Державне регулювання господарської діяльності

П л а н

 

1. Поняття та значення державного регулювання економіки. Засоби державного регулювання господарської діяльності.

2. Ліцензування: порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій. Патентування господарської діяльності.

3. Державна система стандартизації та сертифікації, її правові джерела. Види стандартів в Україні. Сертифікація товарів та послуг. Правові засади обов’язкової та добровільної сертифікації.

4. Правові джерела регулювання ціноутворення в Україні. Види цін та тарифів, порядок їх встановлення. Відповідальність за порушення законодавства про ціни. Державна підтримка малого підприємництва.

5. Контроль за здійсненням господарської діяльності. Порядок проведення перевірок суб’єктів господарської діяльності.

 

Завдання

47. До ТДВ “СК “А” (надалі – Товариство) надійшов з Держфінпослуг акт про порушення законів та інших нормативно-правових актів Товариством (надалі – Акт). В Акті зазначалося про порушення страховиком ст. 31 Закону України „Про страхування” в частині необхідності встановлення величини резервів не зароблених премій залежно від часток надходжень сум страхових платежів (страхових премій, страхових внесків) з відповідних видів страхування у кожному місяці з попередніх дев’яти місяців (розрахункового періоду).

Який порядок формування резервів? Які вимоги до розміщення резервних коштів? Вкажіть відповідальність за порушення порядку розміщення резервних коштів.

 

48. Шостого травня 2008 р. Держфінпослуг було призначено примусову санацію ВАТ „СК «А»” (надалі – Товариство) у зв’язку з невиконанням страховиком зобов’язань перед страхувальниками протягом трьох місяців.

Товариство, вважаючи дії уповноваженого органу незаконними, звернулося до адміністративного суду. Позов мотивовано тим, що страховик належно виконує зобов’язання, а невиплата страхового відшкодування пов’язана з цивільно-правовим спором між страховиком та страхувальниками щодо дійсності правочину.

У якому випадку уповноважений орган має право здійснювати примусові дії щодо страховика? Який порядок проведення примусової ліквідації, реорганізації та санації страховика?

 

49. З 01.01.2005 р. по 30.12.2007 р. Морозов В.С., працюючи на посаді директора державного підприємства „Прогрес”, заключив господарські договори з різними фірмами на надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом своїм локомотивом на під’їзних коліях, які належать ДП „Прогрес”, без отримання ліцензії на заняття господарською діяльністю, яка виражається в наданні послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом відповідно п. 35 ст. 9 Закону України „ Про ліцензування окремих видів господарської діяльності”.

Чи підлягає ліцензуванню згідно з вимогами названого вище закону господарська діяльність підприємств, які надають постійно на підставі господарських договорів послуги із забезпечення переміщення вагонів з вантажами та інші послуги, що є частиною технологічного процесу перевезення вантажів залізничним транспортом? Яке правове обґрунтування цього рішення? Який порядок отримання ліцензії та який орган в даному випадку буде надавати ліцензію?

 

50. Суб’єкт підприємницької діяльності Морозов відкрив магазин з продажу будівельних матеріалів. Через деякий час він орендував в іншому магазині два відділи, де здійснював реалізацію деяких будівельних матеріалів.

Чи необхідно придбати торговельний патент у даному разі? Які види діяльності за законодавством підлягають патентуванню?

 

51. За результатами планової перевірки (інспектування) філії банку, яку здійснила група інспекторів НБУ, виявлено низку порушень банківського законодавства, в тому числі відсутність деяких кредитних справ позичальників та невиконання вимог щодо ідентифікації фізичних осіб при відкритті поточних рахунків, про що було складено довідку, яку підписав керівник цієї групи. Після розгляду зазначеної довідки групою інспекторів та керівництвом територіального управління НБУ керівником територіального управління НБУ був складений протокол і прийнято рішення про застосування до банку – юридичної особи заходів впливу, а саме: видано розпорядження щодо встановлення для банку підвищених економічних нормативів та накладення штрафу на банк – юридичну особу в розмірі один відсоток від суми зареєстрованого статутного фонду і винесено постанову щодо накладення штрафу на керівника банку в розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Які заходи впливу може застосовувати до банків НБУ? Чи адекватні застосовані до банку заходи впливу конкретним порушенням, які ним були допущені? Які є порушення законодавства при застосуванні зазначених заходів впливу?

 

Нормативно-правові акти та література

 

Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 01.06.2000 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 2000. – № 36. – Ст. 299.

Про ціни і ціноутворення: Закон України від 03.12.1990 р. // Там же. – 1990. – № 52. – Ст. 650.

Про патентування деяких видів підприємницької діяльності: Закон України від 23.03.96 р. // Там же. – 1996. – № 20. – Ст. 82.

Про стандартизацію: Закон України від 17.05.2001 р. // Там же. – 2001. – № 31. – Ст. 145.

Про підтвердження відповідності: Закон України від 17.05.2001 р. // Там же. – 2001. – № 32.– Ст. 169.

Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності: Закон України від 11.09.2003 р. // Там же. – 2004. – № 9. – Ст. 79.

Про державну підтримку малого підприємництва: Закон України від 19.10.2000 р. // Там же. – 2000. – № 51 – 52. – Ст. 447.

Про деякі заходи в дерегулюванні підприємницької діяльності: Указ Президента України від 23.07.1998 р. // Офіц. вісн. України. – 1998. – № 30. – Ст. 1119.

Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства: Затв. постановою Правління НБУ від 28.08.2001 р. № 369 // Там же. – 2001. – № 41. – Ст. 1864.

Положення про порядок накладення адміністративних штрафів. Затв. постановою Правління НБУ від 29.12.2001 р. № 563 // Там же. – 2002. – № 5. – Ст. 199.

Ліцензування в Україні / За заг. ред. А. В. Дашкевича. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 416 с.

Шевердіна О. В. Проблеми вдосконалення законодавства про ціни та ціноутворення в Україні // Проблеми законності. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. – Вип. 78. – С. 92 –97.

Сорокун І. М. Правові й організаційні засади сертифікації товарів, що ввозяться в Україну // Там же. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. – Вип. 86. – С. 153 – 158.

Правове регулювання відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом

 

П л а н

 

1. Загальні положення процедури банкрутства. Поняття неплатоспроможності і банкрутства. Учасники справи про банкрутство.

2. Розгляд справ про банкрутство в господарському суді: порушення справи про банкрутство, розпорядження майном боржника, санація, ліквідація, мирова угода.

3. Особливості банкрутства окремих категорій суб’єктів підприємницької діяльності.

4. Правове регулювання неспроможності (банкрутства) в зарубіжних країнах.

 

Завдання

52. а) ДПІ у Московському районі м. Харкова через місяць після виникнення заборгованості на підставі наданої звітності звернулась до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ “Овис” у зв’язку з бюджетною заборгованістю в сумі 56 132,26 грн, у т.ч. пеня – 4 115,76 грн та на підставі відсутності керівних органів боржника за місцезнаходженням ТОВ “Овис”.

Чи досить підстав, зазначених у заяві для порушення справи господарським судом? Що є підставою для порушення справи про банкрутство? Дати характеристику ініціюючого, змушеного, забезпеченого, привілейованого і реєстрового кредиторів у процедурі банкрутства. У чому полягає відмінність між загальною і спеціальною процедурою банкрутства?

 

б) При порушенні справи про банкрутство ухвалою господарського суду введена процедура розпорядження майном боржника строком на 15 міс.

Які терміни процедури розпорядження майном боржника і підстави їх розділу? Основна мета процедури розпорядження майном боржника? Яка мета введення процедури розпорядження майном боржника? Які наслідки введення процедури розпорядження майном боржника? Хто може бути розпорядником майна боржника?

 

53. а) Розпорядником майна боржника складено реєстр кредиторів, відповідно до якого кредитори, заяви яких про їх приєднання до процедури банкрутства надійшли в господарський суд через два місяці після публікації об’яви про порушення процедури банкрутства, не включені до реєстру, а можуть бути включені тільки за умов ухвали одноголосної на зборах кредиторів.

Який порядок виявлення кредиторів і складення реєстрів вимог кредиторів? У чому полягають повноваження зборів кредиторів і за якими критеріями здійснюється вибір комітету кредиторів?

 

б) Керуючим санацією протягом шести місяців з дня введення процедури санації не надано в суд плану санації.

Які наслідки введення процедури санації? Хто може бути призначений керуючим санацією і його повноваження? Що таке план санації і яка процедура його затвердження? Чи має право керуючий санацією здійснювати продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу в процедурі санації?

 

54. Господарським судом в порядку, передбаченому статтями 47 – 49 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника чи про визнання його банкрутом”, введена ліквідаційна процедура по справі про визнання банкрутом суб’єкта підприємницької діяльності – громадянина А.

Чи має право господарський суд порушити справу про банкрутство у відношенні фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності? У яких випадках відкривається ліквідаційна процедура і її етапи? Які наслідки визнання боржника банкрутом? Які повноваження ліквідатора в ліквідаційній процедурі? Який порядок виявлення і оцінки ліквідаційної маси?

55. Після продажу майна банкрута ліквідатором задоволені вимоги ДПІ у відношенні ПДВ – на суму 5 723 650,00 грн і штрафні санкції на суму 256 000 грн – у третю чергу, а також вимоги банку на суму 1 150 000 грн, забезпечену заставою, в четверту чергу.

Чи правомірні дії ліквідатора в ліквідаційній процедурі? Який порядок реалізації майна банкрута в ліквідаційній процедурі? У якому порядку задовольняються вимоги кредиторів?

 

56. Між боржником, його акціонерами і одним із кредиторів у процедурі банкрутства укладено мирову угоду на вигідних умовах для боржника відносно часткового списання кредитором боргів боржника, а також про обмін частини боргів на акції боржника, без задоволення всіх вимог і припинення провадження у справі про банкрутство.

У чому полягає відмінність мирової угоди в процедурі банкрутства від цивільно-правової угоди? Який порядок укладання й умови мирової угоди в процедурі банкрутства? Яка процедура затвердження мирової угоди господарським судом в процедурі банкрутства? Який порядок розірвання мирової угоди і визнання її недійсною в процедурі банкрутства?

 

Нормативно-правові акти та література

Господарський процесуальний кодекс України // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.

Про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом: Закон України від 30.06.1999 р. // Там же. – 1999р. – № 42 – 43. – Ст. 378.

Про банки і банківську діяльність: Закон України від 07.12.2000 р. // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 1 – 2. – Ч. 1. – Ст. 1.

Про заставу: Закон України від 02.10.1992 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1992. – № 47. – Ст. 643.

Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та іншими держаними цільовими фондами: Закон України від 21.12.2000 р. // Офіц. вісн. України. – 2001. – № 7. – Ст. 259.

Про введення мораторію на примусову реалізацію майна: Закон України від 29.11.2001 р. // Там же. – 2001. – № 52. – Ст. 2332.

Про затвердження порядку проведення досудової санації державних підприємств: Постанова Кабінету Міністрів України № 515 від 17.03.2000 р. // Офіц. вісн. України. – 2000 р. – № 12. – Ст. 427.

Положення про Міністерство економіки України: Затв. постановою Кабінету Міністрів України № 777 від 26.05.2007 р. // Там же. – 2007. – № 39. – Ст. 1563.

Положення про Державний департамент з питань банкрутства. Затв. постановою КМУ № 533 від 19.04.2006 р. // Там же. – 2006. – № 16. – Ст. 1190.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів): Затв. наказом Держкомітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства економіки України № 72/49 від 04.05.2001 р. // Там же. – 2001. – № 21. – Ст. 975.

Інформаційний лист ВГС “Про практику Верховного Суду України у справах про банкрутство” від 16.05.2003 р. № 01-8/525 // Вісн. господар. судочинства. – 2003. – № 3.

Рекомендація Вищого Господарського Суду України “Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»” від 04.06.2004 р. № 04-5/1193 // Там же. – 2004. – № 4.

Господарське право України: Підруч. для студ. юрид. спеціальностей вищ. закл. освіти / В.М. Гайворонський, В.П. Жушман, Н.В. Погорецька та ін.; За ред. В.М. Гайворонського та В.П. Жушмана. – Х.: 2005. – С. 260 – 280.

Поляков Б.М. Закон Украины “О восстановлении платежеспособности должника или признании его банкротом”: Научно-практический комментарий / Под общ. ред. Д.Н. Притыки. – К.: Изд. Дом “Ін Юре”. – 2003. – 272 с.

Чередначук В.Д. Правове регулювання неплатоспроможності банків: Навч. посіб. – Суми: ВТД “Університетська книга”. – 2007. – 230 с.