ТЕМА 23. Визначення походження дітей.

Роль і значеня теми зумовлена тим, що сімейне право є однією з найактуальніших галузей права, оскільки воно регулює особисті немайнові та пов'язані з ними майнові відносини, що виникають зі шлюбу, споріднення, усиновлення та взяття дітей на виховання. Це обумовлено як вдосконаленням системи українського сімейного законодавства, так й підвищеною увагою держави до питань сім'ї, материнства, батьківства та дитинства.

Ключові слова: батьківство, материнство, походження дитини від матері та батька, штучне запліднення, імплантація зародка, оспорювання батьківства або материнства, встановлення факту батьківства, встановлення факту материнства, визнання батьківства або материнства.

 

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:

Знати: основні постулати сімейного права, опанувати інструментарій сімейного права.

Уміти самостійно аналізувати їх законодавче оформлення, оволодіти основними навичками практичного використання сімейно-правових засобів.

Перелік нормативних актів до вивченя теми:

1. Конституція України від 28.06.1996 р., № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. // Офіційний Вісник України. – 2002. - №7. – Ст. 101.

3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р., №435-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №№ 40-44. - С. 356.

Загальні підстави виникнення прав та обов'язків матері, батька і дитини. Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою. Визначення походження дитини від батька, матері при штучному заплідненні та імплантації зародка. Визначення походження дитини від батька у разі реєстрації повторного шлюбу з її матір'ю. Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою. Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Визначення походження дитини за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини. Визнання батьківства за рішенням суду. Визнання материнства за рішенням суду. Встановлення факту батьківства за рішенням суду. Встановлення факту материнства за рішенням суду. Запис подружжя батьками дитини. Реєстрація визнання батьківства, материнства. Запис про батьків дитини, якщо батьківство, материнство не встановлене. Спір про батьківство між чоловіком матері дитини та особою, яка вважає себе батьком дитини. Оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини. Оспорювання батьківства після смерті особи, яка записана батьком дитини. Право матері дитини на оспорювання батьківства свого чоловіка. Спір про материнство. Оспорювання батьківства, материнства особи, яка сплачує аліменти за рішенням суду.

 

ТЕМА 24. Особисті немайнові та майнові права та обов’язки батьків та дітей.

Роль і значеня теми зумовлена тим, що сімейне право є однією з найактуальніших галузей права, оскільки воно регулює особисті немайнові та пов'язані з ними майнові відносини, що виникають зі шлюбу, споріднення, усиновлення та взяття дітей на виховання. Це обумовлено як вдосконаленням системи українського сімейного законодавства, так й підвищеною увагою держави до питань сім'ї, материнства, батьківства та дитинства.

Ключові слова: реєстрація народження дитини, право дитини на ім ' я, виховання дитини, спілкування з дитиною, захист прав та інтересів дитини, батьківські права та обов’язки, місце проживання дитини, відібрання дитини, ухилення від виконання батьківських обов’язків, жорстоке поводження щодо дитини, експлуатація дитини, жебракування, бродяжництво, право власності дитини, право спільної сумісної власності батьків і дітей, утримання, аліменти, додаткові витрати на дитину.

 

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:

Знати: основні постулати сімейного права, опанувати інструментарій сімейного права.

Уміти самостійно аналізувати їх законодавче оформлення, оволодіти основними навичками практичного використання сімейно-правових засобів.

Перелік нормативних актів до вивченя теми:

1. Конституція України від 28.06.1996 р., № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. // Офіційний Вісник України. – 2002. - №7. – Ст. 101.

3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р., №435-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №№ 40-44. - С. 356.

 

Рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини та дітей щодо батьків. Врахування думки дитини при вирішенні питань, що стосуються її життя. Обов'язок дитини, повнолітніх дочки та сина піклуватися про батьків. Обов'язок батьків забрати дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров'я. Обов'язок батьків зареєструвати народження дитини в державному органі реєстрації актів цивільного стану. Визначення прізвища дитини. Визначення імені дитини. Визначення по батькові дитини. Зміна прізвища дитини її батьками. Зміна по батькові дитини. Обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Права батьків щодо виховання дитини. Забезпечення права дитини на належне батьківське виховання. Права батьків та дитини на спілкування. Права батьків по захисту дитини. Здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов'язків. Права та обов'язки неповнолітніх батьків. Вирішення батьками питань щодо виховання дитини. Вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї. Вирішення судом спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї. Право батьків на визначення місця проживання дитини. Спір між матір'ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини. Правові наслідки протиправної поведінки одного з батьків або іншої особи при визначенні місця проживання малолітньої дитини. Право батьків на відібрання малолітньої дитини від інших осіб. Підстави позбавлення батьківських прав. Особи, які мають право звернутися з позовом до суду про позбавлення батьківських прав. Правові наслідки позбавлення батьківських прав. Влаштування дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав. Побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав. Поновлення батьківських прав. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав. Права батьків та дітей на майно. Управління майном дитини. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину. Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі. Визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу). Відповідальність за прострочення сплати аліментів. Встановлення строку сплати заборгованості. Звільнення від сплати заборгованості за аліментами. Обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина та його виконання. Підстави виникнення обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина. Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина. Обов’язок повнолітніх дочки, сина утримувати батьків та його виконання. Права та обов’язки інших членів сім'ї та родичів. Особисті немайнові права та обов’язки інших членів сім'ї та родичів.

ТЕМА 25. Усиновлення.

Роль і значеня теми зумовлена тим, що сімейне право є однією з найактуальніших галузей права, оскільки воно регулює особисті немайнові та пов'язані з ними майнові відносини, що виникають зі шлюбу, споріднення, усиновлення та взяття дітей на виховання. Це обумовлено як вдосконаленням системи українського сімейного законодавства, так й підвищеною увагою держави до питань сім'ї, материнства, батьківства та дитинства.

Ключові слова: усиновлення, особа, яка може бути усиновленою, усиновлювач, умови усиновлення, скасування усиновлення, недійсність усиновлення, таємниця усиновлення.

 

Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми:

Знати: основні постулати сімейного права, опанувати інструментарій сімейного права.

Уміти самостійно аналізувати їх законодавче оформлення, оволодіти основними навичками практичного використання сімейно-правових засобів.

Перелік нормативних актів до вивченя теми:

1. Конституція України від 28.06.1996 р., № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. - Ст. 141.

2. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 р. // Офіційний Вісник України. – 2002. - №7. – Ст. 101.

3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р., №435-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №№ 40-44. - С. 356.

 

Поняття усиновлення. Особа, яка може бути усиновленою. Усиновлення дитини, яку не забрали з пологового будинку або яка була знайдена. Усиновлення братів та сестер. Особи, які можуть бути усиновлювачами. Особи, які не можуть бути усиновлювачами. Особи, які мають переважне перед іншими право на усиновлення дитини. Облік дітей, які залишилися без батьківського піклування і можуть бути усиновлені. Заборона посередницької, комерційної діяльності щодо усиновлення дітей. Згода батьків на усиновлення дитини. Згода дитини на усиновлення. Усиновлення дитини без згоди батьків. Згода другого з подружжя на усиновлення дитини. Згода опікуна, піклувальника на усиновлення дитини. Згода закладу охорони здоров'я або навчального закладу на усиновлення дитини. Заява про усиновлення дитини. Рішення суду про усиновлення. Момент здійснення усиновлення. Право на таємницю усиновлення. Право на приховання факту усиновлення від дитини, яка усиновлена. Забезпечення таємниці усиновлення. Право усиновлювача бути записаним матір'ю, батьком дитини. Право усиновлювача на зміну відомостей про місце народження та дату народження дитини. Зміна прізвища, імені та по батькові особи, яка усиновлена. Правові наслідки усиновлення. Внесення змін до актового запису про народження дитини, яка усиновлена. Збереження прав дитини, які вона мала до усиновлення. Нагляд за дотриманням прав дитини, яка усиновлена. Недійсність усиновлення. Правові наслідки визнання усиновлення недійсним. Скасування усиновлення. Правові наслідки скасування усиновлення. Особи, які мають право на звернення до суду з позовом про скасування усиновлення або визнання усиновлення недійсним. Порядок поновлення актового запису про народження у разі визнання усиновлення недійсним або скасування усиновлення. Позбавлення усиновлювача батьківських прав.