Кожен вид обліку вирішує свої завдання, має свої об’єкти і методи досягнення.

Бухгалтерський облік є основним видом господарського обліку при будь-якій формі господарювання.

Бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Оперативний облік – система спостереження та контролю за визначеними господарськими операціями з метою швидкого одержання інформації про перебіг процесу виробництва, реалізації продукції.

Статистичний облік – вид господарського обліку, який забезпечує кількісне вимірювання окремих суспільних явищ, що вивчаються, у взаємозв’язку з їхнім якісним аспектом.

За обліковими функціями бухгалтерський облік поділяється на фінансовий, управлінський і податковий.

Фінансовий облік – та сукупність правил та процедур, які забезпечують підготовку і оприлюднення інформації про результати діяльності підприємства та фінансового стану відповідно до вимог законодавчих актів і стандартів бухгалтерського обліку.

Управлінський облік – процес підготовки інформації в межах одного підприємства, мета якого – забезпечення управлінського апарату інформацією, що використовується для планування, власне управління та контролю за діяльністю підприємства.

Податковий облік – облік, призначений для відображення операцій, пов’язаних зі збором інформації про зобов’язання підприємства по податках перед бюджетом.

Отже, систему господарського обліку в Україні можна представити за такою схемою (рис.1.1.)

 

 

Рис. 1.1. Система господарського обліку

Для відображення господарських засобів і процесів, що здійснюються на підприємстві, їхніх кількісних і якісних характеристик, в обліку застосовують різні вимірники: натуральний, трудовий, грошовий (Рис. 1.2.).

 

 

Рис. 1.2. Вимірники в бухгалтерському обліку

 

Натуральні вимірники забезпечують кількісне і якісне відображення облікових об’єктів в одиницях ваги, об’єму, потужності тощо. Проте натуральні вимірники можна застосовувати лише для обліку однорідних об’єктів, їх не можна узагальнювати, використовуючи різні одиниці виміру.

Трудові вимірники використовують для визначення затраченої праці в одиницях робочого часу – днях, годинах, хвилинах.

Грошовий вимірник застосовують для узагальнення, обчислення вартості об’єктів обліку.

Застосування в обліку всіх трьох вимірників у взаємозв’язку забезпечує повне і різнобічне відображення обліковуваних об’єктів, отримання узагальненої інформації щодо діяльності як окремого підприємства, галузі, так і економіки країни в цілому.

3. Принципи бухгалтерського обліку

Відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах:

Ø обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

Ø повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

Ø автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв’язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

Ø послідовність - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;

Ø безперервність - оцінка активів та зобов’язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

Ø нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

Ø превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

Ø історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

Ø єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці;

Ø періодичність - можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

4. Завдання бухгалтерського обліку

До найважливіших завдань бухгалтерського обліку відносяться:

1. Збирання обробка і відображення первинних даних про стан господарської діяльності

2. Систематизація, групування і зведення даних для отримання підсумкової інформації про стан господарської діяльності

3. Контроль за дотриманням законодавства України про здійснення господарських операцій та їх доцільністю

4. Забезпечення збереження державної власності

5. Забезпечити за допомогою обліку збереження майна власника підприємства

6. Надання облікової інформації для управління.