Тема 5. Проведення співбесіди з боржником. Встановлення його місцезнаходження.

Ключові слова та поняття: проведення співбесіди, встановлення місцезнаходження боржника, облікова справа, адміністративна діяльність органів державної податкової служби.

 

 

Проведення співбесіди з боржником як захід запобігання утворенню податкового боргу.

Співбесіду із платником податків можна проводити як телефоном, так і при особистій зустрічі з платником.

Мета співбесіди:

1. Проінформувати платника податків щодо заходів, які можуть бути застосовані у разі непогашення податкового боргу, пояснити обов’язковість дотримання податкової дисципліни та неможливість уникнення сплати зобов’язань.

2. Отримати безпосередньо від боржника необхідну інформацію щодо причин виникнення податкового боргу та можливостей його погашення.

Вимоги до співбесіди з боржником:

- проводиться на професійному рівні;

- має бути спланованою і добре продуманою працівником, який буде її проводити;

- повинна виражати індивідуальний підхід до конкретного боржника.

Дотримання цих вимог сприятиме успішному проведенню співбесіди, підвищенню репутації податкової служби та більш швидкому вирішенню проблеми.

2. Цілі та планування співбесіди з боржником.

Планування співбесіди:

1. Визначення основних цілей співбесіди:

- одержати додаткову інформацію щодо причин виникнення у боржника податкового боргу;

- переконати боржника в необхідності дотримання податкового законодавства, не допускати в подальшому випадків виникнення податкового боргу;

- сприяти самостійному погашенню боржником свого податкового боргу без застосування заходів стягнення;

- переконатися в можливості погашення податкового боргу зазначеного боржника тільки шляхом застосування заходів стягнення;

- інші цілі, пов’язані лише з погашенням податкового боргу та своєчасним виконанням платником своїх податкових зобов’язань.

2. Вивчення справи боржника, збір інформації щодо його комерційної діяльності та фінансового стану.

3. Підготовка списку запитань, які необхідно поставити боржнику. Це допоможе зекономити час і надасть гарантію того, що жодне запитання не залишиться поза увагою.

 

Заходи встановлення місцезнаходження боржника.

 

Порядок встановлення місцезнаходження платника податків регулюється наказом ДПА від 17 травня 2010 року № 336 «Про затвердження Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків». Якщо встановлено відсутність платника податків (боржника) за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, відповідальних та афілійованих осіб.

Щодо кожного боржника, за яким виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання, розташування) та не з'ясоване його фактичне місце розташування (місцезнаходження), підрозділи органу державної податкової служби (стягнення податкової заборгованості та обліку платників податків та інші) готують та передають підрозділам податкової міліції запит на встановлення фактичного місцезнаходження (місця проживання, розташування) платника податків за формою, що затверджується центральним органом державної податкової служби.

Для встановлення місцезнаходження боржника подається лише один запит незалежно від кількості порушень та несплачених ним видів платежів.

Підстава, зміст та порядок відкриття та закриття облікових справ.

Отримавши письмовий запит, відповідний підрозділ податкової міліції відкриває облікову справу і вносить відповідні записи до спеціального журналу.

Облікова справа – справа, в якій накопичується така інформація:

- запит щодо встановлення місцезнаходження боржника;

- відомості про боржника;

- результати вжитих заходів.

Підставою для відкриття облікової справи є письмовий запит щодо встановлення місцезнаходження боржника, в діях якого вбачаються ознаки злочину.

Облікова справа не відкривається, якщо в діях боржника не вбачаються ознаки злочину.

Для відкриття облікової справи складаються рапорт та план заходів зі встановлення місцезнаходження боржника, які погоджуються з начальником територіального органу податкової міліції або посадовою особою, що виконує його обов’язки, після чого справа реєструється під грифом “ДСК” (для службового користування) в журналі реєстрації облікових справ цього органу.

 

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

1. Характеристика співбесіди як запобіжного заходу: функції посадових осіб ДПІ щодо її проведення, способи здійснення, оформлення висновків.

2. Перевірка місцезнаходження платника податків-боржника та її наслідки.

3. Співпраця працівників ДПІ з підрозділами податкової міліції у справі встановлення фактичного місцезнаходження боржника.

4. Перелік відомостей, що мають міститися у запиті ДПІ до підрозділу податкової міліції.

Рекомендована література: 22,61,62,64,65,66,72,82,84.

 

Тема 6. Розстрочення (відстрочення) сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів

Ключові слова та поняття: розстрочення податкових зобов'язань, відстрочення податкових зобов'язань, економічне обґрунтування, бюджетний кредит, пеня, штрафні санкції.

Лекція – 2 години.

Семінарське заняття - 2 години.

 

Література:

1. Податковий кодекс України №2755-VI від 2 грудня 2010р.

2. Закон України №509 від 01.12.91р. «Про державну податкову службу в Україні».

3. Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків затверджене наказом ДПА № 1036 від 24 грудня 2010 року зареєстровано у Міністерстві Юстиції. 30 грудня 2010 р. № 1431/18726.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ

1. Поняття та порядок надання розстрочення (відстрочення) податкових зобов‘язань (боргу).

2. Прийняття рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу.

3. Реєстрація та наслідки застосування розстрочення, відстрочення.

4. Сплата розстрочених (відстрочених) сум та нарахованих процентів.

 

1. Поняття та порядок надання розстрочення (відстрочення) податкових зобов‘язань (боргу).

Відповідно до ст. 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу державної податкової служби та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Період при сплаті розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань (податкового боргу) дорівнює календарному місяцю або іншому строку за згодою сторін, який зафіксовано у договорі про розстрочення (відстрочення).

На суму розстроченого (відстроченого) грошового зобов'язання (податкового боргу) нараховуються проценти за кожний календарний день користування платником розстроченням (відстроченням) грошових зобов'язань (податкового боргу).

Розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) в межах процедури відновлення платоспроможності боржника здійснюється відповідно до законодавства з питань банкрутства.

Подача заяви про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) не припиняє сплату платником податку грошового зобов'язання (податкового боргу) до дня прийняття рішення про розстрочення (відстрочення).

Строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов'язання.

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття органом державної податкової служби рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.