Завдання та методика їх виконання

(для проходження виробничої практики студентами ОКР 6.130100 «бакалавр»)

 

Завдання 1. Агроекономічний аналіз діючої в господарстві системи

Землеробства.

Зміст аналізу системи землеробства об'єднує вивчення землекористування, господарську та економічну оцінку. Дослідження структури земельних угідь виконують за таблицею 1. Потрібну інформацію беруть з агрономічних документів: державний акт на земельну власність, експлікація земельних угідь, плани виробництва продукції рослинництва.

Після виконання таблиці роблять висновок про назву системи землеробства, користуючись прийнятою термінологією (табл. 2) та відповідною часткою ріллі до екологічної норми (40 % від усієї території господарства).

Таблиця 1 – Структура земельних угідь та їх використання в господарстві

Назви земельних угідь та посівів	Площа, га	Частка, %
загальної площі	від с.-г. угідь	від ріллі
Загальна земельна площа
Сільськогосподарські угіддя
з них: рілля
луки і пасовища
сади і ягідники
ліси
Площа посівів усіх озимих зернових
у т.ч.: озимої пшениці
озимого жита
ярих зернових
у т.ч.: ячменю
вівса
кукурудзи
проса
гречки
гороху
Технічних культур
у т.ч.: цукрових буряків
льону
соняшнику
ріпаку
Кормових культур
у т. ч.: кукурудзи на силос
багаторічних бобових трав
багаторічних злакових трав
кормових коренеплодів
однорічних трав
Картоплі, овочевих і баштанних культур
у т.ч.: картоплі
овочів
Чисті пари
Всього: зернових
просапних

 

Таблиця 2. Термінологічний ключ для визначення назви системи землеробства

Система землеробства	Частка посівів від площі ріллі, %
чисті пари	зернові	просапні	багаторічні трави	зернобобові
1.Зернопарова			-	-	-
2.Зернопаропросапна				-	-
3. Зернопросапна	-			-
4. Плодозмінна	-

 

Під час практики студенти роблять аналіз окремих ланок систем землеробства: системи сівозмін (схеми їх та стан освоєння), системи обробітку ґрунту в сівозміні, системи удобрення, системи захисту від шкодочинних організмів тощо.

Господарську оцінку системи землеробства визначають за фактичною середньою продуктивністю ріллі, тобто фактичною врожайністю основної і побічної продукції, вирощених за останні три роки культур, у ц/га кормових одиниць у розрахунку на всю площу ріллі (табл. 3). Вміст кормових одиниць продукції вказаний у "Довіднику з кормовиробництва".

Таблиця 3 – Господарська оцінка системи землеробства

Культура	Площа, га	Урожайність основної продукції за роками, ц/га	Середня врожайність, ц/га	Продуктивність, кормових одиниць, ц/га	Вихід продукції з усієї площі
20___р.	20___р.	20___р.	основної продукції	побічної продукції	основної продукції	побічної продукції

 

Таблиця 4 – Система сівозмін у господарстві та стан їх освоєння

Сівозміна	Схеми чергування культур у сівозмінах	№ поля	Фактичне розміщення культур у полях за останні 3 роки
20___р.	20__р.	20__р.
Польова	1.
2.
і т.д.
Кормова	1.
2.
і т.д.
і т.д.

 

 

Таблиця 5 – Система обробітку ґрунту в польовій сівозміні

С.-г. культури в порядку їх чергування у сівозміні

Основний обробіток

Передпосівний обробіток

Післяпосівний обробіток

заходи

глибина, см

строки

с.-г. машини

заходи

глибина, см

строки

с.-г. машини

заходи

глибина, см

строки

с.-г. машини

1.

2.

3.

4.

5.

і т.д.

 

Таблиця 6 – Система удобрення ґрунту в польовій сівозміні, фактично

здійснена в 20___р.

 

С.-г. культури в порядку їх чергування у сівозміні	Урожайність основної продукції, ц/га	Добрива (назва і доза), т (ц)/га	Всього на 1 га	Індекс екологізації землеробства колонку 7: колонку 6	Всього внесено NPК з органічними і мінеральними добривами, кг/га	Винесено урожаєм, ц/га	Баланс, +/- кг/га
Основне	Рядкове	Підживлення	Органічні, т	Мінеральні, NPК, кг
1. Конюшина
2. Озима пшениця
3. Цукрові буряки
і т.д.

Примітка. Шкала оцінки екологізації землеробства за її індексом передбачає стан екологічного землеробства, якщо цей індекс становить менше 15; стан інтенсивної екологізації за величини його 15-25 і стан техногенно-хімічного землеробства – понад 25.

За наведеною табл. 7 зробити розрахунки для всіх культур сівозміни і в середньому по сівозміні та дати оцінку екологізації землеробства за її індексом. З цією метою слід використовувати методики кафедри землеробства. Витрати робочого часу беруть в економіста господарства.

 

Таблиця 7 – Фактична система контролю бур'янів у господарстві

 

Культури сівозміни	Тип забур'яненості	Кількість бур'янів на період застосування заходів, шт./м^2	Заходи	Еколого-економічні пороги забур'яненості	Елементи технології застосування заходів
строки	способи	доза препаратів, кг/га, глибина обробітку, см	витрати робочого розчину, л/га
1. Конюшина
2. Озима пшениця
3. Цукрові буряки
і. т.д.

Примітка. Розрахунок еколого-економічного порогу забур'яненості полів проводять, користуючись рекомендаціями кафедри землеробства.

Економічну оцінку системи землеробства виконують за табл. 8.

Якщо студент проходив виробничу практику в інших країнах у вигляді стажування чи виробничої діяльності, то він може у звіті про практику і у випускній бакалаврській роботі навести інформацію про досвід, набутий ним в цих країнах. При цьому базовою інформацією буде аналіз сільськогосподарського підприємства в Україні, а зарубіжний досвід можна навести окремим фрагментом, розділом.

 

Таблиця 8. Економічна ефективність системи землеробства в господарстві за результатами............ років

Назви с-г культур	Площа посіву, га	Урожайність основної продукції, ц/га	Валовий збір основної продукції, ц	Реалізаційна ціна, грн/ц	Вартість валового збору	Виробничі витрати	Чистий прибуток	Рівень рентабельності, %
з 1 га, грн	з усієї площі, тис. грн	з 1 га, грн	на всю площу, тис. грн	з 1 га, грн	з усієї площі, тис. грн
1. Конюшина
2. Озима пшениця
3. Цукрові буряки
і т.д.

 

 

Завдання 2. Рослинництво

Студент-практикант знайомиться зі структурою рослинницької галузі в господарстві і бере участь у проведенні таких заходів:

- у складанні та уточненні робочого плану весняної сівби, в розробці технологічних карт вирощування зернових, кормових, технічних, овочевих та інших культур. Разом з агрономом господарства розробляє систему заходів щодо інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур;

- у визначенні якості посівного та садивного матеріалу, в підготовці насіння для сівби, в оцінці стану посівів озимих культур та багаторічних трав, у розробці заходів стосовно догляду за ними;

- у складанні плану використання органічних та мінеральних добрив відповідно до прийнятої в господарстві системи удобрення. Бере участь у підготовці добрив до внесення, отрутохімікатів та гербіцидів та протруєння насіння, боротьби зі шкідниками, хворобами та бур'янами;

- у визначенні оптимальних строків та способів сівби, норм висіву насіння, густоти стояння рослин у період сходів і перед збиранням, встановлення сівалок на норму висіву, перевірці їх на полі та в загінці;

- разом з агрономом визначає та уточнює графіки використання машинно-тракторного парку та робочої сили, комплектування агрегатів. Здійснює контроль за якістю польових робіт та бере участь у прийманні виконаних робіт;

- разом з агрономом розробляє робочі плани стосовно догляду за посівами, контролює їх виконання, якість формування густоти стояння рослин;

- здійснює контроль за ростом та розвитком рослин і разом з агрономом проводить додаткові заходи з догляду за посівами;

- спостерігає за ходом дозрівання культур, визначає врожайність окремих культур та строки і способи їх збирання, розробляє маршрути руху збиральних агрегатів, знайомиться з роботою зерноочисного та сушильного пунктів;

- визначає засміченість та вологість зерна;

- знайомиться із системою зяблевого обробітку ґрунту. Вивчає особливості підготовки ґрунту до сівби озимих, післяукісних та післяжнивних посівів. Знайомиться з планом посівів озимих культур, уточнює строки, способи, норми висіву та глибину загортання насіння. Контролює якість сівби озимих та проміжних культур;

- знайомиться із планом внутрігосподарського землекористування господарства, системою сівозмін, аналізує їх схеми, перехідні таблиці, стан їх освоєння, фактичне розміщення культур у полях сівозміни порівняно з ротаційними таблицями;

- знайомиться із книгою історії полів, з порядком її заповнення та бере участь в її веденні;

- вивчає стан запровадження заходів щодо боротьби з ерозією ґрунтів (ґрунтозахисні сівозміни, лісозахисні смуги, ґрунтозахисні способи обробітку ґрунту);

- вивчає стан заготівлі, зберігання, використання органічних і мінеральних добрив та пестицидів;

- дає кваліфікований аналіз технології та врожайності культур сівозміни. Для цього він здійснює фенологічні спостереження, встановлює густоту стояння рослин, визначає біологічну урожайність і його структуру. Веде облік виконуваних агрозаходів, строки та якість їх проведення; встановлює відхилення в технології поточного року порівняно з технологічними картами; робить аналіз рівня врожайності в зв'язку із прийомами вирощування та погодними умовами вегетаційного періоду; дає критичні зауваження стосовно технологічних заходів; обґрунтовує матеріали своїх спостережень та обліків; викладає рекомендовані заходи, що, на думку студента, сприятимуть підвищенню продуктивності культур, технологію вирощування яких аналізує практикант.

Вивчаючи овочівництво і плодівництво в господарстві, студент:

- знайомиться зі станом виробництва овочевої продукції в асортименті за попередні три роки;

- вивчає овочеві сівозміни, споруди закритого ґрунту (конструкцію, строки і способи їх використання, способи обігріву, поливу тощо);

- бере безпосередню участь у розрахунках потреби господарства в насінні, розсаді, ґрунтосуміші, біопаливі, газу і нафтопродуктах для обігріву теплиць і парників;

- бере участь у складанні річного плану виробництва і реалізації овочевої продукції в асортименті;

- бере безпосередню участь у проведенні технологічних процесів щодо вирощування і доведення до товарних кондицій овочевої продукції;

- розраховує економічну ефективність виробництва овочевих культур у господарстві;

- знайомиться зі станом плодових і ягідних насаджень, вивчає породний і сортовий їх склад, розробляє заходи щодо обробітку ґрунту, утримання міжрядь у чистому стані, розробляє систему удобрення, боротьби з хворобами та шкідниками;

- бере участь у проведенні основних робіт, особливо в обрізуванні дерев, кущів ягідних культур;

- особливу увагу звертає на організацію збирання врожаю і товарну обробку плодово-ягідної продукції;

- за наявності у господарстві плодово-ягідного розсадника знайомиться з усіма роботами, які виконуються;

- розраховує економічну ефективність вирощування плодів та ягід у господарстві.

 

Завдання 3. Насінництво і насіннєзнавство

З метою поповнення теоретичних знань й опанування практичними навиками в галузі селекції та насінництва сільськогосподарських культур студент-практикант:

- вивчає систему насінництва в господарстві (районі), знайомиться з його специфікою, особливостями технології вирощування сортового насіння, сортування, сушіння тощо на промисловій основі;

- знайомиться зі станом насіннєвих посівів, доглядом за ними, особливостями збирання та підготовкою до зберігання насіння;

- бере участь у визначенні сортозаміни та сортопоновлення, розмірів страхових та перехідних фондів насіння, у відборі зразків насіння для контрольно-насіннєві лабораторії;

- знайомиться з районованими та перспективними сортами, робить економічну оцінку їх вирощування у господарстві, відвідує сортодільниці, дослідні станції та інші наукові заклади;

- знайомиться зі станом виконання у господарстві обов'язкових правил у насінництві; додержанням просторової ізоляції, збереженням сортів від механічного засмічення, проведенням апробації сортових посівів;

- знайомиться з машинами і знаряддями, які використовуються для вирощування, сушіння, протруювання, затарювання, транспортування насіннєвого матеріалу; з роботою насіннєочисних та калібрувальних заводів стосовно зернових, технічних культур та багаторічних трав;

- знайомиться з веденням у господарстві шнурової книги обліку сортового насіння та роботою районної державної насіннєвої інспекції.

 

Завдання 4. Кормовиробництво

Студент вивчає способи, методи та напрями інтенсифікації кормовиробництва з метою одержання максимальної кількості доброякісних кормів з одиниці площі. З цією метою студент-практикант:

- знайомиться зі станом кормовиробництва, способом та рівнем спеціалізації галузі;

- вивчає закріплені за галуззю посівні площі, наявну кормозбиральну техніку, організацію роботи в кормовиробництві, застосування мінеральних та органічних добрив, пестицидів тощо;

- вивчає інтенсивні технології вирощування зернофуражних, силосних, коренеплідних та інших кормових культур;

- бере участь у складанні плану виробництва кормів, кормового балансу;

- разом зі спеціалістами господарства бере участь у розробці потреби в зелених кормах на весняно-літньо-осінній періоди;

- бере участь у розрахунках та організації інтенсивного зеленого конвеєра;

- бере участь в організації післяукісних та післяжнивних посівів, у визначенні набору культур, площі їх посіву, місця в сівозміні;

- разом зі спеціалістами господарства розробляє схеми конвеєрного виробництва сировини для виготовлення сінажу, сіна, силосу, трав'яного борошна, брикетів, гранул;

- бере участь у визначенні потреби в транспортних засобах та формуванні транспортних загонів для заготівлі різних видів кормів, складає маршрути їх руху;

- визначає оптимальні строки збирання кормових культур для заготівлі сіна, сінажу, силосу, трав'яного борошна та інших видів кормів, стежить за їх дотриманням;

- перевіряє якість регулювання та роботи кормозбиральної техніки на заготівлі різних видів кормів;

- здійснює контроль за якістю кормів, що заготовляються;

- визначає ступінь запровадження в господарстві нових способів консервування (хімічне із застосуванням літосилу, аміаку) та заготівлі сіна (пресованого, подрібненого, вітамінного, вітамінно-білкового, консервованого);

- знайомиться з основними типами природних кормових угідь господарства і району;

- бере участь в інвентаризації природних кормових угідь та складанні планів заходів їх поверхневого та докорінного поліпшення; знайомиться із фактично виконуваними заходами;

- бере участь у виборі способу задерніння луків, у його проведенні, підсіві трав, розробці заходів щодо боротьби з бур'янами та виконанні їх;

- разом зі спеціалістами господарства організовує сівбу травосумішей, визначає строки, способи сівби, норми висіву, глибину загортання насіння; комплектує посівні агрегати, стежить за якістю сівби; визначає щільність травостою; планує і здійснює заходи з догляду за сіяними луками (підживлення, боротьба із забур'яненістю та ін.);

- знайомиться з організацією пасовищної території (кількість загонів, прогонів, їх площа, місця водопою, пасовищні приміщення тощо); визначає оптимальний режим використання, строки початку, закінчення та висоти стравлювання, складає календарний план використання пасовищ;

- бере участь у техдогляді за пасовищами (підкошування нестравлених залишків, внесення добрив, полив, підсів трав) у системі пасовищеобороту;

- визначає продуктивність пасовища укісним і зоотехнічним методами;

- знайомиться зі схемою пасовищезміни та організацією і проведенням поливів;

- вивчає стан насінництва багаторічних трав, знайомиться з насінницькою сівозміною, бере участь у виконанні технологічних операцій щодо вирощування насінників багаторічних злакових і бобових трав, розробляє систему удобрення, бере участь у проведенні сівби насінників і заходів догляду за ними;

- збирає матеріали для написання випускної бакалаврської роботи.

 

Завдання 5. Меліорація

Студент-практикант знайомиться з наявністю меліоративних земель у господарстві та ефективністю їх використання, розмірами площ, які потребують меліорації:

- збирає дані про розміри меліоративних площ; вивчає особливості технології вирощування сільськогосподарських культур на цих площах;

- у господарствах зі зрошувальними землями знайомиться з основними елементами зрошувальної системи, технікою поливу та ефективністю їх роботи;

- збирає відомості про режим зрошування: розрахунки строків і норм поливів, кількості їх для різних сільськогосподарських культур;

- збирає та аналізує дані про опади і глибину залягання ґрунтових вод та їх роль у регулюванні водного режиму;

- в господарстві з осушувальною сіткою студент-практикант складає схему осушувальної системи, знайомиться з роботою основних елементів цієї системи; наносить на схему поля сівозмін, свердловини для спостережень за рівнем ґрунтових вод, збирає дані про коливання ґрунтових вод за період вегетації та режим опадів; знайомиться з питанням про потребу зволоження осушувальних земель і як здійснюється це зволоження (способи зволоження, норми, строки);

- дає економічну оцінку меліоративних заходів і строків окупності капіталовкладень, коефіцієнта ефективності, зростання виробництва продукції на одиницю затрат.

 

Завдання 6. Зберігання і переробка сільськогосподарської продукції

Під час виробничої практики студент повинен:

- ознайомитися з проектами реалізації рослинницької продукції, закладанням та зберіганням насіння, кормів та плодоовочевої продукції;

- бере участь: в організації робіт щодо підготовки сховищ до зберігання; проведенні розрахунків потрібної ємності для розміщення запланованої для зберігання продукції;

- бере безпосередню участь в очищенні та сушінні зерна;

- разом з агрономом оцінює якість зерна, що надходить з поля від комбайнів, бере участь в оформленні акта оцінки;

- бере участь в оформленні документів на партію зерна, що відправляється на хлібоприймальний пункт, або реалізується іншим способом;

- знайомиться з хлібоприймальним пунктом; із проведенням оцінки привезеної партії зерна, наслідками її та розрахунками за привезене зерно;

- знайомиться зі способами збирання та первинної обробки овочів, фруктів, картоплі;

- бере участь в оцінці картоплі, що надходить на буртмайданчик, у складанні акта якості;

- разом з відповідальним за реалізацію овочевої продукції бере участь у складанні документів на продукцію, яка реалізується у торговельні, заготівельні організації та інші господарства;

- знайомиться зі станом сховищ стаціонарного типу, вивчає наслідки зберігання плодоовочевої продукції за минулі роки як у них, так і в польових сховищах (розміри втрат за зберігання);

- разом з агрономом визначає строки збирання технічних культур оцінюванням технічної стиглості (льону, буряків, соняшнику);

- бере участь в організації доведення продукції технічних культур до реалізаційної якості, складанні документів на реалізовану продукцію;

- відвідує льоно- та цукрозавод, бере участь в оцінці якості продукції та визначає оплату за здану продукцію.

Завдання 7. Тваринництво

Студент вивчає стан виробництва продукції тваринництва за останні 2-3 роки, структурно-породний склад, продуктивність тварин, виробництво продукції з розрахунку на гектар земельної площі, площі ріллі, рентабельність;

- знайомиться з організацією літнього та зимового утримання тварин і годівлі, відтворення та збільшення поголів'я, станом обліку продукції;

- вивчає систему оплати праці в тваринництві;

- знайомиться з інтенсивними технологіями виробництва продукції тваринництва;

- аналізує баланс кормів, бере участь у складанні плану заготівлі кормів для всіх видів худоби на стійловий період;

- вивчає стан виробництва тваринницької продукції в індивідуальному секторі, методи забезпечення його кормами, реалізації продукції.

 

Завдання 8. Механізація сільськогосподарських робіт

Завдання студенту з цього розділу передбачає вивчення таких питань:

- стан комплексної механізації процесів у рослинництві;

- організацію технічного обслуговування машин;

- ефективність використання машинно-тракторного парку.