Я не расист, Але ніякої толерантності

– Багато людської крови пролив за цю шпильку? – спитав старий пацифіст молодого мілітариста.

– Тату, – вже спокійно відповів Дмитро, наповнюючи келишки коньяком, – людей не вбивав, ворогів – знищував.

– А хто твої вороги, хлопче?

– Вороги України, тату.

– А ціна, синку, ціна тобі не сниться ночами?

– Наші страждання, тату, віками не снились нікому – ні полякам, ні москалям, ні цивілізованим англо-французам. Настав наш час!

Василь Кожелянко

– Ви расист?

– Мені все одно на інших, я лише захищаю українців. Я проти тих, хто приїздить в Україну і починає диктувати тут свою культуру чи мову. Якщо вже надумали приїхати сюди – будьте ласкаві, поважайте та вивчайте нашу мову та традиції, асимілюйте одним словом.

– Як Ви відноситесь до схрещення різних рас?

– Різко негативно і взагалі не розумію, як можливо пов’язати своє життя, знаючи що твої діти будуть “іншими”?

– Що значить “іншими”?

– Не схожими на українців, на тебе, на твоїх батьків. Щоб було ясно, давайте на прикладі це розберемо. Якби Вам дуже подобалась, скажімо, чорношкіра жінка, Ви б змогли з нею одружитись, жити? Наробити разом діток?

– Навряд, мені подобаються слов’янки.

– Добре, а от, якби, наприклад, ваша донечка привела додому чорношкірого юнака з якогось там Чаду і сказала, що кохає його і буде з ним жити, Ви б схвалили це?

– Ну... – задумався Олександр – Думаю, прибив би за це.

– От от, і це не расизм. Толеранством прикриваються боягузи. Відноситись до інших рас потрібно добре, але схрещувати українців з іншими не можна. Інша справа росіяни з білорусами – вони слов’яни, як і ми... вони наші брати.

– Ясно, тут я з вами погоджуюсь.

 

Організація робочого процесу

– Перейдемо до організаційних питань. Чим робочий процес в Свободі відрізняється від загального в країні?

– В Свободі, як і по всій Україні діє новий Закон України "Про охорону праці". В нас є приватні установи (це і магазини, і тренажерний зал, і фермери), де люди працюють самі на себе і наймають працівників, тут різниці зовсім немає. Також є установи соціальної компанії, де ми намагаємося створити максимальний комфорт для робітників. Компанія на фермі профінансувала максимальну автоматизацію, закупили нові трактори, комбайни, доїльні апарати... В школі автоматизація полягає в провадженні мультимедійного навчання школярів та тестуванню через наш сайт...

– Що це дало працівникам?

– В більшості сфер зменшення робочого часу до шести годин на день, а також збільшення оплачуваної відпустки до місяця та широке використання неоплачуваної відпустки ще до двох місяців.

– Хіба це негативно не вплинуло на установи?

– Що саме? Що частково людям полегшує життя автоматизація?

– Ну якщо людина працює менше, то вона і приносить менше прибутку...

– Нашою ціллю не є заробіток всіх коштів, нашою ціллю є полегшення людям життя. До того ж наші люди достатньо свідомі і розуміють, що якщо є робота – то її, по можливості, треба зробити, так як цим можна допомогти розвитку як установи, на якій вона працює, так і Свободи і України загалом. Вісім годин себе виправдовували в минулому, зараз же технології повинні полегшувати життя людям не лише вдома, а і на роботі. До того ж, декілька разів на тиждень люди вкладають декілька годин, які з’явилися в наслідок скорочення робочого часу на допомогу селищу. Це і толоки, і насадження дерев, і допомога на жнивах людям, які працюють на фермі, це і побудова нових будівель, і переклад літератури і багато іншого. Кожний допомагає, чим може.

– Навіщо так багато відпустки надається?

– А чому б ні? Візьмемо наприклад лікаря Свободи, він заробляєте непогано, може собі дозволити кудись з’їздити з сім’єю. Він може взяти одну відпустку на три тижні і ще декілька разів по тижню. Просто наразі більшість українців всю молодість працює, а на старість, коли йде на пенсію, відпочиває, хоча в такому віці вже не до активного відпочинку. Тому позиція компанії проста, чим більше вільного часу в людини на відпочинок, тим щасливішою вона буде і тим краще працюватиме на користь компанії та суспільства.

– Цікавий підхід, як Ви відноситесь до погодинної оплати праці, як в США?

– Різко негативно.

– Чому?

– Це ринкова капіталістична система, як і страховка. Поки людина працює, доти вона і отримує кошти, але раптом вона захворіє, піде у відпустку по догляду за дитиною чи ще щось подібне – не отримуватиме нічого. Це не є правильним, хоч і вигідно роботодавцям.

– Ну щодо хвороби, повинна бути медична страховка. Щодо відпустки по догляду за дитиною, там Держава щось виплачує.

– А якщо в людини не було коштів на придбання медичної страховки?

– То хай допоможе сім’я, батьки чи половинка.

– Нема нікого, людина з дитячого притулку. Що їй помирати?

– Не знаю, що Ви пропонуєте?

– В Свободі наші працівники отримують повністю безкоштовне лікування, а у разі відпустки продовжується виплачуватись заробітна плата. Була б погодинна оплата праці, люди не змогли б раніше йти додому з роботи, якщо всі справи вирішили, не змогли б часто ходити у відпустку, бо це не є вигідно, що вже казати про вчителів, у яких літом майже два місяці відпустка постійно? Нам вдалося розбудувати Свободу лише тому, що ми забезпечили свободівцям гідний спосіб життя. Їм не потрібно десь підробляти чи працювати більше, вони мають більше вільного часу, частину якого охоче присвячують розвитку селища. І я вважаю, так повинно бути по всій країні.

– Хороший підхід.

 

Управління

– Розкажіть, будь ласка, особливості організації управління в соціальній компанії та у Свободі.

– Переважно у нас все так само, як і всюди: є вибори, голосування, розподіл бюджету та планування розвитку. До компанії може приєднатись будь-хто, працювати в ній чи брати участь в голосуваннях щодо розподілу зароблених коштів та розвитку компанії, але право голосу потрібно заслужити.

– Яким способом потрібно заслужити?

– Зробити певний вклад в розвиток суспільства. Просто якщо право голосу будуть мати всі, то рано чи пізно до влади знову прийдуть бандити. Ви ж знаєте наш народ, багато хто продає свій голос, або голосує за найбільш розрекламованого кандидата. А коли людина докладає зусиль для розвитку суспільства, вона починає цінити його і думати, за кого голосувати. Така ж система впроваджена і в Свободі. Мер та інші керівні посади обираються населенням, яке має право голосу. І ця система себе виправдовує.

– На виборах парламенту та президента в майбутньому також будуть голосувати лише люди з правом голосу?

– Це було б ідеально, але ні, за законодавством кожний громадянин України від вісімнадцяти років має право голосу. І цю систему найближчі роки не вийде змінити\.

– Чому не варто?

– Люди не достатньо свідомі. Поки ми тестуємо цю систему на Свободі.

– Але ж така система виборів не демократична?

– Ми не настільки багата країна, щоб дозволити собі демократію. Керувати країною повинні люди, які цінують країну, які думають над тим, за кого проголосують і чим це виллється в майбутньому. Згадайте, як було раніше? Коли право голосу мали всі... Люди продавали свій голос за кілограм гречки, що призводило до приходу до влади криміналу і в результаті послаблення економіки, обкрадання населення. А влада в свою чергу знищували освіту, адже керувати дурними людьми легше і купуються вони охочіше. Пам’ятаєте, яка розруха була останні 15 років до приходу нової влади?

– Так.

– Можна продовжити?

Репортер кивнув і Богдан продовжив:

– Всі важливі питання вирішуються шляхом голосування ті, хто має право голосу через сайт. Також на сайті є система відстеження проблем, де кожний, побачивши якийсь недолік в селищі, суспільстві чи якусь поломку –створює нове повідомлення, в якому потім люди обговорюють вирішення проблеми та вирішують її.

– А якщо проблема нереальна?

– Ну звісно ж вона закривається з вказанням причини. Траплялися такі проблеми, наприклад, один мешканець Свободи хотів по всьому селищі розставити фонтани, на що отримав відмову по причині “не потрібно”. Або ще один житель поставив завдання розширити наше суспільство на весь районний центр, але в найближчі декілька років це не можливо через недостатність коштів, та і реформи, які проводить новий уряд і так покращать їх становище та нададуть можливість розвитку. Головне, щоб люди хотіли цього. За систематичний пропуск голосувань людина втрачає право голосу. В нас немає такого, як не явка на вибори. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало 90% і більше учасників.

– Кожний може стати мером Свободи?

– Ні, в нас є вікове обмеження до п’ятдесяти років, так як потрібно враховувати можливість маразму. Та і молоді люди краще справляються з інтелектуальною роботою. Ну і звісно ж керівну посаду можуть займати лише православні християни та греко-католики.

– А як щодо національності?

– Мером може бути як українець, так і білорус чи росіянин, який прожив на території України понад десять років, бездоганно вивчив українську мову та використовує лише її в повсякденному житті, а також влився в українську історію та культуру.

 

Приватне життя

– Як Ви відноситесь до приватного життя населення? Є якісь обмеження в цьому плані?

– Ніяких обмежень немає. Ми маємо право впливати на соціальне життя людей, але не маємо права вмішуватись в приватне життя. Наприклад, якщо в суспільстві людина повинна розмовляти лише українською мовою, то дома може вживати будь-яку мову. Ми не можемо впливати, яку музику слухати людям, з ким зустрічатись, тощо.

– Інтернет відноситься до приватного життя чи соціального?

– Якщо людина читає книги чи будь-який інший матеріал, переглядає фільми, грає в ігри, то це є приватне життя. Але якщо людина спілкується вже з українцями, пише статті для наших громадян чи спілкується в соціальних мережах, то це вже є соціальне життя.

– Добре, а якщо я буду слухати гучно музику, і сусідам це не подобатиметься, що тоді?

– Вони в праві на Вас поскаржитись, адже ви порушуєте громадський порядок.

– Обмеження спілкування лише українською також впливає і на спілкування в мережі?

– Звичайно, інтернет вже давно є частиною суспільства.

– Які покарання будуть за спілкування в мережі російською?

– Уточніть, спілкуєтесь Ви з мешканцями України чи РФ?

– Нехай України.

– Ті ж самі, що і при живому спілкування російською. Якщо ж будете спілкуватися з мешканцями РФ, Вам за це нічого не буде, так само якщо Ви, наприклад, будете спілкуватись з американцем, який знаходиться в США.

– Не зрозуміло, а якщо приїде турист з США, і не знатиме українську, мені заборонено вживати англійську?

– Звісно ні, якщо людина не розуміє української, з нею можна розмовляти на її мові, але я ще не бачив жодного росіянина, який би не розумів української.

– Це хіба не є дискримінація російськомовних?

– Ні, це здорова конкуренція. Вони нав'язують нам свою мову всіма можливими методами, ми ж тепер протидіємо цьому.

– Дякую.

 

Захист дітей

– Як щодо виховання дітей? Це також не контролюється? Сім’я в праві обирати будь-яку віру чи методику виховання для дітей?

– Виховання дітей, як і інших членів суспільства вже є суспільним життям. До приватного відноситься лише забезпечення власних потреб та розподіл вільного часу. Так само, якщо чоловік б’є свою дружину чи дітей, за сімейним кодексом України його буде покарано. Щодо віри, то в Свободі крім православних та греко-католиків більш нікого немає. Православна сім’я може хрестити дитину в греко-католицькій церкві і навпаки, але заборонені інші віри.

– Але ж за конституцією дозволено будь-яке віросповідання.

– Звісно, але тоді сім’я втратить повний соціальний пакет Свободи, зате не буде вкладати до 40% доходу та вільний час в селище.

– Якось добробільно-примусово це все.

– Такі правила придумали і прийняли учасники компанії та Свободи. Була створена соціальна програма, яка повинна була захищати українську мову, культуру та віру. Як я вже говорив, наша компанія не є благодійною, вона лише виконує свою місію: якщо людина допомагає розвитку України – ми допоможемо їй, якщо ні – то все залишається не змінним. В жодній країні немає такого соціального пакету, який надаємо ми. Декілька років назад, як ви пам’ятаєте, навіть пропонувалось незгодним громадянам України кошти, щоб вони могли виїхати в РФ. В результаті цим скористався абсолютний мінімум. Люди бачили, що наша програма працює, нова влада тримає своє слово і життя в Україні налагоджується. Яка розумна людина буде від цього відмовлятись?

– Але ж соціальний пакет діє лише в Свободі.

– Це поки що, з часом всі Українці зможуть мати можливість отримати цей пакет, і цього залишається не так довго чекати.

– Ми відволіклись від теми, так в чому відмінність захисту дітей в Свободі від всієї країни.

– Наразі розбіжність мінімальна, але на відміну від інших регіонів, ми ніколи не закриваємо очі на сімейні проблеми. В нас немає такого, що дитині краще мати сім’ю. Якщо сім’я не благополучна, краще вже виростити дитину нормально в інтернаті, чим пускати по течії. До того ж Ви бачили, який в нас інтернат.

– Але ж це не правильно, краще дати сім’ї шанс і проконтролювати це.

– Шанс дається один раз. Тут не можна довго зволікати, адже діти ростуть швидко і швидко поглинають все, що відбувається довкола. Дитяча психіка дуже тендітна. Саме тому діти, які народжувались в дев’яностих, часто виростали тупим бидлом. Згадайте, скільки гопоти блукало по містах України... Це через те, що їхнім батькам було начхати на їх виховання.