Оцінка ділової активності і результатів діяльності підприємства.

Ділова активність підприємства проявляється у динамічному розвитку підприємства, досягненні ним поставленої мети. Основним свідченням цього є: широта ринків збуту, стабільна репутація підприємства, рівень ефективності використання фінансових ресурсів, високий імідж на ринку послуг тощо.

Розглянемо показники ділової активності аналізованого підприємства в таблиці 2.6.

6.1. Обіговість сукупного капіталу (капіталовіддача)	обороти	П.4.1. /п.3.4.	3,25	3,15	-0,1	96,92
6.2. Фондовіддача	Грн./ грн.	П.4.1./п.2.1.4	5,65	3,79	-1,86	67,08
6.3.Фондомісткість	Грн./ грн.	П.2.1.4/п.4.1.	0,18	0,26	0,08	144,44
6.4. Коефіцієнт обіговості оборотних активів	обо-роти	П.4.1./п.2.3.5	7,62	7,28	-0,34	95,54
6.5. Коефіцієнт закріплення оборотних активів	Грн./ грн.	П.2.3.5/п.4.1.	0,13	0,14	0,01	107,69
6.6. Середній період обороту оборотних активів	Дн.	360дн./п.6.4.				104,26
6.7. Коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості	Обо-роти	П.4.1./ 1/2* (ряд160ф.1гр.3+ряд160ф.1гр.4)	73,3	126,8	53,5	172,58
6.8. Середній період обороту дебіторської заборгованості	Дн.	360дн./п.6.7.			-2	57,4
6.9. Коефіцієнт обіговості кредиторської заборгованості	Обо-роти	П.4.1./ 1/2*(ряд530ф.1гр.3+ряд530ф.1гр.4)	79,1	73,1	-6	96,05
6.10. Середній період обороту кредиторської заборгованості	Дн.	360дн./п.6.9
6.11. Коефіцієнт обіговості запасів	Обо-роти	П.4.1./ 1/2*(ряд100 гр3+...+ряд140 гр3.ф.1+ ряд100 гр.4+...+ряд140гр.4.ф.1)	17,3	16,8	-0,5	97,11
6.12. Середній період зберігання запасів	Дн.	360./п.6.11
6.13 Тривалість операційного циклу	Дн.	П.6.12+п.6.8.			-2	94,17
6.14. Тривалість фінансового циклу	Дн.	П.6.13.-п.6.10.			-2	91,17

 

З цих позицій можна стверджувати про ефективність господарювання на підприємстві протягом останніх років. Показник капіталовіддачі у 2015 році порівняно з 2014 роком зменшився на 0,1 обороту або на 3,08 % і склав 3,15 оборотів. Фондовіддача у 2015 році порівняно з 2014 роком зросла на 1,86 грн./грн.. або на 32,92 %, і склала 3,79 грн./грн., тобто на 1 грн. необоротних активів приходиться 3,79 грн. чистого доходу. Обіговість оборотних активів у 2015 році порівняно з 2014 роком зменшилася на 0,34 обороту або на 4,46%. Середній період обороту оборотних активів склав 47 днів у 2014 році і 49 днів у 2015. Обіговість дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги у 2015 році порівняно з 2014 роком збільшилася на 53,5 обороти, середній термін обертання дебіторської заборгованості у 2015 зменшився на 2,1 дні. Обіговість кредиторської заборгованості у 2015 році порівняно з 2014 роком зменшилась на 6 оборотів або на 3,95 %., середній термін обороту кредиторської заборгованості збільшився на 0,37 днів. Операційний цикл підприємства у 2015 році порівняно з 2014 роком зменшився на 1,5 днів. Тривалість фінансового циклу зменшилась на 1,85 днів.

 

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ ПАТ «ГЕРКУЛЕС».

 

Фінансова стійкість передбачає здатність підприємства зберігати заданий режим функціонування за найважливішими фінансово-економічними показниками. Визначення меж фінансової стійкості належить до найбільш важливих економічних проблем, тому що недостатня фінансова стійкість може призвести до неплатоспроможності підприємства й відсутності засобів для розвитку виробництва, а надлишкова буде перешкоджати розвитку, формуючи на підприємстві запаси і резерви. Фінансова стійкість має характеризуватись таким станом фінансових ресурсів, який відповідає вимогам ринку, а їхній розподіл і використання мають забезпечувати розвиток підприємства на основі зростання прибутку й капіталу при збереженні платоспроможності в умовах допустимого рівня ризику. Зміна ж стану ресурсів у фінансово стійкого підприємства не повинна привести до зміни обраної ним стратегії. Поряд із показниками фінансової стійкості пропонується розглядати також і показники ефективності діяльності підприємства. Співвідношення показників стійкості й ефективності значною мірою впливає на вибір підприємством стратегії.

Для оцінки рівня стійкості роботи підприємства ми використовуємо абсолютні та відносні показники фінансової стійкості, а також інтегральний показник фінансової стійкості на основі скорингового аналізу. Такий підхід продиктований тим, що однозначно оцінити оптимальні для українських підприємств показники дуже складно, хоч це часто використовується в різних методиках. Залежно від співвідношення аналізованих показників буде змінюватись і стратегія підприємства. У сучасних умовах, на мій погляд, доцільне виділення таких стратегій:

- стратегія подолання нестійкості, або стратегія виживання, що використовується в умовах економічної кризи, нестабільності і інфляції, і до якої вдаються, коли показники діяльності підприємства набувають стійкої тенденції до погіршення;

- стратегія підтримки стійкості або стабілізації, що використовується в умовах нестабільності обсягів продажів і прибутку та застосовується переважно в галузях із стабільною технологією, коли керівництво задовольняється в цілому станом свого підприємства;

- стратегія розвитку, або стійкого зростання, що виражає прагнення підприємства до зростання обсягів продажу, підвищення рентабельності й інших показників ефективності виробництва.

Стійкість фінансового стану ПАТ «Геркулес» може бути підвищена шляхом:

- прискорення оборотності капіталу в поточних активах, у результаті чого відбудеться відносне його скорочення на грн. обороту;

- обґрунтованого зменшення запасів і витрат (до нормативу);

- поповнення власного оборотного капіталу за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.

Тому при внутрішньому аналізі необхідно поглиблене вивчення причин зміни запасів і витрат, оборотності оборотних активів, зміни суми власного оборотного капіталу.

В процесі забезпечення фінансової стійкості, підприємство проходить ряд етапів, яким відповідають три описані стратегії – виживання, стабілізації або розвитку.

На першому етапі необхідно доведення значень фінансових коефіцієнтів до нормативного рівня. Для цього доцільне використання таких методів фінансового оздоровлення як вдосконалення платіжного календаря, регулювання рівня незавершеного виробництва, переоформлення короткострокової заборгованості в довгострокову та інші заходи.

На другому етапі ставиться мета забезпечення стійкого фінансового стану в середньостроковій перспективі, що виявляється в стабільному надходженні коштів від реалізації, достатньому рівні ліквідності активів, підвищення рентабельності продукції до 3-5%. При цьому оцінюється можливість залучення додаткових внутрішніх джерел фінансування, припинення штрафних санкцій за прострочену кредиторську заборгованість, забезпечення достатності фінансових ресурсів для покриття поточних зобов’язань, що виникають знову, поступове погашення старих боргів.

На заключному, третьому, етапі досягається стійкий фінансовий стан в довгостроковій перспективі. Для цього необхідне створення оптимальної структури балансу і фінансових результатів, забезпечення стійкості фінансової системи підприємства до несприятливих зовнішніх умов. Результатом реалізації цих стратегій має бути фінансова стабілізація підприємства. Для збереження фінансової стійкості підприємству необхідно знайти “золоту середину”, тобто вибрати таку модель зростання, яка б забезпечувала можливість подальшого розвитку, і одночасно давала б змогу уникнути банкрутства. При цьому саме зростання можна розглядати як збалансовану в часі фінансову стійкість.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

У ході виконання курсової роботи було проведено всебічний аналіз основного капіталу на матеріалах ПАТ «Геркулес» Наявність основних засобів є одним з найважливіших елементів у виробничий діяльності підприємства, і саме тому їх аналіз потрібно проводити дуже ретельно, визначаючи можливі шляхи більш ефективного їх використання.

Аналіз руху і технічного стану є одним з головних чинників наявності і рівень готовності основних засобів до виробничого процесу як в цілому, так і окремих груп.

Аналіз ефективності використання основних засобів є важливим у такій дисципліні, як фінансовий аналіз, тому що за його допомогою ми визначаємо як саме можна покращити показники ефективності використання основних засобів і, головне, визначення тих показників, за рахунок яких ця ефективність використання збільшується, а також, яким показникам треба приділяти особливу увагу.

Шляхами підвищення ефективності використання основного капіталу можна назвати:

Скорочення внутрішньо змінних втрат робочого часу.

Збільшення активної частини основних фондів.

Удосконалення управління процесом відтворення основних засобів.

Удосконалити системи нарахування і використання амортизаційних відрахувань.

Удосконалення системи планування, контролю.

Покращити технічне обслуговування і ремонту активної частини основних фондів.

Удосконалення технічної структури основних засобів.

Потрібно провести заміну і модернізацію застарілого обладнання.

При виконанні курсової роботи були поглиблені і узагальнені знання, здобуті за час навчання, також вироблені практичні навички в області фінансового аналізу.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

 

1. Андрєєва Г. І. Організація і методика економічного аналізу: навчальний посібник / Г. І. Андрєєва. – Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2010. –294 с.

2. Асмолова Г. Механізм регулювання відтворення основних засобів підприємств // Економіст.- 2012.- № 7.- C.24-28.

3. Бабіч В. Витрати на ремонт і поліпшення основних засобів: обліковий і податковий аспекти/ В. Бабіч// Бухгалтерський облік і аудит. – 2012. – № 8. – с.10– 13.

4. Базилінська О. Я. Фінансовий аналіз: теорія та практика: навч. посібник [для студентів вищих навч. закладів]/ О.Я. Базилінська – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 328 с.

5. Бенько І. Аналіз ефективності використання осно- вних засобів у медичних установах / Ірина Бенько, Світлана Сисюк // «Економічний аналіз». – Тернопіль: Вид-во ТНЕУ. – 2011. – Випуск 8. Частина 1. – С. 254 – 257.

6. Бойчик І. М. Економіка підприємства: навч. посіб. /І.М.Бойчик.– К.: Атіка, 2012. – 543 с.

7. Бондар М.І. Амортизація необоротних активів: облік та оподаткування // Вісник ЖДТУ– 2011. − № 1 (55). – С.33 – 34.

8. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський фінансовий облік:підручник / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. –Житомир:ЖІТІ, 2007. – 608 с.

9. Єгорова Ю. Бухгалтерський і податковий облік основних засобів: 10 відмінностей// Дебет – Кредит. −2012.- № 49. − с.30 – 34.

10. Єпіфанова, І. Ю. Аналіз відтворення і використання основних засобів підприємств Вінниччини [Текст] / І. Ю. Єпіфанова // Економічний простір. – 2012. – №58. – С. 172–177.

11. Закон «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Постанова ВР України від 1999.07.16, № 996-XIV [Електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http //www.zakon.gov.ua.

12. Зборовська, О. М. Оптимізація процесів відтворення основних засобів на промислових підприємствах України / О. М. Зборовська // Ефективна економіка. – 2012. – №11.

13. Китайчук Т.Г. Проблеми оцінки основних засобів в бухгалтерському обліку. «Економічні науки».- Серія «Облік і фінанси».- Випуск 9 (33). − Ч.2. − 2012

14. Кловська Ю. Як довго використовувати основні засоби//Дебет – Кредит. – 2012. - № 27. – с. 15 – 17

15. Кондеус О. Економічна діагностика ефективності використання основних засобів в умовах інноваційної еконо- міки / Олександр Кондеус // Зб. наук. праць «Економічний ана- ліз». – Тернопіль: Вид-во ТНЕУ. – 2010. – Випуск 6. – С. 430 – 432

16. Костецький І. Ефективність аналізу основних ви- робничих засобів підприємств АПК / Іван Костецький, Ярос- лав Костецький // Зб. наук. праць «Економічний аналіз». – Тернопіль: Вид-во ТНЕУ. – 2010. – Випуск 5. – С. 118 – 120

17. Кузьмін, О. Економічна ефективність використання основних засобів підприємства/О. Кузьмін//Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. – №20(9). – С.240-245.

18. Лень В. С. Фінансовий облік: навч.посіб. – К.: ВЦ «Академія», 2011. – 608с.

19. Литвин, Б. М. Фінансовий аналіз [Текст]: навч. посіб. / Б. М. Литвин. – К.: «Хай-Тек Прес». - 2013. – 336 с

20. Ловінська Л. Г.Бухгалтерський облік для економістів та правознавців у схемах і таблицях: навч. посіб.. – К: КНЕУ, 2010. – 390 с.

21. Основні засоби на підприємстві. Амортизація // Все про Бухгалтерський облік. – 2012. − №23.

22. Податковий Кодекс України, від 02 грудня 2010 р. № 2755-VI [електронний ресурс]. – Режим доступу до докум.: http //www. rada.gov.ua.

23. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

24. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затверджене наказом Міністерством фінансів України від 18.10.99 № 242 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

25. Полуянова, О. І. Завдання підсистеми управління відтворення основних засобів на підприємстві в сучасних умовах господарювання [Текст] / О. І. Полуянова // Економіка розвитку. – 2014. – №1(69). – С. 83–88.

26. Савицька Г. В. Аналіз господарської діяльності підприємства /Г.В.Савицька. – 2-е вид. – Мінск: Екоперспектіва, 2011. – 256 с.

27. Следь, О. М. Удосконалення системи показників оцінки оновлення основних засобів виробництва [Текст] / О. М. Следь // Економічний аналіз. – 2013. – Том 14. – №3. – С. 203–210.

28. Степанов, И. Г. Систематизация показателей анализа воспроизводства основных фондов [Текст] / И. Г. Степанов, А. С. Матиевич // Весник Пермского университета. – 2012. – Вып. 1(12). – С. 66–76.

29. Сударкіна, С. П. Удосконалення стратегії відтворення основних фондів підприємства [Текст] / Сударкіна С. П., Гулякін С. Ю. // Вісник НТУ «ХПІ». – 2013. – №22 (995). – 174–178

30. Терещенко, О. О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання [Текст]: навч. посіб. / О.О. Терещенко. – К.: КНЕУ. - 2012. – 571 с.

31. Фатюха Н. Г. Аналіз стану основних засобів торговельної мережи запорізької області в 2009 році / Н. Г. Фатюха, О. С. Храмцова // Зб. наук. праць «Економічний про- стір». – Дніпропетровськ: Вид-во ПДАБА. – 2011. – № 49. – С. 112 – 117.

32. Швець Н. В. Проблемні питання аналізу основних засобів підприємства [Текст] / Н. В. Швець, О. Л. Бродський // БізнесІнформ. – 2012. – №8. – С. 159–162.

 

ДОДАТКИ