IІІ. Час і місце проходження перекладацької практики

Перекладацька практика, як правило, проходить в базових установах, з якими Національний університет “Острозька академія” підписав відповідну угоду. Як виняток, з дозволу адміністрації/навчальної частини НаУОА практика може проходити в інших установах, керівники яких подали відповідну заявку. За погодженням між НаУОА та керівниками базових підприємств практика може проходити як з відривом від навчання, так і без нього.

До практики допускаються студенти, які прослухали вказані в пункті І курси та успішно склали залік. Як виняток, з дозволу кафедри англійської мови та літератури перекладацьку практику можуть проходити студенти молодших курсів, оцінка за перекладацьку практику яким виставляється після прослуховування вказаних курсів за умови наявності позитивного відгуку керівника перекладацької практики.

IV. Керівництво перекладацькою практикою здійснюється:

· з боку НаУОА – кафедрою лінгвістики;

· з боку установ та підприємств – керівниками підрозділів, відповідальних за виконання перекладів, або призначеними ними працівниками.

V. Керівник перекладацької практики з боку НаУОА зобов’язаний:

1. Провести настановчу конференцію з питань перекладацької практики.

2. Встановити та підтримувати контакт з установою, яка приймає студента-практиканта.

3. При потребі консультувати студента-практиканта з питань теорії і практики перекладу.

4. Вирішувати організаційні питання, пов’язані з проходженням практики.

5. Перевірити документацію, здану практикантами після закінчення практики.

6. Провести конференцію за підсумками перекладацької практики.

7. Скласти звіт про результати перекладацької практики і узагальнити пропозиції, спрямовані на підвищення її ефективності.

VІ. Установа, яка приймає студентів на перекладацьку практику, зобов’язана:

1. Сприяти студентам-практикантам і керівникові практики з боку НаУОА у досягненні мети практики.

2. Призначити особу, відповідальну за роботу студента-практиканта.

3. Забезпечити студента-практиканта матеріалом та засобами для виконання дорученої роботи.

4. Ознайомити студента-практиканта з правилами внутрішнього розпорядку, які діють в установі.

5. Повідомляти керівникові практики з боку НаУОА про недоліки в роботі студента-практиканта.

6. В кінці практики направити в НаУОА або видати практикантові на руки відгук про роботу студента-практиканта.

VIІ. Студент-практикант зобов’язаний:

1. Взяти участь у настановчій конференції.

2. Ознайомитися з обов’язками студента-практиканта та правилами внутрішнього розпорядку установи, яка приймає студентів на перекладацьку практику і виконувати їх.

3. Дотримуватись правил виконання різних видів перекладу та професійної етики.

4. В останній день перекладацької практики одержати від керівника підрозділу відгук про свою роботу та узгодити з ним свій звіт

5. Після закінчення практики здати керівникові практики з боку НаУОА такі документи:

· Відгук представника підприємства чи установи, що здійснював керівництво роботою студента-практиканта.

· Звіт про практику, підписаний керівником підрозділу, де проходила практика.

· Тематичний словник, складений студентом-практикантом.

6. Підготувати виступ і взяти участь у звітній конференції.

VII. План проходження перекладацької практики

1. Ознайомитися з діяльністю підрозділу, де проходить перекладацька практика.

2. Ознайомитися з наявною довідковою літературою для ознайомлення з термінологією.

3. Виконати роботу відповідно до діючих вимог щодо порядку та оформлення перекладу.

4. В процесі роботи скласти тематичний українсько-англійський та англо-український словник.

5. Занотовувати в щоденник свої враження та побажання.

VIII. Структура звіту студента-практиканта:

1. Місце проходження практики;

2. Коротка характеристика підрозділу, де проходила практика.

3. Керівництво практикою з боку установи.

4. Характер та обсяг виконаної роботи.

5. Особливості правил внутрішнього розпорядку та оформлення перекладу.

6. Вимоги до перекладачів, що працюють у даному підрозділі.

7. Труднощі, що виникли під час проходження практики.

8. Побажання щодо організації практики та читання курсів перекладацького циклу.

9. Висновки щодо ефективності проходження практики для формування професійних умінь та навичок.

IX. Підведення підсумків перекладацької практики

Перекладацька практика вважається зарахованою за умови своєчасного проходження, здачі встановленої звітної документації та участі в звітній конференції.

Результати перекладацької практики оцінюються за стобальною шкалою за такими критеріями:

1. Участь в настановчій конференції – 5 балів.

2. Відгук керівника практики з боку установи:

- при загальній оцінці “відмінно” – 60 балів;

- при загальній оцінці “добре” – 50 балів;

- при загальній оцінці “задовільно” – 35 балів;

- при загальній оцінці “незадовільно” – 20 балів.

3. Зміст та оформлення звіту студента-практиканта – до 15 балів.

4. Тематичний словник – до 10 балів.

5. Участь в звітній конференції – до 10 балів.

Шкала оцінювання:

• 91-100 – «відмінно»

• 76-90- «добре»

• 61-75 - «задовільно»

• Менше 61 - «незадовільно».

В разі одержання оцінки нижче 61 бала перекладацька практика вважається незарахованою і студент вважається таким, що має академічну заборгованість, яка ліквідовується у встановленому в НаУОА порядку.

На підставі власних спостережень, відгуків установ, які приймали студентів-практикантів та звітності студентів керівник перекладацької практики з боку НаУОА готує звіт, який подається на розгляд кафедри та декана факультету.

 

ІІ. Нормативні документи в галузі перекладацької діяльності

Під час проходження перекладацької практики, якщо інше не зазначене замовником, слід керуватися національними стандартами СТТУ АПУ-001-2000 "Кваліфікація та сертифікація перекладачів" і СТТУ АПУ-002-2000 "Послуги з письмового та усного перекладу. Загальні правила і вимоги до надання послуг".

КОДЕКС ЧЕСТІ ПЕРЕКЛАДАЧА

(затверджений Асоціацією перекладачів України)

Колективні та індивідуальні члени зобов'язані:

1. Забезпечувати професійний рівень виконання перекладів.

2. Дотримуватися точності строків виконання перекладу, забезпечувати перевірку перекладу перед наданням його клієнту.

3. Докладати постійних зусиль для підвищення свого професійного рівня.

4. Дотримуватися конфіденційності матеріалів, наданих для перекладу, і не використовувати отримані відомості в корисливих цілях.

5. Дотримуватися колегіальності. Не критикувати перед клієнтом переклади, виконані іншими перекладачами.

6. Не вводити в оману клієнта і не давати помилкової інформації про можливості своєї рекламної перекладацької діяльності.

7. Не брати участі у заходах, акціях, що можуть зашкодити репутації Асоціації.

8. Колективи чи індивідуальні перекладачі повинні дотримуватися рішень арбітражу, організованого Асоціацією на вимогу клієнта, на свій розсуд чи з іншої причини.

9. Гарантувати мирне вирішення суперечок і розбіжностей, що можуть виникнути між перекладачем і клієнтом у зв'язку з допущеною помилкою в перекладі, чи відшкодування на обґрунтовану вимогу клієнта збитків, завданих йому неналежним виконанням перекладу.

 

Витяг зі Стандарту СТТУ АПУ 001-2000 «Кваліфікація і сертифікація перекладачів»

Критерії оцінювання письмового перекладу.

Переклад вважається неприйнятним за наявності 2-х і більше грубих помилок, однієї грубої помилки + семи і більше негрубих, 20-ти і більше негрубих помилок (на 2500 знаків тексту).

Грубі помилки

Неповний текст: у перекладі пропущена одне речення пропозиція або велика частина тексту.

Неправильне тлумачення значення оригіналу: від неправильного тлумачення значення слів до неправильного вживання визначень.

Неправильний переклад: значення оригіналу втрачене. Це стосується слова, речення, цілого абзацу. Звичайно це пов'язано із спотворенням значення оригіналу, неправильним вживанням визначених і тимчасових форм дієслів.

Доповнення і пропуски: іноді вживання додаткових слів або пропуски слів можуть бути виправдані для кращого "звучання" перекладу. Проте необхідно звертати увагу на те, що може бути доповнено або пропущено, щоб не перекрутити зміст оригіналу.

Термінологія, вибір слів: поширеною помилкою є використовування в перекладі першого слова із статті двомовного словника без перевірки значення цього слова в одномовному словнику.

Стилістика: неприпустимо, наприклад, в перекладі юридичного тексту використовувати лексику газетного стилю.

Вільний переклад: "творчі" здібності перекладача не оцінюються.

Буквальний, слово-в-слово, переклад: буквальне слідування текстові оригіналу приводить до "незграбного" перекладу.

Нерішучість: вказано більше, ніж один варіант: Неправильний вибір відповідного слова вважається грубою помилкою.

Зловживання фразою "немає в словнику ": може стосуватися слів, які викликають складнощі при перекладі. Якщо слово і відсутнє в словнику, його можна розпізнати за однокорінними словами, граматичними формами і т.д.

Витяг