Право на страйк та його обмеження. Порядок проведення страйку.

Відповідно до ст. 44 КУ ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів.

Порядок здійснення права на страйк встановлюється ЗУ „Про порядок вирішення колект. Труд. спорів (конфліктів)”

Страйк може бути розпочато, якщо примирні процедури не привели до вирішення колективного трудового спору (конфлікту) або роботод. або уповн. ним особа, о-ція роботод., об'єдн. о-цій роботод. ухиляється від примирних процедур або не виконує угоди, досягнутої в ході вирішення кол. труд. спору.

Забороняється проведення страйку за умов, якщо припинення прац. роботи створює загрозу життю і здоров'ю людей, довкіллю або перешкоджає запобіганню стихійному лиху, аваріям, катастрофам, епідеміям та епізоотіям чи ліквідації їх наслідків.

Забороняється проведення страйку прац. (крім технічного та обслуговуючого персоналу) органів прокуратури, суду, Збройних Сил України, органів державної влади, безпеки та правопорядку.

У разі оголошення надзвичайного стану ВРУ або ПУ можуть заборонити проведення страйків на строк, що не перевищує одного місяця. Подальша заборона має бути схвалена спільним актом ВРУ і ПУ. У разі оголошення воєнного стану автоматично наступає заборона проведення страйків до моменту його відміни.

Рішення про оголошення страйку на п-тві прийм. заг. зборами найм. прац. шляхом голосування і вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість найм. прац. або 2/3 делегатів конференції. Орган (особа), який очолює страйк, зобов’язаний письмово попередити власн. або уповн. ним орган не пізніше як за 7 днів до початку страйку, а у разі прийняття рішення про страйк на безперервно діючому в-цтві – за 15 днів. У разі проведення зборів, мітингів, пікетів за межами підприємства орган (особа), який очолює страйк, повинен повідомити про запланований захід місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не пізніше ніж за три дні. трайк вважається галузевим чи територіальним, якщо на підприємствах, на яких оголошено страйк, кількість працюючих становить більше половини загальної кількості працюючих відповідної галузі чи території.

 

97. Поняття та основні види нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю, охорону здоров'я на виробництві

Спец. упов. органи та інспекції, які здійснюють нагляд і контроль за додержанням з-тва про працю, не залежать у своїй д-сті від власника або уповн. ним органу. Центр. органи вик. Вл. здійснюють контроль за додержанням з-тва про працю на підпр., в установах і о-ціях, що перебувають в їх ф-ному підпорядкуванні. Вищий нагляд за додерж. і правильним застосуванням законів про працю здійснюється Ген. Прок. У. і підпорядкованими йому прокур. (ст. 259 КЗпП). Згідно з положенням наведеної статті про те, що нагляду та контролю підлягає додержання з-тва про працю взагалі, мова йде про охорону здоров'я на в-цтві в широкому розумінні.

Держ. нагляд за додержанням з-вчих та інших норм. актів про охорону праці здійснюють: Держ. комітет У. по нагляду за охороною праці; Держ. комітет У. з ядерної та радіаційної безпеки; органи держ. пожежного нагляду управління пожежної охорони МВСУ; органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Мін. охорони здоров'я У.

Місц. Держ. адміністрації і Ради нар. Деп.. у межах відповідної території: забезпечують реалізацію держ. політики в галузі охорони праці; формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення; здійснюють контроль за додержанням нормативних актів про охорону праці.

Нагляд - це здійсн. Спец. Держ. структурами цільового спостереження за додержанням виконавчо-розпорядчими органами, підпр., установами й о-ціями та громадянами правил, передбачених норм. актами.Контроль є найбільш поширеним і дійовим засобом забезп. законності. Його сутність полягає в тому, що суб'єкт контролю здійснює облік і перевірку того, як контрольований об'єкт виконує покладені на нього завдання і реалізує свої функції

Відмінності між органами нагляду і контролю виявляються переважно в компетенції, функціях, що здійснюються ними, в методах виявлення порушень і способах реагування на них. Норми про нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю містяться в главі XVIII КЗпП України, а також в спеціальних нормативно-правових актах.

Аналіз законодавства і практики його застосування дозволяє виявити наступні види нагляду і контролю: державний (включаючи прокурорський, судовий) і громадський.

При здійсненні наглядових і контрольних функцій за Додержанням трудового законодавства відповідними органами використовуються різні види нагляду і контролю: попереджувальний, попередній, поточний і подальший.

Попереджувальний нагляд і контроль здійснюється при встановленні локальних умов праці для того, щоб локальні норми не суперечили законодавству про працю. Такий нагляд і контроль також здійснюється для попередження порушень правил охорони праці на будівництві, в експлуатації виробничих споруд, при введенні в експлуатацію нових об'єктів.

Попередній нагляд і контроль сприяє запобіганню порушенням законодавства про працю, має місце переважно при застосуванні умов праці, здійснюваних власником спільно, за узгодженням або з урахуванням думки профспілкових органів або інших уповноважених на представництво трудовими колективами органів.

Поточний нагляд і контроль спрямований на запобігання порушенням законодавства про працю, виявлення допущених порушень і вживання необхідних заходів.

Подальший нагляд і контроль здійснюється при розгляді трудових спорів і виявленні вже допущених порушень з метою поновлення порушених прав працівників. Подальший нагляд і контроль здійснюють органи прокуратури, суд.

 

98. Система органів, які здійснюють нагляд і контролю за додержанням законодавства про працю, охорону здоров'я на виробництві

Спец. упов. органи та інспекції, які здійснюють нагляд і контроль за додержанням з-тва про працю, не залежать у своїй д-сті від власника або уповн. ним органу. Центр. органи вик. Вл. здійснюють контроль за додержанням з-тва про працю на підпр., в установах і о-ціях, що перебувають в їх ф-ному підпорядкуванні. Вищий нагляд за додерж. і правильним застосуванням законів про працю здійснюється Ген. Прок. У. і підпорядкованими йому прокур. (ст. 259 КЗпП). Згідно з положенням наведеної статті про те, що нагляду та контролю підлягає додержання з-тва про працю взагалі, мова йде про охорону здоров'я на в-цтві в широкому розумінні.

Держ. нагляд за додержанням з-вчих та інших норм. актів про охорону праці здійснюють: Держ. комітет У. по нагляду за охороною праці; Держ. комітет У. з ядерної та радіаційної безпеки; органи держ. пожежного нагляду управління пожежної охорони МВСУ; органи та заклади санітарно-епідеміологічної служби Мін. охорони здоров'я У.

Місц. Держ. адміністрації і Ради нар. Деп.. у межах відповідної території: забезпечують реалізацію держ. політики в галузі охорони праці; формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення; здійснюють контроль за додержанням нормативних актів про охорону праці.

Нагляд - це здійсн. Спец. Держ. структурами цільового спостереження за додержанням виконавчо-розпорядчими органами, підпр., установами й о-ціями та громадянами правил, передбачених норм. актами.Контроль є найбільш поширеним і дійовим засобом забезп. законності. Його сутність полягає в тому, що суб'єкт контролю здійснює облік і перевірку того, як контрольований об'єкт виконує покладені на нього завдання і реалізує свої функції

Відмінності між органами нагляду і контролю виявляються переважно в компетенції, функціях, що здійснюються ними, в методах виявлення порушень і способах реагування на них. Норми про нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю містяться в главі XVIII КЗпП України, а також в спеціальних нормативно-правових актах.

 

99. Відповідальність роботодавця за порушення законодавства про працю, охорону здоров'я на виробництві.
За порушення труд за-ва та правил з охорони праці встановлена відповідальність як роботод, так і посадо­вих осіб, уповнов ним для здійснення виконавчо-розпо­рядчої діяльності у сфері труд відносин.
Посадові особи підприємств, установ, організацій, які винні у порушенні чи невиконанні законодавчих актів про працю та охо­рону праці, притягуються до дисципл, адмін, матеріал та крим відповідал згідно із зак-вом.
Адмін відповідал наступає у випадках і в ме­жах, передбачених КУпро адмінпра­вопоруш.(КУ про АП) Зокрема, ст. 41 встановл, що порушення вимог з-ва про працю, вимог законо­д та інших нормат актів про охорону праці посадови­ми особами під-тв, у, о незалежно від форми власності, громадянами — власниками п-ств чи уповноваж ними особами тягне за собою накладення штра­фу від 4 до 10 неоподатк мін доходів гро­м.
КУпро АП встанов­лює також адмін відповід за ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення ко­л договору, угоди (ст. 41і); поруш чи невиконання кол договору, угоди (ст. 412); ненадання інформації для ведення кол переговорів і здійснення контролю за викон кол договорів, угод (ст. 413); порушення вимог законода та ін н актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості (ст. 93). У цих випадках на винних може бути накладено штраф від одного до ста неоп мін дох гр.
Від імені органів спеціально уповноваж центр орг вик вл з нагляду за ох праці розгляда­ти справи про адм правоп і накладати ад­мін стягнення мають право: за пору законод та ін н а про ох праці, щодо безпечного ведення робіт у галузях промис­ловості та на об'єктах, підконтр органам спец упов­новаженого ЦОВВ з нагляду за ох праці, також невиконання законних вимог органів спец уповноваж ЦОВВ з наг за ох праці: державні інспектори, головні інспектори, начальники інспекцій спец упов ЦОВВ з наг за ох праці та їх заступники, начальники управлінь і відділів спец уповнов ЦОВВ з нагл за ох праці та їх заступники,керівник спец уповноваж ЦОВВ з нагляду за ох праці та його заступни­ки.
Відпов до статей 287, 288 КУпроАП постанову про накладення адмін стягнення у вигляді штрафу може бути оскаржено осо­бою, щодо якої її винесено — вищестоящій посадовій особі інс­пекції або до місцевого суду, рішення якого є остаточним.
Кримінал відповід передб ККУ. Зокрема, крим відпо­від підлягають особи, винні: у незаконному звільненні з роботи з особистих мотивів працівників (у тому числі неповно­літніх, вагітних жінок, матерів, які мають дітей віком до 14 р або дітей-інвалідів) (ст. 172); грубому порушенні угоди про працю шляхом обману чи зловживання довірою або примусом до виконання роботи, не обумовленої угодою (ст. 173); примушуванні до участі у страйку або перешкоджанні участі у страйку шляхом насильства чи погрози застосув насильства (ст. 174); безпідставній невиплаті зарплати більше ніж за один місяць або внаслідок нецільового використ коштів, призначених для виплати зарплати (ст. 175); порушенні вимог законод та ін н-п актів про охорону праці (ст. 271), правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на в-ві або будь-якому п-ві (ст. 272), правил безпеки на вибухонебезпечних п-вах (ст. 273), правил ядер­ної або радіаційної безпеки (ст. 274), правил, що стос без­печного використання промислової продукції або безпечної екс­плуатації будівель і споруд (ст. 275), якщо ці порушення запо­діяли шкоду здоров'ю потерпілого, спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки.
За вчинення цих злочинів ККУ пе­редб різні види покарань: штраф, позбавлення права обійма­ти певні посади чи займатися певною діяльністю, виправні робо­ти, арешт, обмеження волі та позбавлення волі на певний строк.