України;

- порушення встановленої Конституцією процедури їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності;

- перевищення конституційних повноважень при їх прийнятті.

До повноважень КСУ не належить питання щодо законності актів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

ІІ. Конституційний Суд України складається з 18 суддів Конституційного Суду України.

Президент України, Верховна Рада України та з’їзд суддів України призначають по 6 суддів. Судді обираються строком на дев’ять років без права бути призначеними повторно.

Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин
України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу
юридичну освіту, стаж практичної, наукової або педагогічної роботи
за фахом не менше десяти років, володіє державною мовою і проживає
в Україні протягом останніх двадцяти років.
Суддя Конституційного Суду України вступає на посаду з дня
складення ним присяги судді Конституційного Суду України.

3.Формами звернення до Конституційного Суду України є
конституційне подання та конституційне звернення.

Конституційне подання

Конституційне подання - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції Українита законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту,
порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції
України) або законів України.

Конституційне звернення

Конституційне звернення - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного
тлумачення Конституції України та законів України з метою
забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод
людини і громадянина, а також прав юридичної особи.

Суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі
висновків Конституційним Судом України у випадку, передбаченому
пунктом 4 статті 13 цього Закону, є громадяни України, іноземці,
особи без громадянства та юридичні особи

Засідання Конституційного Суду України

Конституційний Суд України на своїх засіданнях розглядає
питання щодо відкриття провадження у справі в Конституційному Суді
України у разі прийняття Колегією суддів Конституційного Суду
України процесуальної ухвали про відмову у відкритті такого
провадження.

У разі прийняття на засіданні Конституційного Суду України
процесуальної ухвали про відкриття провадження у справі в
Конституційному Суді України ця справа вноситься Головою
Конституційного Суду України на розгляд пленарного засідання
Конституційного Суду України.

Прийнята Конституційним Судом України на його засіданні
процесуальна ухвала про відмову у відкритті провадження у справі в
Конституційному Суді України є остаточною.

На засіданнях Конституційного Суду України розглядаються всі
питання, що потребують вирішення Конституційним Судом України,
крім тих, що вирішуються на його пленарних засіданнях, відповідно
до цього Закону.

Засідання Конституційного Суду України є повноважним, якщо на
ньому присутні не менше одинадцяти суддів Конституційного Суду
України.

Рішення Конституційного Суду України на його засіданнях
приймається, якщо за це рішення проголосувало більше половини
суддів Конституційного Суду України, які брали участь у засіданні.

Пленарні засідання Конституційного Суду України

Конституційний Суд України на своїх пленарних засіданнях
розглядає справи, провадження в яких відкрито за конституційними
поданнями та конституційними зверненнями, а також інші питання,
віднесені до розгляду Конституційним Судом України на його
пленарних засіданнях цим Законом.

На пленарних засіданнях Конституційним Судом України
приймаються рішення у справах, передбачених пунктом 1 статті 13,
та даються висновки у справах, передбачених пунктами 2-6 статті 13
цього Закону.

Пленарне засідання Конституційного Суду України є
повноважним, якщо на ньому присутні не менше дванадцяти суддів
Конституційного Суду України.

Рішення Конституційного Суду України приймаються та його
висновки даються на пленарному засіданні, якщо за них
проголосувало не менше десяти суддів Конституційного Суду України.

. Прийняття рішень і дача висновків Конституційним
Судом України

Рішення приймаються, висновки даються Конституційним Судом
України поіменним голосуванням шляхом опитування суддів
Конституційного Суду України.

 

Пропозиції суддів Конституційного Суду України до проекту
рішення чи висновку голосуються у порядку надходження.

 

Судді Конституційного Суду України не мають права
утримуватися від голосування.

 

Рішення і висновки Конституційного Суду України мотивуються
письмово, підписуються окремо суддями Конституційного Суду
України, які голосували за їх прийняття і які голосували проти їх
прийняття, та оприлюднюються. Вони є остаточними і не підлягають
оскарженню.
Підписання суддею Конституційного Суду України рішення,
висновку Конституційного Суду України є обов'язковим.

Лекція*Суди загальної юрисдикції в Україні.

. Поняття судів загальної юрисдикції. Принципи їх побудови.

1. Поняття підвідомчості та підсудності у судовій системі. Поняття “судової ланки” та “судової інстанції”.
2. Місцевий суд – основна ланка системи судів загальної юрисдикції, склад та повноваження. Місцеві спеціалізовані суди, їх повноваження.
3. Апеляційні суди України Порядок його формування, склад, повноваження та структура. В
4. Вищі спеціалізовані суди України. Їх види, порядок формування, структура та повноваження.
5. Верховний Суд України – найвищий судовий орган України. Судові палати, президія і пленум Верховного Суду України. Роз’яснення Пленуму Верховного суду України з питань застосування законодавства.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 125 Конституції України, ч. 1 ст. 18 Зако­ну України «Про судоустрій та статус суддів України» система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації.та інстанційності

Систему судів загальної юрисдикції складають:

1) місцеві суди;

2) апеляційні суди,

3) вищі спеціалізовані суди;

4) Верховний суд України.