ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Матеріальні рахунки , перелік, будова. Призначення.



Важливу підгрупу основних рахунків становлять матеріальні, які призначено для обліку наявності та руху матеріальних цінностей, що є в розпорядженні підприємства. До них належать рахунки: 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 20 «Виробничі запаси», 21 «Тварини на вирощуванні і відгодівлі», 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети», 25 «Напівфабрикати», 26 «Готова продукція», 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва», 28 «Товари». Усі матеріальні рахунки є активними. На дебеті їх відображають надходження (збільшення) відповідних видів товарно-матеріальних цінностей, а на кредиті — їх вибуття (списання). Сальдо за вказаними рахунками завжди лише дебетове і показує наявність певних видів матеріальних цінностей на кінець звітного періоду. Аналітичний облік за матеріальними рахунками ведеться обов'язково із застосуванням натурального й грошового вимірника. Досить часто матеріальні рахунки називають ще інвентарними. Принцип їхньої інвентарності полягає в тім, що всі матеріальні цінності завжди повинні списуватись у тій оцінці, в якій вони оприбутковувались, навіть тоді, коли вони певною мірою втратили свою початкову вартість. Саме завдяки цьому матеріальні рахунки можуть вповні виконувати свої функції.

Грошові рахунки , перелік, будова, призначення.

Грошові рахунки призначено для обліку й контролю грошових коштів господарства. До таких рахунків належать ЗО «Каса», 31 «Розрахунки в банках», 33 «Інші кошти» тощо.

Будова грошових рахунків така сама, як і матеріальних: на дебеті відображають наявність грошових коштів та їх надходження, а на кредиті — списання. Сальдо за вказаними рахунками завжди може бути тільки дебетовим і показує наявність коштів на відповідному рахунку на кінець звітного періоду.

 

 

Розрахункові рахунки.

Розрахункові рахунки призначені для обліку розрахункових операцій підприємства з іншими підприємствами. Ці рахунки за своєю будовою можуть бути активними, пасивними та активно-пасивними.Це рахунки:16,34,36,37,50-53,55,60-68.

Активні розрахункові рахунки відображають заборгованість інших підприємств та окремих осіб перед даним підприємством. До таких рахунків належать: 16 «Довгострокова дебіторська заборгованість», 34 «Короткострокові векселі одержані», 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами». На дебеті цих рахунків відображають виникнення заборгованості та її дальше збільшення, а на кредиті — погашення (зменшення) заборгованості. Сальдо за вказаними рахунками дебетове і показує залишок заборгованості перед даним підприємством на кінець звітного періоду.

Пасивні розрахункові рахунки призначено для обліку розрахунків з іншими підприємствами, установами чи окремими особами, щодо яких дане підприємство має заборгованість. До таких рахунків належать: 60 «Короткострокові позики», 50 «Довгострокові позики», 66 «Розрахунки з оплати праці», 64 «Розрахунки за податками і платежами», 65 «Розрахунки зі страхування», 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» та ін. На кредиті цих рахунків відображається виникнення та збільшення заборгованості даного підприємства, а на дебеті — її зменшення, погашення. Сальдо за цими рахунками є кредитовим і показує суму заборгованості підприємства.

Активно-пасивні розрахункові рахунки призначено для обліку розрахунків з підприємствами та установами, які протягом певного періоду мають заборгованість перед даним підприємством, а в інший період дане підприємство стає боржником щодо тих самих установ чи організацій. Отже, за цих умов підприємство виступає то як дебітор, то як кредитор. На таких рахунках відображають, головно, розрахунки з різними дебіторами і кредиторами, внутрішні та внутрішньогосподарські розрахунки тощо. Вони можуть мати одночасно дебетове і кредитове сальдо та відображатися в балансі розгорнуто, тобто окремо в активі й пасиві.

Регулюючі рахунки.

Регулюючі рахунки призначені для регулювання (уточнення) оцінки об’єктів обліку, що відображаються на основних рахунках. До регулюючих рахунків належать: 13 «Знос необоротних активів», 38 «Резерв сумнівних боргів», 45 «Вилучений капітал», 46 «Неоплачений капітал», субрахунок 5 «Торгова націнка» до рахунка 28. Регулюючі рахунки не мають самостійного значення, завжди розглядаються в нерозривному зв'язку з тими основними рахунками, до яких вони відкриваються, і регулюють оцінку відповідних засобів чи процес використання певних джерел. Ці рахунки забезпечують облік окремих видів засобів за двома оцінками: наприклад, початкова та залишкова вартість основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, або роздрібні ціни й ціни придбання товарів, або планова й фактична собівартість готової продукції. На регулюючих рахунках обліковують лише суми, на які необхідно регулювати (коригувати) вартість засобів чи суму джерел, обрахованих за основним рахунком. Залежно від призначення регулюючі рахунки поділяються на доповнюючі та контрарні. Регулюючі доповнюючі рахунки призначено для відображення сум, на які необхідно збільшити залишок на основному рахунку з тим, щоб обліковані на ньому засоби було відображено за їхньою фактичною вартістю. На підприємствах, які ведуть облік руху товарно-матеріальних цінностей за встановленими обліковими цінами, до субрахунків «Матеріали», «Паливо», «Запасні частини» та ін. відкривають окремий аналітичний рахунок «Транспортно-заготівельні витрати» або рахунок «Відхилення від облікових цін», котрий і є регулюючим (доповнюючим). Завдяки цьому суттєво спрощується поточний облік товарно-матеріальних цінностей, відпадає необхідність визначати щомісяця ціну за кожним видом витрачених матеріальних цінностей і уможливлюється списання їх за фактичною собівартістю. Контрарні регулюючі рахунки призначено для обліку сум, на які необхідно зменшити залишок на основних рахунках, які ними регулюються.

 

Контрарні рахунки.

Контрарні рахунки зменшують оцінку основного рахунка. Ці рахунки поділяються на контрактивні та контрпасивні. Відрізняються контрактивні рахунки від контрпасивних тільки місцем у балансі. Контрактивні рахунки, як зрозуміло вже із самої назви (проти активу), є пасивними, а основні рахунки, які вони регулюють, — активними. Контрактивним регулюючим рахунком є, наприклад, рахунок 13 «Знос необоротних активів», який регулює залишок на рахунках 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи». На вказаному контрактивному рахунку відображаються суми зносу необоротних активів. Завдяки такому відображенню завжди є можливість визначити залишкову вартість основних засобів та інших предметів як різницю між їхньою початковою вартістю та сумою нарахованого зносу. У такій оцінці вони й відображаються в балансі підприємства. До контрактивних рахунків належить також субрахунок «Торгова націнка», на якому обліковуються торгова націнка на товари. Цей рахунок є регулюючим до рахунка 28 «Товари», на якому обліковуються товари за продажними цінами. Якщо необхідно визначити залишок товарів за їхньою купівельною вартістю, то в цьому разі від вартості товару, облікованого на рахунку 28 «Товари», необхідно відняти суму, обліковану на субрахунку «Торгова націнка». Серед контрактивних рахунків особливе місце займає рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів», який застосовується для уточнення дебіторської заборгованості покупців і замовників (рахунок 36), щодо якої є ризик неповернення. На кредиті рахунка 38 відображається створення резерву, а на дебеті — його використання. У балансі підприємства відображається чиста реалізаційна вартість як різниця за рахунками 36 і 38. Будова контрактивних рахунків така сама, як і решти пасивних рахунків: на кредиті обліковується збільшення, нарахування, а на дебеті — зменшення, списання раніше нарахованих сум. Контрпасивні рахунки навпаки — є активними (проти пасиву), а основні рахунки, які ними регулюються, — пасивними. До контрпасивних належать рахунки: 45 «Вилучений капітал», на якому ведуть облік вилученого капіталу внаслідок викупу власних акцій для наступного їх анулювання чи перепродажу. На дебеті рахунка відображають вартість викуплених акцій, а на кредиті — їх анулювання чи продаж; 46 «Неоплачений капітал». За своїм призначенням та будовою він є активним. На цьому рахунку ведеться облік розрахунків із засновниками підприємства щодо їхніх внесків до статутного капіталу. На дебеті рахунка відображають заборгованість засновників, а на кредиті — її погашення. Аналітичний облік ведеться в розрізі окремих засновників. Сальдо цих рахунків (45 та 46) обраховується для визначення власного капіталу. Отже, названі рахунки є регулюючими щодо рахунків обліку власного капіталу і дають можливість визначити реальну фактичну його величину та відобразити її в балансі підприємства. Будова контрпасивних рахунків така сама, як і всіх активних рахунків: на дебеті відображають збільшення, а на кредиті — зменшення, списання використаного капіталу.

Операційні рахунки.

Важливу групу рахунків становлять операційні рахунки. їх призначено для відображення однорідних операцій, спрямованих на здійснення найважливіших господарських процесів. Характерною рисою операційних рахунків є те, що вони безпосередньо (прямо) не входять у баланс і закриваються з виконанням ними свого призначення.

Операційні рахунки поділяються на збірно-розподільні, калькуляційні та контральто-накопичувальні.

Операційні збірно-розподільні рахунки призначено для обліку непрямих витрат, тобто таких, котрі в момент їх виникнення не можна віднести на конкретний об'єкт обліку.

Калькуляційні рахунки призначено для обліку витрат, пов'язаних із виробництвом конкретних видів продукції, виконанням певних робіт чи наданням послуг.

Контрольно-накопичувальні рахунки призначено для накопичення інформації про витрати, які мають цільовий характер.

 





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.208.73.179 (0.008 с.)