Лабораторно-практичне заняття № 22

ТЕМА. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ПРИНЦИПАМИ ПОБУДОВИ СІВОЗМІН ТА РОТАЦІЙНИХ ТАБЛИЦЬ ДО НИХ ДЛЯ РІЗНИХ ГРУНТОВО - КЛІМАТИЧНИХ ЗОН.

Теоретичні питання:

1. Існуючі сівозміни на території України.

2. Використання природних і штучних створених луків у сівозмінах.

3. Поєднання польових та овочевих культур у сівозміні.

Література:

1. Основи сільськогосподарського виробництва /Польський. Б.М, Стеблянко М.І, Чмир Р. Д, Яворський. В.С,- К.: Вища школа. 1977. С.48-52, 166-167, 171.

2. Основы сельского хозяйства: учебное пособие для студентов биологических спец. пед. институтов / Ващенко И. М., Лошаков В. Г, Ягодин Б. А. и др.: под редакц. Ващенко И. М. - М.: Просвещение. 1987. С. 347-350, 366-367.

Мета: практично ознайомитись з побудовою сівозмін за певними наборами полів та культур і складання ротаційних таблиць.

Матеріал та обладнання: конспекти відповідної лекції, індивідуальні завдання, таблиці.

При розміщенні культур у сівозміні слід дотримуватися певного порядку їх чергування, який ґрунтується на неоднаковій вибагливості різних сільськогосподарських рослин до родючості грунту. Перелік сільськогосподарських культур і парів у порядку їх чергування в сівозміні називається схемою сівозміни. Інтервал часу, протягом якого сільськогосподарські культури і пар проходять через кожне поле послідовно, за передбаченою схемою, називається ротацією сівозміни.

Ротацію зображають у вигляді переліку культур у порядку послідовної їх зміни в часі на одному і тому ж полі. Зміни культур по всіх полях показують у вигляді таблиці, яку називають ротаційною. Вона являє собою план розміщення культур і чистого пару по полях і роках на період ротації сівозміни. Тривалість ротації дорівнює кількості полів у сівозміні. Для різних грунтово-кліматичних зон складаються свої ротаційні таблиці в залежності від вимог тих культур, які там вирощуються.

ХІД РОБОТИ:

Завдання № 1. Накреслити та скласти ротаційні таблиці.

Для роботи використати сівозміни попередньої роботи. У таблиці по горизонталі пишемо роки ротації. По вертикалі номер полів. Для кожного року в таблицю потрібно записати чергування культур відповідно до прийнятої схеми.

Розрахунки та висновки.

Завдання № 2. Скласти сівозміни та накреслити ротаційні таблиці, якщо дані такі культури: /поля по можливості повинні мати однакову площу /

а) 6- пільна- овес /16,6%/, картопля /24,9/, люпин на зелений корм /16,6/, жито /24,9%/, кукурудза на силос /16,6%/.

б) 9- пільна- ячмінь / 11,1%/, озима пшениця /27,.7%/,кукурудза на силос / 11,1%/,кукурудза на зерно /11,1%/, горох /5,5%/, цукровий буряк /11,1%/, однорічні трави /11,1%/, картопля /5,5%/,соняшник /5,5%/

в) 10-пільна- конюшина /10%/, озима пшениця /20%/, цукровий буряк /20%/, кукурудза на зерно /20%/, горох /10%/, кукурудза на силос /10%/, жито/10%/, ячмінь /10%/

Розрахунки та висновки.

Завдання № 3. Записати схеми польової сівозміни для різних грунтовокліматичних зон України.

а) Степ / для південних та південно-східних районів /: чорний пар; озима пшениця; кукурудза / цукрові буряки, зернобобові/; озима пшениця; озимі і ярі /злакобобові/ травосумішки на зелену масу; озима пшениця; ячмінь /інші ярі/; кукурудза / сорго/ на силос і зелений корм; озима пшениця / ячмінь /; соняшник.

/для північних та північно-східних районів/: чорний пар /зайнятий/; озима пшениця; цукрові буряки; ярі колосові з підсівом трав; багаторічні трави; озима пшениця; цукрові буряки і кукурудза на силос; зернобобові і кукурудза на зерно; озима пшениця; соняшник.

б)Лісостеп /для південних і південно-східних районів/: багаторічні трави на покіс; озима пшениця; цукрові буряки; кукурудза на зерно;горох; озима пшениця; цукрові буряки; кукурудза на силосі зелений корм; озима пшениця і жито + пожнивні; ячмінь / овес, просо/ з підсівом багаторічних трав.

/для північних та північно-східних районів/: еспарцет/ однорічні трави/; озима пшениця; цукрові буряки; кукурудза на зерно /просо/;горох /озима пшениця/; картопля /соняшник/; кукурудза на силос /гречка/: озима пшениця; ячмінь з підсівом багаторічних трав.

в)Полісся/ на більш родючих зв’язаних грунтах/: конюшина; льон і кукурудза на силос; озима пшениця; ячмінь/ озиме жито/; кукурудза на силос /однорічні трави на зелений корм/; озима пшениця; картопля коренеплідні культури/; ячмінь / овес з підсівом конюшини/.

/ на піщаних грунтах/: люпин на зелене добриво і зелений корм; жито /післяжнивний люпин /; картопля; кукурудза на силос; жито і картопля; овес.

Розрахунки та висновки.

Питання для самопідготовки:

1. Що таке ротація сівозміни та як вона зображується?

2. Які повинні бути сівозміни на шкільній навчально - дослідній ділянці?

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Основи сільського господарства. Практикум: навч.посібник / Б.М. Польський, М.І. Стеблянко, Р.Д. Чмир, В.С. Яворсь­кий. -2-ге вид., перероб. і допов. -К.: Вища шк., 1992.- С.49-51, 173-176.

2. Практикум по основам сельського хозяйства: учеб. пособие для студентов биол. спец. пед. ин-тов / И.М. Ващенко, К.П.Ланге, М.П. Меркулов, Т.Д. Олексенко: под ред. И.М.Ващенко.- 2-е изд. перераб. и доп.- М.: Просвещение, 1991.- С.108-119, 243-248.

 

 

ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 23

ТЕМА. ПЛОДОВО-ЯГІДНІ КУЛЬТУРИ. НАСІННЯ ТА ПЛОДИ.

Теоретичні питання:

1. Біологічна та господарська характеристика плодово - ягідних рослин.

2. Будова плодових та ягідних рослин.

3. Зовнішні умови росту і розвитку плодово-ягідних рослин.

4. Догляд за плодоносним садом.

Література:

1. Основи сільськогосподарського виробництва /Польський. Б.М, Стеблянко М.І, Чмир Р. Д, Яворський. В.С.,- К.: Вища школа. 1977. - С.185-201.

2. Основы сельского хозяйства: учебное пособие для студентов биологических спец. пед. институтов / Ващенко И. М., Лошаков В. Г, Ягодин Б. А. и др.: под редакц. Ващенко И. М. - М.: Просвещение. 1987. - С. 390-411.

Мета: ознайомитись із основними частинами плодового дерева, насінням та плодами різних плодово-ягідних рослин.

Матеріал та обладнання: гілки дерев різного віку з плодушками, лупи, плоди або муляжі, насіння, гербарій, таблиці.

ХІД РОБОТИ:

Завдання № 1. Вивчення будови плодового дерева.

Виконання роботи. Тіло плодового дерева складається з підземної і надземної частини. Підземна корінь (товсті скелетні, середні по товщині напівскелетні, тонкі - обростаючі). Тонкі провідні, коричневі кореневі волосинки відмерли. Більш тонші і молоді- росткові, білуваті, вкриті кореневими волосками, вбирають воду і поживні речовини корені менше 0,5 см. Коренева система постійно поновлюється за рахунок з'явлення бокових коренів, а частина коренів поступово старіє і поступово відмирає.

Місце переходу від коренів до наземної частини називається кореневою шийкою. Вище кореневої шийки знаходиться штамб. Висота його рахується від кореневої шийки до першої гілки. Вище штамба іде центральний провідник або лідер, це продовження штамбу. Від нього відходять бокові скелетні гілки. Всі гілки дерева складають крону, вони не однакові (гілки першого порядку, другого і т. д.). У кроні крім скелетних товстих і довгих гілок розвиваються і обростаючі гілки: плодові і ростові. Плодові: - найкоротші - кільчатки (до 5 см довжини віком до 3 років з генеративною або вегетативною верхівкою брунькою. Для них х-на наявність рубчиків- слідів від опалих листків.

Тісному зіткненні утворюють подобу кільця. Подушка- кільчатка від 3-5 років, має плодову сумку із слідами прикріплення плодоніжки. Плодуха- стара, за віком до 10 років і більше, дуже розгалужена кільчатка. Списик- однорічна гілочка довжиною 10-15 см, верхня частина дещо звужена, а нижня потовщена. Прутик- однорічний приріст довжиною понад 15 см, тонкий, з квітковою брунькою на верхівці. Букетна гілочка- скупчення бруньок на короткому прирості, з яких центральна брунька ростова. Шпорець- плодоносна гілочка віком до 5 років, довжиною до 10-15 см із зближеним розміщенням бічних генеративних, часто закінчується колючкою.

Кільчатки, плодушки, плодуха, списики, прутики утворюються у груші та яблуні; букетні гілочки і шпорці у вишні і сливи.

1. Знайти та замалювати кореневу систему, штамб і крону в яблуні. (користуватись таблицями).

2. Замалювати різні плодові утворення яблуні і груші: кільчатку, списик, прутик. Замалювати у вишні букетну гілочку, шпорець - у сливи.

3. Розглянути гербарій плодово-ягідних рослин та замалювати.

4. Розглянути насіння та плоди плодово-ягідних рослин та замалювати. (муляжі та гербарій).

Розрахунки та висновки.

Питання для самопідготовки:

1. Походження та класифікація плодово-ягідних рослин.

2. Будова та функції органів плодових рослин.

3. Ріст та розвиток плодових рослин.

4. Агротехніка вирощування плодово-ягідних рослин.

5. Розмноження плодово-ягідних рослин.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Основи сільського господарства. Практикум: навч. посібник / Б.М. Польський, М.І. Стеблянко, Р.Д. Чмир, В.С. Яворсь­кий. -2-ге вид., перероб. і допов. -К.: Вища шк., 1992.- С. 176-190.

2. Практикум по основам сельського хозяйства: учеб. пособие для студентов биол. спец. пед. ин-тов / И.М. Ващенко, К.П.Ланге, М.П. Меркулов, Т.Д. Олексенко: под ред. И.М.Ващенко.- 2-е изд. перераб. и доп.- М.: Просвещение, 1991.- С.274-300, 436-445.