Опрацювання літературних джерел, збирання та обробка на пк фактичного матеріалу

Студент повинен ґрунтовно ознайомитися з нормативно-правовою базою – від Конституції та Законів України до внутрішньої нормативної бази організації (Статутів, засновницьких документів, фінансової звітності, Кодексу етики та інших локальних корпоративних документів, які визначають корпоративну культуру організації), а також літературними та електронними (бібліографічними) джерелами, які є теоретичними основами обраної для дослідження проблеми. Бібліографічні джерела економічної інформації поділяють на такі види:

– праці відомих представників економічної думки;

– статистичні матеріали;

– науково-дослідна література;

– навчальна література;

– науково-популярна література;

– практичні посібники;

– довідкова література.

На підставі аналізу законодавчих норм та бібліографічних джерел дослідник узагальнює існуючі підходи до розв’язання проблеми й обґрунтовує методичний фундамент досліджень.

Уже на цьому етапові дослідження слід прийняти до уваги, що у методології наукових досліджень виділяють два рівня пізнання:

– теоретичний – висунення і розвиток наукових гіпотез і теорій, формулювання законів та виведення з них логічних наслідків, зіставлення різних гіпотез і теорій;

– емпіричний – спостереження і дослідження конкретних явищ, експеримент, а також групування, класифікація та опис результатів дослідження і експерименту, впровадження їх у практичну діяльність людей.

Рівням пізнання відповідають такі методи наукового пізнання як загальнонаукові і конкретно-наукові (емпіричні). Слід звернути увагу молодих дослідників на те, що методологія економічного дослідження не зводиться лише до аналізу, а охоплює також синтез, індукцію і дедукцію, аналогію і моделювання, абстрагування і конкретизацію, системний аналіз, функціонально-вартісний аналіз.

Відповідно до емпіричних методів дослідження відносять формалізацію, гіпотетичний і аксіоматичний методи, створення теорії, а також спостереження, опитування, експеримент і впровадження результатів дослідження у практичну діяльність.

Працюючи над бібліографічними джерелами, зокрема, друкованими, варто прийняти до уваги, що окремі положення краще фіксувати на аркушах паперу з одного боку, залишаючи великі поля. Це дає змогу в необхідних випадках робити додаткові вставки, паралельні виписки із інших книг для порівняння, зіставлення, а також виклад власної думки з цього питання. Доцільно робити кольорові або шрифтові виділення нотаток.

Виписки, цитати, цифрові показники повинні мати посилання: автор, назва твору, видавництво, рік і місце видання, сторінки. Перед тим як приступити до роботи над джерелом, необхідно у верхній частині аркуша привести його бібліографічне описання, вказати розділ плану теми дослідження, до якого стосується виписка, а потім провести реферування літературного джерела.

Посилання на літературне джерело повинно містити повне бібліографічне описання, необхідне для складання списку використаної літератури за темою дослідження. У протилежному випадку виникає потреба повторного звернення до джерела.

Пряме переписування у роботі матеріалів із літературних джерел є неприпустимим. Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору треба наводити цитати.Науковий етикет вимагає точно відтворювати цитований зміст, бо найменше скорочення наведеного витягу може спотворити зміст, закладений автором.

Загальні вимоги до цитування такі:

– текст цитати треба починати і закінчувати лапками і наводити в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зберігаючи авторське написання;

– цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Їх ставлять у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, на кінці);

– кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело.

Посилання в тексті роботи на джерела інформації слід зазначити порядковим номером посилань та номерами сторінки, виділеним двома квадратними дужками, наприклад: “... із приведеного Ф.Котлером визначення міжнародного маркетингу [9, с.52-53]....”. Коли у роботі подається посилання на декілька джерел, то вони розділяються між собою крапкою з комою, але теж в квадратних дужках, наприклад, “В економічній літературі приводяться різноманітні підходи щодо визначення структури економічного кластеру [10, с.33; 18, с. 123-124]...”. Круглі () чи косі / / дужки неприпустимі.

Збір фактичного (фактологічного, статистичного) матеріалу здійснюється під час проходження переддипломної практики або з урахуванням місця роботи студента на підставі індивідуального графіку навчання. За допомогою обраного інструментарію дослідження проводиться діагностика об'єкта дослідження, визначаються наявні труднощі і причини їхнього виникнення. Це, у свою чергу, є основою для розробки й обґрунтування альтернативних пропозицій щодо визначення найбільш доцільного шляху розв’язання визначених проблем та існуючих задач.

Ретельно підготовлені звіти за результатами проходження управлінської практики можуть істотно спростити проблему збору та обробки фактичного матеріалу дослідження, дозволять під час проходження переддипломної практики структурувати та оновити базу даних по об’єкту дослідження, а сам звіт може стати основою структурного елементу написання аналітичного та рекомендаційного розділу дипломної роботи.

Джерелом інформації є планові і фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час переддипломної практики.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких провадиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

З метою підтвердження набутих навичок роботи на ПК та умінь з інформаційних технологій кожен студент у дипломній роботі має використати програмне забезпечення, пакети прикладних програм для аналізу баз даних, моделювання чи прогнозування економічних процесів. Галузевий стандарт вищої освіти України стосовно засобів діагностики якості вищої школи вказує на те, що комп’ютерна підтримка в дипломній роботі є обов’язковою. Разом з тим визначається, що для дипломної роботи достатньо використання стандартної програми для аналізу рядів динаміки, основних статистичних (економічних та фінансових) показників під час стислої характеристики об'єкта дослідження, програми-редактора для друку і оформлення тексту та ілюстрацій, стандартної програми для спрощення трудомістких розрахунків у аналітично-рекомендаційному розділі.

При цьому у самій роботі під час опису цього етапу бажано зазначити:

– поставлену задачу;

– програму, за якою вона буде вирішуватися;

– базу даних (бажано у додатку навести реальні документи, які є джерелами первинної інформації - баланс, інші форми звітності);

– формули розрахунку;

– результат - у формі підсумкової таблиці, діаграм, графіків тощо;

– коментар до результату.

Використання ПК слід обов'язково зазначити у назві відповідного пункту плану: “...із застосуванням ПК”. Серед найбільш поширених та вживаних в процесі підготовки спеціалістів у ВНЗ є наступні програми: MS Word, MS Excel, Statistica, MS Project, CRM Парус “Менеджмент і маркетинг”, Project Expert, Market Expert тощо.

Написання та оформлення дипломної роботи

Загальна частина

Дипломна робота має виконуватися студентом у повній відповідності до затверджених календарного плану та завдання. У випадках відставання від графіка студент зобов'язаний надати пояснення своєму науковому керівнику або завідувачу кафедри. Мінімальний термін написання дипломної роботи — 4 тижні.

Слід прийняти до відому, що процес написання роботи має бути водночас мобільним та виваженим по суті. Вказаний етап роботи охоплює декілька підетапів: написання першого варіанту тексту, подання його на ознайомлення науковому керівникові; усунення недоліків, написання остаточного варіанта тексту, оформлення дипломної роботи; подання роботи на ознайомлення керівництву об'єкта дослідження, отримання відзиву.

З майже 15-річного досвіду роботи випускової кафедри менеджменту і маркетингу Запорізького національного технічного університету за фахом “Менеджмент організацій” встановлено, що ефективним засобом організації виконання робіт стало заслуховування на кафедрі студентів за результатами поточного написання дипломної роботи по розділам протягом усього терміну виконання роботи, а також з урахуванням терміну проходження переддипломної практики (2-3 засідання), що дисциплінує студента, дозволяє вчасно виявити проблеми, зробити зауваження у процесі написання дипломної роботи.

Важливим етапом у роботі над дипломною роботою є її оформлення. Від того, наскільки відповідально віднесеться автор до оформлення своєї роботи, багато в чому буде залежати її якість і підсумкова оцінка. Дипломна робота повинна бути виконана з дотриманням усіх вимог, що ставляться до наукових праць, які підлягають опублікуванню.

Особливу увагу слід звернути на стиль роботи – науково-професійний, який конкретизується вмінням студента точно і обґрунтовано висловлювати свої думки, вміння розкривати на конкретних прикладах єдність теорії та практики, наявність в роботі понятійного апарату, висновку з кожного питання.

Вимоги до мови наукової роботи різко відрізняється від вимог до мови художньої та публицистичної літератури. Фрази повинні бути короткими, перехід від однієї фрази до іншої логічно природним "непомітним". Підрядних речень повинно бути мало. Слід менше вживати займенники, що заставляють думати, - до чого вони відносяться, що вони "замінили". Не слід боятися повторень, механічно від них позбавлятися. Те чи інше поняття повинне подаватися одним словом (слово в науковій мові завжди термін).

Дипломна робота має бути написана державною мовою. Окрім того, усі студенти, що навчаються за англійською програмою, пишуть і захищають роботу англійською мовою з паралельною підготовкою другого екземпляру українською мовою. Студенти, що не навчаються за англійською програмою, мають середній бал за діловою англійською мовою не нижче 4,0 та виявили бажання писати і захищати роботу англійською мовою, подають заяву на ім'я декана з проханням про відповідний дозвіл. При позитивному вирішенні цього питання вони пишуть і захищають роботу англійською мовою з паралельною підготовкою другого екземпляру українською мовою.

Всі інші студенти зобов’язані писати в одному екземплярі і захищати роботу винятково українською мовою. Студенти, що не вивчали українську мову, а також громадяни Російської Федерації, мають право писати і захищати роботу російською мовою після позитивної резолюції декана на поданій ними заяві з проханням про такий дозвіл.

Робота має бути написана розбірливим почерком або надрукована на одному боці сторінок стандартного білого паперу формату А4 (210x297 мм). У друкованому варіанті текст розташовується через два міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці з мінімальною висотою шрифту в 1,8 мм (комп'ютерний набір - 14-й кегль, 1,5 інтервалу, шрифт - Times New Roman. Допускається розміщувати таблиці та інші ілюстративні матеріали на аркушах формату АЗ (не більше за 40 рядків на сторінку).

Текст дипломної роботи розміщується на аркуші з дотриманням таких розмірів берегів: з лівого боку - 30 мм, з правого - 10 мм, зверху — 20 мм, знизу - не менш за 20 мм.

Вписувати у друкований текст диплома окремі іншомовні слова, формули, умовні позначення можна чорнилом, тушшю, пастою лише чорного кольору. При цьому щільність вписаного тексту має бути наближеною до щільності основного тексту. Роздруковані на ПК програмні документи мають відповідати формату А4, включатися до загальної нумерації сторінок диплома і розміщуватися, як правило, у додатках.

Матеріал дипломної роботи слід подати у такій послідовності:

– титульна сторінка;

– бланк завдання;

– реферат;

– зміст;

– перелік умовних позначень - символів, одиниць, скорочень і термінів (у разі потреби);

– вступ;

– перший (теоретичний) розділ;

– другий (аналітичний) розділ;

– третій (рекомендаційний, проектний) розділ;

– висновки;

– список використаних джерел;

– відзив наукового керівника;

– зовнішня рецензія сторонньої організації;

– додатки.

Дипломна робота в основній частині складається, як правило, з трьох розділів. У разі потреби, обумовленої логіко-структурною схемою роботи, можливе виділення більшої кількості розділів.

Завершену і оформлену належним чином роботу обов'язково підписує автор на титульній сторінці.

Кожну структурну частину дипломної роботи слід починати з нової сторінки.

Титульна сторінка дипломної (Додаток Д) містить найменування: Міністерства освіти та науки України, Запорізького національного технічного університету, прізвище, ім'я та по-батькові й інші відомості про автора, тему дипломної роботи з посиланням на об'єкт дослідження, прізвище, вчене звання (посаду) наукового керівника; місто і рік, а також підписи:

– завідувача кафедри про допуск до захисту роботи (ухвала);

– виконавця-студента;

– наукового керівника дипломної роботи;

– нормоконтролера із вказівкою дати перевірки роботи.

Завдання на дипломну роботу розміщується відразу ж після титульної сторінки і є документом, що визначає обсяги і порядок виконання роботи. Бланк завдання на дипломну роботу заповнюється після подачі студентом заяви на ім'я декана про закріплення теми (Додаток А). На бланку завдання заповнюється календарний план виконання роботи, що складається керівником роботи зі студентом. Завдання і календарний план затверджує завідувач кафедри, підписує студент і науковий керівник.

Реферат призначений для ознайомлення з дипломною роботою. Він повинний бути cтислим, інформативним і містити дані, що дозволяють розкрити сутність дипломної роботи. Реферат повинен містити:

– дані про обсяг роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел у переліку посилань;

– текст реферату;

– перелік ключових слів.

Текст реферату повинен відображати інформацію, подану у роботі, у певній послідовності:

– об'єкт дослідження;

– мета роботи;

– методи дослідження;

– результати та їх новизна;

– основні положення роботи;

– економічна ефективність;

– значимість роботи та висновки.

Частини реферату, з яких відсутні дані, опускають.

Ключові слова, істотні для розкриття суті роботи, формують на основі тексту роботи і поміщають наприкінці реферату. Перелік ключових слів включає 5-7 слів (словосполучень), надрукованих прописними буквами в називному відмінку в рядок через коми. Реферат необхідно виконувати обсягом не більш 500 слів і розміщати на одній сторінці формату А4 (див. Додаток Е).

Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів та параграфів роботи. Зміст має включати усі заголовки, які є в роботі, починаючи зі вступу і закінчуючи додатками:

– перелік умовних позначень - символів, одиниць скорочень і термінів (за потребою);

– вступ;

– найменування всіх розділів, підрозділів;

– висновки;

– список використаних джерел;

– найменування додатків;

– номери сторінок, з яких починаються структурні частини роботи.

Приклад написання змісту наведено у Додатку В.

Текст основної частини роботи поділяється на розділи і параграфи згідно з планом, затвердженим у завданні на виконання роботи.

Заголовки структурних частин дипломної роботи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" друкуються великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має дорівнювати 3–4 інтервалам основного тексту.

Список використаних джерел, на які посилаються в роботі, повинно бути наведено наприкінці роботи, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту повинні бути дані посилання. Бібліографічні описи в переліку посилань приводять у порядку, у якому вони вперше згадувалися в тексті. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання).

Список літератури вимагає розміщення всіх використаних джерел інформації у такій послідовності:

– закони України (у хронологічній послідовності);

– укази Президента, постанови уряду (у хронологічній послідовності);

– директивні матеріали міністерств (у хронологічній послідовності);

– монографії, брошури, підручники (абетковий порядок);

– статті з журналів (абетковий порядок);

– інструктивні, нормативні та інші матеріали, що використовуються підприємством (абетковий порядок);

– іншомовні джерела;

– електронні джерела.

Приклади оформлення бібліографічного опису в переліку посилань наведено в п.3.5.3 цих Методичних рекомендацій.

Список літератури та джерел може також оформлятися по мірі згадування в тексті роботи.

Додатки до дипломної роботи мають містити інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою. Крім того, у додатки доцільно включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприяння дипломної роботи:

– реальні документи підприємства;

– рекламні матеріали;

– проміжні математичні доведення, формули, розрахунки;

– таблиці допоміжних цифрових даних;

– інструкції, методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ПК, що розроблені в процесі виконання дипломної роботи;

– ілюстрації допоміжного характеру.

Додатки оформлюються як продовження дипломної роботи і розміщуються в порядку посилань у тексті дипломної роботи.

Додаток повинен мати заголовок, написаний або надрукований малими літерами з першої великої літери симетрично до тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої літери друкується слово “Додаток” і поряд - велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б тощо. Одиничний додаток позначається як додаток А.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: “А.2” - другий розділ додатка А; “В.3.1” - перший підрозділ третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: “рис. Д.1.2” - другий рисунок першого розділу додатка Д; “формула (А. 1)” - перша формула додатка А.

Допускається оформляти додатки на аркушах формату АЗ, А4х3, А4х4, А2 і А1 за ДСТ 2.301-68. Додатки повинні мати загальну з іншими частинами роботи наскрізну нумерацію сторінок. Усі додатки повинні бути перераховані у змісті роботи з указівкою їхніх номерів і заголовків.