Хар-ка Барокко 2-ї половини 17-18 ст.

Формування культури українського бароко. Бароко як відображення патетики національно-визвольної боротьби, з’єднання творчих сил духовенства, братств і козацтва. Характерні риси бароко: його дивовижність, динаміка, емоційність, експресивність, пишність, драматизм, містицизм.

Формування бароко в літературі, філософії, архітектурі, живопису.

Характерні риси літературного бароко: багатослів’я, пишномовність, патетика, епітети, метафоричність, антитези. Бароко в поезії, драматургії, полемічній літературі.

Філософія бароко професорів Києво-Могилянської академії. Ідеї гуманізму, реформації, просвітництва; залежність прогресу від розвитку освіти і культури. Прагнення добра і блага через очищення від гріховності.

Українське, або козацьке, бароко в архітектурі. Характерні риси: планово-ландшафтно-просторова підпорядкованість ідеї тріумфу, динамізм, експресія, пишність.

 

34.Становлення,розвиток днигодрукування. Видатною подією національно-культурного відродження стало розповсюдження друкарської справи, що значно прискорило культурний розвиток в Україні.Давня Україна, запровадивши в себе друкарство, хутко переконалася у великій освітній силі його. Цікаво підкреслити, що з українських друкарень виходили книжки не тільки богослужбові, але багато книжок і світського змісту, і при тому різними мовами: церковно-слов′янською, польською та латинською, чим українське друкарство так відрізняється, скажімо, від друкарства московського, де друкувалися книжки переважно церковні. Доля судила, щоб найперші книжки, надруковані кирилицею, серед цілого слов′янства були українські.Таким чином, посіяні визначними слов′янськими першодрукарями зерна впали на добрий грунт, їх праця, як і праця продовжувачів їхньої справи, сприяла тому, що книгодрукування кінця XVI-XVIII ст. стало однією з яскравих сторінок української культури.

 

35.Усна народна творчість, як духовна українська культура. Усна народна творчiсть, яка передавалася iз поколiння в поколiння, стала важливим джерелом лiтературних творiв та лiтописання Київської Русi. Численнi народнi пiснi, перекази, казки, легенди, прислiв'я зберегли риси та нашарування давнiх епох. Ще дохристиянської пори сягають русальськi пiснi. Дуже давнє походження мають обрядовi пiснi - весiльнi, похороннi, рiзного роду плачi й голосiння.Великий iнтерес становлять перекази, якi мiстять реальний iсторичний матерiал часiв Київської Русi, зокрема, про Вольгу Святославича, прототипом якого прийнято вважати Олега, або пов'язанi з iменами Володимира Святославовича та його дружинникiв.У лiтературi Київської Русi значне мiсце посiдали перекладнi твори. Крiм богослужебних книг, перекладалися з грецької мови також iсторичнi, фiлософськi, природничi працi й трактати.

 

36)Поясніть значення релігійної та културно-просвітницької діяльності П.Могили. З іменем Петра Могили пов'язане розгортання системи вищої і середньої освіти в Україні та Росії. Він був фундатором і творцем Києво-Могилянської Колегії.Однією з важливих сторін його діяльності була організація і розвиток книговидавничої справи. Одним з перших він почав вводити книгодрукування книжною українською мовою.Меценат українського мистецтва. письменник і публіцист, він залишив близько 20 творів церковно-теологічного, полемічного, просвітницького, філософського характеру.Восени 1631 року на території Києво-Печерської лаври він відкрив першу школу. Викладання у Лаврській школі велося латинською та польською мовами.Лаврську школу, об'єднану в 1632 році з братською, згодом було перетворено на Києво-Могилянську колеґію.На утримання колеґії і монастиря Могила записав дві лаврські волості і подарував власне село, крім того, надавав грошову допомогу як колеґії, так і вчителям та учням.В 1634 р. була відкрита філія колеґії, а 1636 р. була заснована колеґія в Кременці. Важливою ділянкою активності митрополита Могили було впорядкування богослужбової практики і видавнича діяльність.

37)Дайте характеристику козацьким літописам як пам'ятки духовної культури України. (Літопис Грабянки(1709), Величка(1720), Самовидця. ) Кожна із цих пам'яток є складною, багатоплановою розповіддю про події Хмельниччини, в якій поєднуються характеристики історичних діячів, описи подій, окремі документи.Кожен з творів — оригінальне полотно, яке має свої особливості. Якщо літопис Самовидця відзначається оригінальністю їх змісту та простим викладом подій, то інші — бароковим типом світосприймання, у них вже спостерігається наближення викладу до літературного. Літопис Самовидця об'єктивно оповідає про події і фактографічно їх змальовує, а Григорій Грабянка та Самійло Величко користуються при написанні своїх творів безліччю джерел.Українознавча цінність літописів козацької доби полягає в тому, що вони досить повно відбивають особливості епохи і містять унікальні відомості про найважливіші події 17 – поч.18ст., виступають як пам'ятки усної та писемної мови. Незамінне значення козацьких літописів і для з'ясування процесу формування української національної ідеї.Поява козацьких літописів засвідчила потужний поступ інтелектуального і духовного розвитку українського народу.

 

38)Визначте характерні риси та культурологічне значення козацького бароко. Українське бароко 17 ст. називають “козацьким”, тому що саме козацтво було носієм нового художнього смаку.Українське козацьке бароко розвивалось під впливом з одного боку - європейського бароко, з другого - народної. Разом з тим воно є ланкою в розвитку загальноєвропейської культури, становлячи одну з національних шкіл цього великого художнього стилю.Новий стиль виявляється у житловій, громадській, культовій забудовах, яким притаманне органічне поєднання рис професійної та народної архітектури. Споруди приваблюють своїми пишними формами, складними конструкціями, відзначаються багатством декору.Особливе місце в українському мистецтві доби бароко належало живописній школі та друкарні Києво-Печерської лаври.Парадну форму барокового малярства становлять розписи іконостасу - неповторні й високі досягнення староукраїнської культури, що мають світове значення. Провідне місце у культурному житі тодішнього суспільства посідав жанр портрета.У ювелірному мистецтві України вже з другої половини XVII ст. помітно ускладнення форм виробів та їх орнаментики,предмети набувають все більш пишного декору.Барочні риси проявляються і в оформленні стародруків, гравюри яких набувають складної композиції та пишних декоративних форм.

 

39) У чому суть полемічної літ-ри 16 – первої пол.17 ст? Полемічна література в кращих своїх зразках показувала справжню сутність польсько-католицької експансії, палко закликала народ до боротьби з нею, завдяки чому і зіграла прогресивну роль в ідеологічній боротьбі того часу.Українська полемічна література виникла як засіб захисту православ’я від католицько-шляхетської експансії, але вийшла за межі не тільки церковних суперечок, а й широких конфесійних тем. Вона широко охоплює суспільну тематику і, виступаючи на захист трудящих верств, починає трактувати питання власне гуманізму.Найхарактернішою ознакою української полемічної літератури була її гостра публіцистична спрямованість, органічний зв'язок з актуальними питаннями політичної боротьби свого часу, філософське осмислення нагальних суспільних проблем. Водночас ідейна боротьба полемістів проти католицизму виражала класову боротьбу різних соціальних груп українського суспільства. Письменники-полемісти були виразниками дум і почуттів головним чином тих суспільних станів, які виступали проти польсько-шляхетського гніту та насильного покатоличення.Письменники-полемісти:Герасим Смотрицький,Василь Суразький,Клірик Острозький,Христофор Філалет,Іван Вишенський,Стефан Зизаній,Мелетій Смотрицький,Захарія Копистенський

40)Дайте характеристику ролі гетьмана І.Мазепи в укр.культурі. Іван Мазепа(1639 -1709)походив із шляхетського роду,вчився в Києво-Могилянській колегії, потім в Єзуїтський колегії у Варшаві, продовжив освіту в Західній Європі. Змолоду служив при дворі Яна Казимира,(1687 -1709)керував Українською Гетьманською Державою.Ста­раннями Мазепи Києво-Могилянській колегіум одержав у 1694 р. звання Академії.В академії навчалися діти духовенства, козаків, міщан.Сприяв розвитку освіти в України. У Києві, Чернігові, Переяславі та інших містах і селах фундував школи, бурси, шпиталі, наділяв маєтностями українські монастирі. Мазепа взяв під свою опіку Києво-Могилянську Академію, дбав про її розвиток. У 1693 році наново побудував братську церкву Богоявлення, поставив новий будинок для Академії.Гетьман щедро фінансував розвиток мистецтва, зокрема архітектури й малярства, прикрасив українські міста спорудженими й реставрованими чудовими храмами, розбудував в Україні на свій кошт, а також використовуючи військовий скарб близько 20 церков. Він відновив Києво-Печерську Лавру, обновив Софіївський Собор і побудував Софійську дзвіницю.В Пустинно-Миколаївському монастирі в Києві вибудував у 1690 році нову величаву церкву св.Миколая. Поставив Мазепа також велику церкву Вознесіння в Переяславі. Церкві Гробу Господнього в Єрусалимі переслав срібну плиту. На його ж кошти був надрукований арабський переклад Євангелія.

41) Зробіть аналіз творчого внеску Г.Сковороди в духовну культуру укр.народу. Сковорода(1722-1794) зробив істотний внесок у скарбницю вітчизняної культури. Він писав пісні і музику до них, створив численні літературні і філософські твори. Впродовж 1769-1779 рр. він написав 30 байок, об'єднаних у збірку «Басни харьковскія». В них висловлювався протест проти соціального гніту, високо оцінювалися моральні якості українських селян: чесність, доброта, працьовитість, природний розум. Талант Г. Сковороди як поета широко розвивався в його віршованих творах, кращі з яких об'єднані у збірці «Сад божественных песней». Тут поет виступає співцем свободи, прославляє «отця вольності» Б. Хмельницького,висловлює антимонархічні настрої.Сковорода належав до тих видатних прогресивних мислителів, які століттями шукали шляхи до щасливого життя у моральній сфері. Значення Г. Сковороди – вельми широке. Воно охоплює усі сфери духовного життя українського народу, визначає істотний внесок його в розвиток української культури загалом.
Дотримуючись позицій гуманізму, Г.Сковорода обстоював єдність людини і природи. На думку філософа, шлях до людського щастя прокладається через самопізнання.Теорія самопізнання пов'язувалася з ідеєю суспільно-корисної "сродної" праці, яка полягала в утвердженні прав кожної людини на щастя відповідно до природних здібностей. На думку філософа, головною умовою поліпшення народного життя є поширення освіти, духовне звільнення людини.

42)Розкрийте суть культурно-національного відродження другої пол. 17- поч. 18 ст. З другої половини XVII ст. почався період піднесення літ. творчості, її ідейної та естетичної переорієнтації. Характерні риси літ-ри: 1) зберігся зв'язок літ-ри з релігійним світоглядом; 2)виявлялися світські й естетичні функції літ-ри; 4)увага зосереджувалася на людині, а також її зв'язку з Богом, утверджувалися нові жанри художньої літ-ри.Це період розквіту в укр. літ. стилю барокко.●Розвивався ляльковий театр-вертеп. Вертепні вистави супроводжували торги, ярмарки, свята. Популяризації театру-вертепу в народі сприяли мандрівні дяки — студенти Києво-Могилянської академії.Подальший розвиток сценічного мистецтва привів до виникнення нової форми народного театру, в якому ярмаркові вистави переносились до своєрідної конструкції приміщення-балагана. Театр-балада поєднував елементи мистецтва лицедіїв, народної драми і шкільного театру. До його репертуару входили твори українських та іноземних авторів, п'єси, інтермедії. Зокрема, малий успіх п'єса Г.Кониського "Воскресіння мертвих"(1747).На зразок театру рос. дворянства у 18ст. укр. магнати створили кріпацький театр.Кріпацькі трупи ставили п'єси укр. і рос. мовами, до їх репертуару входили оперні та балетні вистави.●У другій половині XVII ст. виникли своєрідні професійні цехи музикантів. У 1652 р. Б.Хмельницький видав універсал про створення цеху музикантів на Лівобережжі. Аналогічні універсали видавали й козацькі полковники. Впродовж XVII ст. музичні цехи виникли в Стародубі, Ніжині, Чернігові, Харкові та в інших містах. Об'єднані в цехи музиканти обслуговували різноманітні урочисті церемонії, військові походи, панські розваги, їхній репертуар складався з військових маршів, народної танцювальної та інструментальної музики.

43)Реакцыйна полытика царизму щодо укр. культури другоъ пол. 18-19 ст. Централізовані утиски посилюються за Петра І, який жорстоко винищував козаків і селян, поглиблював духовний геноцид. В указі від 5 жовтня 1720 р. Петро І узаконив переслідування мовних відмінностей українських видань: "... вновь никаких кроме церковных прежних изданий, не печатать …". З цього указу почалися законодавчі перепони вільному розвитку української писемності й освіти. Не останню роль у цій ганебній справі відіграла російська православна церква – чи не найбільш дієве знаряддя русифікації. Ось далеко не повний перелік царсько-імперських вироків української мові і культурі у XVIII столітті:1)1721 рік. Указ про заборону використати знаряддя письма – чорнило і пера без дозволу начальства.2)1766 рік. Указ Св. Синода про заборону друкувати книги в Києво-Печерській лаврі без попередньої московської цензури. 3)1769 рік. Указ Синода про вилучення в населення українських букварів та старих українських церковних книг і заміна їх московськими. 4)1775 рік. Закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях, зруйнування Запорізької Січі. 5)1783 рік. Запровадження загальноросійської системи управління. Широкими правами наділяється цензура. Вживання української мови зберігається виключно у народному середовищі. Тобто на рубежі XVIII-XIX ст. у розвитку української культури склалася кризова, критична ситуація. Власне стояло питання про саме її існування.

44)Дайте оцінку особливостям дворянського періоду національно-культурного відродження. Пов’язаний з культурно-просвітницькою діяльністю дворянства козацького походження на Лівобережжі та польсько-українського шляхетства на Правобережжі. В цей час у середовищі освіченого українського дворянства пробуджується інтерес до історичного минулого свого народу, його побуту, звичаїв, обрядів. З’являються праці: “Історія Малої Росії” (1822 р.) Д. Бантиша-Каменського; “Короткий літопис Малої Росії з 1506 по 1770 рік” (1777 р.) Василя Рубана; “Короткий опис Малоросії з 1734 до 1776 рр.” Олександра Безбородька; збірка “Українські народні пісні” (1834 р.) Михайла Максимовича.Національне відродження в галузі літератури пов’язане з творчістю Котляревського (1760 – 1838 рр.), автора поеми “Енеїда” – першого твору нової української літератури, написаного народною мовою.Важливим культурним осередком, навколо якого об’єднувалися літератори-романтики, був Харківський університет.●Підвалини українського професійного театру були закладені в Харкові та Полтаві. В 1808 р. поновлюється робота Харківського театру, директором і режисером якого у 1812 році став Г.Ф. Квітка-Основ’яненко.●В архітектурних спорудах панівні позиції займав класичний стиль.●Важливий внесок у розвиток українського образотворчого мистецтва зробили Т.Г. Шевченко (1814 – 1861 рр.) та його послідовники Л.М. Жемчужников (1828 – 1912 рр.) і К.О. Трутовський (1826 – 1893 рр.).●На першу половину XIX ст. припадає зародження української національної музики. Виходять у світ перші збірки народних пісень – “Українські мелодії” (1831 р.) М. Маркевича, “Голоси українських пісень” М. Максимовича (1834 р.).

45)Назвіть характерні ознаки народницького періоду національно-культурного відродження. Бере свій початок від виступу на суспільно-політичній арені у 40-х рр. Т.Г.Шевченка й триває до кінця 80-х рр. XIX ст. На даному етапі провідне місце у суспільному житті займає демократична інтелігенція, яка своєю метою ставить “служіння народові”.Навколо Київського університету, відкритого у 1834 р., згуртувалася група молодих романтиків, які проявляли великий інтерес до майбутнього українського народу. В середовищі романтиків особливу роль відіграли М.Костомаров, П.Куліш,П.Маркович.У грудні 1846 р. вони заснували політичну таємну організацію – “Кирило-Мифодієвське братство”. У квітні 1846 р. до товариства увійшов Т.Г.Шевченко. На думку членів товариства всі слов’янські народи мають право вільно розвивати свою культуру, вони прагнуть утворити слов’янську федерацію, столицею якої має стати Київ. Братство виступало за ліквідацію кріпацтва, поширення освіти. У 1847 р. товариство було розгромлено, а його члени заарештовані.●Молода українська інтелігенція наприкінці 50-х – на початку 60-х рр. створює свої товариства – так звані громади, головним завданням яких було поширення освіти Перша громада була створена у Києві (входили: М. Драгоманов, П. Чубинський, М. Старицький, Т. Рильський, О. Кониський та ін.). Потім такі громади виникли у Харкові, Полтаві, Чернігові, Одесі.●Серед архітектурних споруд цього періоду виділяються своєю мистецькою цінністю оперні театри в Одесі (1884 – 1887 рр.), Києві (1897 – 1901 рр.) та Львові (1897 – 1900 рр.), Львівський політехнічний інститут (1873 – 1877 рр.).●В образотворчому мистецтві України утверджується реалістичний напрям, що найбільш яскраво виявилося у жанрі пейзажу. Серед українських пейзажистів виділяються В. Орловський, П. Левченко, С. Васильківський.●Ідеєю національного відродження була пройнята музика тієї доби. Була створена перша українська національна опера “Запорожець за Дунаєм” (1862 р.), музику до якої написав композитор С. Гулак-Артемовський (1813 – 1873 рр.). Світову славу українській музичній культурі приніс талановитий композитор, піаніст, диригент, педагог та громадський діяч М.В. Лисенко.Талановитими продовжувачами творчих заповітів М. Лисенка були композитори К. Стеценко, М. Леонтович, С. Людкевич.

46)Визначити характерні риси та роль декабристів і масонів у розвотку укр. культури. Значний вплив на розвиток соціальної та національної самосвідомості українського народу справила діяльність декабристських організацій та їх виступ 14 грудня 1825 р. В Україні діяли дві такі організації: “Південне товариство” на чолі з П. Пестелем (1821) і “Товариство з’ єднаних слов’ ян” (1823), які
ставили своєю метою скасування самодержавства революційним шляхом, створення федерації слов’ янських народів.Ідеї декабристів вплинули на творчість Шевченка, Котляревського.У 1846 р. було засновано Кирило-Мефодіївське товариство – таємну політичну організацію, яка намагалася ро зв’ язати питання звільнення від рабства слов’ янських народів. До складу організації входило 12 осіб, серед яких Костомаров, Гулак, Маркович, Білозерський, Шевченко. Думки діячів братства були викладені у маніфесті “Книга буття українського народу” (“Закон Божий”), який пройнятий шануванням християнських традицій Але у 1847 р. товариство було розгломлено, його діячі заарештовані.■Головна ідея масонів: «Увесь світ - це одна велика республіка, де всі народи - одна сім'я»●Особливості діяльності масонських організацій в Україні: Хоч масонство заперечувало національні межі, але дух вільнодумства в умовах України формував протест проти національного гноблення,тому серед українських масонів поширювалися ідеї слов'янської федерації, в якій українці були б рівними серед рівних, а також ідея державності України.●Масонські ложі:1) «Любов до істини» (1818р).Заснована українськими чиновниками і поміщиками. Склад ложі налічував 23 чоловіки. Серед них: І.Котляревський, В.Лукашевич, С.Кочубій, С.Петровський, Г.Вогаєвський, Г.Тарновський.Очолив ложу Михайло Новиков.Основний упор в своїй діяльності ложа робила на національні проблеми України. Найбільший інтерес виявляли до історичного минулого, хоча чіткої програми облаштування майбутнього України не виробили. В 1819 р. закрита за особистим указом російського царя Олександра І. 2) Ложа «Об'єднання слов'ян» (1818-1822).Засновники: В.Роснишевський, П.Харлинський, П.Олизар та ін.В останній рік свого існування ложа на­лічувала більше 80 чоловік за такими національностями: українці, поляки, ро­сіяни; за професією і родом занять: дер­жавні службовці, вчителі, лікарі, війсь­кові. ●Але, навіть спинившись на початку дороги, масонство на Україні свою роль відіграло і повинно бути згадано в розвитку української національної ідеї. Через нього-бо XVIII ст. зі своїми ще свіжими автономістичними традиціями й змаганнями подає руку національно-громадському українському рухові середини XIX ст.

47)У чому полягає суть модерністського періоду національно-культурного відродження? На третьому, модерністському етапі(1890-1914) генези український національно-культурний рух проник від інтелігенції у середовище народних мас і тривав аж до Першої світової війни, яка в історії модерного українства відкрила нову історичну епоху — національно-визвольних змагань за незалежну Українську державу. Саме у той час формувалися політичні партії. Вони очолили національне відродження, стали провідниками української національної ідеї, а в програмних документах чітко формулювали кінцеву мету національно-визвольного руху — проголошення незалежної Української держави.

 

48)Прокоментуйте причини,характерні риси та роль національно-культурного відродження у Галичині? У 1-й половині XIX століття в Галичині розпочалося українське національне відродження, очолене представниками свідомого греко-католицького духовенства. Важливим чинником українського національного відродження була ідея народності, яка зародилася у другій половині XVIII ст. на Заході.Зацікавлення історичним минулим народу стали вагомою причиною появи українського романтизму, що розвивався у загальноєвропейському та словенському руслі. У національно-культурному відродженні Галичини можна хронологічно виділити три періоди: перший — присвячений збиранню народної спадщини (1816—1847 pp.); другий — організаційний (1848-1860 pp.); третій — політичний (1861-1918 pp.). Вагомими явищами у цьому процесі стали утворення у Перемишлі Іваном Могильницьким «Клерикального товариства», діяльність митрополита М.Левицького і, особливо, утворення «Руської трійці» (1833-37) та видання альманаху «Русалка Дністровая»(1837),який започаткував західноукраїнський літературний, а згодом і національний ренесанс. 1868 р. – заснування у Львові культурно-освітнього товариства «Просвіта». український національний рух стимулював і загальний соціально-економічний, політичний, культурний та науковий прогрес усього українського суспільства, і зростання громадянської свідомості широких народних мас. Тогочасна демократична інтелігенція в Україні виявилася гідною бути провідником прогресивних сил нації. Національно-культурне відродження в Україні заклало підвалини для відновлення української державності.

49)Дайте Характеристику етапів національно-культурного відродження ХІХ ст..? І.Лисяк-Рудницький виділив три етапи на шляху українського національно-культурного відродження: шляхетський (дворянський, 1780—1840 pp.), народницький (1846—1880 pp.), модерністський (1890—1914 pp.). На першому етапі національно-культурного відродження як рушійна його сила виступило українське дворянство козацького походження на Лівобережжі та польсько-українського шляхетства на Правобережжі. В цей період у середовищі освіченого українського дворянства пробудився інтерес до історичного минулого народу, його побуту, звичаїв і обрядів, мистецьких здобутків. До цього періоду відноситься: "Історія Русі" (1846 p.)"Малоросійські пісні" (1827 р.)відкриття у Харкові університету1805 p.,а також творчість М.МаксимовичаГ.Сковороди, В.Капніста, Г.Полетики, І.Котляревського, Г.Квітки-Основ'яненка. Для другого етапу були характерні риси: 1) керівництво національним рухом переходить до нової інтелігенції; 2) центрами українського національного відродження стають Харківський і Київський університети, а також Кирило-Мефодіївське братство; 3) провідна роль у процесі відродження в Україні належить Т.Шевченкові. Його творчість наскрізь пронизана національною ідеєю, палкою любов'ю до України та її народу. Особлива роль належала М.Костомарову, П.Кулішу,В.Білозерському і М.Гулаку,П.Марковичу, В.Антоновичу, П.Чубинському, Т.Рильському. Третій етап- це доба безперервного і всебічного українського піднесення напередодні національно-демократичної революції 1917—1918 pp.

Характерними рисами модерністського періоду національно-культурного відродження були:

1. Виникнення політичних партій на Заході та Сході України, які стали провідниками національного відродження. У програмах вони проголошували політичні гасла — створення незалежної Української держави.

2. Проникнення ідей відродження в широкі народні маси і формування на цій основі нового типу українського інтелігента — патріота України.

3. На суспільно-політичній арені України у цей період з'являється плеяда видатних політичних і культурних діячів України.

«братство тарасівців»(1892), Ольга Кобилянська, Володимир Винниченко тощо.

 

50)В чому полягає мета та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства? КИРИЛО-МЕФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО (ще братство) - політична, таємна, національна та патріотична організація, створена у Києві (1845-1847). Засновниками були викладачі та студенти Київського університету: В.Білозерський, М.Гулак, М.Костомаров та ще 9 oci6 (також Т.Шевченко). Співчуваючих та контактуючих було за 100 чоловік. Основною метою К.-М. т. було досягнення державної незалежності України у федеративному союзі незалежних слав"янських держав. Братчики прагнули скинути самодержавство та кріпацьке ярмо. "Книга буття українського народу" - програмний документ товариства. Громадську роботу братчики проводили у руслі освіти народу, видавали популярні книжки, створювали початкові школи. Царизм покарав братчиків (12 чоловік) засланням та Т.Шевченка віддав у солдати.

 

51)Дайте оцінку ролі української греко –каталицької церкви у національно-культурному відродженні Галичини? В умовах відсутності національної інтелігенції роль ініціатора національного відродження в Галичині взяло на себе греко-като-лицьке духовенство. ця церква "...стала для Західної України такою ж національною церквою, якою перед тим була церква православна". Важливу культурно-просвітницьку місію в Галичині виконували духовні навчальні заклади: Греко-католицька духовна семінарія у Львові З ініціативи галицьких митрополитів і єпископів П.Білянського, А.Анге-ловича, М.Левицькогобули відкриті парафіяльні школи. Навчання у школах велося польською мовою. Це викликало протест греко-католицького духовенства, яке вимагало запровадити навчання українською мовою. товариство галицьких священиків греко-католицького обряду (1816 p.). Активну культурно-просвітницьку діяльність розгорнули відомі діячі Греко-католицької церкви І.Могильницький, М.Герасевич, В.Компаневич, І.Лаврівський та ін.