Тема. Омоніми. Антоніми. Пароніми

Тестові завдання:

1. До складу якого прислів'я входять антоніми.

А Серце чесної людини на дзеркало схоже.

б Книжки не прочитав – розуму не додалося.

В Згода дім будує, а незгода руйнує.

Г Доріг тисячі – правда одна.

Д Прочитати десять тисяч книжок – все одно що зробити подорож за десяти тисяч верст.

2. Якими лексичними одиницями є слова: лист дуба – сталевий лист?

А синоніми Б пароніми

В антоніми Г омоніми Д фразеологізми

3. Омоніми використано в реченні:

А Ти будь не скупердяй, не скнара і знай батьківські заповіти.

Б Якщо у тілі душа крилата – що їй хороми, що їй палати.

В Веснонько любая, часу не гай, якнайскоріше прилинь у наш гай.

Г Народові потрібні не виграні битви, не втішання славою і волею, а майбуття.

4. Яке з наведених слів не є антонімом до слова ХВАЛИТИ?

А сварити Б гудити

В принижувати Г ганити Д усі антонімічні

5. Доберіть антонім до іменника “мазепа”.

А захисник Б акуратист

В жартівник Г песиміст Д бідолаха

6. … – це слова, дуже подібні за звучанням, нерідко близькі за значенням, але не тотожні.

А синоніми Б антоніми

В омоніми Г пароніми Д антропоніми

7. Визначити рядок, у якому пари слів є омонімічними.

А Моторний (хлопець) – моторний (човен). Гостре (слово) – гострий (зір).

Б Музичний такт – такт у поведінці. Срібло (метал) – столове срібло.

В Корт (бавовняна тканина) – корт (майданчик для гри в теніс). Кораблик (від слова корабель) – кораблик (старовинний жіночий головний убір).

Г Гостра коса – дівоча коса. Полум’я (вогонь) – полум’я (велика сила вияву чогось).

Д Кілька (декілька) – кілька (риба). Важкий погляд – важке повітря.

8. Вкажіть, до складу якого прислів’я входять антоніми

А Від користі серце кам’яніє.

Б Мудрий не дасть за ніс водити.

В Язик до Києва доведе.

Г Золото і в огні блищить.

Д Ученому – світ, а невченому тьма.

9. До складу яких словосполучень входять омоніми

А Рій бджіл – рій думок, черствий хліб – черстве серце.

Б Мітити крейдою – мітити в серце, міх муки – ковальський міх.

В Дивитися крізь пальці – висмоктати з пальця, без задніх ніг – звалитися з ніг.

Г Відкрити книгу – закрити книгу, плакати від щастя, сміятися від щастя.

Д Щирі люди – сердечні люди, дрімучий ліс – глухий ліс.

10. Виберіть правильний варіант відповіді: Антоніми – це:

А слова, однакові за написанням, але різні за значенням

Б слова, близькі за значенням, але різні за звучанням

В слова, однакові за написанням, але різні за звучанням

Г слова, протилежні за значенням

11. Знайдіть пару речень з омонімами

А Щебет солов’їв заснув. Говір галок пробудився.

Б Високо десь гуси ний лине ключ. На столі лежав великий, старовинної різьби ключ.

В Ярослава вдивляється в далечінь, чи не з’явиться дорогий ладо. Але порожньо на дорозі.

Г В тридев’ятім славнім царстві, де колись був цар горох, є тепер на господарстві мудрий пан, вельможний Ох.

12. У якому реченні вжито антоніми

А Розгинаю сипну, а сонце б’є мені у вічі.

Б Взимку виє хуртовина, влітку прийде тепла днина.

В Хліб і рушник – одвічні людські символи.

Г Всяке діло починай з голови.

Д А поле хитається, гойдається.

Практична частина

Вправа 1. Доберіть до поданих слів антоніми і визначте, якими частинами мови вони виражені.

Купівля, порожній, старий, літо, тепло, ранок, шити, рідний, без, мовчун, гуманний, успіх, тиша, боротьба.

 

Вправа 2. Складіть речення, з яких було б видно, що учений і вчений, чергови'й і черго'вий належать до різних частин мови.

Вправа 3. Поясніть, яка відмінність між словами напрям і напрямок, знаменитий і знаменний.

Вправа 4. Доберіть до поданих слів синоніми.

Авторитет, білет, бесіда, ведучий, спеціальність, суспільний, робітник.

Вправа 5. До поданих словосполучень підберіть потрібні антонімічні.

Старий зошит, старий дуб - …….

Тиха погода, тиха вулиця - …….

Черства людина, черства булка - …….

Глибока річка, глибока думка - …….

Щира людина, щира усмішка - …….

Туманний ранок, туманна згадка - …….

Свіжа паляниця, свіжа думка - ……

 

Вправа 6. З’ясуйте різницю в значенні поданих паронімів. Складіть з ними речення.

Діалектний – діалектичний; адресат – адресант; абонент – абонемент; тактовний – тактичний; континент – контингент; громадський – громадянський; ефективний – ефектний; акціонерний – акціонерський; буланий – булатний; дільниця – ділянка; економний – економічний; вихований – виховний; музичний – музикальний; пам’ятка – пам’ятник; гуманний – гуманістичний; чисельний – численний; військовий – воєнний; відношення – відносини; досягати – домагатися; талан – талант; банкет – бенкет; замісник – заступник; запитання – питання; танець – танок; фамільний – фамільярний.

 

Вправа 7. Складіть речення із словами місяць, верба, річка, гай, луки, де про них би говорилося як про живі істоти.

 

Вправа 8. Запишіть 10 пар слів-антонімів.

 

Тема. Основні групи фразеологізмів

Тестові завдання:

1. Знайдіть фразеологізм, який походить з крилатих висловів українських письменників:

А підвищувати тон Б кара єгипетська

В не називаємо її раєм Г альфа й омега

2. Укажіть відповідник українського фразеологізму "ищи свищи":

А від горшка два вершка Б шукай вітру в полі

В перепало на горіхи Г знов за рибу гроші

3. Укажіть фразеологізм, який означає мочати:

А піймати облизня Б кирпу гнути

В тримати язика за зубами Г копилити губу

4. Фразеологічний зворот ужито в реченні:

А Митцю не треба нагород, його судьба нагородила.

Б Сказано по струні ходити – і ходи.

В Мені потрібне слово, а не слава.

Г Дніпро манив нас маревом води.

5. Фразеологічний зворот ужито в реченні:

А Вір до кінця у власні сподівання.

Б Дивлюсь на сині обрії землі з калинових небес моєї долі.

В Його постійною мрією було швидше вийти в люди.

Г Не звикай утертими стежками йти за другим сліпо, як у дим.

6. Значення «надумане мірило упередженої людини, яка підганяє під нього факти дійсності» має фразеологізм:

А піррова перемога Б прокрустове ложе

В геростратова слава Г дамоклів меч

Д Еолова арфа

7. Вкажіть правильний варіант визначення поняття “Фразеологія”.

А Фразеологія - розділ мовознавства, який вивчає словниковий склад мови (?);
Б Фразеологія - розділ мовознавства, який вивчає сталі звороти мовлення (?);
В Фразеологія - розділ мовознавства, який являє собою досконалу систему засобів

творення слів у мові (?);
Г Фразеологія - розділ мовознавства, в якому вивчається звуковий склад мови (?);
Д Фразеологія - розділ мовознавства, що вивчає форми словозміни, типи словосполучень і речень, правила зміни і об’єднання слів (?).

8. Знайдіть фразеологізм, який походить з античної культури:

А грати першу скрипку Б герой нашого часу

В берегти, як зіницю ока Г золотий вік

9. Знайдіть відповідник фразеологізму "припасти до серця":

А сподобатись Б захворіти

В забути Г здивуватись

10. Неправильно визначено значення фразеологічного звороту:

А надути губи – образитись, виявити невдоволення;

Б спустити на землю – змусити когось не втрачати почуття реальності;

В рильце в пушку – про когось привітного й лагідного;

Г черв'ячок точить – непокоять тяжкі, гнітючі роздуми.

11. Фразеологізм – синонім до слова хитрувати:

А заплющувати очі Б замилювати очі

В замазувати очі Г заливати очі

12. Фразеологічний зворот ужито в реченні:

А Часу було обмаль, а він усе одно бив байдики.

Б Побачивши великий натовп людей, перехожі дивувалися.

В Величезна сила криється в людському розумі.

Г Пісня народжує радість.

 

Практична частина

Вправа 1. З наведених нижче прикладів доберіть фразеологізми у такому

порядку:
а) сталі вислови з народної мови;
б) професіоналізми;
г) вислови з античної культури;
д) біблійні та євангельські вислови.
Закласти фундамент; ставити крапки над і; стати на ноги;

як горохом об стіну; відігравати роль; козел відпущення; надати гарантію; обоє рябоє; дивитися крізь пальці; відкладати в довгу шухляду, троянський кінь, адамове ребро, хліб насущний, святая святих, танталові муки.

 

Вправа 2. У поданих реченнях знайдіть фразеологізми, поясніть їх значення.

Він, видно,цю подяку прийняв за чисту монету. Дмитро ламав голову над іншим. Ходімо додому,бо мати вже місця собі не знаходить. По Миколчиній спині сипнуло морозом: ішов уранці на базар – ліжка не було. Тут свої порядки й звичаї, заведені з діда-прадіда.

 

Вправа 3. Передайте одним словом значення фразеологізмів:
Берегти, як зіницю ока. Ні пари з уст.
Надути губи. Повісити носа.
Взяти себе в руки. Взяти себе в руки
Розбити глека. Повісити носа.

Чужими руками жар загрібати.

Віділлються вовкові овечі сльози.

Встати на ліву ногу.

Крокодилячі сльози.

Очі на мокрому місці.

Пальця в рота не клади.

Вправа 4. Доберіть синоніми до поданих фразеологічних зворотів:

Дати драла, товкти воду в ступі, зірвати маску, бити байдики, дати гарбуза, заварити кашу, куй залізо поки гаряче.

 

Вправа 5. Доберіть до поданих слів синоніми-фразеологізми.

Ледарювати, червоніти, хвилювати, викривати, зволікати, мовчати, перебільшувати, багато, розсердитись, стомитися, дорікати.

 

Вправа 6. Користуючись фразеологічним словником доберіть до поданих слів по декілька фразеологізмів

Ледарювати, зникнути, умерти, мовчати, посваритись.

 

Вправа 7. Випишіть фразеологізми-синоніми до слів:

а) швидко зникнути;

б) бити;

в) плакати.

 

Вправа 8. Прочитайте і спишіть речення. Підкресліть у них фразеологізми.

Звідтіль село – як на долоні: хатин побілені ряди та у вишневому полоні закучерявлені сади. На Вічному вогні не гріють рук, бо ним лиш можна зігрівать серця. Нехай Кожум’яка до них прийде і гадові в’язи позламує! А до криниці – рукою подать. Ось вона – проти центрального входу. Хлопці – без п’яти хвилин солдати, а на доказ – голені лоби…

 

Вправа 9. Розкрийте джерела походження цих фразеологізмів і складіть з ними речення.

 

Вправа 10. Доберіть чи випишіть з художніх текстів весільні фразеологізми, солдатські, наймитські усталені звороти.

 

Вправа 11. Запишіть фразеологізми про українські символи та обереги, свята, традиції (писанка, калина, рушник) на основі художньої літератури і власних життєвих спостережень.

 

Вправа 12. Напишіть твори-мініатюри за фразеологізмами: дати куті меду; чим багаті, тим і раді; до булави треба й голови; народ скаже, як зав’яже, робити з мухи слона; розбити глек; у свинячий голос; взяти старт; хід конем; грати першу скрипку; не по собі; про людське око; хоч куди; не до пари; не Північному полюсі.

 

Вправа 13. Поясніть значення фразеологізмів:

З легкої руки; злий на язик; не велика цяця; пасти задніх; п’яте колесо до воза; облизня піймати; нуль без палички; пальці гризти; підставляти ногу; пороги оббивати; ні за холодну воду не братися.

 

Вправа 14. Доберіть фразеологізми до слів рука, нога, голова.