Установка лазерів дозволяється тільки у спеціально обладнаних приміщеннях. На дверях приміщення, де знаходяться лазери 2,3 у 4 класів у повинні бути нанесені знаки лазерної небезпеки.

Лазери 4 класу повинні бути розташовані у окремих приміщеннях. Велике значення має стан приміщення всередині. Всі предмети, за винятком спеціального устаткування, не повинні мати дзеркальної поверхні.

Розташовувати устаткування потрібно так, щоб воно стояло вільно. Для лазерів 2, 3, 4 класів на лицьовій стороні пультів і панелей управління необхідно залишати вільний простір шириною 1,5 м - при однорядовому розташуванні лазерів, і шириною не менше 2 м – при дворядовому. Із задніх та бокових сторін лазерів потрібно залишати відстань не менше 1 м.

Керування лазерами 4 класу повинно бути дистанційним, а двері приміщення, де вони знаходяться, мати блокування.

При використанні лазерів 2 та 3 класів необхідно запобігати попаданню випромінювання на робочі місця. Повинні бути передбачені огородження лазерно шкідливої зони, або екранування пучка випромінювання. Для екранів та огорож потрібно вибирати вогнестійкі матеріали, які мають найменший коефіцієнт відбиття на довжину хвилі генерації лазера. Ці матеріали не повинні виділяти токсичні речовини при дії на них лазерного випромінювання.

При експлуатації лазерів 2,3,4 класів треба здійснювати періодичний дозиметричний контроль (не менше одного разу на рік), а також додатково в наступних випадках: при надходженні в експлуатацію нових лазерів 2-4 класів, при зміні конструкції засобів захисту, при організації нових робочих місць.

Електромагнітні поля, дія на організм, нормування і методи захисту. Електромагнітні поля (ЕМП) знаходять широке застосування в машинобудуванні, медицині, радіолокації, радіонавігації тощо. Вони не виявляються органами чуття людини, але оскільки справляють негативний вплив на організм, то виникає потреба захисту персоналу від їх впливу.

Джерелами ЕМП можуть бути: індуктори, конденсатори термічного обладнання з ламповими генераторами, підводячі лінії, трансформатори, антени, ЛЕП та інше.

Джерелами постійних магнітних полів є: електромагніти, соленоїди, імпульсне устаткування напівперіодного або конденсаторі ют типу, литі і металокерамічні магніти.

ЕМП характеризується електричною (Е, В/м) і магнітною (Н, А/м) напруженістю, довжиною хвилі (см), і частотою (Гц), 19.3.

Таблиця 19.3 – Характеристика електромагнітних полів

Характеристика ЕМП	ВЧ	УВЧ	НВЧ
Довжина хвилі, см	10000 – 1000	100 – 10	10 – 1
Частота, Гц	3∙10^6 – 3∙10^7	3∙10^8 – 3∙10^9	3∙10^9 – 3∙10^10

У техніці ЕМІІ застосовуються для нагрівання і плавлення металів. Для цього використовують індуктори (індукційні котушки), а в установках діелектричного нагрівання - робочий конденсатор.

Змінні ЕМП сприяють нагріванню внутрішніх органів людини. Чим більша напруженість поля і довша його дія, тим сильніше проявляються ці ефекти. Жирові тканини менше залежні від впливу ЕМП, а очі, серце, нирки, мозок, шлунок, статеві органи - найбільше.

Вплив постійних магнітних полів залежить від напруженості і тривалості випромінювання. Під впливом полів, що мають напруженість вище гранично допустимого рівня, розвивається порушення нервової, серцево-судинної системи, органів дихання, органів травлення і деяких біохімічних показників крові.

"Единые санитарные правила при работе с источниками ЭМП радиочастот 848-70", а також ГОСТ 12.1.006-84 "Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни напряженности и требования к проведению контроля на рабочих местах" встановлюють норми змінних ЕМП, табл. 19.4. Подальша робота у випадку виконання робіт з великими дозами опромінення виконується при опромінюванні до 10 мкВт/см². Для персоналу, не пов'язаному безпосередньо роботою з джерелами ЕМП, а також для населення, що мешкає поблизу джерел ЕМП, норма опромінення за робочий день і за добу (відповідно) повинна бути не більшою 1 мкВт/см².

Таблиця 19.4 – Норми опромінення ЕМП

Тривалість опромінення	Гранична потужність, мкВт/см^2
За 8 годин роботи
Не більше 2 годин за робочий день
Не більше 15 – 20 хвилин за робочий день при обов'язковому використанні захисних окулярів

Нормування постійних магнітних полів проводиться за СН 1747-72 "Предельно допустимые уровни напряженности постоянного магнитного поля на рабочем месте при работе с магнитным оборудованием и магнитными материалами". Напруженість на робочому місці постійних магнітних полів не повинна перевищувати 8 кА/м.

Зменшення впливу ЕМП на організм людини:

Зменшення дози опромінювання за рахунок узгодження навантаження і випромінювання.

Застосування екранів. Екрани можуть бути виконані із металу або металевих сіток. Вічко їх не більше 4x4 мм. При цьому екран повинен щільно прилягати до джерела випромінювання.

Будівельно-планувальні рішення. При потужності до 30 кВт площа приміщення повинна бути не менша 25 м², а при потужності більше 30 кВт – 40 м². Неприпустимо в одному приміщенні розміщати два джерела ЕМП.

Автоматизація виробничих процесів.

Застосування засобів індивідуального захисту: спеціальні костюми і окуляри ОРЗ-5, які напилено SnO₂. Вони зменшують електромагнітну енергію до 30 dБ.

Іонізуючі випромінювання, дія на організм, норми та методи захисту. Радіоактивні речовини та інші джерела іонізуючих випромінювань знаходять широке застосування в різних сферах промисловості (атомні електростанції, контроль технологічних процесів, дефектоскопія та ін.). У зв'язку з цим велике коло працівників може опинятися під несприятливим впливом іонізуючих випромінювань.

Радіоактивність – це процес спонтанного перетворення ядер атомів одних елементів в ядра атомів інших елементів, що супроводжується іонізуючим випромінюванням. До іонізуючого відносять -, /J-, -, і рентгенівське випромінювання.

Альфа-промені – це потік позитивно заряджених ядер атомів гелію, який супроводжується великою іонізуючою, але малою проникаючою здатністю. Пробіг - частин у повітрі 8 – 9 см, але в живих тканинах – декілька десятків мікрометрів.

Бета-промені – це потік електронів чи позитронів, які випромінюється ядрами атомів радіоактивних речовин. Вони мають більшу (ніж - частини) проникаючу, та меншу іонізуючу здатність, максимальний пробіг цих частин у повітрі складає 1800 см, а в живих тканинах – 2,5 см.

Гамма-промені мають найменшу іонізуючу, але найбільшу проникаючу здатність. Це високочастотні електромагнітні випромінювання, що виникають в процесі ядерних реакцій.

Рентгенівське випромінювання – це електромагнітне випромінювання, яке виникає при бомбардуванні речовини потоком електронів. Як і гамма-промені, рентгенівські промені мають малу іонізуючу, але велику проникаючу здатність.

Радіоактивні випромінювання здатні накопичуватися в організмі людини. Іонізація живої тканини призводить до розриву молекулярних зв'язків і зміни хімічної структури різних сполук, що спричиняє загибель клітин. Під впливом іонізуючих випромінювань в організмі гальмується робота кровотворних органів, збільшується крихкість кровоносних судин, знижується опір організму інфекційним захворюванням.

Перші ознаки хронічного захворювання проявляються не відразу після ураження. Воно проявляється в сухості шкіри, тріщинах на ній. виразках, ламкості нігтів, випаданні волосся.

Рентгенівські та іонізуючі випромінювання можуть призвести до смертельного наслідку та тяжкого ураження шкіри.

Основним державним документом, що встановлює систему радіаційно-гігієнічних регламентів для забезпечення прийнятих рівнів опромінювання як для окремої людини, так і для суспільства взагалі є "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)".

НРБУ-97 визначають основні вимоїн до:

- охорони здоров'я людини від можливої шкоди, що пов'язана з опромінюванням від джерел іонізуючою випромінювання;

- безпечної експлуатації джерел іонізуючого випромінювання;

- охорони навколишнього середовища.

НРБУ-97 є основним документом для виконання всіма юридичними та фізичними особами, які проводять практичну діяльність з джерелами іонізуючого випромінювання.

За одиницю активності в системі СІ береться Бекерель (Бк). Один бекерель дорівнює одному ядерному перетворенню за секунду або 0,027 нКі.

Одиниця поглиненої дози іонізуючого випромінювання – Грей (Гр). Позасистемна одиниця – рад.

1 Гр = 100 рад = 1 Дж∙кг^-1.

Одиниця еквівалентної та ефективної дози – Зіверт (Зв). Позасистемна одиниця – бер.

1 Зв = 1 Дж∙кг^-1 = 100 бер.

Позасистемною одиницею енергії іонізуючого випромінювання є електрон-вольт (еВ):

1 еВ = 1,6 ∙ 10^-19 Дж.

1 р = 0,88 рад = 1 бер.

Встановлені категорії осіб, які зазнають опромінювання:

Категорія А (персонал) – особи, які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань.

Категорія Б (персонал) – особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв'язку з розташуванням робочих місць в приміщеннях та на промислових майданчиках об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінення.

Категорія В – все населення.

Ліміти дози опромінення для категорій осіб наведено в табл. 19.5.

Для захисту від - випромінювань достатньо повітряного прошарку або листа паперу. Для захисту від - променів необхідні металеві листи товщиною не менше 5 мм, просвинцоване скло (технічний кришталь). Найнебезпечніші - промені, і для захисту від них можуть використовуватись бетонні стіни товщиною понад 600 мм або сталеві пластини товщиною 300 мм.

Захист від іонізуючих випромінювань включає комплекс організаційних і технічних заходів.

До організаційних належить: складання інструкцій, в яких вказують порядок і правила проведення робіт; зберігання радіонуклідів у спеціальних сховищах у контейнерах; заборона роботи в одному приміщенні з декількома джерелами (дозволяється з одним).

Таблиця 19.5 – Ліміти дози опромінення, мЗв ∙ рік^-1

	Категорія осіб, які зазнають опромінення
А ^) б)	Б^а)	В^а)
Ліміт ефективної дози	20^в)
Ліміти еквівалентної дози зовнішнього опромінення: - для кришталика ока - для шкіри - для кистей та стоп ніг			–

Примітки:

а) – розподіл дози опромінення протягом календарного року не регламентується;

б) – для жінок (до 45 років) та для вагітних жінок (категорії А, Б) встановлені величини, у 20 разів нижчі;

в) – у середньому за будь-які послідовні 5 років, але не більше 50 мЗв за окремий рік.

Технічні заходи захисту включають екранування, екрани виготовляють з алюмінію, плексигласу, свинцю, вольфраму. Захисні екрани можуть бути стаціонарні, пересувні, розбірні, настільні. Більш досконалим захисним устаткуванням є камери, бокси, маніпулятори.

Засоби індивідуального захисту запобігають попаданню радіоактивних забруднень на шкіру і у внутрішні органи. Вони захищають людину від і променів. Від - променів засоби індивідуального -захисту, як правило, не захищають. Спецодяг включає; бавовняний халат, головний убір, гумові рукавиці, полівінілхлоридні комбінезони, черевики, окуляри, респіратори, костюми з примусовою подачею повітря в них. Матеріали, з яких виготовлені засоби індивідуального захисту, повинні легко дезактивуватися.

Вченим та працівникам КБ «Південмаш» вдалося винайти речовину, яка повністю захищає людину від дії радіації, при чому вироби із матеріалу легкі і дають можливість виготовляти як захисні костюми, так і ємності для зберігання та транспортування джерел випромінювання. Порівняти цей винахід можна хіба що з відкриттям самого факту радіації. Оприлюднене це відкриття в липні 2002 року.

Модуль 4 Пожежна безпека