Надання належної інформації щодо лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою, на які поширюється дія пілотного проекту

5.1. Надати рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання лікарського засобу;

 

5.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

 

Інформація про лікарські засоби, які включені до Державного Формуляра

№ з/п	Розділ Державного формуляра п’ятого випуску	Інформація для пацієнта/представника пацієнта щодо особливостей застосування лікарських засобів
	Інгібітори ангіотензинперетворюючого фермента (АПФ) п.2.4. розділу 2 «Кардіологія. Лікарські засоби»	При застосуванні інгібіторів АПФ може розвинутись непродуктивний персистуючий кашель, поява якого потребує звернення до лікаря для диференційної діагностики його походження і можливої зміни лікування. Характерний кашель, що спостерігається під час прийому інгібіторів АПФ минає після припинення терапії   При застосуванні інгібіторів АПФ можливий розвиток таких побічних реакцій як головний біль, підвищена втомлюваність, запаморочення   Прийом антацидних лікарських засобів, холестираміну, сорбентів знижують всмоктування зі шлунково-кишкового тракту, що може знизити гіпотензивний ефект інгібіторів АПФ   Під час лікування інгібіторами АПФ необхідно бути обережним при фізичних навантаженнях, особливо у спекотну погоду, у зв’язку з ризиком розвитку дегідратації та підвищення антигіпертензивного ефекту у результаті зниження об’єму циркулюючої крові   При одночасному застосуванні з нітрогліцерином та іншими нітратами або судинорозширювальними препаратами можливе значне зниження артеріального тиску   Одночасне застосування інгібіторів АПФ та протидіабетичних засобів (інсуліни, пероральні протиглікемічні засоби) може призвести до посилення цуркознижувального ефекту з ризиком розвитку гіпоглікемії   Не призначають в період вагітності та годування грудьми, під час лікування препаратом слід припинити годування груддю   На період лікування лізиноприлом або комбінованими препаратами, до складу яких входить лізиноприл, необхідно обмежити перебування на сонці (ризик розвитку фотосенсибілізації)   Не можна поєднувати лікування інгібіторами АПФ та вживання алкоголю
	Блокатори бета-адренорецепторів п.2.1. розділу 2 «Кардіологія. Лікарські засоби»	Лікарські засоби необхідно за можливості приймати в один і той самий час натщесерце або під час їжі   Лікування бета-адреноблокаторами не можна припиняти раптово, відміну препарату проводять поступово, з поступовим зниженням дози, приблизно протягом 2 тижнів   В окремих випадках блокатори бета-адренорецепторів можуть спричинити лускатий лишай (Psoriasis vulgaris), погіршити перебіг цього захворювання або призвести до схожих на лускатий лишай (псоріатичних) висипань на шкірі, які минають після відміни препарату   Пацієнти, які користуються контактними лінзами, повинні враховувати можливість зменшення продукції слізної рідини на фоні лікування бета-адреноблокаторами   Не призначають в період вагітності та годування грудьми, під час лікування препаратом слід припинити годування груддю   З обережністю застосовують у пацієнтів з цукровим діабетом, оскільки бета-адреноблокатори можуть маскувати деякі ознаки гіпоглікемії, наприклад, тахікардію та посилене серцебиття   Не можна поєднувати лікування бета-адреноблокатори та вживання алкоголю
	Антагоністи кальцію (блокатори кальцієвих каналів) п.2.3. розділу 2 «Кардіологія. Лікарські засоби»	Внаслідок одночасного застосування антагоністів кальцію з нітрогліцерином або іншими вазодилататорами можливе значне зниження артеріального тиску   При застосуванні комбінованих препаратів, до складу яких входить інгібітор АПФ, може розвинутись сухий, персистуючий кашель, який зникає після відміни лікарського засобу   При застосуванні антагоністів кальцію можуть розвинутись сонливість, запаморочення, головний біль (головним чином на початку лікування), припливи, біль у животі, нудота   Під час лікування антагоністами кальцію не вживати грейпфрут або грейпфрутовий сік, оскільки це призводить до підвищення концентрації препарату в плазмі та посилення гіпотензивного ефекту, причому за регулярного вживання грейпфрутового соку цей ефект може тривати упродовж принаймні 3 днів після останнього вживання соку   Лікарські препарати краще за все приймати в один і той самий час, незалежно від прийому їжі, запиваючи достатньою кількістю рідини (наприклад склянка води), ковтати не розжовуючи   Не можна поєднувати лікування антагоністами кальцію та вживання алкоголю

 

5.3. Загальні рекомендації з модифікації способу життя для пацієнтів з артеріальною гіпертензією:

5.3.1. Відмова від тютюнокуріння та вживання алкоголю;

5.3.2. Оптимізація режиму харчування:

– дотримуватись достатньої за калорійністю та збалансованої за складом дієти з достатньою кількістю фруктів та овочів, продуктів із цільних злаків, яка має включати знежирені молочні продукти, жирну морську рибу;

– обмежити споживання кухонної солі (до 5,0 г на добу (1/2 чайн. ложки солі));

– зменшити в раціоні кількість жирів тваринного походження, трансжирів, цукру, солодощів та продуктів, що містять багато холестерину;

5.3.3. Зниження маси тіла при наявності ожиріння (індекс маси тіла перевищує 25 кг/м² ), водночас необхідно пам’ятати, що масу тіла потрібно зменшувати поступово, до 1 кг на місяць;

5.3.4. Достатня фізична активність – мінімально 30-45 хвилин ходьби щодня 5 днів на тиждень, але необхідно обов’язково (!) порадитись з лікарем щодо допустимого рівня фізичних навантажень;

5.3.5. Уникати стресових ситуацій, не допускати агресивної поведінки, роздратованості, негативних емоцій;

5.3.6. Повноцінний відпочинок і нормалізація сну (не менше 8-9 годин);

 

5.4. Довести до відома пацієнта/представника пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в інструкції про застосування лікарського засобу, яка до нього додається;

 

5.5. Довести до відома пацієнта/представника пацієнта, що при появі побічних реакцій (передбачених і непередбачених інструкцією для медичного застосування лікарського засобу) при застосуванні лікарського засобу або відсутності ефективності лікарського засобу необхідно припинити прийом підозрюваного лікарського засобу, щонайшвидше повідомити лікаря, провізора (фармацевта), заповнити та надіслати спеціальну форму (карту-повідомлення для надання пацієнтом інформації про побічну реакцію та/або відсутність ефективності лікарського засобу при його медичному застосуванні) будь-яким зручним та доступним способом до Державного експертного центру МОЗ України;

 

5.6. Контроль доступності наданої інформації про лікарський засіб:

5.6.1. З’ясувати, наскільки пацієнт/представник пацієнта засвоїв інформацію;

5.6.2. Попросити пацієнта/представника пацієнта повторити найбільш важливу інформацію;

5.6.3. З’ясувати, чи залишились у пацієнта/представника пацієнта запитання

 

Начальник Управління лікарських засобів та медичної продукції

Л.В. Коношевич

Перелік літературних джерел

 

1. Наказ МОЗ України від 30.05.2013 № 455 «Про настанову ВООЗ та МФФ «Належна аптечна практика: Стандарти якості аптечних послуг»».

2. Наказ МОЗ України від 26.07.2013 № 651 «Про принципи належної фармакотерапевтичної практики та запобігання поліпрагмазії».

3. Наказ МОЗ України від 29.03.2013 № 251 «Про затвердження п’ятого випуску Державного формуляра лікарських засобів та забезпечення його доступності».

4. Наказ МОЗ України від 03.08.2012 № 600 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при диспепсії».

5. Постанова кабінету Міністрів України від 12.06.2013 № 554 «Питання удосконалення реалізації пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою».

6. Наказ МОЗ України від 24.05.2012 № 384 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при артеріальній гіпертензії».

7. Наказ МОЗ України від 03.08.2012 № 601 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при припиненні вживання тютюнових виробів».

8. Наказ МОЗ України від 21.12.2012 № 1091 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при туберкульозі».

9. Наказ МОЗ України від 25.04.2012 № 311 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації паліативної медичної допомоги при хронічному больовому синдромі».

10. Наказ МОЗ України від 27.12.2006 № 898 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства охорони здоров'я України від 14 вересня 2010 року № 778, від 6 вересня 2011 року № 568, від 29 грудня 2011 року № 1005) «Про затвердження Порядку здійснення нагляду за побічними реакціями лікарських засобів, дозволених до медичного застосування».

11. Спільна настанова Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міжнародної фармацевтичної федерації «Належна аптечна практика: Стандарти якості аптечних послуг», 2011р. Офіційний переклад Київської торгово-промислової палати, 2013.

12. «Развитие фармацевтической практики: фокус на пациента» – Руководство ВОЗ и МФФ 2006г. в переводе СитиХоуп Интернешнл Инк. – 2008 – 112с.

13. «Руководство по разработке и внедрению стандартов. Специальный проект ВОЗ по фармации в ННГ совместно с сотрудничающим центром ВОЗ по лекарственной политике и развитию фармацевтической практики (Дания)» – ВОЗ, Копенгаген, Дания – 2001.

14. «Фармацевтическая опека. Курс лекций» под ред. проф.Зупанец И.А., проф..Черных В.П. – Харьков, 2006 – 536с.

15. Фармацевтическая опека. Атлас» под ред. проф.Зупанец И.А., проф..Черных В.П. – Харьков, 2007 – 143с.

16. «Клиническая фармация. Учебно-методический практикум» под ред. проф.Зупанец И.А., проф.Чекмана И.П. – Харьков, 2009 – 152с.

17. «Фармакологія на долонях» за ред. проф.Дроговоз С.М. – Харків, 2009 – 111с.

18. «Основи клінічної медицини: симптоми та синдроми в практичній фармації» за ред. проф.Черних В.П., проф.Зупанець І.А. – Харків, 2010 – 92с.

19. Good pharmacy practice (GPP) in community and hospital pharmacy settings. Geneva, WHO, 1996 (WHO/PHARM/DAP/96.1.

20. Standards for quality of pharmacy services. International Pharmaceutical Federation FIP, 1993.

21. FIP reference paper Collaborative Practice. Approved by FIP Council in Istanbul in September 2009.

22. FIP statement of professional standards pharmaceutical care.International Pharmaceutical Federation FIP, 1998.

23. FIP statement of principle: Self-care including self-medication: the professional role of the pharmacist. International Pharmaceutical Federation FIP, 1996.

24. National Collaborating Centre for Chronic Conditions. Osteoarthritis: national clinical. Guideline for care and management in adults. London: Royal College of Physicians, 2008.

25. University of Michigan Guidelines for Health System Clinical Care - Gastroesophageal Reflux Disease (GERD) 2007.

26. The pharmacist`s roles in preventing transmission of HIV/AIDS. Module I, II, III, FIP 2004.

27. The role of the Pharmacist in the fight against the HTV-AIDS pandemic. A joint declaration between the World Health Organisation (WHO) and the International Pharmaceutical Federation (FIP), 1997.

28. Smoking cessation services in primary care, pharmacies, local authorities and workplaces, particularly for manual working groups, pregnant women and hard to reach communities, NHS NICE – 2008.

29. Workplace health promotion: how to help employees to stop smoking, NHS NICE–2007.

30. THE STOP TB STRATEGY, WHO – 2006.

http://whqlibdoc.who.int/hq/2006/WHO_HTM_STB_2006.368_eng.pdf

31. Canadian Tuberculosis Standards, 6th Edition – 2007

http://www.phac-aspc.gc.ca/tbpc-latb/pubs/pdf/tbstand07_e.pdf

32. WHO policy perspectives on medicines. Containing antimicrobial resistance. Geneva: World Health Organization; 2005. http://www.who.int/medicines