Поняття, мета та підстави застосування податкової застави в Україні.

Податкова застава – це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов’язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом (пп. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до статей 88, 89, 90, 92 та 93 розділу II Податкового кодексу України та наказу ДПА України № 1043 від 24.12.2010 року «Про затвердження порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби» визначається механізм застосування податкової застави органами державної податкової служби.

У разі невиконання платником податків грошового зобов’язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному ПК України, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Сутністю податкової застави є тимчасове обмеження щодо відчуження майна платником податків, який має податковий борг.

Право податкової застави виникає згідно з Податковим кодексом України та не потребує письмового оформлення.

Право податкової застави виникає за наявності однієї з двох підстав:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п. 89.1.1. ст.89 ПК України);

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу строку (п. 89.1.2. ст.89 ПК України).

Предмет податкової застави та перелік майна, що не може бути предметом податкової застави.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст.89 Податкового кодексу України, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі коли балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми відповідної сумі податкового боргу платника податків, передбаченому цією статтею.

У разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Право податкової застави не поширюється на:

 

- іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою доходністю, та грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю й на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій (п. 89.2 ПК України);

- майно, яке ст. 4 Закону України «Про заставу» визначено таким, що не може бути предметом застави. До такого майна, зокрема, віднесено:

1) культурні цінності, що є об’єктами права державної чи комунальної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання;

2) пам’ятки культурної спадщини, які відповідно до Закону занесені до Переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації;

3) вимоги, що мають особистий характер, а також вимоги, застава яких забороняється законом;

4) об’єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться в процесі корпоратизації.

Крім того, не може бути джерелом погашення податкового боргу майно та кошти благодійних організацій, а також приватизаційні папери.

 

Порядок реєстрації та опису майна у податкову заставу.

Відповідно до статей 88, 89, 90, 92 та 93 розділу II Податкового кодексу України та наказу ДПА України № 1043 від 24.12.2010 року «Про затвердження порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби» визначається механізм застосування податкової застави органами державної податкової служби.

Орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі у п'ятиденний строк з дня складення акта опису майна.

Така реєстрація здійснюється відповідно до Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 N 830, та Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 N 73/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.07.2004 за N 942/9541.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим.

У разі відмови посадових осіб платника податків від підписання акта опису майна такий опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 2

 

Компетенція податкового керуючого та наслідки недопущення його до проведення опису.

Компетенція та порядок призначення податкового керуючого передбачені ст. 91 ПК України та Наказом ДПА України № 1035 від 24.12.2010 «Про затвердження Порядку призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого».

Податковий керуючий є посадовою (службовою) особою органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків. Податковий керуючий призначається керівником органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг.

 

Основні функції та повноваження податкового керуючого

Щодо податкової застави:

-Заведення на кожного платника податків, який має податковий борг, справи, у якій у хронологічному порядку зберігаються всі документи, які стосуються здійснених заходів із погашення податкового боргу платника податків.

-Надсилання платнику податків податкової вимоги.

-Здійснення опису майна, на яке поширюється право податкової застави, та -складання акта опису такого майна.

-Реєстрація податкової застави у відповідному державному реєстрі та її виключення із такого реєстру.

-Одержання від платника податків документів, необхідних для опису майна в податкову заставу.

-Складання акта про відсутність майна, що має бути описане у податкову заставу.

-Складання акта відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

-Підготовка документів для звернення органу державної податкової служби до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

- Здійснення перевірки стану збереження майна, що перебуває у податковій заставі.

- Складання акта про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим за формою згідно з додатком 1.

- Підготовка рішення про складення відповідних актів та направлення такого рішення банкам та іншим фінансовим установам для поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків.

- Підготовка рішення про виконання платником податків законних вимог податкового керуючого за формою згідно з додатком 2 та направлення такого рішення банкам та іншим фінансовим установам для дострокового поновлення операцій на рахунках платника податків.

- Підготовка відповіді платнику податків на його звернення щодо надання (ненадання) згоди на відчуження майна та/або заміну майна, яке перебуває у податковій заставі.

- Отримання від платника податків інформації та документів про операції із майном, яке перебуває у податковій заставі.

- Вимагання від платника податків або його службових (посадових) осіб пояснення щодо відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами Кодексу).

- Підготовка матеріалів для застосування штрафу у разі відчуження майна, що перебуває в податковій заставі, без згоди органу державної податкової служби.

- Розгляд звернення платника податків та підготовка документів для надання йому розстрочення (відстрочення) сплати грошових зобов'язань (податкового боргу).

- Здійснення заходів щодо списання безнадійного податкового боргу.

- Вимагати від платника податків надання вичерпної інформації про майно, яке перебуває у податковій заставі, а також технічної, технологічної та іншої супровідної документації на таке майно.