Підготовка до проведення перевірки



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Підготовка до проведення перевірки



3.1. Підготовка до проведення перевірки здійснюється шляхом аналізу стану законності та заходів щодо її забезпечення, опрацювання документів, вивчення доводів, викладених у письмовому зверненні органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб.

3.2. У разі необхідності від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних підприємств, установ та організацій витребовуються рішення, розпорядження, інструкції, накази, інші акти і документи, опрацьовуються відповідні інформаційні бази даних державних органів.

3.3. Необхідність складання планів перевірки у кожному конкретному випадку визначається відповідним керівником прокуратури з урахуванням її обсягів та складності.

 

8. Витребування, вимога і вказівка прокурора. Санкція прокурора, погодження з ним певних дій та рішень.

Відповідно до вимог ст. 30 Закону України “Про прокуратуру” прокурор має право у необхідних випадках доручити керівникам органів досудового слідства та дізнання проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою виявлення і усунення порушень закону. Такі вимоги прокурора є обов’язковими для виконання керівниками цих органів (ст. 8 Закону “Про прокуратуру”). Статистична та інша інформація або їх копії, необхідні для здійснення прокурорського нагляду чи розслідування, видаються на вимогу прокурора або слідчого безкоштовно.

Невиконання без поважних причин законних вимог прокурора тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Посадові особи і громадяни зобов'язані з'являтись за викликом прокурора і давати пояснення з обставин, які з'ясовуються прокурорською перевіркою. В разі ухилення від прибуття посадова особа або громадянин за постановою прокурора можуть бути доставлені примусово органами міліції.За виявленими порушеннями керівники органів досудового слідства і дізнання повинні вжити заходів реагування, про що повідомити прокурора. За необхідності прокурор може витребувати матеріали перевірки для ознайомлення і адекватності оцінки вжитих заходів. Письмова вказівка прокурора — це процесуальний акт, який скеровує хід розслідування і його результати. До вказівок прокурора повинні пред’являтися ті самі вимоги, що і до постанови прокурора (слідчого) (ст. 1 30 КПК України). Кожна вказівка прокурора, яких би питань вона не стосувалася, має бути законною, обґрунтованою та мотивованою. Крім цього, вказівка прокурора по кримінальній справі повинна відповідати вимозі доцільності, тобто виходити зі слідчої ситуації, що склалася у справі, і реальності, мати можливість бути виконаною.
За загальним правилом вказівки прокурора органам дізнання й попереднього слідства у зв’язку з порушенням і розслідуванням ними кримінальних справ, надані у порядку, передбаченому законом, є для цих органів обов’язковими.

 

 

9. Поняття та зміст оперативно-розшукової діяльності..

Оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів. (відповідно до ЗУ про ОРД). У вузькому значенні ОРД – це законодавчо визначений вид пра­воохоронної, суспільно корисної діяльності вказаних законодавцем суб’єктів, що являє собою систему спеціальної конспіративної діяль­ності державних суб’єктів щодо використання ними негласних сил, застосування негласних засобів, методів та заходів і прийняття опера­тивних рішень з метою захисту людини і суспільства від злочинних посягань. У широкому значенні ОРД змінюється її мета. Метою у цьому випадку є забезпечення безпеки людини і суспільства усіма законними та доступними заходами, включаючи правові, адміністративні, соціальні, психологічні, політичні тощо. Під формою розуміється зовнішнє вираження змісту цієї діяльності. ОРД проводиться в двох взаємодоповнюючих формах гласній і негласній. Посадові особи державних органів, що здійснюють ОРД, можуть офіційно (гласно) представляти інтереси конкретного державного органу чи виступати від його імені. Разом з цим оперативний працівник - особа, що забезпечує, бере участь в ОРД, може здійснювати свої повноваження у негласній формі.

 

10.. Завдання та принципи оперативно – розшукової діяльності.

Завданням оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави. Оперативно-розшукова діяльність ґрунтується на принципах верховенства права, законності, дотримання прав і свобод людини.

 

11. Органами виконання покарань є: центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань, його територіальні органи управління, кримінально-виконавча інспекція.

Установами виконання покарань є: арештні доми, кримінально-виконавчі установи, спеціальні виховні установи (далі - виховні колонії).

Кримінально-виконавчі установи поділяються на кримінально-виконавчі установи відкритого типу (далі - виправні центри) і кримінально-виконавчі установи закритого типу (далі - виправні колонії).

Виправні колонії поділяються на колонії мінімального, середнього і максимального рівнів безпеки.

Виправні колонії мінімального рівня безпеки поділяються на колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання і колонії мінімального рівня безпеки із

У виправних колоніях середнього рівня безпеки можуть створюватися сектори максимального рівня безпеки для відбування покарання чоловіками, засудженими до довічного позбавлення волі.

У виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання можуть створюватися сектори середнього рівня безпеки для відбування покарання жінками, засудженими до довічного позбавлення волі.

У межах, визначених цим Кодексом та законами України, виконання кримінальних покарань також здійснюють Державна виконавча служба, військові частини, гауптвахти і дисциплінарний батальйон.

Територіальні органи управління, кримінально-виконавча інспекція, арештні доми, виправні центри, виправні та виховні колонії організовуються і ліквідуються центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань, а військові частини, гауптвахти і дисциплінарний батальйон - Міністерством оборони України.

 

 

12 Поняття та класифікація оперативно-розшукових заходів.

Оперативно-розшукові заходи — це визначені законом дії уповноважених державою суб’єктів ОРД, що здійснюють її переважно негласно з використанням сил, засобів, методів з метою викриття у злочинній діяльності конкретних осіб, попередження та розкриття злочинів, розшуку злочинців та встановлення безвісно відсутніх осіб. Оперативно-розшуковий захід вступає у суперечність з оперативно-розшуковим засобом. Захід — це сукупність дій та засобів, а засіб — прийом, певна спеціальна дія, що дає здійснити що-небудь, досягти чогось. Класифікація ОРЗ: 1. Залежно від обмеження права і свободи громадян: – ОРЗ, не обмежують конституційними правами громадян (опитування, спостереження, наведення довідок, збір зразків для порівняльного дослідження, перевірочна закупівля, дослідження предметів і розповсюдження документів, ототожнення особистості, оперативне впровадження, контрольована постачання і оперативний експеримент). - обмежують конституційними правами громадян (негласне обстеження приміщень, будинків, споруд, ділянок місцевості і транспортних засобів, контроль поштових відправлень, телеграфних та інших повідомлень, прослуховування телефонних переговорів, зняття інформації з технічних каналів зв'язку). 2. Залежно від тривалості проведення: - Разові ОРЗ (опитування, наведення довідок, ототожнення особистості, оперативний експеримент, закупівля тощо) – Триваючі ОРЗ (контроль поштових відправлень, оперативне впровадження, прослуховування телефонних переговорів, спостереження тощо). 3. Залежно від видів санкціонування: а) ті що не потребують будь-якого санкціонування: - опитування; - наведення довідок;- збір зразків для порівняльного дослідження;- дослідження предметів та інших документів;- спостереження;- ототожнення особистості; - перевірочна закупівля і контрольована постачання предметів, речовин та продукції, вільна реалізація якої дозволена. б) потребують відомчого санкціонування керівником органу здійснює ОРД: - перевірочна закупівля і контрольована постачання предметів, речовин та продукції, вільна реалізація якої дозволена.- оперативний експеримент- оперативне впровадження в) потребують судовогосанкционирования(решения): - контроль поштових відправлень, телеграфних та інших повідомлень - прослуховування телефонних переговорів, - зняття інформації з технічних каналів зв'язку - негласне обстеження приміщень, будинків, споруд, ділянок місцевості і транспортних засобів.

13 Загальна характеристика оперативно-розшукових заходів: опитування громадян та візуальне спостереження.

Опитування - бесіда з громадянами, яким можуть бути відомі факти, обставини, значущі для виконання поставленої перед оперативним співробітником завдання. Це можуть бути відомості про злочини, осіб, які його вчинили, сліди злочинної діяльності і т.п. Даний захід носить пошуковий, розвідувальний характер і спрямована на виявлення прихованої або прихованою інформації, що має значення для вирішення поставлених перед оперативним співробітником завдань. Опитування громадян допускається лише за їх добровільну згоду на бесіду. При цьому оперативний працівник може проводити опитування особисто, безпосередньо, або доручати його проведення іншій посадовій особі ОРД, що діє за дорученням зазначеного співробітника. При цьому на прохання опитуваного особи співробітник оперативного підрозділу зобов'язаний забезпечити конфіденційність опитування. Опитування як оперативно-розшукова захід слід відрізняти від допиту, виробленого у кримінальній справі. Допит - прерогатива слідчого або особи, яка провадить дізнання. Він здійснюється з обов'язковою фіксацією в протоколі встановленої форми з попередженням допитуваного свідка чи потерпілого про відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань. Оперативний співробітник може виробляти допит тільки за дорученням посадової особи, у провадженні якого перебуває кримінальна справа. Результати розвідувального опитування можуть бути оформлені або поясненням, або рапортом. У першому випадку складений документ може бути залучений до матеріалів кримінальної справи, і згодом опитаний, як правило, допитується в якості свідка по кримінальній справі. У другому випадку, при оформленні результатів опитування у формі рапорту. Цей рапорт також може бути залучений до матеріалів кримінальної справи.

 

Для пошуку, фіксації і перевірки під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно доступних місцях може проводитися візуальне спостереження за зазначеними об’єктами або візуальне спостереження з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження. Відповідно до вимог законодавства клопотання про проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії виноситься слідчим за погодженням з прокурором або прокурором та подається на розгляд слідчого судді, який виносить ухвалу про надання дозволу на проведення спостереження за особою. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, у якому послідовно, у хронологічному порядку із зазначенням точного часу, а також місця події міститься опис результатів візуального спостереження. Додатками до протоколу спостереження за особою, річчю, місцем можуть бути фотографії, відеоматеріали, письмові пояснення спеціалістів, які брали участь у проведенні цієї негласної слідчої (розшукової) дії, стенограми, аудіозапис, фототаблиці, схеми, зліпки, носії комп 'ютерної інформації тощо. Протоколи за результатами спостереження за особою, річчю, місцем можуть використовуватись у доказуванні Ці протоколи з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення вказаної негласної слідчої (розшукової) дії передаються прокурору. Спостереження за особою може бути розпочато до постановлення ухвали слідчого судді за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора.

 

14 Загальна характеристика оперативно-розшукових заходів: використання конфіденційної допомоги громадян.

Під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених КПКУ. У розумінні положень коментованої статті КПК конфіденційне співробітництво - це негласні відносини, що встановлюються уповноваженими органами з повнолітньою дієздатною особою (громадянином України, іноземцем або особою без громадянства) і на засадах добровільності та конспіративності використовуються для вирішення завдань кримінального провадження.

Особи, що підтримують конфіденційні відносини із зазначеними органами, можуть надавати допомогу і сприяння, забезпечувати умови проведення окремих негласних слідчих (розшукових) дій, а також брати особисту участь в їх здійсненні. Правові засади відносин конфіденційного співробітництва визначаються законодавством України. Слідчий має право використовувати інформацію, отриману від осіб, з якими встановлене конфіденційне співробітництво під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, або залучати їх до проведення таких дій. Забороняється залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення негласних слідчих дій адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов’язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру. Недотримання такої заборони під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій є підставою для визнання отриманих за їх результатами фактичних даних недопустимими доказами.

15 Загальна характеристика оперативно-розшукових заходів: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж.

Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж є різновидом втручан­ня у приватне спілкування, яке проводиться без відома осіб, які використовують засоби телекомунікацій для обміну інформацією s здійснюється за ухвалою слідчого судді. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж поділяється на: 1) контроль за телефонними розмовами, що полягає в негласному проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів, у тому числі встановлених на транспортних телекомунікаційних мережах, спостереження, відбору та фіксації змісту телефонних розмов, іншої інформації та сигналів (SMS, MMS, факсимільний зв'язок, модемний зв'язок тощо), які передаються телефонним каналом зв'язку, що контролюється; 2) зняття інформації з каналів зв'язку, що полягає в негласному одержанні, перетворенні і фіксації із застосуванням технічних засобів, у тому числі встановлених на транспортних телекомунікаційних мережах, у відповідній формі різних видів сигналів, які передаються каналами зв'язку мережі Інтернет, інших мереж передачі даних, що контролюються. Розглядаючи питання застосування такого оперативно-розшукового заходу, як зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, передбаченого п. 9 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», першочерговим є визначення питання щодо алгоритму дій слідчого або оперативного працівника на підготовчому етапі отримання дозволу, а саме: аналіз матеріалів кримінального провадження та визначення доцільності й можливості проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; планування заходів зі зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; визначення підрозділів та органів, з якими необхідно буде взаємодіяти під час проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; складання клопотання на отримання дозволу на проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та підготовка відповідних матеріалів; отримання дозволу суду на проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та направлення матеріалів до уповноважених підрозділів на проведення даної слідчої (розшукової) дії. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування в цьому випадку додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання, на якому може здійснюватися втручання у приватне спілкування. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж покладається на уповноважені підрозділи органів внутрішніх справ та органів безпеки. За результатами проведення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж складається протокол, у якому зазначаються: місце і час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, правові підстави здійснення, описуються отримані результати або розшифровуються окремі епізоди звукозапису розмов, що містять інформацію, яка має значення для кримінального провадження

 

 

16 Загальна характеристика оперативно-розшукових заходів: обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи

Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи полягає в таємному проникненні слідчого чи уповноваженої особи (працівника оперативного підрозділу) без відома власника чи володільця, приховано, під псевдонімом або із застосуванням технічних засобів у приміщення та інше володіння для встановлення технічних засобів аудіо-, відеоконтролю особи або безпосередньо з метою виявлення і фіксації слідів злочину, проведення огляду, виявлення документів, речей, що мають значення для досудового розслідування, виготовлення копій чи їх зразків, виявлення осіб, які розшукуються, або з іншою метою для досягнення цілей кримінального провадження. Прокурор або слідчий вносить клопотання, узгоджене з прокурором, до слідчого судді, який своєю ухвалою постановляє дозвіл чи відмову на проведення таких дій. Виявлені в ході негласного проникнення предмети, документи не вилучаються. У межах проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії сліди вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину можуть фіксуватися шляхом фото-, відеозйомки, виготовлення відтисків, відбитків, зліпків тощо. Надалі матеріальні носії цієї інформації виступають додатками до протоколу про проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. публічно недоступним є місце, до якого неможливо увійти або в якому неможливо перебувати на правових підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб. У контексті змісту цієї статті публічно недоступними місцями є: номери готелів, каюти кораблів, купе поїздів, кімнати в будинках відпочинку, санаторіях, профілакторіях тощо. Особливості організації та проведення обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи передбачають залучення спеціально уповноважених оперативних підрозділів на підставі письмового доручення. За результатами обстеження складається протокол про проведення всіх виконаних дій та їх результатів, який протягом двадцяти чотирьох годин з моменту припинення цієї негласної слідчої (розшукової) дії передається прокурору. Додатками до протоколу є матеріальні носії отриманої інформації, що містять ознаки вчиненого окремими особами кримінального правопорушення. У протоколі відомості про осіб, які залучалися до проведення дії, у разі здійснення щодо них заходів безпеки, можуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності у порядку, визначеному законодавством.

 

17 Загальна характеристика оперативно-розшукових заходів: арешт, огляд і виїмка кореспонденції

КПК) – Накладення арешту на кореспонденцією особи, що підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, є негласною слідчою (розшуковою) дією, що проводиться у виняткових випадках за рішенням слідчого судді. Арешт може бути накладений на всі види поштових відправлень, визначені ЗУ «Про поштовий зв'язок . Зі змісту статті вбачається, що така негласна слідча (розшукова) дія не потребує отримання окремої ухвали слідчого судді на її проведення. У частині 2 ст. 262 КПК вказано, що слідчий у межах, визначених ухвалою слідчого судді, здійснює виїмку відповідної кореспонденції або обмежується зняттям копій чи отримання зразків з відповідних відправлень. Таким чином, слідчий, за погодженням прокурора, або прокурор у своєму клопотанні про отримання дозволу слідчого судді на проведення негласної слідчої (розшукової) дії «Накладення арешту на кореспонденцію», поряд з іншими вимогами ст. 248 цього Кодексу, повинен передбачити необхідність проведення огляду та виїмки кореспонденції. Слідчий суддя при розгляді такого клопотання, у своїй ухвалі про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії передбачає строки проведення огляду та виїмки кореспонденції. Оформлена відповідно вимог кримінального процесуального законодавства ухвала слідчого судді є обов'язковою для виконання керівником установи чи підприємства, що надає послуги поштового зв'язку. Кореспонденцією є листи всіх видів, бандеролі, посилки, поштові контейнери, перекази телеграми, інші матеріальні носії передання інформації між особами. Дозвіл на накладення арешту на кореспонденцію окремих осіб може бути наданий у випадках, якщо органи досудового розслідування мають обґрунтовані підстави вважати що в листах, телеграмах, посилках та іншій телеграфно-поштовій кореспонденції підозрюваного, обвинуваченого можуть міститися предмети або документи, що мають доказове значення у кримінальному провадженні. У клопотанні слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора до слідчого судді про дозвіл на накладення арешту на кореспонденцію зазначаються що підлягає затриманню, та установа зв'язку, на керівника якої покладається обов'язок здійснювати відповідний контроль і протягом доби повідомляти про це слідчого.

При закінченні строку, визначеного в ухвалі слідчого судді, накладений на кореспонденцію арешт вважається скасованим і затримана на установі зв'язку кореспонденція, яка не була вилучена слідчим, підлягає негайному відправленню адресату. Арешт також може бути скасований за рішенням прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, якщо у накладенні арешту на корес-понденцію відпала необхідність.

 

18 Загальна характеристика оперативно-розшукових заходів: установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу.

Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу є негласною слідчою (розшуковою) дією, яка полягає в застосуванні технічних засобів для локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, у тому числі мобільного терміналу систем зв’язку, та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв’язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються, якщо в результаті його проведення можна встановити обставини, які мають значення для кримінального провадження. Проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії забезпечує отримання даних, що сприятимуть оперативному розшуку особи, підозрюваної у причетності до вчинення злочину, за рахунок встановлення місцезнаходження його персональної радіостанції стільникового радіозв'язку. Проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії забезпечує можливість установлення місцезнаходження у визначений проміжок часу радіоелектронних засобів та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв'язку, що належать або використовувались особами, які можуть бути причетними до вчинення злочину, визнані потерпілими або свідками; або поточні координати такого радіелектронного засобу у просторі і часі. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводиться на підставі ухвали слідчого судді, якій повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу може бути розпочато до постановлення ухвали слідчого судді за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора (у виняткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину). Відповідно до встановленого порядку прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з клопотанням до слідчого судді. За результатами проведення даної негласної слідчої (розшукової) дії слідчий або уповноважений співробітник оперативного підрозділу, якому було доручено проведення установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу складає протокол відповідно в якому описуються результати проведення даної слідчої дії, а в необхідних випадках до нього долучаються додатки. Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії з додатками не пізніше двадцяти чотирьох години з моменту припинення цієї дії передається прокурору.

 

19 Загальна характеристика оперативно-розшукових заходів: зняття інформації з електронних інформаційних систем.

Пошук, виявлення і фіксація відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або їх частин, доступ до електронної інформаційної системи або її частини, а також отримання таких відомостей без відома її власника, володільця або утримувача може здійснюватися на підставі ухвали слідчого судді, якщо є відомості про наявність інформації в електронній інформаційній системі або її частині (частинами можуть бути: база даних, система управління базою даних, клієнтське програмне забезпечення тощо) , що має значення для певного досудового розслідування. Не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов’язаний з подоланням системи логічного захисту. Проведення негласної слідчої (розшукової) дії, регламентованої цією статтею КПК, забезпечується зняттям інформації, що оброблялася, зберігається або зберігалася на персональному комп'ютері, або декількох персональних комп 'ютерах, об'єднаних у локальну мережу, або ж зовнішніх накопичувачах інформації, що приєднувалися до електронних інформаційних систем. Зняття інформації з електронних інформаційних систем або їх частин може здійснюватися як шляхом безпосереднього фізичного доступу до них фахівцями уповноважених підрозділів правоохоронних органів, так і шляхом програмного проникнення. Негласне зняття інформації із засобів електронно-обчислювальної техніки полягає у застосуванні засобів спеціальної техніки із великими ресурсами оперативної та довгочасної пам'яті, яка забезпечує повне копіювання інформації із жорсткого диску (дисків) та інших електронних носіїв інформації підозрюваного, обвинуваченого, що можуть містити інформацію, яка має значення у кримінальному провадженні. Програмне проникнення до електронних інформаційних систем (їх частин) здійснюється шляхом застосування спеціальних програмних продуктів, які забезпечують копіювання інформації, що обробляється на ПЕОМ підозрюваного, обвинуваченого, на віддалений комп'ютер, що перебувають у користуванні уповноваженого органу, що проводить цю негласну слідчу (розшукову) дію. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на втручання у приватне спілкування додатково повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки електронної інформаційної системи, в якій може здійснюватися втручання у приватне спілкування (найменування електронної інформаційної системи, фізична адреса розташування її файлових серверів та робочих станцій або електронна адреса в мережі Інтернет, її власник, володілець або утримувач) та спосіб, яким обмежений доступ до неї. За результатами складається протокол до якого долучаються додатки у вигляді носіїв інформації, отриманої за результатами проведення цієї негласної слідчої дії.

 

20 Загальна характеристика оперативно-розшукових заходів: аудіо-, відеоконтроль особи.

ч.1 ст.260 КПКУ: Аудіо- відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов 'язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування. Аудоіконтроль та відеоконтроль особи є негласними слідчими (розшуковими) діями, що пов'язані із втручанням у приватне спілкування цих осіб та обмежують їх конституційні права. Шляхом аудіо- та відеоконтролю особи може здійснюватися спостереження за діями та розмовами окремих осіб у житлі або іншому володінні особи або ж в інших приміщеннях, транспортних засобах, інших місцях, що не є житлом чи іншим володінням особи. Аудіоконтроль особи полягає у прослуховуванні та фіксації розмов, що відбуваються у зазначених об'єктах. Негласні слідчі (розшукові) дії із аудіоконтролю особи проводяться за допомогою спеціальних технічних засобів фіксації інформації. Порядок проведення таких негласних (розшукових) слідчих дій визначається відомчими нормативно-правовими актами. Аудіоконтроль особи може проводитись як безпосередньо слідчим, що розслідує злочин, а також за його дорученням уповноваженими оперативними підрозділами (ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК). Організація та проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії переважним чином може відбуватися за участі спеціальних підрозділів уповноважених законом органів, що мають право ведення оперативно-розшукової діяльності. Спеціально підготовлені фахівці оперативно-розшукових органів забезпечують впровадження спеціальних технічних засобів та процес фіксації й обробки отриманої інформації. Ауді- оконтроль особи також може проводитись без участі оперативних підрозділів, за умови, якщо технічна фіксація результатів негласної слідчої (розшукової) дії забезпечується безпосередньо слідчим. Відеоконтроль особи здійснюється технічними засобами, що забезпечують негласне візуальне спостереження за діями, розмовами, поведінкою підозрюваного, обвинуваченого та осіб, що контактують з ними у зв'язку з їх протиправною діяльністю. Відеоконтроль особи забезпечує не лише негласне спостереження за діями окремих осіб, але й відеозапис та аудіофіксацію інформації, що вказує на ознаки вчинення протиправних діянь. Відеоконтроль обстановки та дії осіб, їх фіксація може здійснюватися в житлі або іншому володінні особи, а також у приміщеннях, транспортних засобах та інших місцях, які не відносяться до житла та не є іншим володінням особи. Відеоконтроль особи, як правило, здійснюється за участю спеціальних підрозділів, що забезпечують впровадження та експлуатацію спеціальних технічних засобів. Проведення цього заходу дозволяє виявляти та фіксувати інформацію, що свідчить про підготовку або вчинення окремими особами тяжких та особливо тяжких злочинів; з' ясовувати місця збереження предметів, документів, а також інших матеріалів, що становлять інтерес для органів досудового розслідування. За результатами проведення аудіо- та відеоконтролю особи складається протокол, який з матеріальними носіями зафіксованої інформації у встановленому законом порядку передається прокурору для використання у доказуванні у кримінальному провадженні

 

 

23. оперативно-технічні заходи- система дій підрозділів органів внутрішніх справ з негласного впровадження і застосування спеціальної техніки для вирішення завдань оперативно-розшукової діяльності;спеціальні технічні засоби, спеціальна техніка- технічні засоби спеціального призначення для здійснення негласних заходів оперативно- розшукової діяльності;

 

24. Спеціально-технічне забезпечення оперативно-розшукових заходів.
спеціальні технічні засоби, спеціальна техніка- технічні засоби спеціального призначення для здійснення негласних заходів оперативно- розшукової діяльності;

спеціальні засоби- наручники, гумові кийки, засоби зв’язування, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту;


Усі існуючі спеціальні технічні засоби, які використовуються державними органами України, можна умовно розділити на сім основних класів:
1) Засоби зв’язку; 2) Засоби сигналізації та промислового телебачення; 3) Оперативно-технічні засоби: Засоби негласної фотозйомки та відеозапису ,Засоби негласного звукозапису ,Пошукові прилади ,Прилади нічного спостереження ,Спеціальні хімічні речовини 4) Засоби розвідки та технічного захисту інформації 5) Криміналістична техніка; 6) Інформаційні системи; 7) Засоби індивідуального захисту та активної оборони.
Кожний оперативно-технічний засіб потрібно розглядати з позицій його використання у практичній діяльності правоохоронних органів, а також можливості застосування у процесі проведення того чи іншого оперативно розшукового заходу. Наприклад виходячи з Закону «про оперативно розшукову діяльність», міліція може використовувати СТЗ з метою:
проведення оперативних заходів для попередження та розкриття злочинів, а також розшуку осіб, які вчинили злочини;документування протиправних дій юридичних та фізичних осіб;використання результатів застосування технічних засобів в якості доказів у суді.
Завдяки застосуванню оперативно-технічних засобів при про-веденні ОРД можуть одержуватися предмети й документи, відомос-ті, які мають важливе інформаційне значення і допомагають виявити свідків і потерпілих, осіб, причетних до вчинення злочину, встановити місця зберігання предметів і документів, важливих для слідства і суду.

 

 

25. Правові засади та завдання прокурорського нагляду за додержанням законів в ізоляторах тимчасового тримання органів внутрішніх справ.

Конституція України найвищою соціальною цінністю визнає людину, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпеку. Утвердження і забезпечення її прав є головним обов'язком держави. Статтею 29 Конституції кожній людині гарантується право на свободу та особисту недоторканність.

Обмеження цього права допустимо лише у суворій відповідності із законом та засноване на міжнародних стандартах і конституційних принципах. Воно має місце, зокрема при затриманні підозрюваних у вчиненні злочинів осіб, а також під час попереднього ув'язнення, у результаті обрання судом запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. На первинній стадії ці примусові заходи застосовуються в ізоляторах тимчасового тримання (далі - ІТТ) органів МВС України з подальшим направленням взятих під варту осіб до слідчих ізоляторів Державного департаменту України з питань виконання покарань.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.204.48.64 (0.046 с.)