Надання належної інформації щодо рецептурних протитуберкульозних лікарських засобів, призначених лікарем

 

8.1. Надання рекомендацій щодо режиму дозування лікарського засобу, умов прийому, терміну лікування, правил зберігання;

 

8.2. Застереження при застосуванні (особливості прийому, побічні ефекти, вплив режиму харчування тощо);

 

№ з/п	Розділ Державного формуляра п’ятого випуску	Інформація для пацієнта/представника пацієнта щодо особливостей застосування лікарських засобів
	Протитуберкульозні препарати п.17.3. розділу «Протимікробні та антигельмінтні засоби»	При тривалому застосуванні протитуберкульозних препаратів показаний систематичний контроль картини периферичної крові і функції печінки, нирок;   Під час лікування протитуберульозними препаратами слід уникати вживання спиртних напоїв; Застосування у дітей віком до 12 років та у жінок в період вагітності і годування грудьми можливе з урахуванням ризик/користь або за життєвими показаннями, на час лікування припиняють годування грудьми;   Можуть викликати диспепсичні прояви (нудота, блювання, діарея тощо) та алергічні реакції;   При прийманні рифампіцину, рифапентину, рифабутину, сеча, слина, піт, слізна рідина та зуби можуть забарвлюватись в червоний колір;   У хворих на цукровий діабет можлива поява псевдопозитивних результатів глюкозурічних тестів;   Під час лікування ізоніазидом та етамбутолом необхідно регулярне проведення офтальмологічного обстеження;   При прийманні протитуберкульозних лікарських засобів у хворих на СНІД відзначається підвищена частота побічних ефектів;   Рифампіцин, етионамід, циклосерин вживають до їди, а піразинамід, ізоніазид – після їди;   Ізоніазид та / або піразинамід в комбінації з рифампіцином підвищують частоту і тяжкість порушень функції печінки;   Канаміцин, стрептоміцин, амікацин можуть справляти нефротоксичну та ототоксичну дію, при несвоєчасному припиненні прийому може розвинутися глухота;   На час лікування фтивазидом слід утримуватися від керування транспортними засобами і роботи з механізмами;   Етіонамід не слід вживати разом з протионамідом.

 

8.3. Рекомендації щодо поведінки під час лікування туберкульозу:

8.3.1. помірна фізична активність;

8.3.2. раціональний режим харчування з підвищеною кількістю білка та вітамінів;

8.3.3. повноцінний відпочинок та сон;

8.3.4. прогулянки на свіжому повітрі;

8.3.5. по можливості уникати стресових ситуацій;

8.3.6. не вживати алкогольні напої, тютюнові вироби, наркотичні речовини;

 

8.4. Довести до відома пацієнта/представника пацієнта, що детальна інформація про лікарський засіб наведена в інструкції про застосування лікарського засобу, яка до нього додається;

 

8.5. Довести до відома пацієнта/представника пацієнта, що при появі побічних реакцій (передбачених і непередбачених інструкцією для медичного застосування лікарського засобу) при застосуванні лікарського засобу або відсутності ефективності лікарського засобу необхідно припинити прийом підозрюваного лікарського засобу, щонайшвидше повідомити лікаря, провізора (фармацевта), заповнити та надіслати спеціальну форму (карту-повідомлення для надання пацієнтом інформації про побічну реакцію та/або відсутність ефективності лікарського засобу при його медичному застосуванні) будь-яким зручним та доступним способом до Державного експертного центру МОЗ України;

 

8.6. Контроль доступності наданої інформації:

8.6.1. з’ясувати, наскільки пацієнт/представник пацієнта засвоїв інформацію;

8.6.2. попросити пацієнта/представника пацієнта повторити найбільш важливу інформацію;

8.6.3. з’ясувати, чи залишились у пацієнта/представника пацієнта запитання.

 

 

Начальник Управління лікарських засобів та медичної продукції

Л.В. Коношевич

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства охорони здоров'я України ___________ № _____

ПРОТОКОЛ

ПРОВІЗОРА (ФАРМАЦЕВТА) ПРИ ВІДПУСКУ

БЕЗРЕЦЕПТУРНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗАХВОРЮВАННЯ ТА СПРИЯННЯ ПРИХИЛЬНОСТІ ДО ЛІКУВАННЯ ПРИ ВІЛ/СНІД

 

Паспортна частина

1.1. Проблема, пов'язана із здоров'ям: Звернення за консультацією з приводуотримання інформації щодо попередження захворювання та сприяння прихильності до лікування при ВІЛ/СНІД.

1.2. Код за МКХ – 10: Z71

1.3. Протокол призначений для провізора (фармацевта) по відпуску готових лікарських засобів.

1.4. Мета протоколу: Інформаційне забезпечення щодо проблеми захворювання, методів профілактики (в тому числі добровільне консультування та тестування), сприяння прихильності лікування при ВІЛ/СНІД.

1.5. Дата складання протоколу: Вересень 2013 р.

1.6. Дата перегляду протоколу: Вересень 2014 р.

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь в розробці протоколу:

Укладачі:	Установи-розробники:
Нагорна О.О., Чумак В.Т., Морозов А.М., Степаненко А.В., Ліщишина О.М., Шилкіна О.О.	Державне підприємство «Державний експертний центр МОЗ України»
Черних В.П., Зупанець І.А., Бездітко Н.В., Пропіснова В.В.	Державна установа «Національний фармацевтичний університет»
Зіменковський А.Б.	Державна установа «Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького»
Москаленко В.Ф.	Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, МОЗ України

Рецензенти:

Голубовська О.А. – головний позаштатний спеціаліст Міністерства охорони здоров’я України зі спеціальності «Інфекційні хвороби», завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, д.м.н., професор;

Корчинський М.Ч. – доцент кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, к.м.н.

Інформаційно-просвітня діяльність

2.1. Підтримувати реалізацію Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки, а також популяризації програм, таких як Всесвітній день боротьби зі СНІДом (1 грудня щорічно) тощо;

2.2. Здійснювати широке інформування населення з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу та пропагувати здоровий спосіб життя, передусім серед молоді та осіб, що належать до груп ризику;

2.3. Рекомендувати особам з груп високого ризику щодо інфікування ВІЛ – інфекції пройти добровільне консультування та тестування, а також надавати контактну інформацію про найближчі консультативні центри;

2.4. Надавати належну інформацію (рекомендації і консультації) щодо програм лікування та недопущення самолікування, запобігання розвитку хіміорезистентності;

2.5. Надавати інформацію про те, що ВІЛ-інфікованим жінкам слід утримуватись від годування грудьми дітей через можливість передачі їм ВІЛ-інфекції;

2.6. Роз’яснювати хворим на ВІЛ/СНІД про потребу щорічно проводити туберкулінодіагностику та регулярне проходження планових профілактичних оглядів та рентгенологічне дослідження органів грудної клітки з метою раннього виявлення захворювання на туберкульоз;

2.7. Сприяти та підтримувати прихильність до лікування хворих на ВІЛ/СНІД;

2.8. Надавати хворим на ВІЛ/СНІД, які отримують антиретровірусну терапію, інформацію про необхідність суворого дотримання безперервного лікування протягом всього терміну, встановленого лікарем, навіть тоді, коли пацієнт відмічає покращення стану здоров’я.

3. Фактори ризику щодо інфікування ВІЛ

3.1. Групи високого ризику щодо інфікування ВІЛ:

споживачі ін’єкційних наркотиків, працівники комерційного сексу, чоловіки, що мають секс з чоловіками;

3.2. Статеві партнери осіб із груп високого ризику;

3.3. Діти, народжені ВІЛ-позитивними матерями;

3.4. Належність до професійних груп ризику (медичні працівники);

3.5. Донори крові;

3.6. Особи, які повернулись з місць позбавлення волі;

3.7. Особи, які перебувають на обліку протитуберкульозних, наркологічних, дерматовенерологічних закладів охорони здоров’я;

3.8. Особи з асоціальним способом життя;

3.9. Мігранти.

 

Оцінка потреб пацієнта/представника пацієнта при зверненні за допомогою

Необхідно з’ясувати інформацію про наступне:

4.1. у кого виникла проблема (пацієнт, члени сім’ї, знайомі – діти чи дорослі);

4.2. як давно виникло нездужання і скільки часу триває;

4.3. яких заходів вжито перед зверненням до аптеки;

4.4. які ліки вже прийняті для полегшення стану.