ТОП 10:

Про суддів, аби правом писаним судили, а якби інакше судив, як має покараний бути



1. Під час розгляду справи у суді ніхто не повинен апелювати до гос­подаря, але обидві сторони зобов'язані довести справу в суді до кінця.

2. Кожен воєвода, старости і державці наші у своєму повіті мають ви­брати і привести до присяги двох земян, які мають судити разом із їхніми врядниками.

3. Як мають повістками господаря, панів воєвод, старост та інших врядників викликати до суду за кривду.

4. Для розгляду кривд у суді панам з'їжджатися через два тижні після початку посту.

5. Про кривди, які терплять пани і земяни від інших панів і пані вдов, намісників і підданих їх, коли вони не отримують правосуддя.

6. Про те, що децькі не повинні посилатися за князівськими і пан­ськими людьми, до того як пану цих людей буде пред'явлена вимога, щоб він справедливість вчинив.

7. Про виплату судових зборів.

8. Про заміну у судовому процесі однієї особи іншою.

9. Про прокураторів.

10. Про заборону сторонам від'їжджати з суду.

11. Про строки виплати грошей.

12. Якби хто покликав до суду іншого, а сам на суд зі своїми доказами не з'явився.

13. Якби хто порушив справу у суді, а сам не з'явився без поважної причини.

14. У позовній заяві мусить викласти суть скарги.

15. Якби хто кого безпідставно або незважаючи на судове рішення притяг до відповідальності.

16. Якби хто не з'явився до суду після дворазового виклику, то в третій раз його має доставити децький.

17. Якби хто кого у суді штовхнув або вдарив.

18. Як має бути покарано того, хто під час судового розгляду образив би суддю або сторону, або суддю, який вдарив або образив кого-небудь у суді.

19. Міщани всіх міст мусять відповідати перед судом за поранення і вбивство селян.

20. Про судові збори суддям, які будуть судити за відсутністю воєвод із їхніми намісниками.

21. Ніхто не повинен брати судових зборів більше, ніж установлено.

22. Якби хто після суду і присяги добивався того ж, що раніше втратив по суду.

23. Якби хто представив свідків, а вони показали проти нього.

24. Якби хто з іншим володів не поділеним спільним маєтком. [26] *. Державці, які нещодавно стали державцями, а до того тіунами

були, не повинні судити шляхтичів, бо їх судять тільки воєводи, маршалки

і старости.

[27]. Про розміри децькування, яке слід платити дворянам нашим панів

воєвод, маршалків, старост, державців та їхніх намісників.

Розділ СЬОМИЙ

Про земські насильства, про побої і про головщини шляхетські

1. Хто б навмисне напав на чий дім із метою вбивства.

2. Про докази насильства, чим воно має бути підтверджене і як воно має бути оскаржене.

3. Якби насильник убив кого-небудь, утік із держави, як мають стяга­тися платежі з його маєтку.

4. Якби хто убив насильника і його співучасників у своєму домі або під час нападу.

5. Якби хто напав на чий маєток і його підданих, а той, захищаючи своє, його вбив.

6. Про зґвалтування жінок і дівчат.

7. Якби хто кому загрожував або похвалявся, а після цього скоїлося би вбивство, або згоріло подвір'я.

8. Якби декілька осіб було притягнуто до суду за вбивство одного шляхтича.

9. Якби хто поранив шляхтича в руку або ногу або вибив око.

10. Якби хто, отримавши поранення, їздив по бенкетах, або по корчмах, а потім помер.

11. Як рідні брати мають стягати головщину, якщо вбито їхнього батька.

12. Якщо хто з родичів захоче по праву споріднення стягувати головщину.

13. Хто з рідних братів і сестер має право стягати головщину за вбитого батька або брата.

14. Якби хто убив свого батька або матір.

15. Якби хто убив брата або сестру.

16. Якби хто на дорозі влаштував кому засідку і того було б поранено.

17. Якщо хто притягне іншого до судової відповідальності за насиль­ство, як мусить напад доводити.

18. Якби кому у чиїмось домі було спричинено шкоди або він зазнав насильства в дорозі з відома хазяїна дому.

19. Якби хто наслав на чиє село своїх людей або напав на нього особис­то, побив, поранив і пограбував.

20. За рядовий напад на сусідів дванадцять рублів грошей.

21. Якби шляхтич на дорозі скоїв розбійний напад на шляхтича.

22. Про сварки.

23. Про сварку у вечірній час.

24. Якби хтось ненавмисне поранив кого і його було притягнуто до суду.

25. Якби який слуга, захищаючи свого пана, кого поранив або вбив.

26. Якщо чий-небудь слуга вчинить напад на дім або вбивство і втече.

27. Якби хто вчинив напад на іншого або вкрав що, або чия людина перейшла до іншого, а потерпілий буде мовчати протягом десяти років.

28. Постанова про розміри головщини шляхтича і штрафу на користь господаря за таке вбивство.

29. Якщо якого злодія буде присуджено до смертної кари за який злочин, але він уникне цієї кари, то йому немає місця між добрими людьми.

30. Якби хто переховував у себе вдома злочинців, розбійників, злодіїв і вигнанців.

Розділ ВОСЬМИЙ

Про земельні суди, про кордони і межі, про копи

1. Перш за все розпочинають королівською постановою із власноручним підписом його величності: якщо хто із перелічених у цьому артикулі станів захоче відібрати в іншого його землі, порушуючи кордони або межі, той, кому вкаже суд, мусить присягнути сам із шістьма свідками.

2. Той, хто володіє за земською давністю, першим доводить своє право на володіння.

3. Для вирішення земельних спорів у рок завитий необхідно виїжджати на місце.

4. Про встановлення кращих кордонів.

5. Свідками можуть бути тільки християни римського і грецького віро­сповідання.

6. А хто може з державців судитися у копному суді.

7. Як мають встановлюватися роки для розгляду спорів про землю.

8. Якби хто кому зіпсував кордон або межу.

9. Про спільний ліс і про просіки.

10. Якби кордоном між маєтками була річка.

11. Якби хто затопив своїм ставком інший ставок або луки.

12. Якби хто хотів розширити свій став до чужого берега.

13. Якщо хто на чужій землі посіє жито, як має бути заборонено вижем, щоб під загрозою застави не вивозив врожаю до рішення суду.

14. Якби хто тримав землю протягом трьох років, а інший, не звер­нувшись до суду, скосив би жито або забрав скошене, або затіяв бійку і порубав сохи.

15. Якби хто паплюжив свідків.

16. Якби хто не відстояв перед суддями спаплюжених свідків.

17. Про введення у володіння маєтком за борг або з якої-небудь іншої причини.

18. Якби за погодженням обох сторін маєток було передано до рук господаря, а господарь віддав би цей маєток кому у держання до винесення судового рішення, а той цей маєток розорив.

19. Якщо які брати або родичі, які володіють неподіленим маєтком, перед судом поділили його і поділ оформили письмово, то такий поділ мусить мати вічну силу.

20. Якби було призначено рок для розгляду справи без загрози програти його у випадку неявки, і одна із сторін з'явиться, а інша не з'явиться, тоді сторону, що з'явилася, має бути уведено у володіння тим, з приводу чого порушено в суді справу.

Розділ ДЕВ'ЯТИЙ Про лови, про пущі, про бортне дерево

1. Якби хто незаконно полював у чужих володіннях.

2. Ціна звіра.

3. Як мають використовуватися борті, озера і луки, якщо хто має їх у чужій пущі.

4. Що має платити той, хто виловить рибу з чужих озер, які знахо­дяться в його пущі, або скосить сінокоси.

5. Якби хто у своїй пущі застав чиюсь людину і затримав її.

6. Як мають розглядатися у суді справи про борті або про входи в пущу, якби хто хотів іншого позбавити права володіти бортями і користу­ватися входами.

7. Якби хто виловив рибу з чужого озера, садка чи пруду.

8. Якби хто зруйнував або підрубав чиєсь соколине гніздо.

9. Про боброві гони.

10. Про хмільники.

11. Про приладдя для ловлі птиці.

12. Якби хто нишком-тишком зіпсував приладдя для ловлі птиці.

13. Постанова про те, скільки має бути заплачено за бортне і небортне дерево.

14. Ціна бджіл і дерев, бортного і небортного.

Розділ ДЕСЯТИЙ Про маєтки, які обтяжені боргами, і про заставу

1. Якби хто купив обтяжений боргами маєток, а кредитор мовчав би десять років.

2. Якби хто взяв чужий маєток, обтяжений боргами, в рахунок належ­ного йому боргу.

3. В яких випадках необхідно присягати про борг.

4. Якщо заставоутримувач якусь віддану йому в заставу річ віддасть у заставу іншому за більшу суму.

5. Дія давності не мусить поширюватися ні на яку заставу.

6. Для розгляду справи про віддану у заставу річ мусить бути встанов­лений завитий рок.

[7].Якби заставоутримувач покликав до суду заставника.

7. Якби хто заклав щось на певний термін.

8. Якби хто заставив маєток на певний термін і не викупив його.

9. Якби хто заставив кому маєток на термін і у листі своєму описав без термінів не викупати його.







Последнее изменение этой страницы: 2016-06-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.229.122.219 (0.008 с.)