Д. позитивний феномен Ауспіца

Е. наявність міхурів з геморагічним вмістом на слизовій ротової порожнини

 

2. Який з наведених симптомів є діагностичним для істинної пухирчатки?

А. Бен’є-Мещерського

В. Ядасона

С. Нікольського

Д. Ауспіца

Е. Кебнера

 

3. До групи міхурчатих дерматозів відносять усе, крім:

А. дерматоз Дюрінга

В. пухирчатка

С. сірінгомієлія

Д. ексудативний псоріаз

Е. опіки

 

4. Симптом Асбо-Ганзена характерний для такого захворювання, як:

А. пухирчатка

В. екзема

С. герпес

Д. токсикодермія

Е. дерматоз Дюрінга

 

5. При взятті мазків-відбитків у хворих на істинну пухирчатку виявляють:

А. клітини Лангенгарса

В. клітини Тцанка

С. тільця Маркеле

Д. меланоцити

Е. LE-клітини

 

6. Первинним морфологічним елементом при істинній пухирчатці є:

А. bulla

В. vesicula

С. papyla

Д. nodus

Е. macula

7. Переважно бульозним пемфігоїдом хворіють:

А. люди похилого віку

В. діти

С. молоді люди

Д. новонароджені

Е. підлітки

 

8. Яка категорія осіб хворіє на пухирчатку рідше?

А. чоловіки у віці 40-60 років

В. жінки у віці 40-60 років

С. чоловіки у віці 20-40 років

Д. жінки у віці 20-40 років

Е. діти

 

9. Типова локалізація елементів висипу при вульгарній пухирчатці є шкірі:

А. волосистої частини голови

В. долоней і підошов

С. геніталій

Д. тулуба та слизовій рота

Е. обличчя

 

10. Патогістологічною особливістю всіх форм пухирчатки є явище:

А. спонгіозу

В. акантозу

С. акантолізу

Д. балануючої дистрофії

Е. гіперкератозу

 

11. Синонімом синдрому Сеніра-Ашера є:

А. доброякісна сімейна пухирчатка

В. себорейна пухирчатка

С. вегетуюча пухирчатка

Д. листовидна пухирчатка

Е. вульгарна пухирчатка

 

12. Симптом Асбо-Ганзена викликається при:

А. потягуванні пінцетом за обривки епідермісу міхура, що тріснув (шкіра відшаровується на видимо неушкодженій ділянці, яка прилягає до міхура)

В. потиранні ділянки шкіри між двома міхурами (епідерміс відшаровується і міхурі зливаються між собою з утворенням одного великого міхура)

С. потиранні шкіри та віддалених від місць уражень ділянках, де ніколи не було міхурів (епідерміс відшаровується)

Д. надавлюванні на незмінений міхур –відшаровується неушкоджена шкіра за межами міхура і він збільшується в розмірах

Е. жодне із перерахованого

13. Яку супутню терапію потрібно призначити хворому з вульгарною пухирчаткою поряд із стероїдною терапією:

А. препарати калію

В. препарати кальцію

С. антацидні препарати

Д. полівітаміни

Е. усе вище перераховане

 

14. Для діагностики герпетиформного дерматиту використовують:

А. діаскопію

В. системне зішкрябування по Броку

С. проба Ядасона

Д. реакція Яріша-Герксгеймера

Е. пробу Бальцера

 

15. Яка з вище перерахованих форм не належить до пухирчатки?

А. вульгарна

В. бульозний пемфігоїд

С. листоподібна

Д. вегетуюча

Е. себорейна

 

16. Себорейна пухирчатка це:

А. пухирчатка Гужеро-Хейле-Хейле

В. синдром Стівена-Джонсона

С. синдром Сеніра-Ашера

Д. синдром Горліна-Гольца

Е. CRЕSТ – синдром

 

17. До ускладнень глюкокортикостероїдної терапії не відносять:

А. остеопороз

В. пептичну виразку

С. гіпертонію

Д. тромбоцитопенію

Е. цукровий діабет

 

18. Клінічно для вульгарного міхурника характерно усе, окрім:

А. початок захворювання зі слизової порожнини рота

В. мономорфний висип

С. поліморфний висип

Д. позитивний симптом Нікольського

Е. в препаратах відбитках з дна ерозій знаходять акантолітичні клітини

 

 

19. До побічної дії вживання кортикостероїд них гормонів при лікуванні вульгарного міхурника належить усе, окрім:

А. „місяцеподібне обличчя”

В. гіпертонічні кризи

С. загострення виразки шлунку та 12-ти палої кишки

Д. спленомегалія

Е. стероїдний діабет

 

20.Себорейний міхурник клінічно характеризується усім перерахованим, окрім:

А. перші прояви з’являються на обличчі, грудях, спині

В. на еритематозному фоні – жирні кірки, під якими ерозивна поверхня

С. симптом Нікольського позитивний

Д. міхурі знаходяться в пластин часті тонкі кірки схожі на листки листкового тіста

Е. в препаратах-відбитках з дна ерозій –акантолітичні клітини

 

21. Синонім герпетиформного дерматозу є:

А. синдром Сеніра-Ашера

В. дерматит Дюрінга

С. хвороба Гофмана

Д. синдром Стівена-Джонсона

Е. хвороба Реклінгаузена

 

22. Для лікування герпетиформного дерматозу Дюрінга з патогенетичною метою застосовують:

А. бензилбензоат

В. дапсон

С. фтивазид

Д. препарати брому

Е. фунгіцидні препарати

 

23. Гістологічно при дерматозі Дюрінга спостерігається:

А. субепідермальні міхурі

В. еозинофільні лейкоцити вмісті міхурів

С. відсутність акантолітичних клітин

Д. явища гострого запалення в дермі та епідермісі

Е. усе вище перераховане

 

24. Підвищена чутливість хворих до препаратів йоду спостерігається при:

А. пухирчатці

В. екземі

С. псоріазі

Д. герпетиформному дерматозі

Е. оперізуючому лишаї

 

25. У якої категорії осіб найчастіше зустрічається герпетиформний дерматоз Дюрінга:

А. у дітей

В. у підлітків

С. у віці 20-30 років

Д. у віці 60-70 років

Е. у новонароджених

 

26. Дерматоз Дюрінга відносять до групи:

А. колагенозів

В. папуло-сквамозних захворювань

С. міхурчастих дерматозів

Д. мікозів

Е. алергодерматозів

 

27. При герпетиформному дерматозі Дюрінга не діагностується:

А. поліморфна висипка

В. згрупованність висипань

С. симетричність висипань

Д. мономорфна висипка

Е. відчуття свербежу

 

28. Препаратом вибору при лікуванні істинної пухирчатки є:

А. антибіотики

В. сульфаніламіди

С. седативні

Д. кортикостероїдні

Е. фунгіцидні

 

29. Для міхурів при дерматозі Дюрінга характерно усе крім:

А. поява на еритематозному фоні

В. наявність різних розмірів

С. виникнення на незміненій шкірі

Д. згруповане розміщення

Е. симетричне розташування

 

30. Для лікування дерматозу Дюрінга не використовують:

А. ДДС

В. кортикостероїди

С. полівітаміни

Д. ПАСК

Е. зовнішню терапію

 

31. Клінічно дерматоз Дюрінга характеризується усім вказаним, окрім:

А. позитивний симптом Нікольського

В. частіше поліморфізм висипки

С. перебіг поштовхоподібний

Д. симетричне, герпетиформне розміщення міхурів

Е. проба Ядасона позитивна

32. Діагноз герпетиформного дерматозу Дюрінга виставляють на основі:

А. інтенсивного свербіжу

В. поліморфізму висипань

С. еозинофілії в крові і вмісті міхура

Д. відсутності акантолітичних клітин

Е. усе вище перераховане

33. Які елементи не зустрічаються при дерматозі Дюрінга:

А. еритема

В. міхурі та міхурці

С. папули

Д. пустули

Е. усе вище перераховане

 

34. Гістопатологічно дерматоз Дюрінга характеризується:

А. в епідермісі виявляється спонгіоз з утворенням міхурців

В. субепідермальними міхурами з еозинофільними лейкоцитами

С. акантозом та паракератозом

Д. інтраепідермальні міхурі з дегенеративними змінами остистого шару

Е. інтраепідермальні міхурі з ретикулярною дегенерацією

 

35. Для вегетуючого міхурника клінічно характерно усе, окрім:

А. появою міхурів спочатку на слизовій ротової порожнини, а потім - у фізіологічних складках

В. міхурі дрібні, тісно розміщені на шкірі

С. на ерозивній поверхні – наліт брудно-сірого кольору з вегетаціями

Д. симптом Нікольського - позитивний

Е. на еритематозному фоні жирні кірки

 

Питання для самоконтролю ІІ-ІІІ рівня складності:

 

Задача 1. На прийом звернувся чоловік 55 років зі скаргами на появу висипань на слизовій оболонці м’якого та твердого піднебіння, що заважають під час їжі, особливо твердих страв, їх болючість. При огляді: розсіяні ерозії яскраво-червоного кольору, округлі, без запальної реакції довкола.

а) Ваш попередній діагноз:

A. Вульгарна пухирчатка

B. Герпетиформний дерматоз Дюрінга

C. Кандидоз

D. Афтозний стоматит

E. Стрептодермія

б) Які необхідно провести додаткові лабораторні методи обстеження для підтвердження попереднього діагнозу?

В) Вкажіть, які діагностичні тести необхідно зробити вказаному пацієнту?

 

Задача 2. На стаціонарне лікування поступила жінка 60 років із скаргами на висипку на шкірі тулуба, свербіння, загальна слабість. Об’єктивно: на шкірі живота, спини, обличчя на еритематозному фоні міхурці та міхурі, кірочка з тенденцією до групування. Патогістологічні дані: субепідермальний міхур. Міхурі мають значну кількість еозинофілів.

а) Попередній діагноз?

A. Себорейна пухирчатка

B. Герпес