Тестові завдання з навчальної дисципліни «криміналістична експертиза»

1. Умовами, що сприяли вирішенню завдання створення загальної теорії судової експертизи, є:

а) наявність великого емпіричного матеріалу окремих родів (видів) експертиз і створення на цій основі їх окремих теорій;

б) розроблення принципів, методологічних основ, правових та організаційних основ різних родів судових експертиз;

в) наявність проміжних теоретичних розробок окремих проблем судової експертизи у монографіях, методичній і навчальній літературі;

г) постійне вдосконалення системи методів і методик експертного дослідження;

д) наявність розвиненої системи державних наукових експертних закладів у різних відомствах країни, які координують свою практичну та наукову діяльність;

е) всі варіанти відповідей правильні.

 

2. Непроцесуальна форма взаємодії експерта та слідчого (судді) здійснюється у вигляді:

а) консультацій і надання довідок;

б) дачі висновку;

в) консультацій і дачі висновку;

г) надання довідок;

д) консультацій;

е) всі варіанти відповідей правильні.

 

3. Методи експертного дослідження класифікуються за такими підставами:

а) ступенем загальності і субординації;

б) цільовим призначенням і результатами;

в) характером інформації, що отримується;

г) стадіями експертного дослідження;

д) галузями наук свого походження;

е) етапами і стадіями реалізації методів;

є) всі варіанти відповідей правильні.

 

4. У системі Міністерства юстиції України функціонують:

а) 7 науково-дослідних інститутів судової експертизи (НДІСЕ);

б) 6 науково-дослідних інститутів судової експертизи (НДІСЕ);

в) 5 науково-дослідних інститутів судової експертизи (НДІСЕ);

г) 4 науково-дослідних інститути судової експертизи (НДІСЕ);

д) 3 науково-дослідних інститути судової експертизи (НДІСЕ);

е) всі варіанти відповідей правильні.

 

5. Науково-дослідні інститути судової експертизи (НДІСЕ) проводять такі експертизи:

а) усі види криміналістичних експертиз;

б) економічні;

в) товарознавчі;

г) технічні (пожежно-технічні, автотехнічні, будівельні);

д) технологічні;

е) експертизи матеріалів, речовин і виробів;

є) фармацевтичні та фармакологічні;

ж) харчових продуктів;

з) ґрунтознавчі та судово-біологічні експертиз;

і) психологічні;

к) всі варіанти відповідей правильні.

 

6. Судова експертиза відрізняється від експертиз, які проводяться в інших сферах людської діяльності, за такими ознаками:

а) підготовка матеріалів на експертизу, її призначення і проведення здійснюється з дотриманням правової регламентації;

б) експертні дослідження засновані на використанні спеціальних знань у різних галузях науки і техніки;

в) висновок експерта має статус джерела доказів;

г) як правило, для досліджень використовується відповідне обладнання, без якого є неможливим його проведення на сучасному науковому рівні;

д) здійснюється підготовка експертних кадрів і контроль за якістю їхніх досліджень;

е) проводяться складні комплексні і комісійні експертизи;

є) наукою розробляються нові методики експертних досліджень;

ж) всі варіанти відповідей правильні.

 

7. За характером галузі спеціальних знань, що використовуються для проведення експертизи, виділяють такі рівні:

а) класи (типи), роди, види, різновиди (підвиди);

б) класи (типи), роди, види;

в) класи (типи), роди;

г) всі варіанти відповідей правильні.

 

8. Елементами структури експертної методики є:

а) перелік підзавдань (для складної методики);

б) найменування конкретного завдання;

в) об’єкт дослідження для експертного підзавдання;

г) принцип вирішення підзавдання, сукупність ознак, що характеризують об’єкт, обладнання, матеріали, реквізити;

д) послідовність дій експерта, формулювання висновків експерта, основна використана література;

е) всі варіанти відповідей правильні.

 

9. Ідентифікаційна ознака повинна бути:

а) відображеною в засобі ідентифікації, оскільки тільки за його допомогою встановлюється тотожність;

б) відхиленням від типового утворення з характерною особливістю, яка рідко трапляється;

в) відносно стійкою (незначно змінюватися у часі протягом ідентифікаційного періоду);

г) незалежною;

д) залежною ознакою з різним ступенем залежності та непридатною для ототожнення;

е) рідко траплятися;

є) всі варіанти відповідей правильні.

 

10. Технологія експертного дослідження, як свідчать теорія криміналістики та експертна практика, включає в себе:

а) знання методичних основ експертного дослідження;

б) знання структури експертного висновку;

в) знання критеріїв оцінки даних, отриманих у ході дослідження;

г) формування переконання експерта в обґрунтованості своїх висновків;

д) формування кінцевих висновків;

е) оформлення результатів експертизи;

є) всі варіанти відповідей правильні.

 

11. Додаткова експертиза призначається:

а) коли зроблений недостатньо зрозумілий або повний висновок, а також виникли нові питання щодо об’єктів, які раніше вже досліджувалися;

б) коли виникає сумнів в обґрунтованості або правильності висновку експерта;

в) у випадку неможливості вирішення завдань, що ставляться перед експертизою, одним експертом;

г) у випадку неможливості вирішення завдань, що ставляться перед експертизою, на основі однієї галузі знання;

д) всі варіанти відповідей правильні.

 

12. Повторна експертиза призначається:

а) коли зроблений недостатньо зрозумілий або повний висновок, а також виникли нові питання щодо об’єктів, які раніше вже досліджувалися;

б) коли виникає сумнів в обґрунтованості або правильності висновку експерта;

в) у випадку неможливості вирішення завдань, що ставляться перед експертизою, одним експертом;

г) у випадку неможливості вирішення завдань, що ставляться перед експертизою, на основі однієї галузі знання;

д) всі варіанти відповідей правильні.

 

13. Комісійна експертиза проводиться:

а) коли зроблений недостатньо зрозумілий або повний висновок, а також виникли нові питання щодо об’єктів, які раніше вже досліджувалися;

б) коли виникає сумнів в обґрунтованості або правильності висновку експерта;

в) у випадку неможливості вирішення завдань, що ставляться перед експертизою, одним експертом;

г) у випадку неможливості вирішення завдань, що ставляться перед експертизою, на основі однієї галузі знання;

д) всі варіанти відповідей правильні.

 

14. Комплексна експертиза проводиться:

а) коли зроблений недостатньо зрозумілий або повний висновок, а також виникли нові питання щодо об’єктів, які раніше вже досліджувалися;

б) коли виникає сумнів в обґрунтованості або правильності висновку експерта;

в) у випадку неможливості вирішення завдань, що ставляться перед експертизою, одним експертом;

г) у випадку неможливості вирішення завдань, що ставляться перед експертизою, на основі однієї галузі знання;

д) всі варіанти відповідей правильні.

 

15. Експертне дослідження складається з наступних стадій:

а) підготовчої частини, роздільного дослідження, експертного експерименту, порівняльного дослідження, аналізу й оцінювання результатів;

б) підготовчої частини, експертного експерименту, порівняльного дослідження, аналізу й оцінювання результатів;

в) підготовчої частини, роздільного дослідження, порівняльного дослідження, аналізу й оцінювання результатів;

г) підготовчої частини, роздільного дослідження, експертного експерименту, аналізу й оцінювання результатів;

д) підготовчої частини, роздільного дослідження, експертного експерименту, порівняльного дослідження;

е) всі варіанти відповідей правильні.

 

16. Висновок експерта складається з наступних частин:

а) вступної, дослідницької та заключної;

б) вступної та заключної;

в) вступної та дослідницької;

г) дослідницької та заключної;

д) всі варіанти відповідей правильні.

 

17. Вступна частина висновку експерта повинна містити:

а) дату складення, посаду експерта, найменування експертно-криміналістичного закладу, дані про експерта;

б) номер, посаду експерта, найменування експертно-криміналістичного закладу, дані про експерта;

в) номер, дату складення, найменування експертно-криміналістичного закладу, дані про експерта;

г) номер, дату складення, посаду експерта, дані про експерта;

д) номер, дату складення, посаду експерта, найменування експертно-криміналістичного закладу;

е) всі варіанти відповідей правильні.

 

18. У дослідницькій частині висновку експерта вказується:

а) номер кримінальної справи або справи про адміністративне порушення;

б) вид експертизи;

в) перелік об’єктів, наданих експерту;

г) перелік питань, поставлених експерту;

д) відомості про первинну експертизу та мотиви призначення повторної експертизи;

е) вся виконана експертом робота;

є) у короткій та чіткій формі викладаються відповіді на поставлені перед експертом питання.

 

19. У заключній частині висновку експерта зазначається:

а) номер кримінальної справи або справи про адміністративне порушення;

б) вид експертизи;

в) перелік об’єктів, наданих експерту;

г) перелік питань, поставлених експерту;

д) відомості про первинну експертизу та мотиви призначення повторної експертизи;

е) вся виконана експертом робота;

є) у короткій та чіткій формі викладаються відповіді на поставлені перед експертом питання.

 

20. Висновки експерта за змістом предмета ствердження класифікуються на:

а) висновки про індивідуальний об’єкт або родову (групову) належність;

б) категоричні та ймовірні;

в) альтернативні та однозначні;

г) стверджувальні та негативні;

д) умовні та безумовні;

е) всі варіанти відповідей правильні.

 

21. Висновки експерта за наявністю (відсутністю) логічних союзів класифікуються на:

а) висновки про індивідуальний об’єкт або родову (групову) належність;

б) категоричні та ймовірні;

в) альтернативні та однозначні;

г) стверджувальні та негативні;

д) умовні та безумовні;

е) всі варіанти відповідей правильні.

 

22. Висновки експерта за якістю зв’язку класифікуються на:

а) висновки про індивідуальний об’єкт або родову (групову) належність;

б) категоричні та ймовірні;

в) альтернативні та однозначні;

г) стверджувальні та негативні;

д) умовні та безумовні;

е) всі варіанти відповідей правильні.

 

23. У результаті оцінки висновку експерта слідчий (суд) може прийняти одне з таких рішень:

а) визнати висновок експерта повним та обґрунтованим;

б) визнати висновок експерта таким, що має значення для справи;

в) у разі необхідності призначити додаткову експертизу або допитати експерта відповідно до ст. 201 КПК України;

г) визнати висновок експерта неповним або недостатньо ясним;

д) визнати висновок експерта необґрунтованим або сумнівним щодо його правильності;

е) у разі необхідності призначити повторну експертизу або провести інші процесуальні дії, спрямовані на перевірку висновку експерта;

є) всі варіанти відповідей правильні.

 

24. Об’єктивними причинами експертних помилок є:

а) відсутність розробленої методики експертного дослідження;

б) недосконалість методики, що використовується експертом;

в) застосування несправних приладів та інструментів або приладів та інструментів, які не мають достатньо дозволяючих можливостей;

г) використання неточних математичних моделей і програм для ЕОМ;

д) всі варіанти відповідей правильні.

 

25. Суб’єктивними причинами експертних помилок є:

а) професійна некомпетентність експерта;

б) вплив матеріалів справи, попередніх експертиз;

в) дефекти органів зору та інших органів чуття;

г) психічний стан експерта (перевтома, хвороба тощо);

д) логічні дефекти;

е) всі варіанти відповідей правильні.

 

26. Непроцесуальна форма експертної профілактики здійснюється у вигляді таких дій:

а) довідково-консультаційна діяльність;

б) узагальнення й аналіз експертної практики;

в) вивчення та узагальнення практики застосування криміналістичних засобів і методів;

г) участь у правовій пропаганді;

д) проведення теоретичних та експериментальних досліджень;

е) участь у профілактичних заходах;

є) проведення занять з посадовими особами відповідних міністерств, відомств з питань навчання способам розпізнання наявності протиправних фактів;

ж) всі варіанти відповідей правильні.

 

27. На підставі результатів конкретних експертиз і шляхом узагальнення експертної практики можуть вирішуватися наступні завдання попередження злочинів:

а) розроблення прийомів і методів, виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів, з врахуванням їх кримінологічних і криміналістичних особливостей;

б) виявлення об’єктів профілактичного впливу у межах експертної діяльності;

в) визначення певного комплексу найбільш діючих профілактичних заходів;

г) розроблення заходів усунення злочину, що вчиняється, та попередження злочину, що готується, за матеріалами первинних даних справи, що розслідується;

д) розроблення профілактичних заходів спеціального криміналістичного характеру;

е) всі варіанти відповідей правильні.

 

28. Під час оцінки висновку експертом враховуються такі елементи оцінки:

а) дотримання встановленого процесуальним законом порядку призначення та проведення експертизи;

б) правильність оформлення висновку;

в) з’ясування питання, чи не підлягає експерт відводу;

г) допустимість досліджуваних об’єктів;

д) достовірність висновків, їх правильність і визначення доказового значення;

е) всі варіанти відповідей правильні.

 

29. Програма діяльності судового експерта має такі сторони:

а) організаційну;

б) конструктивну;

в) комунікативну;

г) пізнавальну;

д) оціночну;

е) засвідчувальну;

є) всі варіанти відповідей правильні.

 

30 Судово-експертна діяльність, як і будь-який інший вид діяльності, має таку структуру:

а) мотив діяльності;

б) мета діяльності;

в) інформаційна основа діяльності;

г) програма діяльності;

д) професійно важливі якості, які необхідні для здійснення цієї діяльності;

е) всі варіанти відповідей правильні.

 

31. Окремими (спеціальними) завданнями загальної теорії судової експертизи (експертології) є:

а) вивчення закономірностей формування та розвитку конкретних видів судових експертиз, розширення їх можливостей;

б) розроблення та вдосконалення експертних технологій, засобів, методів і методик;

в) формування наукових основ нових видів і родів судових експертиз у зв’язку з появою нових об’єктів (комп’ютерна, мистецтвознавча тощо);

г) розроблення експертних заходів попередження злочинів;

д) розроблення програмного забезпечення автоматизованого робочого місця (АРМ) експерта різних видів;

е) вивчення та впровадження передового експертного досвіду;

є) прогнозування процесів експертної практичної діяльності та завдань наукових досліджень;

ж) всі варіанти відповідей правильні.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «КРИМІНАЛІСТИЧНА ЕКСПЕРТИЗА»

І. Нормативні акти:

1. Конституція України, прийнята на 5-ій сесії Верховної Ради України від 28 червня 1996 року. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – Ст.141.

2. Концепція вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів (схвалена Указом Президента №361 від 10 травня 2006 року). // [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=361%2F2006

3. Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_036

4. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 10.11.1994 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=997_009

5. Конвенция о правовой помощи и правовых отношениях по гражданским, семейным и уголовным делам от 07.10.2002 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=997_619

6. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1001-05

7. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2341-14

8. Цивільний процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 40 – 41. – ст. 492.

9. Господарський процесуальний кодекс України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1798-12

10. Кодекс адміністративного судочинства // Відомості Верховної Ради. – 2005. – № 37. – ст. 446.

11. Про міліцію: Закон України від 20.12.1990 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=565-12

12. Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 23.04.1991 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=987-12

13. Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://zakon.nau.ua/doc/?code=1789-12

14. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18.02.1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2135-12

15. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.

16. Про Службу безпеки України: Закон України від 25.03.1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2229-12

17. Про адвокатуру: Закон України від 19.12.1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2887-12

18. Про судову експертизу: Закон України від 25.02.1994 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=4038-12

19. Про екологічну експертизу: Закон України від 09.02.1995 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=45%2F95-%E2%F0

20. Про наукову і науково-технічну експертизу: Закон України від 10.02.1995 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=51%2F95-%E2%F0

21. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Державну прикордонну службу України: Закон України від 03.04.2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=662-15

22. Про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів: Положення, затверджене наказом Міністра юстиції України від 15.07.1997 р. № 285/7-А «Про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів» [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0882-05

23. Перелік основних видів судової експертизи та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, затверджений наказом міністра юстиції України від 15.07.1997 р. № 285/7-А [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0473-95

24. Про призначення та проведення судових експертиз: Інструкція, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0705-98

25. Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5 і зареєстровані в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 р. за № 705/3145 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=2&nreg=z0705-98

26. Методические рекомендации по производству судебных экспертиз в судебно-экспертных учреждениях системы Министерства юстиции Российской Федерации, утвержден Приказом Министерства юстиции Российской Федерации от 20.12.2002 г. № 346 // В кн..: Смирнова С.А. Судебная экспертиза на рубеже XXI века. Состояние, развитие, проблемы / С. А. Смирнова. – СПб.: Питер, 2004. – [2-е изд., перераб. и доп.] – С. 706-712.

27. Перечень видов экспертных исследований, проводимых в судебно-экспертных учреждениях Министерства юстиции Российской Федерации в рамках оценочной деятельности, утвержден Приказом Министерства юстиции Российской Федерации от 28.03.2002 г. № 84 // В кн.: Смирнова С.А. Судебная экспертиза на рубеже XXI века. Состояние, развитие, проблемы / С. А. Смирнова. – СПб.: Питер, 2004. – [2-е изд., перераб. и доп.] – С. 723-724.

28. Перечень родов (видов) экспертиз, выполняемых в судебно-экспертных учреждениях Министерства юстиции Российской Федерации, утвержден Приказом Министерства юстиции Российской Федерации от 14.05.2003 г. № 114 // В кн.: Смирнова С.А. Судебная экспертиза на рубеже XXI века. Состояние, развитие, проблемы / С. А. Смирнова. – СПб.: Питер, 2004. – [2-е изд., перераб. и доп.] – С.800-806.

29. Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 р. № 8 // Вісник Верховного Суду України. – 1997. – № 3 (5). – С.3-5.

ІІ. Спеціальна література:

1. Абрамова В.М. Поняття помилки судового експерта / В.М. Абрамова // Вісник Академії правових наук України. – Харків. – 2002. – № 3 (30). – С. 172-179.

2. Абрамова В.М. Філософські аспекти експертних помилок / В.М. Абрамова // Вісник Академії правових наук України. – Харків. – 2000. – № 4 (19). – С. 172-178.

3. Абрамова В.М. Експертні помилки: сутність, генезис, шляхи подолання [Текст]: дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Абрамова Валентина Михайлівна; Національна академія внутрішніх справ України. – К., 2004. – 266 с.

4. Абрамова В.М. Класифікація помилок судового експерта при проведенні судових експертиз / В.М. Абрамова // Вісник Академії правових наук України. – Харків. – 2004. – № 2 (37). – С. 189-197.

5. Абрамова В.М. Можливості виявлення і попередження експертних помилок / В.М. Абрамова // Використання сучасних досягнень науки і практики у підвищенні ефективності боротьби зі злочинністю: Тези доп. наук.-практ. конференції – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2000. – С. 230 – 232.

6. Абрамова В.М., Свобода Є.Ю.Причини виникнення помилок в діяльності експертів-почеркознавців та можливості їх попередження / В.М. Абрамова // Сучасні проблеми судово-почеркознавчої експертизи та шляхи її вдосконалення: Тези доп. навчально-методичного семінару. – К.: Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр, 2002. – С. 33-38.

7. Аверьянова Т.В. Судебная экспертиза / Т.В. Аверьянова. – М.: Норма, 2007. – 480 с.

8. Аверьянова Т.В. Интеграция и дифференциация научных знаний как источники и основы новых методов судебной экспертизы / Т.В. Аверьянова – М.: Наука, 1994. – 186 с.

9. Алиев И.А. Концептуальные основы общей теории судебной экспертизы / И.А. Алиев, Т.В. Аверьянова. – Баку, 1992. – 165 с.

10. Алиев И.А. Методические проблемы экспертной профилактики / И.А. Алиев. – Баку: МЮ Азербайджанской ССР, 1987. – 70 с.

11. Алиев И.А. Проблемы экспертной профилактики / И.А. Алиев. – Баку: Азернешр, 1991. – 312 с.

12. Антонова Э.А. Организация информационно-аналитической работы по борьбе с экономическими и налоговыми преступлениями ОВД: Учебное пособие / Э.А. Антонова, А.Д. Ульянов. – М.: Академия экономической безопасности МВД России, 2005. – 168 с.

13. Ароцкер Л.Е. Использование данных криминалистики в судебном разбирательстве уголовных дел. / Л.Е. Ароцкер. – М.: Юрид. лит., 1964. – 232 с.

14. Арсеньев В.Д. Использование специальных знаний при установлении фактических обстоятельств уголовного дела. / В.Д. Арсеньев, В.Г. Заболоцкий – Красноярск: Изд-во Красноярского университета, 1986. – 153 с.

15. Аубакирова А. А. О природе деятельностных экспертных ошибок [Текст] / А.А. Аубакирова. // Судебная экспертиза. – 2009. – № 1. – С. 18 – 21.

16. Аубакирова А. А. Следственные и экспертные ошибки при формировании внутреннего убеждения:автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора юридических наук. Специальность 12.00.09 – уголовный процесс, криминалистика; оперативно-розыскная деятельность /А. А. Аубакирова; Науч. конс. Т. В. Аверьянова. – Челябинск, 2010. – 44 с.

17. Басай В.Д. Концептуальні напрямки реформування інституту судової експертизи на сучасному етапі розвитку кримінально-процесуального законодавства України / В.Д. Басай, С.О. Ковальчук // Сучасні проблеми, тенденції і перспективи розвитку криміналістичної та судової експертизи: Матеріали науково-практичної конференції. – Х.: Видавництво Харківського національного університету внутрішніх справ, 2007. – С. 273-277.

18. Басай В.Д. Криміналістична одорологія (теоретичні, правові і методичні основи): Монографія / В.Д. Басай. – Івано-Франківськ, 2003. – 502 с.

19. Басай В.Д. Основы юридической одорологии (теорология, правовая процедура, методика): Монография. / В.Д. Басай, А.А. Кириченко, А.М. Щитников. – Ивано-Франковск, Мн.: Изд-во ”Плай“, ГЭКЦ МВД РБ, 2001. – 768 с.

20. Белкин А.Р. Теория доказывания. Научно-методическое пособие / А.Р. Белкин. – М.: Изд-во «НОРМА», 1999. – 429 с.

21. Белкин Р. С. Понятие экспертных ошибок и их классификация / Р.С. Белкин, А.К. Педенчук. // Общетеоретические, правовые и организационные основы судебной экспертизы: Сб. науч. трудов. – М.: ВНИИСЭ, 1987. – С. 59-66

22. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории – к практике / Р.С. Белкин. – М.: Юрид. лит., 1988. – 304 с.

23. Белкин Р.С. Курс криминалистики / Р.С. Белкин. – 3-е изд., доп. – М.: ЮНИТИ ДАНА, Закон и право, 2001. – 837 с.

24. Белкин Р.С. Курс криминалистики: В 3 т. / Р.С. Белкин. – М.: Юристь, 2001. – Т. 2: Частные криминалистические теории. – 464 с.

25. Белкин Р.С. Собирание, исследование и оценка доказательств. Сущность и методы / Р.С. Белкин. – М.: Наука, 1966. – 295 с.

26. Белов О.А. Информационное обеспечение раскрытия и расследования преступлений: монография / О.А. Белов. – М.: Юрлитинформ, 2009. – 136 с.

27. Беляков К.И. Совершенствование информационного обеспечения расследования преступлений на базе АИЛС: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / К.И. Беляков. – К., 1993. – 20 с.

28. Бергер В.Е. Вопросы совершенствования производства комплексных экспертиз и оформления заключений / В.Е. Бергер, О.В. Филиппчук // Криминалистика и судебная экспертиза: Республиканский межведомственный научно-методический сборник. – К.: Лыбидь, 1988. – Вып. 36. – С. 18-22.

29. Берзин В.Ф. Психологические аспекты формирования и организации деятельности комиссии экспертов, проводящих комплексную экспертизу / В.Ф. Берзин, З.А. Ковальчук, З.С. Меленевская // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1985. – Вып.31. – С.21-25.

30. Бірюков В.В. Сучасні можливості аналізу інформації баз та банків даних автоматизованих інформаційних систем у діяльності з розкриття злочинів / В.В. Бірюков // Криміналістичний вісник: Наук.-практ. зб. / [Моісеєв Є. (голов. ред.) та ін.] / ДНДЕКЦ МВС України; КНУВС. – К.: Державне підприємство «Друкарня МВС України», 2009. – № 2 (12). – С. 66-72.

31. Булыга А.З. Анализ и оценка экспертных выводов в уголовных делах / А.З. Булыга // Тези виступів учасників конференції прокурорів-криміналістів, начальників управлінь карного розшуку, НДЕКЦ УМВС областей та обласних бюро судово-медичної експертизи МОЗ України (14-15 березня 2005 року). – К., Пуща Водиця: Український Центр духовної культури, 2005. – С. 27-36.

32. Бычкова С.Ф. Становление и тенденции развития науки о судебной экспертизе / С.Ф. Бычкова. – Алма-Ата, 1994. – 165 с.

33. Введение в судебную психологию / Дулов А.В. – М.: Юрид. лит., 1970. – 160 c.

34. Використання спеціальних психологічних знань у досудовому слідстві [Текст] / В. Я. Марчак. – Чернівці: Рута, 2005. – 152 с.

35. Винберг А.И. Криминалистическая экспертиза в советском уголовном процессе [Текст] / А. И. Винберг. – М.: Госюриздат, 1956. – 220 с.

36. Винберг А.И. Предмет и методологические основы науки о судебной экспертизе – судебной экспертологии / А.И. Винберг, Н.Т. Малаховская // Экспертные задачи и пути их решения в свете НТР: Сборник науч. трудов ВНИИСЭ. – М.: ВНИИСЭ, 1980. – Вип. 42. – С. 92-95.

37. Винберг А.И. Судебная экспертология. Общетеоретические и методологические проблемы судебных экспертиз: Учебное пособие / А.И Винберг, Н.Т. Малаховская. – Волгоград: НИиРИО ВШ МВД СССР, 1979. – 183 с.

38. Войцеховская О.Б. Тактика использования заключений экспертов при осуществлении защиты на предварительном следствии / О.Б. Войцеховская // Криминалистика и судебная экспертиза: Республиканский межведомственный научно-методический сборник. – К.: Лыбидь, 1989. – Вып. 39. – С. 32-36.

39. Головченко Л.М. Особливості оцінки експертизи на стадії її використання / Л.М. Головченко // Актуальные вопросы судебной экспертизы и криминалистики на современном этапе судебно-правовой реформы: Сборник научн.-практ. материалов (к 75-летию основания Харьковского НИИ судебных экспертиз им. засл. проф. Н.С. Бокариуса) / Министерство юстиции Украины; Харьковский НИИ судебных экспертиз; [Ред. колл.: М.Л. Цымбал, Е.Б. Эфремян, А.Ф. Дьяченко и др.]. – Х.: Право, 1998. – С. 27-29.

40. Головченко Л.М. Оцінка висновків в криміналістичній експертизі: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Л.М. Головченко. – К., 1995. – 23 с.

41. Головченко Л.П. Реформирование системы экспертного обеспечения правосудия в Украине / Л.П. Головченко // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – X., 2002. – Вип. 2. – С. 7-8.

42. Гончаренко В. Деякі зауваження у зв’язку з прийняттям нового КПК України / В.Г. Гончаренко // Вісник Академії Правових Наук України. – 2003. – №2-3. – С.698 – 710.

43. Гончаренко В.И. Классификация наук и судебная экспертиза / В.И. Гончаренко, А.А. Степанова // Роль и значение деятельности Р.С. Белкина в становлении и развитии современной криминалистики. Материалы междунар. науч. конф. – М., 2002. – С. 246-250.

44. Грановский Г.Л. Криминалистическая ситуационная экспертиза / Г.Л. Грановский // Реф. науч. сообщ. на теорет. семинаре. – М., 1977. – Вып. 16. – С. 12-16.

45. Грановский Г.Л. Природа, причины экспертных ошибок и пути их устранения / Г.Л. Грановский. – М.: ВНИИСЭ, 1983. – № 2. – С. 1-9.

46. Гришнин И.И. Понятие информатики / И.И. Гришнин. – М., 1973. – 348 с.

47. Грошевий Ю. Проблеми удосконалення законодавства, що регулює кримінально-процесуальну діяльність / Ю.М. Грошевий // Вісник Академії Правових Наук України. – 2003. – № 2-3. – С. 686 – 698.

48. Гурак Р. Інтеграція у судовій експертизі / Р. Гурак // Право України. – 2003. – № 11. – С.56-59.

49. Гуріна Д.П. Експертна профілактика: форми реалізації та способи фіксації / Д.П. Гуріна // Вісник Академії адвокатури України. – 2009. – № 1 (14). – С. 146-151.

50. Давудов Ф.Э. Некоторые вопросы организационной и профилактической деятельности судебно-экспертного учреждения: По материалам Азербайджанского НИИСЭ / Ф.Э. Давудов. – М.: Всесоюзный научно-исследовательский институт судебных экспертиз, 1975. – 70 с.

51. Джавадов Ф.М. Экспертная деятельность и развитие науки о судебной экспертизе / Ф.М. Джавадов. – Баку: ЗЛМ, 1998. – 187 с.

52. Джавадов Фуад Муса оглы. Концептуальные основы развития судебной экспертизы в современных условиях [Текст]: автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.09 / Джавадов Фуад Муса оглы; Национальная академия внутренних дел Украины. – К., 2000. – 32 с.

53. Драпкина Е.Л. Логико-верояная характеристика заключения эксперта / Е.Л. Драпкина // Применение специальных познаний в борьбе с преступностью: Межвуз. сборник науч. тр. / Свердлов. юрид. ин-т им. Р.А. Руденко; / Ред. кол.: И.Н. Сорокотягин и др. / – Свердловск: СЮИ, 1983. – С.87 – 92.

54. Експертизи в судовій практиці: Навчальний посібник / В.Г.Гончаренко, В.Є.Бергер, Л.П.Булига та ін. – К.: Либідь, 1993 – 197 с.

55. Експертизи у судовій практиці: Наук.-практ. посіб. / [за заг. ред. В.Г. Гончаренка]. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 400 с.

56. Ефименко А.В. Экспертная профилактика как одна из форм судебно-экспертной деятельности / А.В. Ефименко // Судебная экспертиза. – 2004. – № 1. – С. 82-84.

57. Євдокіменко С.В. Становлення науки про судову експертизу: історичний аспект / С.В. Євдокіменко // Форум права. – 2009. – № 2. – С.145-149.

58. Журавель В.А. Проблеми теорії та методології криміналістичного прогнозування / В.А. Журавель. – Х.: Право, 1999. – 304 с.

59. Задорожний Ю.А. Проблемы информатизации органов внутренних дел / Ю.А. Задорожний // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. Науково-теоретичний журнал. – 2007. – Вип. 2. – С. 215-228.

60. Захаров В.П. Проблеми інформаційного забезпечення правоохоронних структур: навч.-практ. посіб. / В.П. Захаров, В.І. Рудешко. – Львів: ЛьвДУВС, 2007. – 372 с.

61. Зинин А.М. Введение в судебную экспертизу / А.М. Зинин, Г.Г. Омельянюк, А.В. Пахомов. – М.: Изд-во Московского психолого-социального ин-та; Воронеж: Изд-во НПО «МОДЭК», 2002. – 240 с.

62. Зинин О.М. Судебная экспертиза: Учебник / Зинин О.М., Майлис Н.П. – М.: Право и закон, 2002. – 318 с.

63. Зинин, А.М., Майлис, Н.П. Судебная экспертиза [Текст] / А.М.Зинин, Н.П. Майлис. – М.: Право и закон, Юрайт-Издат., 2002. – 320с.

64. Іщенко В. Принцип допустимості і достатності засобів кримінально-процесуального доказування / В. Іщенко // Право України. – 2003. – № 7. – С. 90-93.

65. Каткова Т.В. Судові експертизи (Підстави та процесуальний порядок призначення і провадження, перелік типових питань): Навчальний посібник / Т.В. Каткова, Г.К. Кожевников. – 3-є вид. – Х.: Рубікон, 2003. – 192 с.

66. Керівництво з розслідування злочинів: Науково-практичний посібник / Кол. авторів: В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова, В.А. Журавель та ін.; [За ред. В.Ю. Шепітька]. – Х.: Одіссей, 2010. – 960 с.

67. Кирсанов 3.И. Теоретические основы криминалистики. – М.: Юристь, 1998.– 182с.

68. Кискина Е. Е. Криминалистические и психологические аспекты деятельности судебного эксперта: Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Специальность 12.00.09 – Уголовный процесс; Криминалистика и судебная экспертиза; Оперативно-розыскная деятельность / Е. Е. Кискина; Науч. рук. В. В. Степанов. – Краснодар, 2009. – 32 с.

69. Кислицина И.Н. К вопросу экспертных ошибок в досудебном производстве, их установлении и устранении в судебном разбирательстве по уголовному делу [Текст] / И.Н. Кислицина. //Материалы 2-й Международной научно-практической конференции "Теория и практика судебной экспертизы в современных условиях", г. Москва, 24 - 25 июня 2009 г. – М.: Проспект, 2009. – С. 172-174.

70. Клименко Н.И. Гарантии достоверности заключения експерта / Н.И. Клименко // Современные проблемы судебной экспертизы и пути повышения эффективности деятельности судебно-экспертных учреждений в борьбе с преступностью: Тезисы докл. Респ. науч. конф. / [Ред. кол.: А.Э. Яворский и др.]. – К., 1983. – С. 92-93.

71. Клименко Н.И. Логико-математические и кибернетические методы в криминалистике / Н.И. Клименко, П.Д. Биленчук. – К.: УМК ВО, 1988. – 108 с.

72. Клименко Н.І. Зміни в правовому регулюванні судово-експертної діяльності / Н.І. Клименко // Криміналістичний вісник: Наук.-практ. збірник / ДНДЕКЦ МВС України; НАВСУ; [Ред. кол.: Я.Ю. Кондратьєв (голов. ред.) та ін.]. – К.: Чайка, 2005. – № 1 (3). – С. 56-69.

73. Клименко Н.І. Концептуальні питання криміналістичного та експертного прогнозування / Н.І. Клименко // Митна справа: науково-аналітичний журнал. – 2010. – № 6 (72). – С. 74-78.

74. Клименко Н.І. Судова експертологія: Курс лекцій: Навч. посіб. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / Н.І. Клименко. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2007. – 528 с.

75. Клименко Н.І. Судова експертологія: Курс лекцій: Навч. посіб. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / Н.І. Клименко. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2007. – 528 с.

76. Ковальчук С.О. Взаємодія захисни