ТОП 10:

Подолання корупції та вища освіта



 

– Ходять чутки, що Свобода спромоглася повністю подолати корупцію, як це вам вдалося?

– Всі керівні посади в нас обираються людьми. Люди ж можуть в будь-який момент зняти обраного кандидата. Будь-які важливі рішення керівника висвітлюються на сайті компанії, так як рішення щодо людей повинні бути відкриті. Так само нова Влада прийняла закон про відкриття списків голосуючих – кожна людина може побачити хто голосував за, а хто проти певного закону. Якщо хтось попався на хабарю – він позбавляється права займати керівні посади на все життя.

– Кримінальна відповідальність накладається?

– Ні, це не потрібно.

– Але це не привід для припинення брати хабарі, поки не викрили – гроші капають, викрили – позбавлення керівної посади і все.

– Тут не тільки позбавлення керівної посади, тут і втрата репутації, яку у нас відновити не так легко. До того ж у нас більшість керівників працюють на добровільних засадах, роблять свій вклад в розвиток селища за символічну суму, широко використовуються дублери.

– Ви якось перевіряєте людей на хабарництво?

– Спочатку хотіли періодично перевіряти всіх на детекторі брехні, розроблений одною японською компанією, потім відійшли від цього, так як в нашому селищі цього не потрібно та і не настільки поки ці детектори точні. Наразі наш дослідницький прилад випробовується в Кіровоградському Національному Технічному Університеті. Але все одно, якщо приходить скарга – людина, яка звинувачує в хабарю і людина, яку звинувачують в хабарю, проходять через детектор брехні. Наклепи караються так само серйозно, як і хабарництво.

– Тобто за наклеп можна втратити право займати керівні посади на все життя?

– Ні, за наклеп покаранням є 320 годин виправних робіт на користь суспільства, а при відмові їх відробляти втрата права голосу.

– Корупція у вищих навчальних закладах так поширена, тому-що багато хто студентів працює, і не встигає вивчити матеріал, що можете за це сказати?

– Багато хто з студентів не хоче вчитись і краще платитиме за сесію. На мою думку вищу освіту отримують в Україні забагато людей, яким вона і дарма не потрібна. Наприклад, коли я навчався, на моєму потоці було 76 чоловік, в результаті лише п’ять з них працюють по спеціальності. Навіщо було іншим вчитись? Вони могли за цей час закінчити ПТУ якийсь і вже працювати, заводити сім’ю... А так сиділи та нічого не робили, не допомагали економіці розвиватись, а половина ще і навчалась безкоштовно та отримувала стипендію. Скоро вийде закон, який обмежить кількість студентів.

– Ну тут є логіка, але не боїтесь Ви, що це призведе до того, що люди, які б хотіли вчитись і працювати по спеціальності, не зможуть поступити через обмеження місць?

– Цього я не боюся. Нова реформа значно полегшить вступ в вищі навчальні заклади, буде набиратись значна частка бажаючих. Як Вам відомо, дана реформа експериментально перевіряється в Кіровоградському Національному Технічному Університету (КНТУ) та Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка (КДПУ). Наприклад, певна кафедра повинна випускати за рік тридцять спеціалістів, на перший курс поступає дев’яносто студентів по рейтингу, тобто втричі більше ніж потрібно. Через семестр відсіюється тридцять студентів з найнижчою успішністю, в наступні півтора роки відсіюються ще тридцять. В результаті кафедра отримує тридцять студентів, які мають стипендію і хочуть навчатись, до того ж після закінчення Державі легше знайти роботу цій кількості студентів.

– А якщо більше студентів навчається добре?

– Дозволяється похибка в десять чоловік. Тобто потрібно не просто навчатись, потрібно добре навчатись, щоб по результатам входити в першу тридцятку. Якщо студент не справляється, йому краще відразу змінити професію, чим втрачати п’ять років. Через декілька років така система буде впроваджена по всій країні.

– Як Ви боретеся з корупцією в цих двох університетах?

– Задача викладачів встигати вичитувати лекції, задача лаборантів допомагати студентам закріплювати знання на практиці. Якщо вони не справляються, студенти вправі на них поскаржитись, якщо ж справляються – молодці. По закінченню семестру студенти з КНТУ будуть здавати тести по всім предметам на комп’ютерах в КДПУ при наявності незалежної комісії, а студенти КДПУ навпаки в КНТУ. Тобто викладачі навіть, якби захотіли отримати кошти, їм немає за що їх просити. Якщо викладач буде продавати лабораторні роботи чи курсові роботи студенту, студент потім через відсутність знань завалить тести і вилетить.

 

Податкова система

– Розкажіть про податкову систему Свободи.

– Після приходу нової влади, державний податок для населення був скасований, лишився податок лише для бізнесу. Люди роблять свій вклад в розмірі до сорока відсотків на розвиток Свободи, за що отримують повний соціальний пакет Свободи.

– А хіба це не є обкраданням людей? Так вони б платили 15% податку і все, а тут платять цілих 40%, майже половину заробітної плати.

– Податок є обкраданням людей, так як він є обов’язковим для всіх. Наш збір в 40% не є обов’язковим, людина може відмовитись від нього і сплачувати лише 5% до пенсійного фонду, або, якщо хтось працює на себе – може вносити 400 визначених одиниць та отримати повний соціальний пакет, або просто існувати без нього. Повний соціальний пакет Свободи в себе включає:

 

● безкоштовну їжу в столовій;

● безкоштовний транспорт по Свободі для нашого населенням;

● безкоштовну в більшості випадків, або ж дешеву і якісну медицину;

● безкоштовний робочий одяг та одяг на будень день (нарядний одяг і т.д. за власний рахунок);

● безкоштовне навчання в школі та ДЮЦі;

● безкоштовний інтернет власного провайдера;

● безкоштовну воду, обслуговування каналізації (світло поки за власний кошт);

● розвиток селища, побудову нових будинків для нових сімей та дітей людей, які купують пакет;

● розвиток інфраструктури та багато іншого.

–Можете детальніше пояснити систему?

– Уявімо, що мінімальна заробітна плата складає 1000 визначених одиниць. 40% ще вираховується в фонд Свободи, але не більше 500 визначених одиниць. Наприклад, лікарі в нас отримують від 2000 до 4200 визначених одиниць, але сплачують лише 500 визначених одиниць. Тобто, людина може підробляти після роботи, або створювати якийсь товар, наприклад, в нас є одна жіночка, яка дуже гарно вишиває рушнички і продає... І це вже її законний дохід, який не буде оподатковуватися. Але ми намагаємось робити так, щоб 600 визначених одиниць з мінімальної заробітної плати, які залишаються після внеску в розвиток селища, по собівартості приблизно були рівні середній заробітній платі по Україні в гривнях, до того ж за кожну народжену дитину є дотації в розмірі 100 визначених одиниць до повноліття дитини. Все спрямовано на те, щоб зменшити витрати жителів Свободи.

– Тобто сума в 500 визначених одиниць є спільною для всіх?

– Так, але лише для жителів Свободи. За нашими підрахунками, якби аналогічну систему було введено в Кіровограді, ця сума складала б 400 визначених одиниць, а з мінімальної заробітної плати в 1000 визначених одиниць бралося б 32%. Для кожного населеного пункту сума буде індивідуальна, так як на це впливає безліч факторів.

– А якщо людина не може дозволити собі повний соціальний пакет?

– Ну як це не може? В Свободі є мінімальна заробітна плата в 1000 визначених одиниць, менше платити не можна.

– Ну наприклад людина безробітна або похила і живе на одну пенсію?

– Безробітних у нас немає, хто хоче працювати – для того ми підберемо роботу. За похилих людей повинні відповідати їхні діти, або на крайній випадок вони можуть купувати мінімальний соціальний пакет, який складає всього 100 визначених одиниць.

– А якщо немає дітей і немає взагалі пенсії?

– Для таких є дім пристарілих, хоча я не розумію, як так може бути. Кожна людина повинна розуміти, що старості не уникнути... Треба було хоча б одну дитину зробити, щоб було кому доглядати потім... Та і що потрібно було все життя робити, щоб не отримувати пенсію? Зовсім не працювати? Адже ті, хто працюють на себе, сплачували податки приватного підприємця, а ті хто уникали податків знали що пенсія їм не світить.

– А як щодо недієздатних чи інвалідів?

– Таких у нас не багато, за них в основному піклуються їхні діти або інші родичі. Якщо ж родичів немає, їм допомагають діти з інтернату.

– Для розвитку Свободи, інфраструктури та на інші потреби Компанія виділяє кошти?

– Ні, інакше б це втратило весь сенс. Кожне селище за рахунок громадян має повністю себе забезпечувати.

– А не легше було б просто зменшити всім людям заробітну плату на ці 40%?

– Ні, інакше це було б крадіжкою. Ми даємо людям вибір, або купувати повний соціальний пакет, або мінімальний, або ж отримувати більше коштів.

 

* * *

 

– А не завелика ціна внеску 40%?

– Ні. Наприклад, кожен має право відмовитись від цього, але таких майже немає.

– Чому?

– Тому, що це не вигідно. Наприклад, яку частину заробітної плати середній українець витрачає на одяг, якісну їжу, комунальні послуги?

– Ну від 30 до 70 відсотків, в залежності від заробітної плати.

– Давай по іншому, яка частина заробітної плати у Вас йде на це?

– Ну... – поринув в роздуми журналіст – десь 10-15%, в залежності від кількості замовлень.

– Добре, ще 15% йде на податок від прибутку, так?

– Звичайно.

– Продовжимо, скільки у вас йде коштів на пересування публічним транспортом?

– Ну тут не багато, до 5%.

– В нас, як ви вже помітили, є тролейбуси і вони безкоштовні. – зауважив Богдан – Рухаються вони на автопілоті по маршрутам від 6 ранку до 12 ночі. До того ж, широко користуються популярністю велосипедні доріжки, які з’явились разом з новим покриттям доріг. А якість покриття тротуарів дає змогу молоді користуватись роликами.

– Нехай так, але на це все в мене йде лише 30-35% прибутку, все одно б мені не вигідно купувати повний соціальний пакет.

– Але ж Ви отримуєте більше середньої заробітної плати?

– Ну звісно, в рази...

– Тепер найголовніше, це безкоштовний дитсадок для дітей, школа з якісною програмою освіти, я вже мовчу про безкоштовну якісну медицину, якій надається найвищий пріоритет. – Богдан налив склянку яблучного соку, змочив горло і продовжив – Далі безкоштовний дах над головою для дітей після їх весілля або влаштування на роботу. За скільки Ви зі своїм прибутком назбирали на власне помешкання?

– Я знімаю квартиру – опустивши очі, тихо промовив журналіст.

– От от, це при тому, що ви заробляєте на порядок більше за середнього українця. В Україні не будуються будинки тому, що в нас немає середнього класу. Є або занадто бідні, які не можуть собі дозволити купити квартиру, або занадто багаті, які і самі собі будують що хочуть. Мабуть, у Вас лише одна дитина і більше не плануєте, бо фінансово не зможете це потягнути?

– Так – ще похмуріше сказав журналіст.

– Ну і тепер скажіть, вигідно віддавати 40% доходу, маючи стільки переваг? Люди заради цього відмовились від хабарів та значної частини прибутку. Краще жити правильно і знати, що діти отримають якісну освіту, роботу і дах над головою.

– Важко з Вами не погодитись, а як щодо вищої освіти? Свобода фінансує це?

– Ні. Ми випускаємо розумних дітей після школи, які при бажанні можуть добре здати зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) і поступити на державну форму навчання.

– А якщо немає державних місць в певній професії?

– Тоді, або батьки оплачують навчання, або є змога взяти безвідсотковий кредит, але цього ще жодного разу не траплялося. В нас більшість школярів починаючи з 7 класу підробляють, а так як їжа, одяг і транспорт безкоштовний – то є можливість збирати кошти.

– А як щодо армії? Хто її повинен фінансувати? Чи планує Держава переводити всіх призовників на контрактну службу?

– Кожний громадянин платить з доходу (входить в 40%) частину коштів на підтримку армії (танкові, ракетні, морські, сухопутні війська). Призив буде по бажанню, але без контрактів, на пів року. За цей час юнаки мають навчитись стріляти, керувати військовою технікою, вивчити базу тактики та основи цивільної оборони. Дівчата ще в школі можуть пройти курс невідкладної медичної допомоги.

– Чи планує Україна увійти в НАТО?

– Ні, єдиний союз, який допускається, союз з Білорусією та РФ, але лише, якщо в РФ зміниться влада. А поки Україна притримується нейтралітету.

 

* * *

 

– Можете прокоментувати реформи влади щодо податкової системи?

– Ще три роки назад більшість бізнесу знаходилось в тіні, всі уникали сплати податків. Особливо це стосується великого та малого бізнесу, великого так як стара влада і була великим бізнесом, малого, так як він складав і складає основну частину підприємств. Було встановлено податок для малого та середнього бізнесу в розмірі 10%, та 40% для великого бізнесу. Стратегічні компанії, такі як “Укртелеком”, “КриворіжСталь” та інші було націоналізовано. Також майже подолано корупцію серед податкової, пожежної та інших інспекцій, що значно полегшило життя бізнесу. Проведено значні поліпшення для ІТ-компаній, що призвело масове відкриття філіалі закордонних компанії, таких як Google, Yandex, RedHat, Valve та інших.

– А не завеликий податок для великого бізнесу?

– Великий бізнес має також великий вплив на ринок та значні прибутки, а це може швидко призвести до монополії. Держава не може допустити цього, тому вона купує 40% акцій за ринковою ціною всіх великих компаній та контролює їх дії. Це допомагає уникнути надмірних завищень цін чи нечесної конкуренції з малим бізнесом.

– Як Ви ставитеся на скарги РФ щодо викачки інтелектуального ресурсу?

– Коли наші спеціалісти масово виїздили в Європу та США, всім було начхати, а коли Україна створила хороші умови для бізнесу і сюди почали приїжджати розумні люди, так відразу крики... Це здорова конкуренція, що їм заважає замість того, щоб воняти тут, поліпшувати людям життя?

– Як скоро планується ввести аналогічну систему оподаткування з тою, що діє у Свободі?

– Важко сказати, для масштабного переходу потрібно отримати добро від країн Європи, адже ми туди прямуємо. А Європа, як відомо, є дуже консервативною і не схильна до таких кардинальних змін. Буде відбуватись поступовий перехід селищ по всій Україні по бажанню жителів, міста залишаться на останок.

 

Конфлікт з сусіднім селом

– Розкажіть, будь ласка, про конфлікт з жителями сусіднього села, який трапився близько трьох років назад. Писалось в пресі багато чого, але цікаво почути про це від Вас.

– З “жителями сусіднього села” сильно сказано, там було близько десятка хуліганів, які наїхали на наших хлопців. Наші ж зібрались і дали їм лупки, нічого особливого.

– Яка причина була наїзду? Просто ж так ніхто нікого не займає...

– Тут все банально, після розбудови Свободи з’явились робочі місця в селищі, але їх кількість була обмежена, тому з інших сіл нікого працювати не брали, зараз вже ситуація міняється. Так от, більшість нашої молоді після школи вже можуть мати дах над головою та роботу, якщо немає бажання навчатись далі. В інших селах з цим все складніше, як і по всій Україні. Тому купка невдоволених хлопчиків з сусіднього села вирішила випустити гнів на наших, коли вони були на їхній території, типу “Ми тут горбатимось за копійки, а у вас все готове вже” чи “Що ви тут забули? Котіться в свою Свободу”...

– Звідки така ненависть?

– Заздрість мабуть. Так от, наші люди навчені відстоювати свої права, своє ім’я, от вони і дали їм прочухана.

– Вони ж не винні, що живуть гірше за вас?

– Розумієте, наш народ тільки і вміє, що скиглити. Вічно всім не задоволений, вічно щось не влаштовує... Ну і до чого тут наші хлопці, що вони не можуть зайти собі хорошу роботу? Тут два шляхи – або тяжка фізична праця, або інтелектуальна праця. Я ніколи не повірю, що в них не було можливості вивчитись... Що що, а в університеті, де я навчався, більшість була саме з сіл. І ця більшість переважно пиячила в гуртожитках і забивала на навчання. Кожен коваль свого щастя, потрібно змінювати життя на краще, а не скиглити, або тікати від цього в іншу країну – це шлях слабких. Свобода є хорошим прикладом того, що можливо добре жити і в Україні.

 

28. Релігійне питання

 

Взагалі церва сама є неправильним трактуванням віри з усіма їх іконами та хрестами, біблією. Вони суперечать один одному. Візьмемо до уваги другу заповідь Божу: “Не сотвори собе кумира, и всякаго подобия, елика на небеси горе, и елика на земли низу, и елика в водах под землею: да не поклонишися им, ни послужиши им”. В пересказані це значить: не створи собі кумира, тобто не роби для себе ніякого ідола, не витесуй із дерева чи каміння, не виливай із міді, чи із заліза, ні зі срібла, ні із золота, ні із чого не роби собі ідола і не поклоняйся йому як Богу. Але чим являється стояння на колінах перед іконами? Чи не являються вони ідолами яким ми поклоняємося? Цілком ймовірно, що церква це добре налагоджена викачка грошей, яка підкріплюється страхом людей перед Богом.

Як на мене, віра повинна бути в душі кожної людини, не важливо в Бога чи просто якесь вище добро. Навіть не важливо, чи це будуть надзвичайні сили чи щось земне, просто віра людям потрібна от і все. Віра потрібна для натхнення, або ж для підтримки людей, в яких сталося велике горе, наприклад смерть близького їм просто потрібно думати, що рідному зараз краще і він живе в кращому світі. Цікаво, чи люди знають у що справді треба вірити???.... У Бога?... А хто такий по вашому Бог? Ви скажете, що Бог це Любов... то може ви вірите не у Бога, а у силу Любові? Можливо Любов керує світом, а не вигаданий уявленням хороший і добрий Бог?... Любов це сила, це величезне і неосяжне почуття, яке виховує нас, підштовхує і веде до Світла. Але любов то почуття людське, воно зароджується в Людині і іде з середини самої Людини, яка цю Любов випромінює. Якщо ж все ж у всемогутнього Бога, то чи настільки він всемогутній щоб “створити камінь який він не зможе підняти”?

Володимир Гордієнко, 25.07.2012, Кіровоград

 

– Розкажіть, будь ласка, про Ваш конфлікт з релігійними общинами. А то ходить багато різних слухів...

– Яких релігійних общин? Ви про секти?

– Ну так, про суботників та баптистів, які мешкали у Свободі. Що з ними сталось?

– Та нічого не сталось, живуть собі, як і жили.

– Але ж Ви особисто заборонили їм відвідувати їх церкви?

– Нічого я їм не забороняв. Я розказав їм про їхні секти і як їхні лідери наживаються на них. І потім поставив ультиматум: або вони перестають платити десятину своїй секті і нав'язувати свою церкву іншим мешканцям Свободи, або вони залишаться без можливості купувати соціальний пакет.

– А це хіба не втручання в їх приватне життя?

– Ні. Це боротьба з людьми, які паразитують на вірі наших людей. Вони кажуть, що по Біблії потрібно платити десятину, але це брехня.

– Перепрошую?

– Що баптисти, що суботники платили своїй церкві десятину. Що є десятина взагалі? По Біблії десятина була частиною закону Моісея. Коли прийшов Ісус, закон досяг своєї цілі. Він був створений для того, щоб підготувати більш-менш згуртоване суспільство до приходу Месії. Коли прийшов Ісус, він закон "виконав", тобто завершив:

Матвія 5:17 «Не думайте, що я прийшов скасувати Закон чи Пророків. Не скасувати я прийшов, а виконати".

А після цього він уклав нову угоду (новий завіт). Далі в Біблії сказано про закон, а отже і про принесення жертв, яким і є десятина сказано наступне:

Римлянам 7:6 "Але тепер ми звільнились від Закону, померши для того, що нас міцно тримало, щоб бути рабами в новому змісті за духом, а не по старому по записаному зводу законів".

Коллосянам 2:13,14 "І вас, мертвих в проступках і необрізаного вашого тіла, Бог оживив разом з ним. Він великодушно пробачив нам всі наші провини і стер рукопис, який свідчив проти нас...".

Тут, якщо повністю читати, то Павло говорить, що закон недосконалий і людина на всі сто відсотків його виконувати не може. Таким чином закон існував для того, щоб не зробити людей святими, а хоча б максимально наблизити до цього... Якщо судити лише по закону, то всі грішні. Ісус скасував закон і створив простий принцип любові, який виключає вбивства, насильство, злодійство (тобто десять заповідей). Так що ритуальна частина закону, це і десятина, і козел відпущення, і барани в жертву (а якщо даєш десятину, то в законі не тільки з золота вона бралася а і з того, що на городі росте і з іншого)...

– Незрозуміло якось говорите...

– Десятина, як і інші правила – скасована. Лишились основні десять заповідей. Якщо ти хочеш, можеш жертвувати десятину, або скільки хочеш. Але обов'язкового закону про це для християн немає.

– Цікаво. А як відноситеся до цього всього Ви?

– Для мене це не більш, ніж збірка казок. Біблію писали люди, так само як і Коран і інші “святі” книги, тому їх не можна вважати святими.

– Добре, наступне питання: як Ви відноситесь до ісламу?

– До Корану відношусь так само, як і до Біблії – набір казок. Особисто я його не читав і поки не збираюсь. Але дивлячись на людей, які проповідують іслам, складається враження, що це якась дика релігія, яку потрібно викорінювати.

– Чим вона дика?

– Перше, що спало на думку по-їхньому Корану: слухати музику – це гріх. В Свободі є лише православні християни та греко-католики. Так і залишиться. Хоч конституція і підтримує будь-яке віросповідання, але ми захищаємо українців і українську віру.

– Вас не хвилює те, що це не демократично?

– Ні. Де Ви тут бачили хоч одного демократа? У нас навіть право голосу треба заслужити, у нас не влада більшості, а влада розумних. В Саудівській Аравії всі жителі країни мають бути мусульманами, перехід на будь-яку іншу віру карається смертю. Це демократично? Якщо ми будемо толерантними в цьому питанні, вони рано чи пізно нав'яжуть нам своє. А ви ж знаєте наших людей... Чого тільки сектанти змогли досягти у нас.

– Останнє питання. Поясніть, чому рік тому в Україні повністю був ліквідований Московський патріархат?

– Політика об’єднання Свободи полягає в зменшенні впливу інших країн на Україну і зменшення залежності від інших країн. По цій програмі було значно зменшено кількість американської валюти в Україні, населенню радиться зберігати заощадження в цінних паперах, гривні, золоті та інших цінних металах. По цій програмі було створено національний мобільний оператор і ліквідовано іноземні оператори. Взагалі було заборонено закордонним компаніям заробляти в Україні на сфері послуг. Великі кошти випливали за кордон, а це не було добре. На даний момент весь дохід з національного мобільного оператора йде на оновлення доріг. Також по цій програмі було націоналізовано Укртелеком та ряд інших компанії. Як ви знаєте, церкви не сплачують податків, дуже великі кошти випливали в РФ через московський патріархат. Ви бачили, на яких авто їздить патріарх “всія” Русі? – посміхаючись запитав Богдан.

– Та звісно. Там цілий кортеж. Добре, по цій темі питань більше немає.

 

Енергетика

– Ходять чутки, що Ваша компанія вкладає значні кошти в енергетичну сферу, можете прокоментувати, чим ви займаєтесь?

– Ні. Поки рано виносити результати напрацювань в маси.

– А можете хоча б дати якісь прогнози?

– Нашою компанією було розроблено прототип електромобіля на основі досягнень попередників. Також вже чотири роки ведуться розробки нового типу електростанцій, про які я поки не можу розповісти. Приблизно через п’ять років ми зможемо повністю відмовитись від російської нафти та газу. Це зекономить Україні мільярди гривень.

– РФ понесе величезні збитки від цього, не боїтеся, що це може негативно вплинути на відносини між Україною та РФ?

– Ні. Це економіка, чому ми повинні нести збитки? Аби РФ не образити? Та і дружніх відносин у нас з їхньою владою ніколи не було і не буде. Тут потрібна лише ротація влади та засудження всього олігархічного клану РФ. Якщо ж вони надумають більш радикально на це вплинути, ми розколимо їх з середини. Поки вони нас не займають, ми не займаємо їх, але ж росіяни бачать, що економіка Білорусі та України пішла на підйом, бачать, що у нас бандити сидять по тюрмам, а не обкрадають народ, і терпіння їх також не вічне. Їх владу рятує поки повний контроль над засобами масової інформації, але варто нам трішки підштовхнути народ і процес піде.

– Чим зумовлюється затримка впровадження аж на п’ять років? Адже ви не перший рік над цим працюєте?

– Одне діло розробити продукт, інше впровадити його в маси. Людям доведеться змінювати газові плитки, котли, колонки та автомобілі. Спочатку потрібно виплатити зовнішній борг, навести в країні лад та побудувати дороги. На все не вистачає коштів. Вже через декілька років ми поставимо на конвеєр виробництво електромобілів і кожний українець зможе придбати його в без відсоткову розстрочку на термін до двадцяти років.

– Є якісь проблеми з цим?

– Ну як сказати, все можна вирішити. Якби ще іноземні нафтовидобувні компанії не ставили нам палки в колеса, було б взагалі ідеально. Ніхто не хоче втрачати свій прибуток, навіть якщо ціною цього буде вирубка лісів, використання вичерпних ресурсів Землі в той час, коли можна розвивати альтернативні відновлювані джерела енергії.

– Що можете сказати за патентні реформи?

– Взагалі, я притримуюсь думки, що патенти затримують розвиток науки та технологій. Згадайте лише патентні війни в США. Великі компанії давлять малі, при тому, що самі вже давно не придумують новаторських рішень. Мені подобаються реформи нової Влади щодо патентної системи: за законом патент анулюється, якщо він перешкоджає розвитку технології. До того ж було анульовано всі патенти, які стосуються дизайнерських рішень та юзабіліті, будь-яких мультимедіа форматів (це і аудіо формати, і відео і документи і будь-що інше). Формати зберігання даних повинні бути відкриті, щоб їх підтримувало якомога більше пристроїв.

 

Плани на майбутнє

– Які Ваші плани на майбутнє?

– Ввести аналогічну систему управління в низці сіл, вклавши в них значні ресурси на розвиток сільського господарства. Ну і коли дітки підростуть, хочу сім’єю поїздити по країні, ми вже зараз збираємо для цього кошти.

– Не боїтеся, що без вас тут безлад почнеться?

– Зовсім ні, компанією вже не перший рік керують люди, яких обирають учасники компанії. І вони кому попало це не довірять. В Свободі люди теж не дурні, обирають думаючи головою. Я Андрію повністю довіряю, про Олега Ярославовича я взагалі мочву. Основна наша ціль була – змусити людей думати головою, за кого голосувати, думати за майбутнє, навчити відрізняти брехню від правди. І я думаю нам це вже вдається. До того ж я хочу додому, наступне селище буде у Львівській області, де я і залишусь жити.

– Які у Вас головні пріоритети?

– Перш за все це виховання нових поколінь, які не дадуть себе давити. Наші лідери не вічні, і як вам відомо, коли йдуть лідери – руйнується режим. Про це і була моя остання книга “Як виростити Українця”. Найскладніше вже позаду, повалений старий режим разом з старою бандитською владою, лишається тепер розвивати країну.

– Назвіть три найважливіших досягнення на вашу думку та три проблеми, які поки не вдається вирішити:

– З досягнень: по-перше, вдала боротьба з байдужістю серед місцевих. Ще два роки назад йшла жорстока пропаганда проти нас, засоби масової інформації робили з Свободи неясно що, але зараз все змінились, люди швидко це забули (ну як так??? Що чую – те й вірую?). По-друге, виготовлення здорової та якісної їжі. Крім місцевих ми ще забезпечуємо ряд поселень. По-третє, створення бази літератури, фільмів, курсів, книг та іншого матеріалу українською мовою під відкритою ліцензією.

Богдан встав, підійшов до вікна і подивився десь в далечінь:

– Щодо проблем, то головною залишаються все ж таки люди, вони вперті створіння, важко відучити людей мірятись в будь-чому. Кожен хоче бути чимось кращим за інших, кожен вважає, що він має право лізти в приватне життя інших і нав'язувати їм своє бачення. Хоча і тут є прогрес – зараз люди вихваляються, хто що прочитав чи корисного зробив для суспільства. Раніше ж було, хто скільки випив, тощо... Щодо нав’язування – постійно проводимо роботи щодо цього, закликаючи, що лише варто впливати в тому випадку, якщо це може нанести шкоду суспільству та його устою, але на це підуть роки. Другою проблемою є не здатність старших поколінь змінюватись (викорінити суржик, навчитись аналізувати інформацію, а не вірити всьому що бачиш). Тому похилим людям багато що пробачається, але ми серйозно взялись за наступні покоління. І останньою проблемою є залежність від інших країн, особливо від Євросоюзу, багато в яких питаннях ми від нього залежні, так як в перспективі хочемо приєднатись приєднатись до Єврозони.

– Яка кінцева ціль компанії? Коли вона досягне своєї мети?

– Кінцевою ціллю є повністю ідентична мова по всіх містах та селах України; всі вивіски, документація, посібники, документи – все українською; одна культура; велика база літератури, музики, українського кіно (в це з часом почнуть вкладатись значні кошти); і найголовніше розвинений патріотизм і активність наших громадян, поки кожний не почне думати головою за майбутнє країни, доти компанії буде чим зайнятись. А так, думаю, найближчі покоління РФ навряд перестануть покушатись на Україну. І поки це буде, компанія існуватиме.

– Спочатку компанія була зареєстрована на одного з Ваших людей, зараз є акціонерним товариством і поділена між усіма засновниками. Плануєте з часом націоналізувати її?

– Це дуже важливе питання. Поки весь її дохід йде на розвиток Держави, в цьому немає потреби. Наші засновники майже всі працюють в компанії і мають підвищений дохід, надіюсь, їх це буде влаштовувати й надалі.

– Тобто вони можуть змінити статут і почати ділити дохід між собою?

– Теоретично так, практично я маю права вето їх рішень, і якщо так станеться, сорок відсотків компанії буде націоналізовано, шістдесят відсотків будуть ділитись між засновниками.

– Чи не думали Ви подати свою кандидатуру в президенти? Чи скажімо створити власну партію?

– Ні. Партія “Свобода” та партія “Нова Гвардія” мене цілком влаштовують, Олег Ярославович є хорошим президентом. До того ж ми хороші друзі. Наше селище показало, що такий устрій може бути життєздатним, навіть в ті часи, коли нас давила колишня влада. Проти одного ще може піти угруповання бандитів, але проти народу – ніяк. Це зрозуміли українці, це зрозуміли білоруси і це, надіюсь, колись зрозуміють росіяни.

– А якби все ж таки пан Тягнибок, ставши президентом, перемкнувся на сторону старої влади?

– Що б це змінило? Він очолює ідеологічне об’єднання, учасники якого його б просто вигнали з “Свободи”. До того ж, ціллю нашої компанії не є знайти ідеального президента, ціллю є дати людям зрозуміти, що ніхто не може їх обкрадати, що люди в праві в будь-який момент змінити президента і раду. Якщо людина каже “вони всі бандити... все одно за кого голосувати... не піду ні за кого голосувати...”, то значить вона і не має права ображатись на те, що коїться в країні. Виявився б Олег Ярославович не дієздатним президентом, люди б просто змінили його на іншого. Не можна зав’язуватись на одній людині чи партії, адже з часом будь-хто може зіпсуватись або зазнатись. Переломний момент вже відбувся, після останнього референдуму люди зрозуміли свою силу.

– Що Ви можете сказати про РФ? У них ніяких змін не відбувається і залишилась влада стара.

– То їхні проблеми, ми ніколи не будемо лізти в справи інших країн на відміну від росіян, в яких політика проста – якщо не схиляєшся перед усім російським, значить ти русофоб. Білоруси самі дійшли до зміни влади, чим росіяни гірші? Якщо вони нічого не роблять, значить їх влада влаштовує. Я б з радістю пояснив, чому так, але мені час бігти. Приїжджайте до нас першого липня на день збереження культури.

– Що буде цікавого в цей день?

– Візьмемо герметичний саркофаг, покладемо туди всю художню та наукову літературу українською та білоруською мовами, останні газети та ще багато цікавого і закопаємо його на сто років для майбутніх поколінь.

– Цікаво, обов’язково відвідаю цю подію.

– Все, продовжимо якось іншим разом. Щастя Вам. – потискаючи руку журналісту, завершив Богдан.

– Дякую за інтерв’ю. До зустрічі.

 




Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su не принадлежат авторские права, размещенных материалов. Все права принадлежать их авторам.Обратная связь - 54.221.131.67