Лекція 8 Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електричного струму. Послідовність та засоби надання першої долікарської допомоги. Правила поведінки під час грози

Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електричного струму. Перша допомога при нещасних випадках від дії електричного струму складається з двох етапів:

— звільнення потерпілого від дії струму;

— надання йому першої допомоги.

При ураженні електричним струмом потрібно використовувати такі безпечні методи:

— вимикати напругу рубильником або вимикачем;

— забезпечити безпеку шляхом захисного вимикання аварійної ділянки або мережі в цілому.

Якщо вимикання не може бути виконано досить швидко, треба терміново звільнити потерпілого від дії струмоведучих частин, до яких він торкається. При цьому особа, яка надає допомогу, повинна пам'ятати, що не можна доторкатись до потерпілого, бо це небезпечно для життя рятівника. Особі, яка надає допомогу, треба також стежити за тим, щоб не доторкнутись до струмоведучої частини і не опинитися під напругою. Для звільнення потерпілого від струмоведучих частин або проводу до 1000 В користуються сухою палицею, дошкою або іншим сухим діелектричним предметом (рис. 8.1).

За необхідністю проводи перерізають пофазно інструментом з ізольованими рукоятками або перерубують сокирою з дерев'яним сухим топорищем (рис. 8.2).

Відтягувати потерпілого від струмоведучих частин можна і за одяг, якщо він сухий, уникаючи при цьому доторкання до оточуючих металевих предметів та відкритих частин тіла потерпілого (рис. 8.3).

Особа, яка надає допомогу, повинна ізолювати себе. Можна наприклад, надіти діелектричні рукавиці або обмотати руки шарфом, накинути на потерпілого прогумовану тканину або стати на гумовий килимок, чи суху дошку або будь-який предмет, що не проводить електричний струм.

Під час звільнення потерпілого від струмоведучих частин, що перебувають під напругою вище 1000 В, треба надіти діелектричні рукавиці, взути гумові боти і діяти штангою або ізолюючими обценьками (рис. 8.4). При доторканні струмопровідної частини до землі слід діяти за правилами крокової напруги.

При звільненні потерпілого від дії електричного струму бажано при можливості діяти однією рукою.

Після звільнення від струмоведучих частин потерпілого треба винести з небезпечної зони і надати долікарську допомогу. Заходи долікарської допомоги залежать від стану, в якому перебуває потерпілий.

Якщо потерпілий почуває себе задовільно, то йому все рівно не можна дозволяти підніматись. Коли людина знаходиться в стані непритомності, але у нього зберігається помірне дихання і пульс, слід дати йому понюхати розчин аміаку, облити обличчя водою, забезпечити спокій до приходу лікаря.

Якщо потерпілий дихає погано або не дихає взагалі, йому необхідно терміново розпочати робити штучне дихання або непрямий масаж серця. Ніколи не слід відмовлятися від допомоги потерпілому і вважати його мертвим через відсутність дихання, серцебиття та інших ознак життя.

Відомо багато випадків, коли людина, уражена струмом, знаходилась в стані клінічної смерті, після вжитих заходів одужувала і поверталася до праці.

Основи анатомії людини. Для швидкої і кваліфікованої допомоги потерпілому під час кровотечі треба знати розташування найбільш ефективних точок притискання артерій (рис. 8.5).

Кровотеча зупиняється при пораненні:

- лобу або скроні ‑ притисканням скроневої артерії спереду козелку вуха (точка 1);

- потилиці ‑ притисканням потиличної артерії (точка 2);

- голови або шиї ‑ притисканням сонних артерій до шийних хребців (точки З та 4);

- плеча (поблизу плечового суглобу) та підпахової впадини притисканням підключичної артерії до кістки в підключичній ямці (точка 5);

- передпліччя ‑ притисканням підпахової (точка 6) або плечової артерії (точка 7) посередині плеча з внутрішньої сторони;

- кисті та пальців руки ‑ притисканням променевої та ліктевої артерій у нижній третині передпліччя біля кисті (точки 8 і 9);

- стегна ‑ притисканням стегнової артерії у паху (точка 10);

- гомілки ‑ притисканням стегнової артерії в середині стегна (точка 11) або підколінної артерії (точка 12);

- стопи та пальців ноги ‑ притисканням тильної артерії стопи (точка 13) або задньої великої гомілкової (точка 14).

Послідовність, принципи та засоби надання першої допомоги. Дії у важких випадках. Наслідки нещасних випадків залежать від того, наскільки швидко і кваліфіковано надано потерпілому першу медичну (долікарську) допомогу. Затримка долікарської допомоги або неправильне (невміле) її надання може призвести до серйозних ускладнень у лікуванні, інвалідності та навіть до смерті потерпілого.

Не можна відмовлятися від надання допомоги потерпілому та вважати його мертвим тільки за відсутністю таких ознак життя, як дихання та пульс.

Майже завжди травма трапляється раптово і викликає в людини почуття безпорадності, розгубленості. Не всі знають, що треба робити, як швидко визначити характер і тяжкість травми, В таких випадках необхідні спокій, рішучість, уміння швидко і правильно організувати надання першої допомоги до прибуття медичних працівників» Швидкість і якість надання долікарської допомоги визначаються підготовленістю осіб, які знаходяться поруч, їх умінням використовувати підручні та спеціальні засоби.

Тому кожен учень і працівник повинні знати, як надавати долікарську допомогу: зупинити кровотечу, зробити штучне дихання та зовнішній масаж серця, накласти шину при переломі, перев'язати рану, промити очі, вжити необхідних заходів при гострих отруєннях парою, газом тощо,

Є певна схема послідовності надання першої долікарської допомоги, з різними варіаціями вона придатна у більшості ситуацій о Значно складніше надавати допомогу, якщо біля потерпілого тільки одна людина,, В такому випадку не завжди потрібно відразу бігти за лікарем, інколи це просто неможливо зробити (в полі, лісі, на річці). У таких ситуаціях, як ураження електрикою, утоплення, багаточисельні травми, надання термінових заходів може стати вирішальним для врятування життя потерпілого. Наприклад, у вищезазначених випадках у потерпілого може бути відсутнім дихання, порушено серцево-судинну діяльність до зупинки серця о При цьому завдання того, хто надає допомогу ‑ негайно розпочати відновлення дихання та серцевої діяльності у потерпілого, а вже потім вирішувати питання із транспортуванням.

Схема послідовності дій при наданні першої долікарської допомоги.

1. Вивести потерпілого з оточення, де стався нещасний випадок.

2. Надати потерпілому найбільш зручне положення, що забезпечує спокій,

3. Визначити вид травми (перелом, поранення5 опік тощо)*

4. Визначити загальний стан потерпілого, встановити, чи не порушені функції життєво важливих органів о

5. Розпочати проведення необхідних заходів:

— зупинити кровотечу;

— зафіксувати місце перелому;

— надати реанімаційних заходів (оживлення): штучне дихання, зовнішній масаж серця;

— обробити ушкоджені частини тіла.

6. Одночасно з наданням долікарської допомоги необхідно викликати швидку допомогу, послати за працівником навчального закладу або підприємства, підготувати транспорт для відправки потерпілого до найближчої медичної установи.

7. Повідомити керівників установи про те, що трапилось. Важливо знати обставини, при яких сталася травма, умови, які спонукали до її виникнення та час – годину і навіть хвилини, особливо коли потерпілий втратив свідомість. Знання цього може допомогти не тільки розпізнати характер ушкоджень, правильно вибрати засоби надання допомоги, але і в майбутньому, в умовах лікувального закладу вірно встановити діагноз.

Перше, що необхідно зробити для надання допомоги ‑ винести (вивести) потерпілого з місця події (видалити з-під машини або будівельних матеріалів, зупинити дію електричного струму, винести з приміщення, в якому чадний газ тощо). Робити це потрібно обережно, намагаючись якнайменше турбувати потерпілого, особливо, коли є переломи хребта. В таких випадках не можна перевертати потерпілого, тому що це підсилює біль, призводить до тяжких ускладнень, таких, як шок, сильна кровотеча з ушкодженням судин.

При деяких ушкодженнях і раптових захворюваннях необхідно зняти з потерпілого одяг, наприклад, при термічних опіках, пораненнях. Краще це зробити в приміщенні. Спочатку знімають одяг (пальто, піджак, брюки, кофту) із здорової сторони тіла. Якщо важко зняти одяг, його розпорюють по швах або розрізають. Так діють у випадках тяжкої травми з ушкодженням кісток, коли необхідно швидко зупинити кровотечу та іммобілізувати кінцівку. Під час кровотечі одяг достатньо розрізати вище рани. При переломі хребта, коли не можна турбувати потерпілого, одяг не знімають.

Необхідно передбачити захист потерпілого від переохолодження, особливо якщо є значна втрата крові, тяжкий загальний стан або під час транспортування потерпілого на великі відстані. Здійснити це не важко, для цього використовують простирадла, які настеляють на ноші таким чином, щоб вільним краєм накрити потерпілого, В мокру погоду треба користуватись брезентом, палаткою або іншими матеріалами, що не пускають воду.

Потерпілий завжди потребує морально-психологічної підтримки оточуючих. Увага, щирість, турбота ‑ це фактори, що допоможуть подолати наслідки травми, нещастя. Неприпустимі грубість, роздратування, докори в необережності, недотриманні правил безпеки праці тощо. Правильний психологічний вплив і поведінка тих, хто оточує потерпілого, хто надає йому підтримку, вже є долікарська допомога.