Загальні методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять

Семінарське заняття є однією з основних форм навчання, важливою ланкою в загальній системі навчального процесу. Він проводиться з основних, найбільш важливих тем навчальної програми.

При підготовці до семінару студенти повинні вивчити та зрозуміти теоретичний матеріал, викладений на лекціях викладачем. Основна увага повинна приділятися опрацюванню студентами рекомендованої літератури. Список літератури додається до кожної теми курсу. Це допоможе чітко визначити понятійно-категоріальний апарат, якими оперує така навчальна дисципліна як психологія ділового спілкування. В плані семінарських занять спеціальним пунктом виділені основні категорії та поняття, які необхідно використовувати під час обговорення основних питань семінарського заняття. Опрацювання теоретичного матеріалу дозволить ознайомитись з основними підходами вітчизняних та зарубіжних фахівців до тих тем, що виносяться на обговорення на семінарі.

Семінар є одним з видів контролю наявності і якості знань студентів, тому під час підготовки до семінарського заняття, студенти повинні використовувати конспект лекцій, рекомендовану літературу, самостійно розробити доповіді по кожному питанню і мати в своєму конспекті тези кожного питання, щоб користуватися ними під час виступу на семінарі і під час відповідей на поставлені питання. Високу оцінку студент отримує тоді, коли він вільно володіє матеріалом, орієнтується в даній темі, висвітлює питання своїми словами, а не читає відповіді на них не відриваючись від тексту.

Під час проведення семінарського заняття використовуються різні форми й методи. Викладач використовує найбільш поширені та ефективні завдання; питання щодо самостійної роботи, завдання та вправи різних видів, навчальні ігри, реферати та доповіді, тестування тощо.

Виконання завдань студентами – це елемент активної творчої форми навчання. Завдання – це те, що потрібно виконати. Різновидами завдань є питання, дослідницькі завдання.

Зміст реферату повинен як найповніше розкривати суть проблеми з теоретичними узагальненнями і практичними висновками. Написання реферату завершують за кілька днів до семінару з тим, щоб студенти мали можливість з ним ознайомитись і підготуватися до обговорення. На виступ з рефератом відводиться до 10 хвилин навчального часу. Тільки високий рівень підготовки студентів дозволить забезпечити глибоке засвоєння проблеми і творче обговорення всіх питань.

Основною формою проведення семінару є виступи студентів за власним бажанням з питань, що виносяться на семінар у поєднанні з опитуванням викладачем. Виступ слухача може бути присвячено розкриттю одного з питань семінару або ж охоплювати його частину. Кожен студент має право доповнювати або уточнювати доповідь свого попередника. Для виступу відводиться до 10-ти хвилин, а для доповнення або уточнення – до 3-х хвилин. Як показує досвід, найбільш високі результати семінару досягаються тоді, коли він проводиться у формі вільної бесіди. З метою інтенсифікації заняття і перевірки рівня підготовки студентів може проводитися усне або письмове опитування (тестування).

Заохочуються самостійні творчі виступи студентів з доповідями або науковими повідомленнями. Теми таких виступів можуть виходити за рамки семінару. Всі виступи проводяться у вільній усній формі з широким використанням схем, таблиць, карт, слайдів. Доповіді, виступи, результати усного та письмового опитування оцінюються викладачем. Оцінки заносяться в журнал навчальної групи.

ОЦІНЮВАННЯ:	глибоке розкриття питання семінару	4-5 балів
	активна участь у роботі семінару	2-3 бали
	участь у роботі семінару	1 бал
	відсутність на семінарі	0 балів

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Змістовний модуль 1

Вступ до дисципліни «Історія Української культури. Історія української культури від найдавніших часів і до періоду Київської Русі

Семінар1. Поняття і сутність культури. Проблеми дослідження української культури

План

1. Культура як об’єкт міждисциплінарного дослідження

2. Основні сучасні культурологічні концепції

3. Характерні риси цивілізації.

4. Поняття нації та критерії його визначення.

Теми рефератів:

1. Сучасні парадигми розвитку культури

2. Етнічна та політична нація.

3. Особливості гуманістичного характеру культури.

4. Мистецтво як засіб творення особистості.

5. Роль художньої культури в розвитку духовності людини.

 

Тести

1. Термін “гуманістичний” означає:

а) прогресивний;

б) божественний;

в) людський;

г) примітивний.

 

2. Комунікативна функція культури виявляється:

а) у практичній діяльності;

б) у культурі спілкування;

в) у культурі поведінки;

г) у фізичній культурі.

 

3. До художньої культури належить:

а) політика;

б) економіка;

в) релігія;

г) мистецтво.

 

4. Методологія — це:

а) наука про методи пізнання;

б) сукупність технологій пізнання;

в) теоретична установка науковця;

г) варіант теоретичного вирішення наукових проблем, який добровільно вибирає вчений, тому що вони всі рівні.

 

5. Символ— це:

а) зразок, узятий для наслідування;

б) умовне позначення будь-якого предмета;

в) унікальне, неповторне явище;

 

6. Міф — це:

а) легенда;

б) пісня;

в) звичай;

г) свято.

 

.

 

Запитання для самоконтролю

1. Розкрити зміст поняття культури

2. Розкрити функції культури у суспільстві.

3.Розкрити основні методологічні принципи вивчення національної культури.

4. Назвати основні культурологічні концепції.

5. Визначити різницю між поняттями «етнічна» та «політична» нація.

 

Література

Основна: 5, 6,10, 11, 10, 15, 17, 18

Додаткова: 40, 51, 52, 77, 84

Методичні рекомендації студентам для підготовки семінарського заняття Ця тема є загальною для розуміння та сприйняття курсу «Історія української культури»: вона визначає основні категорії та поняття. Тому її опанування має закласти фундамент для подальшого засвоєння та розуміння наступних тем курсу. Важливо освоїти матеріал, який присвячений визначенню поняття «культура». Зважуючи на те, що культура - це багатобічний і складний феномен для дослідження, можна зрозуміти чому немає універсального визначення цього поняття, а натомість в літературі наводиться більше 200-х визначень. Треба зупинитися на виясненні причин, які призвели до такої ситуації. Також значне місце треба відвести на ознайомлення з основними культурологічними концепціями та їх авторами. Досить важливою є процедура визначення, окрім поняття «культура», поняття «цивілізації». Це допоможе розумінню сутності, специфіки, функцій культури. Для формування відповідей, що розкривають сутність теми необхідно ознайомитись з літературою, рекомендованою до цієї теми.

Семінар 2. Передумови виникнення української культури. Стародавня культура Східних слов’ян

План

1. Неолітична революція на теренах України. Трипільська культура.

2. Кочові племена в Північному Причорномор’ї, їх культурна спадщина(скіфи, сармати, кімерійці).

3. Грецькі колонії на Півдні України.

4. Основні етапи розвитку давньослов’янської культури.

5. Загальна характеристика пантеону слов’янських богів.

Теми рефератів:

1. Літописні східнослов’янські племена (поляни, древляни, сіверяни, тиверці, уличі, волиняни)

2. Антський союз племен. Склавини.

Тести

1. Встановіть відповідність між гіпотезою та її автором:

а) межиріччя Дніпра і Вісли а) М. Рудницький

б) західне Полісся б) А. Попов

в) Прикарпаття в) І. Вернер

г) верхів’я Дніпра, Десни і Угри г) І. Ляпушкін

д) нижня течія Дунаю д) І. Русанова

е) південне узбережжя Балтійського моря е) Ю. Кухаренко

 

2. Встановіть відповідність між археологічним періодом та його часовими рамками (на території України):

а) палеоліт а) 2800 р. до н.е. − 1200 р. до н.е.

б) мезоліт б) 3300 р. до н.е. − 2800 р. до н.е.

в) неоліт в) 6 тл. − 4 тл. до н.е.

г) енеоліт г) 10 тл. − 7 тл. до н.е.

д) вік бронзи д) 1млн. − 11 тл. до н.е.

 

3. Часові рамки існування трипільської культури:

а) ХІ − ІХ тл. до н.е.

б) ІV− ІІІ тл. до н.е.

в) ІІ ст. до н.е. − ІІ ст. н.е.

 

4. Часові рамки залізного віку на території України

а) ХІ − ІХ ст. до н.е.

б) ІV− ІІІ тл. до н.е.

в) ІІ ст. до н.е. − ІІ ст. н.е.

г) ХІІ ст. до н.е. − ІVст.

 

5. Найважливішою пам’яткою осілості степової Скіфії є:

а) с. Королеве

б) Кам’янське городище

в) Лука-Врублевецька

 

6. З якою археологічною культурою ототожнюють антський племінний союз?

а) Зарубинецькою

б) Черняхівською

в) Чорноліською.

 

Запитання для самоконтролю

1. Загальна характеристика ареалу культури східнослов’янських племен.

2. Основні джерела вивчення культури стародавніх слов’ян.

3. Особливості взаємозв’язків різних типів культури стародавніх слов’ян.

4. Основні етапи розвитку старослов’янської культури.

5. Трипільська культура та її особливості.

6. Культура скіфської доби.

7. Черняхівська культура та її особливості.

8. Характер релігійних вірувань стародавніх слов’ян.

9. Міфологія стародавніх слов’ян та її характерні риси.

 

Література

Основна: 4, 5,10,12, 13, 16, 20, 23

Додаткова: 32, 37, 42, 59, 62, 72, 77

Методичні рекомендації студентам для підготовки семінарського заняття

При вивченні цієї теми, студентам необхідно познайомитися з культурою тих народів, які здійснили відчутний вплив на подальший культурний розвиток українських земель. До таких народів належать кіммерійці, скіфи, сармати.

Також потрібно проаналізувати вплав античної культури на культурний розвиток цих народів. Населення грецьких міст-полісів не тільки зберігало засади й традиції метрополії, а й позитивно впливало на сусідні племена. Внаслідок взаємодії еллінів та місцевих племен відбувався культурний поступ та взаємозбагачення народів, які населяли територію України.

Особливу увагу треба приділити вивченню основних етапів розвитку давньослов’янської культури та дохристиянських вірувань давніх слов'ян.

Як висновок необхідно уяснити, що у складних історичних умовах слов'янські народи створили самобутню культуру, що стала основою консолідації, виникнення державності, примноження духовних традицій. Стародавня слов'янська культура на українських землях формувалася протягом тривалого часу; у цьому процесі значну роль відігравали традиції автохтонних народів та культурні зв'язки із сусідніми народами.