Міністр освіти і науки України

Міністр освіти і науки України

_____________________

«»____ ___ 2015 року

№___ ____

С Т А Т У Т

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

(нова редакція)

Прийнятий конференцією

Трудового колективу Київського національного

Університету імені Тараса Шевченка

Року

І. Загальні положення

1. Київський національний університет імені Тараса Шевченка (далі - Університет) є провідним вищим навчальним закладом України, національним надбанням освіти, науки і культури, який за результатами своєї діяльності здобув загальнодержавне та міжнародне визнання.

Університет має статус національного державного вищого навчального закладу, який в межах компетенції, наданої законодавством України та цим Статутом, здійснює: підготовку учнів та фахівців з вищою освітою за власними експериментальними освітніми програмами і навчальними планами; підвищення кваліфікації; атестацію висококваліфікованих фахівців; виховання національно свідомої інтелігенції.

Університет засновано як Імператорський Університет Св. Володимира Указом Імператора 2 листопада 1833 року.

2. Університет є юридичною особою, яка утворена у формі державної установи має права і обов'язки, які виникають з моменту його створення і припиняються з дня внесення запису до Єдиного державного реєстру про його припинення.

Університет має самостійний баланс, відокремлене майно, власний герб, прапор, печатку із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням, офіційні бланки з гербом Університету.

 

Місцезнаходження Університету: 01601, Україна, м. Київ, вул. Володимирська, 60.

Обсяг основних засобів наданих Засновником Університету становить________________________________________________________

3. Діяльність Університету ґрунтується на Конституції України та законодавчих актах України, що регулюють правовідносини у сфері освіти і науки інших нормативно-правових актах України та цього Статуту.

4. Кожен громадянин України має право безоплатно здобувати вищу освіту в Університеті на конкурсній основі відповідно до стандартів вищої освіти, якщо певний рівень вищої освіти він здобуває вперше за кошти державного або місцевого бюджету. Доступ до освіти регулюється чинним законодавством України у сфері вищої освіти.

Університет може обмежувати право на здобуття вищої освіти шляхом встановлення обмежень і привілеїв, що визначаються специфічними умовами здобуття вищої освіти, зумовленими особливостями отримання кваліфікації (зокрема у Військовому інституті та Інституті Управління державної охорони та інші).

Іноземні громадяни та особи без громадянства мають право на здобуття освіти в Університеті відповідно до законодавства про статус іноземних громадян або інших нормативно-правових актів, у тому числі міжнародних договорів

Освітня, наукова та виховна робота ведеться державною мовою.

За рішенням вченої ради факультету (інституту) допускається ведення занять в Університетіза окремими освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами іноземними мовами.

5. Автономія Університету визначається законодавством та цим Статутом і передбачає право:

- розробляти й реалізовувати освітні (наукові) програми в межах ліцензованих спеціальностей;

- самостійно визначати форми навчання та форми організації освітнього процесу;

- обирати освітні програми підготовки молодших бакалаврів, бакалаврів і магістрів, освітньо-наукові програми підготовки докторів філософії та наукові програми підготовки докторів наук згідно до Міжнародною стандартною класифікацією освіти;

- приймати на роботу педагогічних, наукових, науково-педагогічних та інших працівників;

- формувати й затверджувати власний штатний розпис;

- приймати остаточне рішення щодо визнання, у тому числі встановлення еквівалентності, здобутих в іноземних вищих навчальних закладах ступенів бакалавра, магістра, доктора філософії, доктора наук і вчених звань доцента, професора під час зарахування на навчання та/або на посаду наукового чи науково-педагогічного працівника;

- запроваджувати рейтингове оцінювання освітніх, науково-дослідницьких та інноваційних досягнень учасників освітнього процесу;

- надавати додаткові освітні та інші послуги відповідно до законодавства;

- самостійно розробляти й запроваджувати власні програми освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності;

- самостійно запроваджувати спеціалізації, визначати їх зміст і програми навчальних дисциплін;

- присуджувати ступені вищої освіти здобувачам вищої освіти, які відповідно до законодавства успішно пройшли процедуру атестації після завершення навчання за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем вищої освіти;

- приймати остаточне рішення щодо присудження наукових ступенів акредитованими спеціалізованими вченими радами;

- утворювати загальноосвітні навчальні заклади;

- утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати свої структурні підрозділи;

- провадити видавничу діяльність, зокрема видавати підручники, навчальні посібники і наукові праці, а також розвивати власну поліграфічну базу;

- провадити на підставі відповідних договорів спільну діяльність з навчальними закладами, науковими установами та іншими юридичними особами;

- розміщувати свої навчальні, науково-дослідні та навчально-науково-виробничі підрозділи на підприємствах, в установах й організаціях;

- брати участь у роботі міжнародних організацій;

- провадити фінансово-господарську та іншу діяльність відповідно до законодавства та Статуту Університету;

- розпоряджатися власними надходженнями, зокрема від надання платних послуг;

- встановлювати власні форми морального та матеріального заохочення учасників освітнього процесу;

- звертатися з ініціативою щодо внесення змін до чинних або розроблення нових нормативно-правових актів у сфері вищої освіти до органів, що здійснюють управління у сфері вищої освіти; брати участь у роботі над проектами;

- відкривати поточні та депозитні рахунки в банках;

- запроваджувати власну символіку та атрибутику;

- реалізовувати інші права, що не суперечать законодавству.

6. Створення та діяльність політичних партій, суспільно-політичних рухів та релігійних об’єднань в Університеті не допускається.

Належність особи до будь-якої політичної партії, громадської, релігійної організації, що діють відповідно до Конституції України, не є перешкодою для її участі в навчально-виховному процесі.

7. Діловодство в Університеті ведеться державною мовою України. Звітність подається відповідно до чинного законодавства.

8. Цей Статут та інші документи Університету, якими регулюється порядок здійснення освітнього процесу, інформація про склад його керівних органів, а також бюджет Університету та річний, у тому числі фінансовий, звіт повинні бути оприлюднені на офіційному веб-сайті Університету. Університет публікує на своєму офіційному веб-сайті:

а) кошторис Університету на поточний рік та всі зміни до нього;

б) звіт про використання та надходження коштів;

в) інформацію щодо проведення тендерних процедур;

г) штатний розпис на поточний рік.

 

Структура?

ІІ. Концепція освітньої діяльності Університету

1. Основною метою освітньої діяльності Університету є підготовка висококваліфікованих і конкурентоспроможних на національному та міжнародному ринку праці фахівців для наукових та освітніх установ, органів державної влади і управління, підприємств всіх форм власності за всіма рівнями вищої освіти (доктор наук, доктор філософії, магістр, бакалавр, молодший бакалавр) в усіх галузях освіти (відповідно до міжнародних і вітчизняних класифікацій освіти), утвердження національних, культурних і загальнолюдських цінностей.

Додатковими напрямами освітньої діяльності Університету є:

- підвищення кваліфікації для осіб з вищою освітою всіх рівнів;

- надання послуг з набуття повної середньої освіти елітного рівня;

- надання послуг зі здобуття кваліфікацій професійної освіти на рівні

- молодшого спеціаліста чи його еквіваленту (4-5 рівні НРК).

Зміст освітніх програм, які пропонує Університет, крім професійної підготовки на адекватному світовому рівні, повинен забезпечувати для осіб, які навчаються, формування ключових компетентностей, що є необхідними для самореалізації, активної громадянської позиції, соціальної злагоди і здатності до працевлаштування у суспільстві.

2. Основні принципи освітньої діяльності Університету:

- нерозривність процесів навчання, науково-дослідницької роботи і виробництва;

- висока гарантована якість освіти для забезпечення конкурентоспроможності на національному і міжнародному ринку освітніх послуг;

- побудова освітніх програм на компетентнісній основі, з урахуванням професійних стандартів, потреб ринку праці і перспектив розвитку галузі;

- визнання якісної практичної підготовки студентів необхідною умовою здобуття кваліфікацій всіх рівнів;

- встановлення відповідальності всіх учасників навчального процесу залучення всіх категорій працівників Університету та студентів до заходів із забезпечення якості освітніх програм.

3. До основних завдань освітньої діяльності Університету належать:

- забезпечення, із урахуванням розвитку науки і вимог ринку праці, відповідності освітніх програм Університету потребам держави і суспільства,

- формування в Університеті культури якості як основи конкурентоспроможності Університету та його випускників;

- запровадження системи мотивації науково-педагогічних і педагогічних працівників до вдосконалення навчальних програм і забезпечення якості освіти;

- забезпечення валідності процедур оцінювання;

- інтенсифікація освітнього процесу завдяки широкому впровадженню інформаційно-комунікаційних технологій і зменшення частки репродуктивної складової;

- формування максимально ефективної системи відбору талановитої молоді на навчання до Університету;

забезпечення довіри ринку праці до присвоєних Університетом кваліфікацій;

- формування, в Україні та за її межами, стійкої позитивної академічної репутації Університету за всіма освітніми програмами;

- зростання ролі Університету на міжнародному ринку освітніх послуг;

- диверсифікація джерел фінансування освітньої діяльності Університету як основа реальної академічної автономії і необхідна умова оновлення матеріально-технічної бази для навчання і наукових досліджень;

- формування суспільних цінностей та духовних орієнтирів в освітньому й науковому процесах.

 

4. Реалізація цілей освітньої діяльності Університету здійснюється шляхом:

- участі у розробленні та впровадженні національної системи забезпечення якості вищої освіти, національної системи кваліфікацій, державних стандартів освіти, стандартів освітньої діяльності;

простору з метою своєчасного реагування на глобальні виклики, зміни умов і - обставин на ринку освітніх послуг, впровадження нових наукових та освітніх технологій;

- розширення спектру освітніх послуг шляхом ліцензування нових спеціальностей та відкриттю нових освітніх програм за ліцензованими спеціальностями, в першу чергу за рівнями магістра і доктора філософії;

- формування освітніх програм виключно на компетентнісній основі;

- впровадження принципів модуляризації при конструюванні освітніх програм;

- досягнення якісно нового рівня внутрішньо-університетської кооперації у підготовці кадрів шляхом інституційного закріплення відповідальності за формування, виконання і забезпечення якості освітніх програм за керівниками і комітетами освітніх програм;

- запровадження інтенсивних особистісно-орієнтованих технологій навчання;

- розширення участі Університету у міжнародних програмах академічної мобільності;

- формування спільних освітніх програм із університетами-партнерами;

інтеграції Університету з навчальними закладами різних рівнів, науковими установами та підприємствами, зокрема, шляхом створення навчально-науково-виробничих комплексів;

- розроблення і затвердження стандартів освітньої діяльності Університету (за рівнями);

- збільшення ролі дослідницької компоненти в освітніх програмах;

- залучення представників роботодавців, провідних вчених і фахівців практиків, у тому числі з поза меж України, до формування змісту освітніх програм, до визначення процедур оцінювання, до участі у освітньому процесі і підсумковій атестації;

- підвищення спроможності до працевлаштування випускників університету шляхом забезпечення належних умов для практичної підготовки на робочому місці;

- дослідження сучасного ринку праці в Україні та маркетингова підтримка освітніх послуг Університету;

- моніторингу стану працевлаштування та кар’єрного зростання випускників Університету;

- впровадження європейських стандартів та принципів забезпечення якості освіти, включно із внутрішньою і зовнішньою експертизою освітніх програм, процедур і критеріїв оцінювання;

- створення процедур зворотних зв’язків між учасниками освітнього процесу;

- створення організаційно-технічних умов та засобів оцінки випускниками минулих років актуальності та якості навчальних дисциплін та компетенцій викладачів;

- завершення формування цілісної системи моніторингу та забезпечення якості освіти на основі «Програми заходів із забезпечення якості освіти у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка»;

- запровадження системи оцінювання ефективності роботи науково-педагогічних і педагогічних працівників при реалізації освітніх програм;

- створення ефективної системи підвищення кваліфікації науково-педагогічних і педагогічних працівників;

- запровадження процедури дострокового припинення трудових відносин із тими науково-педагогічними працівниками, які стабільно демонструють свою професійну нездатність як викладачі;

- забезпечення прозорості та доступності інформації про освітній процес в Університеті;

- розроблення і здійснення заходів, необхідних для акредитації Університету та його освітніх програм в європейській і міжнародній асоціаціях університетів, європейській асоціації забезпечення якості вищої освіти тощо;

- участь Університету у міжнародних рейтингах вищих навчальних закладів.

 

5. Концепція освітньої діяльності Університету розробляється і затверджується Вченою Радою Університету.

 

Голова виборчої комісії (комісій) надає для огляду членам виборчої комісії, присутнім кандидатам на посаду ректора Університету, спостерігачам, усі наявні на виборчій дільниці прозорі скриньки. для голосування. Після огляду кожна скринька пломбується. Після пломбування останньої скриньки вони встановлюються на відведені для них місця. Приміщення для голосування вважається готовим до проведення голосування.

Голова виборчої комісії не раніше ніж за 30 хвилин до початку виборів у присутності членів Виборчої комісії відкриває сейф (металеву шафу) з бюлетенями і на підставі витягу із протоколу виборчої комісії про виготовлення бюлетенів, оголошує їх кількість. Ця кількість фіксується у протоколі засідання комісії, а також вноситься секретарем виборчої комісії до відповідного протоколу виборчої комісії про результати голосування.

5) Голова Виборчої комісії (комісій) передає необхідну кількість бюлетенів для голосування членам комісії, які будуть видавати бюлетені особам, що беруть участь у голосуванні у приміщенні для голосування. Зазначені члени комісії засвідчують отримання бюлетенів, проставляючи підпис у відомості, та забезпечують їх збереження і дотримання встановленого цим Статутом порядку їх видачі. Жодного бюлетеня у сейфі не може залишатися.

6) Голова Виборчої комісії передає членам комісії, уповноваженим працювати зі списком у день голосування, аркуші списку виборців. Члени комісії забезпечують їх використання у порядку встановленому цим Статутом.

7) Призначені члени Виборчої комісії (комісій) видають бюлетень для голосування, тільки якщо виборець надасть документ, що посвідчує особу (паспорт). Особа, яка отримує бюлетень для голосування, у списку виборців напроти свого прізвища ставить підпис. Бюлетень для голосування заповнюється виборцем особисто в кабіні для таємного голосування.

8) Під час заповнення бюлетенів забороняється присутність у кабіні для таємного голосування інших осіб, здійснення фото-відеофіксації у будь-який спосіб. Особа, яка внаслідок фізичних вад не може самостійно заповнити бюлетень для голосування, має право за дозволом голови виборчої комісії скористатися допомогою іншої особи, крім членів виборчої комісії, кандидатів на посаду ректора Університету, а також спостерігачів.

9) У бюлетені для голосування особа, яка бере участь у голосуванні, робить позначку «плюс» («+») або іншу, що засвідчує її волевиявлення, у квадраті навпроти прізвища кандидата на посаду ректора Університету, за якого вона голосує. Особа, яка має право брати участь у виборах ректора Університету може голосувати лише за одного кандидата.

10) Особа, яка бере участь у голосуванні, опускає заповнений бюлетень для голосування у скриньку. Забороняються вимога або прохання до особи, яка бере участь у голосуванні, оприлюднити своє волевиявлення.

11) О 15.00 годині голова Виборчої комісії закриває приміщення для голосування. Особи, які перебувають у приміщені для голосування, але ще не зробили свого волевиявлення мають право завершити процедуру голосування. Після чого ці особи залишають приміщення для голосування.

12) Під час голосування в приміщенні мають право бути присутніми члени виборчої комісії, кандидати на посаду ректора Університету, спостерігачі від кандидатів, акредитовані: спостерігачі від громадських організацій та представники засобів масової інформації.

7. Встановлення результатів голосування:

1) Підрахунок голосів членами Виборчої комісії (комісій) починається негайно у тому ж приміщенні, де відбувалося голосування після закінчення голосування без перерви та завершується складанням і підписанням протоколу про результати голосування.

2) Виборча комісія (комісії) після перевірки цілісності пломб та печаток почергово відкриває скриньки для голосування. При відкритті виборчої скриньки її вміст викладається на стіл, за яким розміщуються члени виборчої комісії

3) Перед початком підрахунку голосів виборча комісія (комісії) підраховує кількість не використаних бюлетенів для голосування та погашає їх шляхом відрізання правового нижнього кута і вносить цю інформацію до протоколу результатів голосування.

4) Виборча комісія (комісії) підраховує загальну кількість виданих для голосування бюлетенів та кількість бюлетенів, виявлених у скриньках для голосування. Бюлетені для голосування розкладаються на місця, позначені окремими аркушами, що містять з обох сторін прізвища та ініціали кандидатів. Окремо робиться аркуш з написом «Недійсні». При розкладанні бюлетенів визначений виборчою комісією (кмісіями) член комісії показує кожний бюлетень усім членам комісії та особам, присутнім під час підрахунку голосів, оголошуючи, за якого з кандидатів подано голос. У разі виникнення сумнівів щодо змісту бюлетеня виборча комісія (комісії) вирішує питання шляхом голосування. При цьому кожен член комісії має право оглянути бюлетень особисто. На час огляду бюлетеня робота з іншими бюлетенями припиняється.

5) Бюлетень для голосування може бути визнаний недійсним у таких випадках:

- якщо у бюлетені зроблено позначку більше, ніж за одного кандидата;

- якщо не зроблено жодної позначки;

- якщо неможливо з інших причин встановити зміст волевиявлення.

6) У випадку, якщо члени комісії не можуть дійти згоди щодо віднесення бюлетеня до складу недійсних, зазначене питання вирішується шляхом голосування. Такий бюлетень повинен бути продемонстрований членам комісії та особам, присутнім під час підрахунку голосів. При цьому кожен член комісії має право особисто оглянути бюлетень. На час огляду бюлетеня підрахунок інших бюлетенів припиняється.

7) Після розкладання бюлетенів, поданих окремо за кожного кандидата, а також окремо недійсних бюлетенів, визначений виборчою комісією (комісіями) член комісії вголос підраховує кількість бюлетенів, поданих за кожного з кандидатів, а також кількість недійсних бюлетенів. На вимогу члена виборчої комісії, кандидата на посаду ректора Університету чи спостерігача може бути проведено повторний підрахунок бюлетенів, поданих за кожного з кандидатів, а також бюлетенів, визнаних недійсними. Під час підрахунку голосів кожен член комісії має право перевірити або перерахувати відповідні бюлетені. Результати підрахунку голосів оголошуються головою комісії і підлягають включенню секретарем комісії до протоколу про результати голосування.

8) Виборча комісія(комісії) перевіряє під час підрахунку голосів, чи дорівнює кількість осіб, які взяли участь у голосуванні, кількості бюлетенів, поданих за кожного кандидата, а також кількості бюлетенів, визнаних недійсними.

9) Виборча комісія (комісії) за результатами голосування складає протокол про результати голосування за формою, затвердженою Центральним органом виконавчої влади України у сфері освіти і науки. у трьох оригінальних примірниках. У разі не затвердження форми протоколу про результати голосування Центральним органом виконавчої влади України у сфері освіти і науки, форма протоколу затверджується Виборчою комісією Університету (центральною) з проведення виборів ректора Університету. Копії протоколу можуть надаватися кожному члену комісії, кандидатам на посаду ректора Університету та спостерігачам. Кожен примірник протоколу підписується головою, заступником голови, секретарем та присутніми членами виборчої комісії. У разі незгоди із результатами підрахунку голосів, зафіксованими у протоколі, член комісії має право письмово викласти свою окрему думку, яка обов’язково додається до протоколу. Відмова від підписання протоколу не допускається.

10) Перший примірник протоколу про результати голосування передаються Виборчою комісією Університету (центральною) організаційному комітету голова якого зобов’язаний наступного робочого дня передати їх центральному органу виконавчої влади України у сфері освіти і науки. Другий примірник протоколу залишається в Університеті.

11) Виборча комісія передає організаційному комітету разом з протоколом усі заяви та скарги, подані кандидатами на посаду ректора Університету, спостерігачами, а також рішення, прийняті за результатами їх розгляду.

12) Процес голосування і підрахунку голосів може фіксуватися за допомогою відповідних відеозасобів. При цьому таке фіксування не може порушувати таємницю голосування.

13) Результати виборів оприлюднюються на веб-сайті Університету протягом доби після складання протоколу про результати голосування, а також можуть оприлюднюватися на веб-сайті центрального органу виконавчої влади України у сфері освіти і науки.

14) Вибори вважаються такими, що відбулися, якщо у них взяли участь більше 50 відсотків загальної кількості осіб із правом участі у виборах.

15) Якщо у виборах брали участь кілька кандидатів і один із них набрав більше 50 відсотків голосів виборців, які взяли участь у виборах, то вибори вважаються такими, що відбулися в один тур.

16) Якщо у виборах брали участь кілька кандидатів і жоден з них не набрав більше 50 відсотків голосів виборців, які взяли участь у виборах, Виборча комісія Університету (центральна) приймає рішення про проведення другого туру виборів, який проводиться на третій робочий день після проведення першого туру.

17) До бюлетенів для голосування включаються два кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів у першому турі виборів.

18) Другий тур проводиться у призначений день з 9.00 до 15.00 за процедурою виборів, визначених цим Статутом. Другий тур проводиться за тією ж процедурою виборів. Організаційний комітет і Виборча комісія (комісії) працюють у тому самому складі, мають ті самі повноваження.

19) Вибори вважаються такими, що не відбулися, якщо:

участь у виборах узяли менше ніж 50 відсотків всіх виборців які мають право брати участь у виборах ректора;

у першому турі виборів брав участь один кандидат і він не набрав більше 50 відсотків голосів виборців які брали участь у виборах;

у другому турі виборів жоден із кандидатів не набрав більше 50 відсотків голосів виборців які брали участь у виборах.

20) У разі прийняття Виборчою комісією рішення про визнання виборів такими, що не відбулися, центральний орган виконавчої влади України у сфері освіти і науки протягом двох тижнів з дня прийняття зазначеного рішення оголошує проведення нового конкурсу.

 

Факультети Інститути.

1). Керівництво факультетом здійснює декан, керівництво інститутом – директор, керівництво коледжем – директор коледжу, які не можуть перебувати на цих посадах більш як два терміни поспіль. Керівництво Військовим інститутом, який є військовим навчальним підрозділом Університету, є начальник.

2). Висування кандидатів на посаду декана здійснюється з числа науково-педагогічних працівників факультету (інституту), які мають науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання відповідно до профілю факультету (інституту).

3) Висування кандидатів може здійснюватися: кафедрами, іншими структурними підрозділами з кількістю працюючих не менше п’яти осіб; органом студентського самоврядування разом з профбюро студентів факультету (інституту); шляхом самовисування.

4) Орган студентського самоврядування разом з профбюро студентів факультету (інституту) та одна кафедра чи структурний підрозділ мають право висунути лише по одному кандидату.

Висування кандидатів на посаду декана (директора) здійснюється не пізніше ніж за один місяць до закінчення повноважень діючого декана (директора), на підставі наказу ректора про оголошення виборів декана (директора).

5). З числа висунутих кандидатів загальні збори (конференція) трудового колективу факультету (інституту) рекомендують Вченій раді університету не більше двох кандидатур для обрання на посаду декана (директора).

У випадку, якщо один із претендентів на посаду декана (директора) набере при голосуванні більше 50% голосів від загальної кількості присутніх на зборах (конференції) делегатів, до Вченої ради університету подається одна кандидатура.

6) Декан факультету (директор інституту) обирається із рекомендованих загальними зборами (конференцією) трудового колективу факультету (інституту) кандидатур таємним голосуванням Вченою радою університету.

Обраним вважається кандидат, який набрав більше 50 % голосів від загальної кількості присутніх членів Вченої ради університету, за умови присутності не менше 2/3 її складу.

7) Якщо жоден з кандидатів не набере більше 50% голосів, проводяться повторні вибори відповідно до визначеного цим Положенням порядку.

За таких умов, у разі потреби, виконання обов’язків декана факультету (директора інституту) покладається ректором університету на будь-кого з науково-педагогічних працівників факультету (інституту) до видання наказу про призначення декана факультету (директора інституту) після його обрання.

8) Ректор Університету призначає обраного кандидата на посаду декана факультету (директора інституту) строком на п’ять років, підписавши з ним контракт.

9). Обрання директора коледжу університету здійснюється в порядку, визначеному п.п. 5.1.-5.5. цього розділу Статуту.

10) Декан (директор) може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам. Повноваження декана факультету (директора інституту, директора коледжу) визначаються положенням про факультету (інститут), яке затверджується Вченою радою Університету.

11) Керівництво кафедрою здійснює завідувач кафедри, який не може перебувати на посаді більш як два терміни.

Завідувач кафедри повинен мати науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання відповідно до профілю кафедри. Завідувач кафедри обирається за конкурсом таємним голосуванням Вченою радою університету строком на п’ять років з урахуванням пропозицій трудового колективу факультету (інституту, коледжу) та кафедри.

Повноваження завідувача кафедри визначаються положенням про кафедру Університету, що затверджується ректором після схвалення Вченою радою Університету.

Із деканами факультетів, директорами інститутів, директорами коледжів, завідувачами кафедр ректор укладає контракт.

10 Вчена рада Університету, факультету (інституту)

1). Для розгляду найважливіших питань діяльності Університету утворюється колегіальний орган управління – Вчена рада Університету, не менше сімдесяти п'яти відсотків загальної чисельності складу якої становлять наукові, науково-педагогічні працівники Університету і не менш як 10 відсотків – виборні представники з числа студентів (курсантів).

Вчену раду Університету очолює її голова, який обирається на строк повноважень Вченої ради таємним голосуванням з числа членів Вченої ради, які мають науковий ступінь та/або вчене (почесне) звання. До складу Вченої ради Університету за посадами входять: ректор, проректори, декани факультетів, директори інститутів, вчений секретар, директор бібліотеки, головний бухгалтер, голова первинної профспілкової організації. За рішенням Вченої ради Університету до її складу можуть входити. керівники робочих та дорадчих органів створених в університеті. До складу Вченої ради входять також виборні представники за наступними квотами:

− які представляють наукових, науково−педагогічних працівників і обираються з числа завідувачів (начальників) кафедр, професорів, докторів наук, докторів філософії по 1 представнику від кожного факультету (інституту) та НДЧ

− виборні представники, які представляють інших працівників Університету, і які працюють у ньому на постійній основі – 2 особи;

− виборні представники аспірантів, докторантів, слухачів − 2 особи обираються конференцією трудового колективу Університету за рекомендаціями конференцій трудових колективів факультетів інститутів Університету;

− керівники виборних органів первинної профспілкової організації (студенти) – 4 особи обираються виборним профспілковим органом Первинної профспілкової організації Університету;

− керівники органів студентського самоврядування Університету − 3 особи обираються студентами (курсантами) шляхом прямих таємних виборів.

Представники з числа працівників Університету обираються конференцією трудового колективу за поданням структурних підрозділів, у яких вони працюють.

2) Вибори до складу Вченої ради починаються за 30 календарних днів до закінчення повноважень попереднього складу Вченої ради. Попередній склад Вченої ради втрачає свої повноваження з моменту погодження цього Статуту конференцією трудового колективу Університету.

3) Персональний склад Вченої ради Університету затверджується наказом ректора протягом п’яти робочих днів з дня закінчення повноважень попереднього складу Вченої ради строком на 5 років.

4). Вчена рада Університету:

визначає стратегію і перспективні напрями розвитку освітньої, наукової та інноваційної діяльності Університету;

розробляє і подає Конференції трудового колективу проект Статуту Університету, а також рішення про внесення змін і доповнень до нього;

визначає систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості вищої освіти;

затверджує освітні програми та навчальні плани для кожного рівня вищої освіти та спеціальності;

ухвалює рішення з питань організації освітнього процесу, визначає строки навчання на відповідних рівнях;

ухвалює фінансовий план і річний фінансовий звіт Університету;

ухвалює рішення про розміщення власних надходжень у територіальних органах центрального органу виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів або в банківських установах;

ухвалює рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію структурних підрозділів;

обирає за конкурсом таємним голосуванням на посади деканів факультетів, директорів інститутів, завідувачів кафедр, професорів і доцентів, директора бібліотеки, керівників філій;

затверджує зразок та порядок виготовлення власного диплома про вищу освіту, положення про процедуру і підстави для його видачі випускникам, а також зразки, порядок виготовлення, процедуру і підстави для видачі випускникам подвійних дипломів;

ухвалює основні напрями проведення наукових досліджень та інноваційної діяльності;

оцінює науково-педагогічну діяльність структурних підрозділів;

присвоює вчені звання професора, доцента та старшого дослідника і подає відповідні рішення на затвердження до атестаційної колегії центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки;

приймає остаточні рішення про визнання іноземних документів: для зарахування вступників на навчання, про вищу освіту, наукові ступені та вчені звання під час прийняття на роботу педагогічних, наукових, науково-педагогічних та інших працівників;

має право вносити подання про відкликання ректора, яке розглядається Конференцією трудового колективу Університету, за підставами, передбаченими законодавством, контрактом;

затверджує положення про робочі та дорадчі органи Університету;

визначає повноваження вчених рад факультетів (інститутів) відповідно до напрямків їх освітньої діяльності;.

розглядає інші питання діяльності Університету відповідно до його Статуту.

5) Засідання Вченої ради вважається правомочним, якщо на ньому присутні дві третини від загальної кількості членів Вченої ради.

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх на засіданні членів Вченої ради.

Рішення Вченої ради Університету вводяться в дію наказами ректора.

6). В Університеті утворюються вчені ради факультетів (інститутів), повноваження яких визначаються Вченою радою Університету відповідно до цього статуту. Вчена рада Університету може делегувати частину своїх повноважень вченим радам факультетів (інститутів). Склад вчених рад факультетів (інститутів) формується на засадах, визначених п.1. п.2. цього підрозділу.

Наглядова рада Університету

1)В Університеті з метою контролю за збереженням матеріальної бази та
використанням фінансових ресурсів, сприяння
навчально-виховній і науковій діяльності, а також для здійснення нагляду за управлінням майном та додержанням мети створення Університету утворюється Наглядова рада у кількості−−−−−−7 осіб−−−−?????−−−−−−.

2). Наглядова рада Університету сприяє розв’язанню перспективних завдань його розвитку, залученню фінансових ресурсів для забезпечення його діяльності з основних напрямів розвитку і здійснення контролю за їх використанням, ефективній взаємодії Університету з державними органами та органами місцевого самоврядування, науковою громадськістю та суб’єктами господарської діяльності в інтересах розвитку та підвищення якості освітньої дія