Основні корисні властивості та недоліки ГТ

Переваги:

здатність автоматично змінювати передаточне відношення при зміні опору рухові машини, що спрощує керування транспортним засобом, поліпшує безпеку руху, а також дає змогу спростити будову машини;

здатність гасити крутні коливання в трансмісії та зменшувати ударні навантаження;

збільшення прохідності машини в тяжких дорожніх умовах за рахунок зниження динамічних навантажень на рушій;

невеликі розміри і маса при значних потужностях, що передаються через ГТ;

підвищення комфортабельності машини (відсутність ривків та ударів, плавність ходу машини).

Недоліки:

низький ККД, причому зона робочих режимів з прийнятним ККД досить вузька;

недостатній для тягово-транспортної машини діапазон зміни передаточних відношень, що викликає необхідність застосування додатково з ГТ ступінчастих коробок передач.

 

10.2.5. Будова автотракторних гідротрансформаторів

 

8.2.5.1. Гідротрансформатори автомобілів ГАЗ-М2І "Волга" та ГАЗ-ІЗ "Чайка" - комплексний, одноступінчастий, схема приведена на рис.10.11, а зовнішній вигляд окремих деталей - на рис.10.І2.

 

Рис.10.11. Схема ГТ автомобілів ГАЗ-М2І "Волга" та ГАЗ-ІЗ "Чайка";

1 - фланець колінчастого вала; 2 - ведений вал; 3 - маточина турбінного колеса; 4 - муфта вільного ходу; 5 - реактор; 6 - ведучий диск; 7 - турбінне колесо; 8 - кришка; 9 - зубчастий вінець; 10 - корпус; 11 - насосне колесо; 12 - картер; 13 - дефлектор; 14 - маточина; 15 - вал реактора; 16 - кришка переднього насоса - шестерня насоса.

 

 

Рис.10.12. Деталі ГТ автомобілів ГАЗ-М2І та ГАЗ-ІЗ (позначення деталей відповідає рис.10.11)

 

 

ГТ кріпиться до хвостовика 1 колінчастого вала двигуна. Всередині корпуса 10 ГТ, який відливають з алюмінієвого сплаву, розташовані робочі колеса з лопатками. Лопатки насосного колеса 11 закріплені зсередини корпуса. Турбінне колесо 7 з'єднане через шліци маточини 3 з первинним валом коробки передач. Реактор 5, який відлито разом з лопатками з алюмінієвого сплаву, встановлено на муфті вільного ходу 4 кулачкового типу, яка змонтована на нерухомому трубчастому валу реактора 15. Цей вал фланцем кріпиться до корпусу коробки передач.

По обидва боки муфти вільного ходу поставлені упорні шайби, які сприймають осьові зусилля та перешкоджають зміщенню реактора в осьовому напрямі. Корпус 10 закрито кришкою 8, яка центрується в розточці колінчастого вала. Кришка 8 за допомогою пружних пластин (на рисунку не позначені) з'єднується з диском 6, який кріпиться до фланця 1 колінчастого вала. З іншого боку до корпуса прикріплена маточина 14, встановлена у втулці кришки 16 переднього насоса. На корпусі 10 закріплено зубчастий вінець 9 для пуску двигуна стартером. Внутрішню порожнину корпуса 10 заповнюють маслом, яке подають переднім шестеренчастим насосом 17 з регулятором тиску (на рисунку не показано). Зовні ГТ закрито алюмінієвим картером 12, який кріпиться до картера двигуна. ГТ охолоджується повітрям, що втягується лопатками, розташованими на корпусі 10 ГТ, через впускне вікно з захисною сіткою. Для виходу повітря на картері ГТ є випускне вікно.

10.2.5.3 ГТ трактора ДТ-І75С "Волгарь" - комплексний, одноступінчастий, чотириколісний, має механізм блокування за допомогою зубчастої муфти, схема - на рис.10.13.

ГТ кріпиться до передньої площини корпуса трансмісії трактора. Ведучий вал 5 ГТ з'єднано за допомогою карданної передачі з валом зчеплення, а ведений вал 32 - з первинним валом коробки передач. Спереду ГТ закрито кришкою 40, до якої кріпиться корпус 41 приводу масляного насоса системи мащення трансмісії.

Привод масляного насоса складається з ведучої шестерні 7, встановленої на шліцах вала насосного колеса, проміжної шестерні 43, яка обертається на осі 4, та веденої (на рисунку не показана), що встановлена на валу насоса. Насос встановлюють на корпусі 41.

Знизу до корпуса ГТ кріпиться масляний піддон. Між корпусом 3 та піддоном 2 встановлена сітка для гасіння піни 37.

Ведучий вал 5, жорстко зв'язаний через корпус насосного колеса 39 з насосним колесом 22, обертається на підшипниках кочення. Передній шариковий здвоєний радіально-упорний підшипник 8, який сприймає осьове навантаження, опирається через стакан 10 на кришку 40. Задній роликовий підшипник 24 опирається на маточину реакторів 25, яка жорстко зв'язана з корпусом 3.

Ведений вал 32, жорстко зв'язаний з турбінним колесом 20, опирається через шариковий підшипник 9, що сприймає осьове навантаження, на ведучий вал і, через роликовий підшипник 31, - на маточину реакторів.

На маточині реактора 25 на шарикових підшипниках встановлені перший 18 та другий 19 реактори. Вони з'єднані з маточиною роликовими муфтами вільного ходу, які змонтовано між шариковими підшипниками.

Для підтримання необхідного тиску рідини в порожнині ГГ та прокачування її через фільтр 27 і радіатор, служить шестеренчастий масляний насос підживлення 33. Насос кріпиться всередині ГТ і приводиться в дію від ведучої шестерні 23, що жорстко зв'язана з насосним колесом. Насос підживлення засмоктує робочу рідину з піддона 2 через маслозабірник 38 і подає її по каналу 28 через фільтр 27 та канал 26 в робочу порожнину. З робочої порожнини вона по трубопроводу (на рисунку не показано) надходить в радіатор ГТ, охолоджується і зливається по патрубку 1 у піддон.

Для блокування ГТ встановлено зубчасту муфту 14, яка з'єднує ведучий 1 ведений вали при зміщенні "на себе" важеля керування в кабіні.

 

 

Рис.10.13. Схема ГТ трактора ДТ-І75С "Волгарь";

1 - патрубок підводу масла з радіатора; 2 - піддон; 3 - корпус; 4 -вісь проміжної шестерні; 5 - ведучий вал насосного колеса; 6 - спеціальний болт; 7 - ведуча шестерня приводу насоса системи мащення транс­місії; 8, 9, 24 та 31 - підшипники; 10 - стакан підшипників; 11 - диск відводки блокування; 12 - упор фіксатора важеля блокування ГТ; 13 корпус відводки; 14 - зубчаста муфта блокування ГТ; 15 - обойма муфти вільного ходу; 16 - ролик муфти вільного ходу; 17 та 21 - зовнішні обойми муфт вільного ходу першого та другого реакторів; 18 та 19 - перший та другий, реактори; 20 - турбінне колесо; 22 - насосне колесо; 23 - ведуча шестерня насоса підживлення; 25 - маточина реактора; 26 – канал підводу масла; 27 - корпус фільтра; 28 - канал підводу масла в фільтр; 29 - шліцева муфта; 30 - проміжний вал; 32 - вал турбіни; 33 – насос підживлення; 34 - шестерня приводу насоса; 35 - щуп; 36 - набивка; 37 - піногасник; 38 - маслозабірник; 39 - корпус масляного насоса; 40 - кришка; 41 - корпус привода масляного насоса системи мащення трансмісії; 42 - важіль відводки механізму блокування

В системі підживлення робочою рідиною ГТ передбачено клапани, які регулюються на тиск:

запобіжний клапан насоса підживлення - 0,8...0,85 мПа;

клапан кругу циркуляції - 0,12...0,15 мПа;

запобіжний клапан радіатора - 0,16...0,18 мПа;

запобіжний клапан фільтра (вмонтовано у фільтр) -- 0,03...0,04.
Всі клапани відрегульовано на заводі, запломбовано і в процесі експлуатації трактора вони не регулюються. Поряд з запобіжним клапаном насоса підживлення встановлено датчик температури робочої рідини, який вмикає лампу червоного кольору на щитку приладів при підвищенні температури робочої рідини понад 98...104^оС.

Зміст звіту:

1. Привести схеми роботи різних типів гідромуфт і гідротрансформаторів та коротко описати їх призначення.

2. Привести основні корисні властивості і недоліки гідромуфт і гідротрансформаторів.

3. Привести схему роботи гідродинамічного гальма та коротко описати принцип його роботи.

Залікові запитання

1. Яку передачу називають гідродинамічною?

2. Яку ГДП називають гідромуфтою, а яку гідротрансформатором?

3. Які типи гідромуфт і гідротрансформаторів вам відомі?

4. Розкажіть про призначення і роботу відзеркалювача гідромуфти.

5. Призначення і робота гідродинамічного гальма.

6. Основні корисні властивості і недоліки гідромуфт.

7. Основні корисні властивості і недоліки гідротрансформаторів.

8. Призначення і застосування непрозорого гідротрансформатора.

9. Призначення і застосування комплексного гідротрансформатора.

10. Особливості будови і роботи гідротрансформатора трактора ДТ-175С "Волгарь."

Література

1. Гавриленко В.А., Семичастнов И.Ф. Гидродинамические передачи: Проектирование, изготовление и эксплуатация, М.: Машиностроение, 1980. 224 с.

2. Исаев А.П., Сергеев Б.И. и др. Гидравлика и гидромеханизация сельскохозяйственных процессов. М.: ВО Агропромиздат, 1990.

3. Конструкция тракторов и автомобилей /A.M.Гуревич, А.К.Болотов, В.М.Судницин. М.: Агропромиздат, 1988. - 336 с.

4. Ловкис Е.В. Гидроприводы сельскохозяйственной техники: конструирование и расчет. М.: ВО Агропромиздат, 1990.

5. Трактор ДТ-175С /В.П.Шевчук, Я.Ф.Ракин, В.В.Косенко и др.; под общ. ред. Я.Ф.Ракина. М.: Агропромиздат, 1988. 335 с.

6. Б.А. Васильєв, Н.А. Грецов Гидравлические машины.-М.: Агропромидат, 1988.-272с.

 

 

Лабораторна робота № 11

Тема: Розробка принципової схеми гідроприводу (ГП)

Мета роботи:

вивчення елементів принципової схеми гідроприводу, їх позначення і призначення;

розробка принципової схеми ГП по заданих початкових даних.

Завдання: розробити принципову схему ГП зворотно - поступального або обертального руху згідно варіанту.

Обладнання: підручники, плакати, методичні вказівки

Час виконання роботи: 2 години

Загальні відомості

Принципова схема приводу розробляється на основі технічних вимог, вказаних в технічному завданні (ТЗ), згідно якому необхідно спроектувати гідравлічний пристрій. В ході розробки будь-якої гідравлічної схеми вирішуються наступні питання:

- число потоків гідросистеми (одно- дво- або багатопотокова);

- характер циркуляції робочої рідини (замкнута або розімкнена);

- регулювання швидкості руху вихідних ланок виконавчих механізмів (нерегульована швидкість, дросельний або об'ємний спосіб регулювання);

- вид управління (циклічне, стежне, адаптивне або програмне);

- розміщення і компоновка елементів гідроприводу.

Число потоків гідросистеми. При розробці гідравлічної схеми з декількома виконавчими механізмами, слід мати на увазі, що тиск перед ними не повинен значно відрізнятися один від одного. Якщо застосування різних рівнів тиску по яких-небудь причинах неминуче, то слід перейти до двопотокової (багатопотокової) схеми і для живлення кожного виконавчого механізму (або групи механізмів) необхідно передбачити свій насос. Інакше для зниження тиску в окремих гідролініях доведеться використовувати редукційний клапан, що збільшить гідравлічні втрати і понизить ККД гідроприводу.