Повідомлення теми та мети уроку

— Сьогодні на уроці ми працюємо з папером: будемо конструювати зі смужок паперу. Відгадайте, як називається техніка. (Плетіння)

Вступна бесіда

— Діти, сьогодні я вас запрошую на ярмарок.

Шановні гості! Йдіть до нас на свято!

Сьогодні ярмарок — і тут всього багато!

Бо ж люди в нас такі талановиті,

А їх серця і чисті, і відкриті!

Вони для вас ці речі змайстрували,

Щоб ви раділи й дещо купували!

І щоб душею трохи збагатіли

Та і самі красу зробить схотілиі

Сьогодні ярмарок! Хай музика звучить!

Хай лине пісня — як без пісні жить?!

Хай виступлять артисти циркові,

Усім покажуть фокуси нові!

Хай всіх закрутить танець запальний

І жарт дотепний, анекдот новий!

Сьогодні ярмарок! І, як завжди ведеться.

Нехай він піснею і жартами почнеться!

— До речі, що таке ярмарок? (Базар, ринок, де продають різні товари.)

— На ярмарок люди з усіх кінців везли те, що виростили, змайстрували: вишили, намалювали, сплели та ін. Веселий ярмарок закликає! Всі на ярмарок!Тут справжні дива! Чарівні вироби з глини, шкіри, тканини, паперу,

вишиванки, шиття і плетиво, та ще всього стільки цікавого, що ні в казці сказати, ні пером описати, бо це ж — ярмарок! А ще на ньому — веселі пісні і гумор, танці та циркові номери, забави та анекдоти, бо це ж — ярмарок! Сюди прийдуть не тільки на людей подивитись, але й себе показати, повеселитися, дещо, можливо, й купити, а все продати! Щось цікаве побачити, з людьми поспілкуватися, смачненького чогось перехопити — на те він і ярмарок! Не дарма кажуть в народі: «Галас, як на ярмарку!»

— Діти, навіщо на уроці виникло це поняття? (Припущення учнів.)

— Люди здавна не тільки складали пісні, казки, але й творили щось власноруч. Багато народних промислів дійшли і до нашого часу. Ми теж багато чого вчимося і можемо представити свої вміння на ярмарку.

— А що ви могли б показати? (Діти перераховують можливі варіанти.)

— А я знаю ще одне заняття, яким люди займалися з давніх-давніх часів. Цю техніку ми і будемо опановувати сьогодні на уроці.

— Знайдіть ознаку, яка поєднує ці предмети: солом’яний капелюх, кошик, тин.

— Так, всі предмети виконані в техніці плетіння.

— Ми будемо працювати в цій техніці, нам належить ознайомитися з прямим плетінням, ми будемо плести зі смужок паперу.

— Який матеріал буде використаний у нашій роботі? (Кольоровий папір)

— Чи тільки кольоровий папір можна використовувати для цієї техніки?

(Газетний, журнальний, обгортковий, шпалерний)

— Що будемо виготовляти? (Килимок)

— Яку мету ви поставите перед собою на цей урок? (Навчитися виконувати пряме плетіння. Виготовити плетений килимок.)

— Розгляньте, будь ласка, зразки і спробуйте зрозуміти, як виконується пряме плетіння. (На дошці — зразки плетіння.)

— Пряме плетіння — просте переплетення покладених між собою навхрест стрічок. Воно може бути виконане шаховим малюнком або фігурним.

— Як ви вважаєте, чому плетіння отримало такі назви? (Шаховий, тому що нагадує шахову дошку, а фігурний — схоже на певну фігуру.)

— Візерунок можна плести в смузі, прямокутнику, квадраті. Якщо він повторюється — це називається орнамент. Ми вже працювали в такій техніці.

Розповідь учителя

— А який ярмарок найвідоміший в Україні? (Сорочинський)

— Ярмарковий рух в Україні має багатовікову історію. Уже в 40-х роках

XIX ст. тут діяло 12 тисяч ярмарків, у тому числі 178 великих і середніх. Сорочинський не був ані найбільшим з них, ані найвідомішим. Село Великі Сорочинці Миргородського району, напевне, й залишилося б, як і багато інших сіл Полтавщини, маловідомим, якби його не прославив на віки великий земляк —

український і російський письменник Микола Васильович Гоголь. У повісті «Сорочинський ярмарок», що є складовою «Вечорів на хуторі біля Диканьки», Микола Гоголь описує, як люди з усіх кінців їдуть на ярмарок десь на початку XIX ст. Багато людей приїздило в Сорочинці, щоб придбати різноманітні, дефіцитні

на той час, речі, товари. їх не зупиняло навіть те, що ярмарковий майдан являв собою необладнане поле, без будь-яких умов для учасників і для гостей. Давні ярмарки відбувалися зазвичай напередодні церковних свят

або святочних сезонів; звідси й назва багатьох з них. Вони були одночасно й суспільно-культурними подіями, сприяли спілкуванню людей з далеких околиць та родинно-товариським зв’язкам. Ярмарки мали свій фольклор; на них відбувалися ярмаркові вистави, зокрема лялькові, музичні виступи та різні атракціони, переважно на імпровізованих естрадах, у балаганах.

Фізкультхвилинка

 

Демонстрування та аналіз зразка

Інструктаж учителя

• Перед вами в конвертах — необхідні матеріали (смужки кольорового паперу, ескіз, полотно для плетіння у формі квадрата), які ви приготуваливдома, та ескіз, яким ви можете скористатися при роботі. Дістаньте, подивіться.

• Працювати будемо самостійно. Кожен виготовлятиме свій килимок. Візерунок оберіть зі зразка, виконайте за ескізом або придумайте свій.

• Але перед початком необхідно з’ясувати порядок виконання роботи.

На партах — картки, де хаотично розташовані наступні кроки.

Кінці кожної смужки закріпи на підставі клеєм.

Виконай плетіння за зразком або за придуманим малюнком,

Вибери візерунок для килимка.

Нарізані смужки паперу акуратно підтягни, не допускай великих просвітів і перекосів у плетінні.

III. ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ

IV. ВИСТАВКА ТА ОЦІНЮВАННЯ РОБІТ

V. Підсумок уроку

Сьогодні ви на славу потрудилися. У вас все вийшло завдяки вашому терпінню, увазі та вмінню співпрацювати одне з одним.

— Чи сподобався вам урок?

— Про що нове ви дізналися на уроці?

— Чого навчилися?

Урок № ______ Дата _______

Тема. Конструювання зі смужок паперу. Підсумковий урок за рік

Мета: розвивати в учнів навички конструювання з паперу; допомогти опанувати дрібну техніку склеювання деталей, оволодіти навичками вирізування і згортання паперу; навчати виготовляти квіти, дерева, сонечко, травичку зі смужок паперу; розвивати творче мислення, уяву, увагу; виховувати естетичний смак, посидючість, терпіння.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Робота над новим матеріалом

Оголошення теми та мети уроку

— Сьогодні ми навчатимемося виготовляти аплікацію зі сму­жок картону та паперу, конструювати з паперу.

Вступна бесіда

— За цей рік ви багато чого навчилися. Згадайте! (Відповіді ді­тей.)

— Сьогодні ми спробуємо бути конструкторами.
Хто такі конструктори? (Відповіді, дітей.)

— Конструювання — це різноманітні вироби та споруди з буді­вельного матеріалу та саме виготовлення виробів та іграшок з па­перу, картону, дерева та інших матеріалів. У дітей, які люблять конструювати, дуже розвинута фантазія та уява. Споруди й вироби служать для такого використання: споруди — для гри, вироби — для прикрашання ялинки, для подарунка мамі тощо.

— А чи знаєте ви певні геометричні фігури?

— Послухайте казку «Родичі».

Жила на світі важлива фігура. Цю важливість визначали всі люди, тому що під час виготовлення багатьох речей форма цієї фі­гури була зразком.

Фігура мала такий вигляд. (Учитель вивішує на дошці або ма­лює квадрат.)

— Що це за фігура? (Учні відповідають: квадрат.)

На партах в учнів лежать картки із накресленими геометричними фі­гурами.

— Знайдіть квадрат та перетворіть його на будь-який предмет.

— На який предмет ви перетворили квадрат? (Учні розповідають.)

— Ходив квадрат світом, і стало йому сумно одному, бо весело буває тільки з друзями.

І вирішив він розшукати родичів. Зустрів таку фігуру. (Учитель вивішує або креслить на дошці прямокутник.)

— Що це за фігура? (Учні відповідають: прямокутник.)

— Знайдіть на картках прямокутник. Перетворіть його на будь-який предмет. (Учні знаходять на картках прямокутники та пе­ретворюють їх на предмети. Розповідають.)

— Які ще геометричні фігури ви знаєте? (Учні називають; три­кутник, круг, овал.)

— Подивіться на таблицю «Геометричні фігури». Назвіть геоме­тричні фігури. (Учні повторюють назви геометричних фігур.)

— Спробуємо перетворити великі геометричні фігури на малі.