При електротязі змінного струму – 1,4 А.

Збільшення нормативного струму при електротязі викликане необхідністю зменшення чутливості локомотивного приймача з мятою захисту від перешкод, які створюються тяговим струмом і його гармоніками.

Кодові сигнали АЛСН можуть посилатися з обох кінців рейкового кола, як з живлячого, так і з релейного. Якщо в РК для живлення та кодування використовується загальний генератор, схема заміщення рейкового кола в режимі АЛСН може бути розглянута як поодинокий випадок загальної схеми (рис. 12).

нл

л

кл

A B C D ш

А н B н   Н С н D н

Z_вхн Z´_вхн

Рис.12. Загальна схема заміщення рейкового кола в режимі АЛСН

Схема не має чотириполюсника К, а навантаженням рейкового чотириполюсника є опір R _шн = 0,06 Ом.

При відсутності чотириполюсника К його коефіцієнти приймають такі значення: A _к = 1; B _к = 0; C _к = 0; D _к = 1, а коефіцієнт зниження струму К _тк = 1. Тоді, згідно з (1.10)

Якщо знехтувати опором поїзного шунта (R _шн = 0), то:

(5.1)

Коефіцієнти рейкового чотириполюсника РЛ розраховуються при r _{и min} і питомим опором рейок, якій відповідає несучій частоті кодових сигналів АЛСН.

При наявності загального джерела живлення, напруга якого визначається при розрахунку нормального режиму, коефіцієнт АЛСН буде:

I _лн . (5.2)

Або потрібна напруга самостійного генератора при заданому опорі обмежувача:

(5.3)

В разі накладення кодових сигналів на релейному кінці при підключенні до рейкової лінії кодового трансформатора колійний приймач, як правило, відключається від неї контактом трансмітерного реле. Опором приймачів, які залишилися підключеними до РЛ в момент посилки кодового сигналу, нехтують. Тому розрахунок режиму АЛСН при кодуванні рейкового кола з релейного кінця виконується по формулах (5.1) і (5.3), але при цьому повинна використовуватись схема заміщення, яка наведена на рис.7.

В наведеній схемі передача енергії провадиться не через чотириполюсник Н, а через чотириполюсник К в зворотному напрямі, а також через додатковий опір R _ол. В цьому випадку в формулу (5.3) повинно підставити замість значення , а замість – .

Рис.13. Схема заміщення РК для режиму АЛСБ при кодуванні з релейного кінця

Для обчислення значень і необхідно визначати коефіцієнти нового чотириполюсника Н^΄. З врахуванням зміни напряму передачі енергії в несиметричному чотирьохполюснику К коефіцієнти A _к і D _к поміняні місцями.

При заміні обмежувача R _ол чотириполюсником К^΄

Звідки

A ^΄_н = D _к + R _ол C _к; B ^΄_н = B _к + R _ол A _к; C ^΄_н = C ^΄_к; D ^΄_н = A _к;

= A ^΄_н = D _к + R _ол C _к; = (B _к + R _ол A _к)/(D _к + R _ол C _к).

Оскільки чотириполюсник РЛ звичайно симетричний, то перестановка коефіцієнтів A і D місцями через зміну напряму передачі енергії, не має значення.

Згідно з (1.12) струм кодового трансформатора:

(5.4)

де – коефіцієнт зниження струму в чотириполюснику РЛ;

– коефіцієнт зниження струму в чотириполюснику Н;

– вхідний опір чотириполюсника РЛ в режимі АЛСБ.

*

Уявна потужність, яка споживається від кодових або колійних трансформаторів для кодових сигналів АЛСН:

. (5.5)

Режим короткого замикання джерела живлення

Під режимом короткого замикання мають на увазі режим роботи генератора при знаходженні нормативного поїзного шунта на початку рейкової лінії, тобто в точці підключення до неї генератора (p = 1).

При цьому може розглядатися режим короткого замикання основного генератора, якій здійснює живлення колійного приймача, і додаткового генератора, що живить за допомогою рейкової лінії локомотивний приймач, якій має з нею індуктивний зв’язок. В РК змінного струму функції додаткового генератора може виконувати основний генератор, в разі накладання кодових сигналів на живлячому кінці.

До критеріїв короткого замикання належать струм I _кз і потужність S _кз генератора.

Звичайно струм і потужність короткого замикання перебільшують струм і потужність його при нормальному режимі. Однак в рейкових колах з ємнісним опором обмежувача (РК з реле ДСШ-12) співвідношення між ними можуть бути й протилежними, тобто струм і потужність короткого замикання можуть бути значно меншими відповідно струму і потужності нормального режиму.

Режим короткого замикання розраховується при критичних сполученнях основних параметрів: номінальна напруга джерела живлення з врахуванням коливання напруги в мережі на ±10%; відносна координата розташування поїзного шунта p = 1. Якщо знехтувати й опором поїзного шунта (R _шн = 0), загальна схема буде мати такий вигляд:

	кз		н кз
		А н B н   С н D н

Z _вхн = Z _кз Z ´_вхн

Рис. 14. Загальна схема заміщення рейкового кола в режимі короткого замикання

З наведеної схеми впливає, що напруга на вході чотириполюсника Н дорівнює напрузі генератора, значення якої визначається при розрахунку нормального режиму, а вхідний опір Z _вхн = Z _кз.

Слід зазначити, що числові значення основних критеріїв режиму короткого замикання генератора, яке виникає безпосередньо на затискачах генератора через чотириполюсник Н, значною мірою залежить від відношення параметрів цього чотириполюсника і вхідного опору рейкової лінії.

Підбір параметрів елементів чотириполюсника Н – це окрема задача, яка вирішує енергозберігаючу проблему: з одного боку рейкове коло має споживати як найменшу потужність в нормальному режимі, а з іншого – мінімальне споживання електроенергії в режимі короткого замикання, при надходженні поїзного шунта з практично нульовим опором на початку рейкової лінії.

В існуючих рейкових колах з уже визначеними параметрами елементів чотириполюсника Н його вхідний опір дорівнює:

 

(6.1)

Оскільки R _шн = 0, і :

(6.2)

Струм короткого замикання згідно з формули (6.1):

(6.3)

Потужність короткого замикання джерела живлення дорівнює:

(6.4)