ТОП 10:

Для розгляду справи про віддану у заставу річ мусить бути встановлений завитий рок



Хочемо також і ухвалюємо, що перший строк, призначений судом для розгляду справи про заставлену річ, має бути завитим роком під загрозою програшу справи у випадку неявки до суду. І з того часу, як заставоутри­мувач буде викликаний повісткою до суду, з того часу не має права більше чинити збитки маєтку і користуватися будь-якими прибутками. І якби взяв щось із цього маєтку після отримання повістки, то при викупі застави му­сить усе повернути заставнику. Якщо ж у якийсь рок врядник з якоїсь причини не зможе бути присутнім під час розгляду справи про викуп за­стави, то він має право залишити замість себе у суді людину достойну, яка буде уповноважена розглянути і вирішити справу про викуп застави у від­повідності до того, що має отримати кожна із сторін за законом.

[7]. Якби заставоутримувач покликав у суд заставника

Якби хто порушив справу з приводу якогось спадкового майна, тобто з приводу боргу або заставленої рухомої речі, а заставник, покликаний вику­пити свої заставлені речі, не з'явився в перший, у другий і в третій вста­новлені терміни, то він втрачає свою річ.

А заставоутримувач буде мати право розпоряджатися цими заставлени­ми речами на свій розсуд.

Якби хто заклав щось на певний термін

Також якби хто віддав кому у заставу рухому річ на певний термін із її втратою у випадку, якщо її не викупить, і якби настав встановлений термін, а заставник річ свою не викупив, тоді заставоутримувач може по­ступити з нею як йому заманеться.

Якби хто заставив маєток на певний термін і не викупив його

Також і маєток якби хто кому заставив на термін з його втратою, якщо не викупить, тоді якби термін прийшов, а той, хто заставив маєток, у той термін не зміг викупити, тоді той, хто закупив, має сповістити родичів, щоб вони той маєток викупили; а якби родичі протягом року з моменту того сповіщення викупити цей маєток не змогли, тоді той, хто закупив, отримує маєток у вічне володіння.

Якби хто заставив кому маєток на термін

І в листі своєму відписав би без термінів

Не викупати його

Якби також хто кому заставив маєток і написав би в листі своєму, що має викупити його в певний термін, і якщо у той термін не викупить, тоді той, кому заставив, мусить держати цей маєток до кінця наступного такого ж терміну. Але такими заставами заставоутримувач може користуватися у відповідності з договором.

У Слуцькому списку далі йдуть артикули, які відсутні у Дзялинському списку:

Про маєтки, заставлені на термін

Також постановляємо: якби хто заставив кому маєток або людей під певну суму грошей на термін, а потім, грошей не повернувши, той маєток або людей, що були заставлені, відіб­рав до закінчення терміну, тоді має заплатити за насильство дванадцять рублів грошей, а нам, господарю, стільки ж. А якщо до терміну, ті люди, яких заставив, не працювали, тоді за кожний тиждень має платити винагороду шість грошей за того, який буде мати волів, або клячу; а за того, який пішим буде, має платити три гроші. А якби той, хто заставив, хотів тих людей до закінчення терміну повернути, а той, кому заставив, не хотів грошей своїх взяти, а їх відпустити, тоді той має вижа судового, в якому повіті буде, взяти і до нього їхати, щоб гроші свої взяв; а якби він грошей взяти не хотів, тоді той виж, має забрати ті гроші і до скарбниці нашої віддати, а людей тих у нього відібрати.

Якби людей заставлених хто інший відібрав

Якби хто інший людей заставлених або землю заставлену з якоїсь причини відібрав, тоді той позивач, який йому заставив, має довести свою невинуватість; а якщо не доведе, сам йому збитки відшкодовувати буде.

РОЗДІЛ ОДИНАДЦЯТИЙ

ПРО ГОЛОВЩИНИ ЛЮДЕЙ ПУТНИХ, СЕЛЯН І ПАРОБКІВ

Перш за все про головщини путної людини і бортника

Також постановляємо: якби хто убив людину путну або бортника, головщина за людину путну дванадцять рублів грошей, а за бортника вісім рублів грошей. А якби хто побив людину путну або бортника, то людині путній нав'язка три рублі грошей, а бортнику рубль, їхнім дру­жинам — удвоє.

Про головщину і про нав'язку ремісних людей

Головщина золотарю, органісту, пушкарю, пекарю, кухарю, тесляру, майстру по шиттю золотом, ковалю, столяру, скляру, сокольнику, псарю, візнику, старшому конюху, каменяру, кравцю, швецю, майстрині по шиттю золотом, килимниці, ткалі, прясі має бути, як і слузі путному, тобто два­надцять рублів грошей. І якби хто із цих ремісників був тяглий або не­вільний, то йому головщина така сама, а нав'язка — рубль.

Про побиття і головщину тіунів, приставів та інших врядників

Головщину тіуну, приставу, ключнику, якби хто побив кого із них на цій посаді, дванадцять рублів грошей, а нав'язка за побиття при виконанні посади три рублі грошей. А якби який тіун або пристав були звільнені з посади, то головщина їм і нав'язка така сама, як тяглій людині. Якби па-робок виконував обов'язки тіуна або пристава, йому головщина десять коп грошей, а нав'язка — рубль до того часу, доки він виконує обов'язки, а коли його буде звільнено від них, то головщина і нав'язка йому, як паробкам.

Про головщини і побиття простих людей і паробків

Якби хто убив тяглого селянина, той мусить платити за нього головщину десять коп грошей; за невільного паробка головщина п'ять коп, а невільній жінці стільки ж головщини.

Про побиття і рани мужицькі і паробоцькі

Коли би хто мужика тяглого поранив або побив, має заплатити йому як нав'язку п'ятдесят грошей, а дружині — рубль грошей, а паробку — пів­копи грошей, а дружині його — копу грошей.

Жид, татарин християн у неволі тримати не повинен

Також постановляємо: якби який жид або татарин будь-якого стану хри­стиянина купив або взяв у заставу, від цього часу наказуємо воєводам, старостам, державцям, щоб вони про те довідувались і кожного такого християнина звільняли з неволі у жида або татарина і таким саме чином: якщо хазяїн купив його назавжди або невільник народився від купленої жінки, то такий невільник, діставши повноліття, мусить відробити у хазяїна сім літ, а після семи літ має бути відпущений на волю. А якби жид або татарин кого узяв у заставу за гроші, то постановляємо, що тоді невільники повинні відпрацювати цю суму, а рік роботи як чоловіка, так і жінки має зараховуватися за півкопи грошей; і до того часу має йому той закуп слу­жити, поки не відпрацює усієї суми. А челядь, яка дана татарам за батька нашого і за предків наших, і за нас із дворами нашими, ту челядь вони мають держати.

Людина вільна ні за який злочин у неволю не повинна взята бути

Також постановляємо, що людина вільна ні за який злочин не повинна взята бути у вічну неволю. А якби за який злочин була віддана як вина­города за якусь суму, тоді мусить її відпрацювати, причому кожен рік ро­боти має зараховуватися селянину за дванадцять грошей, а селянці за п'ят­надцять грошей, якби їм був наданий присівок на прожиток їхній. А якби їм присівку не було дано, то селянину кожен рік роботи зараховується за півкопи грошей, а жінці за двадцять грошей. Якщо ж сума, за яку таку людину було видано, була такою великою, що сам не міг би відробити її, тоді його діти мусять відробити, і нарахування їм мають бути такі самі.

Про залік закупам суми в рахунок боргу за відпрацьований час

Також постановляємо: якби хто узяв як закуп селянина або селянку і не домовився з ними про розмір присівка або про те, за яку суму буде зараховуватися рік роботи, то з належної суми грошей має бути вирахувано селянину п'ятнадцять грошей за рік, а жінці десять грошей.

Якби чиясь людина, вільна або невільна,

Або челядинець перейшов до іншого, а той не хотів би

За законом повернути його

Також постановляємо, якби чиясь непохожа людина або невільний челя­динець перейшов до кого іншого, назвавшись вільним, і його пан один або два рази звернувся до того пана з проханням розглянути його претензію, а той пан не хотів йому на челядинця права дати, тоді такого земянина має бути притягнуто до земського суду. І якщо пан тієї непохожої людини або челядинця доведе в суді, що ця людина — його невільна, і разом із тим доведе, що до того пана двічі звертався з проханням про відновлення, а той відмовився, то відповідач мусить у відповідності до цієї постанови заплати­ти позивачеві нав'язку за весь час, поки у нього мешкав утікач або челя­динець позивача.







Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.237.51.159 (0.005 с.)