Стратегія поведінки фірми на ринках грошей та цінних паперів.

Полягає в розробці правил мобілізації додаткових фінансових ресурсів, спрямованих як в інвестиції, так і для вирішення поточних фінансових задач. В межах цієї стратегії відпрацьовуються правила та прийоми моніторингу цих ринків, постійного спостереження за динамікою кон‘юнктури та вибору форм і умов отримання кредитів, моментів придбання або продажу цінних паперів, яким треба віддати перевагу; вибору найбільш надійних емітентів цінних паперів. Ця складова економічної стратегії втілюється в портфелі цінних паперів фірми.

 

Поняття стратегічної гнучкості.

Треба враховувати зміни навколишнього сер-щаоскільки воно викликає несподіванки, на які фірмі важко відреагувати, тому, якщо фірма хоче бути готовою до несподіванок, їй необхідно знизити свою стратегічну уразливість, яка базується на понятті стратегічна гнучкість. Гнучкість в загальному розумінні є легка, без особливих зусиль, зміна того чи ін.стану сис-ми. Тому можливість, н-д, швидкої зміни об’єктів вир-ва, які досягаються будь-якою ціною з точки зору витрат ресурсів, не може признаватися гнучкістю. Гнучкою є виробнича система, яка ефективно реалізує цю можливість. Звідси, гнучкість як ек.категорія повинна відображата здатність сис-ми до еф.адаптації.

Внутрішня гнучкість – можливість швидко переналагодити в-во. Зов.гнучкість – це здатність сис-ми до ефек.варіювання цілями, що забезпеч-ють еф.зміну набору СЗГ: товару, цін, інвест.пол-ки, що проводиться по віднош-ню до тих чи ін. СЗГ. Це певна незалежність усіх СЗГ.

Вимір стратегічної уразливості фірми – порівняно не складна задача. Самий простий і швидкий тест – визначення ступеню концентрації продаж і прибутків фірми. Зробити оцінку стратегічної гнучкості можна зробити при заповнені таблиці:

Заповнення таблиці:

1 крок: визначення найбільш суттєвих і найбільш ймо-х для фірми несподіванок, які могли б вплинути на стан її справ

2 крок: Оцінка потенцйного впливу кожної несподіванки. Оцінки слід вести по кожній СЗГ. Вплив оцінюється по шкалі від 0-10. Якщо вплив позитивний, він вписується в рубрику „можливостей”, якщо негативний – в рубрику „погрозливиїх проблем”. По кожному рядку робиться оцінка як вірогідності від 0 до 1, так і часу впливу 0,5 років, більшн 5 років.

3 крок: Оцінка гнучкості в кожній СЗГ шляхом підведення підсумку по кожному стовпчику. Підсумкові велечини по стовпчикам можливостей показують ступінь позитивного значення гнучкості у випадку нбезпеки; підсумки по стовпцям погроз – показники уразливості або негнучкості. Отже, алгебраїчна сума обох велечин дає показник загальної гнучкості для СЗГ.

4 крок: Визначення ймовірного впливу відповідних несподіванок на фірму шляхом додовання відповідних велечин. І в даному випадку алгебраїчна сума по рядках і є показник впливу

 

Матриця Томпсона.

 

 

Рис Матриця стратегічного набору залежно від конкурентної позиції

Поєднання загальних і загально-конкурентних стратегій залежить від характеристик галузі, загальної конкурентної позиції фірми в середовищі, а також характеристик самого підприємства.

А.Томпсон пропонує розглянути галузі за такими характеристиками: нова галузь, швидкозростаюча та, що переходить до зрілості, зріла та, що занепадає, «вимираюча» галузь, галузь, що бере участь у глобальній конкуренції, крім того, він пропонує враховувати темпи зростання ринку та конкурентну позицію.

Загальну позицію фірми в галузі найчастіше характеризують таким чином домінуючий лідер, лідер, сильний переслідувач, слабкий, виснажений переслідувач, агресивний новачок, аутсайдер, «безіменний невдаха».

 

Товарна стратегія фірми.

Вона визначає методи пошуку найбільш прийнятних для фірми СЗГ, методи управління наборами СЗГ, які забезпечують зовнішню гнучкість фірми. Головними задачами товарної стратегії являються: узгодження перспективних задач (місії) фірми з потенційними можливостями ринку та ресурсами фірми, якими вона зможе розпоряджатися в стратегічній перспективі; аналіз життєвих циклів (технології) товару; розробка правил формування товарного асортименту, що забезпечують конкурентні переваги фірми і на цій основі максимізації економічного прибутку в довгостроковій перспективі

Товарна стратегія фірми є базою для планування перспективних НДР, кадрової політики, інвестиційної політики. На основі товарної стратегії відпрацьовуються рішення, що приймаються в межах інших складових частин економічної стратегії, з якими товарна стратегія знаходиться у діалектичному взаємозв‘язку.

Стратегія ціноутворення.

Основою стратегії ціноутворення є розробка: правил вибору цінової політики, визначення правил поведінки фірми в залежності від кон‘юнктури ринку; розробка прийомів цінової конкуренції, прийомів моніторингу ситуацій, що виникають на ринках факторів виробництва, цінних паперів та валютних ринках і зміни в залежності від цих ситуацій принципів ціноутворення, моніторингу процесів змін попиту та пропозиції; методів оцінки цінової еластичності попиту; принципів урахування впливу макро- та мікроекономічних факторів на процеси ціноутворення.

 

Рис. 2. Стратегії ціноутворення:

ц₁ — «зняття вершків»; ц₂ — завоювання ринку;

ц₃ — отримання максимального прибутку

Стратегія ціноутворення повинна відповідати на питання, як повинна себе вести фірма в тих чи інших сегментах ринку, щоб за допомогою ефективної цінової політики привабити покупців до товарів фірми, сформувати прихильність потенційних покупців марці фірми.

Найбільш типовими задачами, що вирішуються за допомогою проведення продуманої цінової політики є:

1. Вихід на новий ринок

2. ввезення нового товару

3. захист позицій

4. послідовний прохід по сегментам ринка

5. швидке відшкрдуванні витрат

6. задовільне відшкодування витрат

7. стимулювання комплексних продаж

8. цінова дискрімінація

9. послідовність за лідером

Перш ніж розробляти стратегію ціноутворення, фірма повинна проаналізувати усі зовнішні та внутрішні фактори, які впливають на рішення по цінам.