Визначення температури і часу гашення вапна

 

Для визначення температури та часу гашення вапна використовують побутовий термос місткістю 500 мл. Масу наважки вапна G в грамах роз­раховують за формулою

 

G = ---------- (I)

A

де А - вміст активних оксидів кальцію і магнію у вапні, %.

 

Наважку вапна G висипають у термос, вливають туди 25 мл води з температурою 20 град.С і швидко перемішують дерев’ яною відполірованою паличкою. Термос закривають корком із щільно встановленим в ньому термометром на 100 град. С з поділкою 1 град. С і залишають у спокої. Ртутна ку лька термометра повинна бути повністю занурена у суміш, що реагує. Відлік температури суміші проводять через кожну хвилину, починаючи з моменту добавлення води. Визначення вважається закінченим, коли протягом 4 хвилин температура підвищується не більше ніж на 1 град. С.

Допускається при проведенні випробувань замість термосу застосовувати термоізольовану скляну ємкісгь, яка забезпечує дотримання передба­чених цим стандартом умов випробування.

За час гашення приймають час з моменту добавлення води до початку періоду, коли збільшення температури не перевищує 0,25 град. С за хвилину.

Визначення ступеня дисперсності порошкоподібного вапна

 

Наважку масою 50 г, попередньо висушену при температурі 105-110 град. С до постійної маси, просіюють через сита з сітками № 02 і № 008. Просію­вання вважають закінченим якщо при контрольному просіюванні протя­гом 1 хвилини через вказані сита проходить не більше 0,1 г вапна. Ступінь дисперсності D у відсотках вираховують за формулою

 

m

D = ----------- 100, (2)

 

де m - залишок на ситі, г.

 

Визначення рівномірності зміни об'єму вапна

 

Рівномірність зміни об'єму вапна визначають за ГОСТ 310. 3 - з такими змінами. Зразки-коржики готують із суміші вапна і портландцементу (за ДСТУ Б В.2.7-46). Наважку вапна масою 30-40 г замішують водою до консистенції тіста і охолоджують до температури 25-30 град. С, потім добавля­ють 30-40 г цементу будь-якої марки, доливають воду і перемішують до утворення тіста нормальної густоти. За нормальну густоту тіста прийма­ється така його консистенція, при якій пестик приладу Віка, занурений у заповнене тістом кільце, не доходить до пластини 7-11 мм. Форма і розміри кільця повинні відповідати вказаним на рисунку 1.

 

ДСТУ Б В.2.7-90-99 С.9

 

 

Отримане тісто ділять на 2 рівні частини для приготування коржиків завтовшки 0,7-0,8 см і діаметром 6-7 см.

Коржики витримують у ванні з гідравлічним затвором протягом 24±2 год. Потім разом з пластиною переносять у бачок на решітку для пропарю­вання, розташовану на відстані не менше 3 см нижче рівня води.

Воду у бачку доводять до кипіння, яке підтримують протягом 2 год. Через годину зразки оглядають. Якщо виявляються ознаки нерівномірності зміни об'єму, то випробування припиняють.

Вапно вважається таким, що витримало випробування на рівномір­ність зміни об'єму, якщо на поверхні коржиків не виявлено радіальних тріщин, що доходять до країв, або сітки дрібних тріщин, а також яких-небудь скривлень, збільшення об'єму і утворення неміцної пухкої структури коржиків.

Визначення сумарного вмісту активних оксидів кальцію і магнію у кальцієвому вапні.

 

 

7.5.1 Реактиви і розвични, які застосовуються:

 

- соляна кислота за ГОСТ 3118, І н розчин, готують таким чином:

 

85 мл соляної кислоти густиною 1,19 розводять дистильованою водою до 1 л і старанно перемішують.

Титр 1 Н розчину соляної кислоти встановлюють по вуглекислому безводному натрію згідно з ГОСТ 83,

попередньо висушеним при температурі 250-270 град.С до постійної маси протягом 1-1,5 год.

Наважку вуглекислого нагрію в 1 г поміщають у конічну колбу місткістю 250 мл і розчиняють дистильованою водою до 80-100 мл. Отриманий розчин титрують установлюваним 1Н розчином соляної кислоти, титр якого визначається в присутності метилового оранжевого індикатора за ТУ 6-09-51 71-84 (0,1%-вий розчин) до переходу жовтого забарвлення розчину у оранжево-рожеве.

Титр 1Н розчину соляної кислоти Т, виражений у грамах СаО, вираховують за формулою

СаО

 

0,02804 Q

Т = ----------------, (3)

СаО 0,053 V

 

де 0,02804 - кількість оксиду кальцію, що відповідає 1 мл точно 1Н розчину соляної кислоти, г,

0,053 - кількість вуглекислого натрію, що відповідає 1мл точно 1Н розчину соляної кислоти, г,

Q - маса наважки вуглекислого натрію, г;

V - об'єм 1Н розчину соляної кислоти, що витрачений на титрування, мл,

- фенолфталеїн (індикатор) за ТУ 6 09-5360-87, 1%-вий спиртовий розчин.

 

ДСТУ Б В.2.7-90-99 С.10

Проведеня аналізу

 

Наважку масою 1 г поміщають в конічну колбу місткістю 250 мл. наливають 150 мл дистильованої води, добавляють 3-5 скляних бус або оплавлених скляних паличок завдовжки 5-7 мм, закривають скляною воронкою або годинниковим склом і нагрівають 5-7 хв до температури кипіння. Розчин охолоджують до температури 20-30 град. С, промивають стінки колби і скляну воронку (або годинникове скло) кип'яченою дистильованою водою, добавляють 2-3 краплі 1%-вого спиртового розчину фенолфталеїну і титрують при постійному збовтуванні 1Н розчином соляної кислоти до повного знебарвлення розчину. Титрування вважають закінченим, якщо протягом 8 хв при періодичному збовтуванні розчин залишиться безбарвним.

Титрування необхідно проводити повільно, добавляючи кислоту краплями

Вміст активних оксидів кальцію і магнію А у відсотках для негашеного вапна вираховують за формулою

VT

CaO

A = ------------------ 100, (4)

Q

 

де V ~ об'єм розчину 1Н соляної кислоти, який витрачений на титрування, мл;

ТсаО - титр 1Н розчину сочяної кислоти, виражений у грамах СаО,

Q - маса наважки вапна, г

Вміст активних оксидів кальцію і магнію А у відсотках для гідратного вапна вираховують за формучою

 

V T

CaO

А = -------------------- 100, (5)

Q (100-W)

 

де W - вологість гідратного вапна в %, що визначена за 7.10.