Регіональної комплексної Програми

ПРОГРАМА

«МОЛОДЬ. СІМ’Я. 2013-2017 РОКИ»

 

 

Донецьк 2013

ПАСПОРТ

Регіональної комплексної Програми

«Молодь. Сім’я. 2013-2017 роки»

1. Ініціатор розроблення Програми	Управління у справах сім’ї та молоді Донецької облдержадміністрації
2. Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення Програми	Рішення колегії обласної державної адміністрації від 25.10.2012 (протокол № 10)
3. Регіональний замовник Програми	Донецька обласна державна адміністрація
4. Розробник Програми	Управління у справах сім’ї та молоді облдержадміністрації
5. Співрозробники Програми	Департамент освіти і науки облдержадміністрації, департамент соціального захисту населення облдержадміністрації, департамент охорони здоров’я облдержадміністрації, управління культури і туризму облдержадміністрації, служба у справах дітей облдержадміністрації, Донецький обласний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, Донецькій обласний центр зайнятості, мережа центрів праці Донецької області, регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», виконавчі органи міських рад, райдержадміністрації, громадські організації та об’єднання, навчальні заклади області, установи, що надають послуги членам сімей постраждалих від насильства в сім’ї, торгівлі людьми.
6. Відповідальний виконавець Програми	Начальник управління у справах сім’ї та молоді Донецької облдержадміністрації
7. Термін реалізації	2013-2017 роки
8. Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми, всього	270621,4 тис. грн.
8.1 державний бюджет	70988,0 тис. грн
8.2 обласний бюджет	83448,9 тис. грн
8.3Бюджети міст і районів	63729,0 тис. грн.
8.4 кошти інших джерел	52455,5 тис. грн.

З М І С Т

1. Загальні положення Регіональної комплексної програми «Молодь. Сім’я. 2013-2017 роки».. 3

2. Основні проблеми, на розв’язання яких спрямована Програма, та аналіз причин їх виникнення.. 3

3. Мета Програми.. 3

4. Завдання Програми та результативні показники.. 3

5. Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблем, на вирішення яких спрямована Програма.. 3

6. Обсяг та джерела фінансування, строки та етапи виконання Програми 3

7. Напрями діяльності та основні заходи Програми (проекти). 3

Напрямок І. Молодіжна політика.. 3

Створення сприятливого середовища для забезпечення зайнятості молоді 3

Проект 1. «Розвиток самозайнятості та підприємницької діяльності молоді».. 3

Проект 2. «Молодь Донеччини на шляху до майбутньої професії».. 3

Проект 3. «Зменшення рівня безробіття серед молоді у Донецькому регіоні».. 3

Проект 4. «Сприяння працевлаштуванню молоді у сільській місцевості. Розвиток Молодіжних Центрів Зеленого Туризму «3елентур».. 3

Пропаганда та формування здорового способу життя.. 3

Проект 5. «Молодь і суспільство: від соціальної ініціативи до соціального здоров’я» 3

Проект 6. «Репродуктивне здоров’я молоді: позитивна дія».. 3

Проект 7. «Відповідальність починається з мене».. 3

Створення умов для інтелектуального самовдосконалення молоді, творчого розвитку особистості. 3

Проект 8. «Мистецтво молодих».. 3

Проект 9. «Програма розвитку КВК в Донецькій області».. 3

Проект 10. «Розвиток практик та інституцій неформальної освіти».. 3

Соціальна інтеграція молодих людей з обмеженими фізичними можливостями.. 3

Проект 11. «Життя без обмежень».. 3

Утвердження патріотизму, духовності, моралі та формування загальнолюдських цінностей.. 3

Проект 12. «Активна молодь – успішна громада».. 3

Проект 13. «Ми діти твої, Україно».. 3

Проект 14. «Розвиток дитячо–молодіжного руху в Донецькій області».. 3

Проект 15. Виховання студентства Донецької області «Молоді, вільні, цілеспрямовані». 3

Напрямок ІІ. Сімейна політика.. 3

Зміцнення інституту сім’ї. 3

Проект 1. «Щаслива сім'я – основа подружнього життя».. 3

Проект 2. «Соціальна підтримка багатодітних сімей».. 3

Проект 3. «Соціальні послуги на благо сімей».. 3

Проект 4. «Впровадження корекційних програм для осіб, які вчиняють насильство в сім'ї» 3

Проект 5. «Стоп насильству».. 3

Проект 6. «Розвиток молодіжного житлового кредитування».. 3

Протидія торгівлі людьми.. 3

Проект 7. «Поширення національного механізму перенаправлення для постраждалих від торгівлі людьми». 3

Напрямок III. Гендерна політика.. 3

Забезпечення гендерної рівності. 3

Проект 1. «Створення мережі гендерних ресурсних центрів».. 3

Проект 2. «Гендерний розвиток Донеччини».. 3

8. Очікувані результати реалізації Програми та показники соціально-економічної ефективності. 3

9. Система управління, моніторинг та контроль за ходом виконання Програми 3

10. Оцінка ефективності Програми.. 3

 

1. Загальні положення Регіональної комплексної програми «Молодь. Сім’я. 2013-2017 роки»

Молодь є важливою та активної складовою сучасного українського суспільства, носієм інтелектуального потенціалу, визначальним фактором соціально-економічного прогресу. Тому ефективна державна молодіжна політика – один з головних інструментів розвитку регіону, підвищення добробуту її громадян і вдосконалення суспільних відносин.

Державна молодіжна політика в Україні є пріоритетним і специфічним напрямком діяльності держави і здійснюється в інтересах молодої людини, суспільства, держави з урахуванням можливостей України, її економічного, соціального, історичного, культурного розвитку і світового досвіду державної підтримки молоді.

Метою державної молодіжної політики є створення умов для розвитку творчої самореалізації кожної молодої людини – громадян України, реалізації інноваційного потенціалу молоді у всіх сферах суспільного життя, виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, зберігати і примножувати цінності нації та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, демократичну, правову як невід’ємну складову європейської та світової спільноти.

Молодіжна політика містить активний інноваційний і виробничий аспекти, які відображають творчий і трудовий потенціал молоді. Тому ми розглядаємо молодіжну політику як один з важливих напрямків розвитку стратегічних ресурсів суспільства.

Враховуючи те, що молодь виконує особливі соціальні функції: успадковує досягнутий рівень і забезпечує спадкоємність розвитку суспільства і держави, формує образ майбутнього й несе функцію соціального відтворення; володіє потенціалом у розвитку економіки, соціальної сфери, освіти, науки і культури; становить основне джерело поповнення трудових ресурсів для економіки регіону, ми усвідомлюємо, що успішне вирішення завдань соціально-економічного та культурного розвитку Донецької області неможливе без її активної участі.

За даними Головного управління статистики у Донецькій області загальна чисельність осіб у віці від 14 по 35 років включно у Донецької області станом на 01.01.2012 становила 1333 тис. осіб, або 30,4% населення регіону.

Регіональна молодіжна політика – це системна діяльність місцевих органів державної влади у відносинах з особистістю, молоддю, молодіжним рухом, що здійснюється у Донецькій області та ставить за мету створення соціально-економічних, політичних, організаційних, правових умов та гарантій для життєвого самовизначення, інтелектуального, морального, фізичного розвитку молоді регіону, реалізація її творчого потенціалу як у власних інтересах так і в інтересах України.

Головними завданнями регіональної молодіжної політики є:

вивчення становища молоді, створення необхідних умов для зміцнення правових та матеріальних гарантій щодо здійснення прав і свобод молодих громадян, діяльності молодіжних організацій для повноцінного соціального становлення та розвитку молоді;

допомога молодим людям у реалізації їх творчих можливостей та ініціатив, широке залучення юнаків та дівчат до активної участі у національно-культурному відродженні українського народу, формування його свідомості, збереженні традицій та національно-етнічних особливостей;

залучення молоді до активної участі в економічному розвитку регіону відповідно до пріоритетів економічного розвитку Донецької області;

впровадження системи надання державою кожній молодій людині соціальних послуг з навчання, виховання, духовного і фізичного розвитку, професійної підготовки;

координація зусиль всіх регіональних організацій та соціальних інститутів, що працюють з молоддю.

Необхідність впровадження регіональної молодіжної політики визначається труднощами життєвого старту, з якими зіштовхується молода людина, що вступає в життя і набуває прав та обов’язків у суспільстві.

Молодь виступає головним суб’єктом утворення нових сімей і фактором позитивної зміни демографічних процесів. Від способу життя молодої сім’ї залежить збереження генофонду нації, духовне і фізичне здоров’я нових поколінь. Сім’я є інтегральним показником суспільного розвитку, який відображає моральний стан суспільства і є могутнім фактором формування демографічного потенціалу. Є потреба у фізично й морально здоровій сім’ї, яка здатна реалізувати свій соціальний потенціал та відтворювальну функцію, забезпечити не лише власне виживання, а й розвиток.

Гендерна рівність є однією з ознак правової держави. Основою правового статусу особистості є її фактичний соціальний статус, тобто реальний стан людини в суспільстві, її певна система соціальних можливостей.

Принцип гендерної рівності, що закріплений в Конституції України, наголошує на рівність чоловіків та жінок в усіх сферах життя, подолання дискримінації стосовно жінок в Україні та акцентує на тому, що рівність прав жінок i чоловіків забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-полiтичнiй та культурній діяльності, у здобутті освіти та професійній підготовці, у праці та винагороді за неї.

Протягом останнього десятиліття права жінок стали більш окресленими, зараз же завдання полягає в тому, щоб зробити їх більш досяжними.

Регіональна комплексна програма «Молодь. Сім’я. 2013-2017 роки» (далі – Програма) розроблена відповідно до Конституції України,

законів України «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю», «Про Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про молодіжні та дитячі громадські організації», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю», «Про попередження насильства в сім’ї», «Про протидію торгівлі людьми», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»;

Указів Президента України «Про деякі заходи щодо сприяння вирішенню актуальних питань молоді», «Про концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді»; розпорядження Кабінету Міністрів України 28.01.2009 № 41 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2009-2015 роки».

Актуальність розроблення та прийняття цієї Програми зумовлена необхідністю впровадження в регіоні державної молодіжної, сімейної та гендерної політики.

Провідна ідея Програми: створення в регіоні дієвої системи становлення та підтримки молоді; всебічного розвитку сім’ї; попередження насильства в сім’ї та протидії торгівлі людьми; встановлення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в усіх сферах життєдіяльності суспільства, як основного права людини через:

відкритий доступ;

оптимальність використання ресурсів;

комфортність учасників процесу реалізації Програми.

Програма є проектною моделлю і відповідає наступним вимогам:

обґрунтованість її актуальності, цільових установок, механізмів реалізації, кінцевих результатів;

комплексність, тобто цілісне віддзеркалення єдиного комплексу заходів, що спрямовані на реалізацію в регіоні державної молодіжної, сімейної та гендерної політики;

взаємозв'язок з іншими програмами розвитку різних сфер регіону;

експліцитність – ясність, чіткість її основних направлень, цілей і завдань, адекватне віддзеркалення в них реальних процесів і тенденцій розвитку регіональної системи сприяння розвитку молоді, всебічного розвитку сім’ї; попередження насильства в сім’ї та протидії торгівлі людьми; встановлення гендерного паритету;

логічна послідовність структури і основних її компонентів;

ресурсне забезпечення – науково-методичний супровід програми, її організаційно-економічне забезпечення, обґрунтування механізму управління реалізацією програми.

У Програмі закладений сценарій розвитку регіональної системи:

становлення та підтримки молоді, що включала б у себе безпосередньо процеси освіти і виховання життєздатної особистості, пошук і підтримку лідерів, талановитої молоді, а також реабілітацію молодих людей, які потрапили у складну життєву ситуацію, захист молоді соціально-незахищених категорій;

всебічного розвитку сім’ї; попередження насильства в сім’ї та протидії торгівлі людьми;

забезпечення соціально-економічних, правових, організаційних умов і гарантій, що сприятимуть встановлення гендерної рівності в суспільстві.

Проектна модель формування Програми є проектуванням трьох пріоритетних напрямів створення цілісної системи всебічної підтримки щодо формування та розвитку молоді – цільових проектів.

Програма спрямовує зусилля та передбачає співпрацю місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, бізнесу, громадських організацій та їх спілок на ефективну реалізацію державної молодіжної, сімейної і гендерної політики на регіональному рівні у відповідності до законодавства.

2. Основні проблеми, на розв’язання яких спрямована Програма, та аналіз причин їх виникнення

Ефективна державна політика в сфері підтримки родини, молоді, забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків – один з найважливіших інструментів розвитку країни, росту добробуту її громадян і вдосконалювання суспільних відносин.

Виникнення проблем у молодіжному середовищу пов'язано з тим, що процес соціалізації сьогоднішнього покоління молоді довівся на роки, коли система молодіжної політики практично була відсутня, а радянська інфраструктура молодіжної сфери вже не працювала. Це призвело до практичного виключення цілого покоління молодих людей із процесів вироблення рішень, зв'язаних із суспільно-політичним життям і, як наслідок, до деформації духовно-моральної сфери, втраті колишньої єдності духовних і ідеологічних установок, правовому нігілізму. Насадження примітивних зразків для наслідування з метою формування споживчої психології привело до помітного перекручування ціннісних установок у значної частини молоді, виключенню значної частини молоді з активної продуктивної й творчої діяльності.

Незважаючи на певні позитивні зміни, які відбуваються в молодіжному середовищі, все ще існують проблеми.

Низький рівень соціальної активності: слабе залучення молоді до суспільно-політичної та соціально-економічної діяльності.

Високий рівень безробіття молоді. В молодіжному середовищі панує найвищий рівень безробіття. Значна частина молодих громадян зайнята в тіньовому секторі економіки.

За даними головного управління статистики у Донецькій області кількість незайнятих молодих людей у віці до 35 років, які протягом 2011 року перебували на обліку в державній службі зайнятості, становило 67,6 тис. осіб (53,2% від загальної кількості незайнятих громадян області), з них 29,9 тис. осіб працевлаштовано (44,3% від загальної кількості незайнятих молодих людей у віці до 35 років).

Проблеми, з якими стикається молодь під час пошуку роботи – необхідність робочого стажу, володіння практичними навичками та компетенціями.

Безробітних молодих людей, що звернулися до органів служби зайнятості населення Донецької області у 2011 році – 51,9 тис. осіб, за I півріччя 2012 року – 21,3 тис. осіб. Питома вага молодих людей серед безробітних в Донецькій області станом на 01.07.2012 становила 42,3%.

Недостатній рівень реалізації освітнього потенціалу молоді. Освітній потенціал молоді на сьогоднішній день не реалізується належною мірою, через невідповідність між системою освіти і потребами ринку праці. Відзначається тенденція до зниження якості освіти через низьку соціальну престижність робітничих професій, критична застарілість матеріально-технічної бази закладів освіти всіх рівнів та недостатні темпи її модернізації. Недостатньо використовуються різні форми отримання неформальної освіти.

Низький рівень патріотизму, духовності та моралі. Знижений інтерес молоді до літератури, мистецтва, культурної спадщини. Проявляється раціоналістично-споживче відношення молоді до життєвих цінностей. Одержання матеріальних благ і статку переважає над морально-духовним розвитком особистості.

В молодіжному середовищі відбуваються соціально-негативні явища: швидке поширення шкідливих звичок, соціально-небезпечних хвороб, насамперед туберкульозу, венеричних, ВІЛ/СНІДу, розладів психіки та поведінки через вживання психоактивних речовін (наркологічні розлади), скоєння злочинів.

У 2011 році в Донецькій області серед дітей 0-17 років було зареєстровано 98 осіб з уперше в житті встановленим діагнозом активного туберкульозу або 14,8 на 100 тис. відповідного населення. Це один із найвищих показників серед областей України (середньоукраїнський показник – 11,8 на 100 тис. відповідного населення).

На кінець 2011 року на обліку в органах охорони здоров’я перебувала 3161 особа у віці від 14 до 35 років включно, як та, що допускає немедичне вживання наркотичних, психотропних речовин, у тому числі 2144 особи з діагнозом «наркоманія» (за даними ГУМВС України у Донецькій області).

Масштаби епідемії ВІЛ-інфекції/СНІДу в Донецькій області продовжують зростати. Протягом 2011 року в Донецькій області діагноз ВІЛ-інфекції було встановлено вперше в житті 3994 особам (включно з особами, яких у цьому ж році було вперше в житті визнано хворими на СНІД), в тому числі 1932 хворих зареєстровано з діагнозом СНІД. Серед ВІЛ-інфікованих громадян 18% складають діти віком 0-17 років, 75,1% – особи молодого, репродуктивного та працездатного віку 18-49 років та 6,9% – особи 50 років та старші.

Усього по Донецькій області на кінець 2011 року на обліку в органах охорони здоров’я перебували 15049 осіб, які допускають немедичне вживання наркотичних, психотропних речовин, що в розрахунку на 100 тис. осіб становить 71,5 особи (за даними ГУМВС України у Донецькій області).

У 2011 році 45% усіх злочинів у Донецькій області вчинили громадяни у віці від 14 до 28 років включно. Кількість злочинців у такому віці складала 11139 осіб, що становило 1,3% від загальної кількості молодих людей у віці від 14 до 28 років включно (за даними ГУМВС України у Донецькій області).

У 2011 році 32,5% усіх злочинів у Донецькій області вчинили громадяни у віці від 29 до 39 років включно. Кількість злочинців у такому віці складала
8038 осіб, що становило 1,1% від загальної кількості молодих людей у віці від 28 до 39 років включно (за даними ГУМВС України у Донецькій області).

Соціальна ізольованість молодих людей, що перебувають у важкій життєвій ситуації, відсутність можливостей для повноцінної соціалізації та залучення до трудової діяльності.

 

Сім’я є інтегральним показником суспільного розвитку, який відображає моральний стан суспільства і є могутнім фактором формування демографічного потенціалу. Є потреба у фізично й морально здоровій сім’ї, яка здатна реалізувати свій соціальний потенціал та відтворювальну функцію, забезпечити не лише власне виживання, а й розвиток.

Стале зниження чисельності населення Донецької області відбувається під впливом негативних тенденцій природного та міграційного руху населення області.

Суперечливий характер сімейних трансформацій, кризові прояви у демографічному розвитку населення регіону, загострення проблем функціонування та розвитку сім’ї, спричинені сукупністю взаємопов’язаних та взаємообумовлених чинників, серед яких:

Високий рівень розлучень, до якого призводить до непідготовленість молоді до подружнього життя, низька культура внутрішньосімейних стосунків, поширення сімейного насильства в різних формах. За даними територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області у
2011 році в Донецькій області судами першої інстанції було розглянуто
12569 справ про розірвання шлюбу позовного провадження із задоволенням позову та 19 справ про розірвання шлюбу окремого провадження із задоволенням заяви.

Розвиток альтернативних форм сімейних союзів, зокрема, поширення практики незареєстрованих шлюбів;

низький рівень народжуваності.. Цьому явищу сприяє зниження престижу сім’ї та нівелювання сімейних цінностей.

Висока частка неповних родин (у 2011 році 27% дітей народжені жінками, що не перебували у зареєстрованому шлюбі), в яких дітей виховує лише один із батьків, як правило мати. У Донецькій області кожне п’яте домогосподарство з дітьми – це неповна сім’я. За даними Державної служби статистики України у листопаді 2011 року в середньому по Україні одну дитину мали 76,0% домогосподарств, дві дитини – 21,2%, три дитини – 2,4%, чотири і більше дітей – 0,4%.

Низький рівень народжуваності, який є наслідками: незадовільного стану здоров’я населення, у тому числі репродуктивного; низької тривалості життя населення, високої смертності чоловіків, низько культурою статевої та репродуктивної поведінки молоді. Щорічно в Донецькій області починаючи з 1991 року по 2012 рік темпи зниження чисельності чоловічого населення були вище на 0,6% темпів зниження жіночого населення.

Значна кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, до якого призводить недостатній рівень педагогічної культури батьків, їх відповідальності за здоров’я та виховання дітей.

За даними Державної служби статистики України станом на 1 січня
2012 року в Донецькій області зареєстровано 10374 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (1,6% від загальної кількості дітей віком від 0 до 17 років, які мешкають в області).

Незадовільний життєвий рівень багатьох сімей, низькі стандарти оплати праці, невирішеність житлової проблеми, поширення бідності та злиденності серед сімей з дітьми, слабка орієнтація на свідоме самозабезпечення.

За інформацією головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації станом на 10 люте 2012 року в Донецькій області 10337 багатодітних сімей внесено до Єдиного державного реєстру пільговиків, 3469 багатодітних родин користується 50% знижкою плати за житло; 9021 багатодітна сім’я користується 50 відсотковою знижкою за комунальні послуги, 854 малозабезпечені багатодітні родини є отримувачами соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям.

За даними головного управління статистики у Донецькій області на початок 2012 року на квартирному обліку в Донецькій області перебувало 9,3 тис. молодих сімей, з яких 2,4 тис. (26,4% загальної кількості) чекають квартиру від 6 до 9 років, 2,1 тис. (22,5%) – 10 і більше років. Протягом
2011 року одержали житло та покращили житлові умови 203 молоді сім’ї, або 2,2% кількості тих, що перебували на квартирному обліку.

Відбувається щорічне збільшення кількості зареєстрованих фактів насильства в сім'ї.

За даними Головного управління внутрішніх справ України у Донецькій області в 2011 році зареєстровано 30 випадків торгівлі людьми, а також виявлено 7037 випадків адміністративних правопорушень щодо вчинення насильства в сім’ї, у результаті чого 136 осіб потерпіло від злочинів.

Зростання кількості зареєстрованих фактів торгівлі людьми, що є наслідками недостатнього рівня координації діяльності державних органів, громадських та міжнародних організацій у сфері протидії торгівлі людьми; низького рівня поінформованості суспільства щодо шляхів убезпечення від потрапляння до ситуацій торгівлі людьми, а також можливостей отримання відповідної допомоги; упередженого ставлення до осіб, які постраждали від торгівлі людьми.

 

Сьогодні в гендерній політиці основною проблемою є декларативний характер гендерної рівності та формальність прав жінок. Реальна ситуація багато в чому є прямо протилежною правовим нормам. На шляху до встановлення гендерної рівності у нашому суспільстві стоять наступні чинники:

низький рівень гендерної культури, існування стереотипів масової свідомості, якi й досі розглядають жінку як слабку у порівнянні з чоловіком істоту, яка є другорядною в суспільному, політичному та економічному житті, чоловіча ідеологія є породженням тоталітарної системи, але виховання спроможне змінити гендерну ментальність;

кризова економічна ситуація (i особливо безробіття, яке часто штовхає жінок на заробітчанство, що нерідко призводить то продажу жінок та подальшої сексуальної експлуатації) та переважаючий на ринку праці попит на працівників-чоловіків, а не жінок;

недостатньо розвинуте громадянське суспільство, у тому числі пасивність жіночих організацій та окремих жінок у відстоюванні своїх законних прав та свобод;

недосконалі діючі механізми забезпечення гендерної рівності.

Таким чином, існуюча несприятлива ситуація дає підстави для послідовного запровадження державної гендерної політики на регіональному рівні, а саме: формування ґендерної культури в суспільстві, дотримання засад ґендерної рівності, запобігання ґендерній дискримінації.

 

 

3. Мета Програми

Метою Програми є:

створення системи всебічної підтримки громадянської активності молоді, спрямованої на самовизначення і самореалізацію, формування необхідних для цього правових, гуманітарних та економічних передумов, надання соціальних гарантій;

забезпечення системної та комплексної політики у сфері сім’ї та демографічного розвитку, спрямованої на формування самодостатньої сім’ї та її здатності до усвідомленого народження і виховання дітей;

здійснення комплексних заходів на національному та регіональних рівнях щодо попередження торгівлі людьми, підтримки та захисту осіб, які постраждали від торгівлі людьми, розслідування та покарання причетних до торгівлі людьми, а також визначення конкретних виконавців зазначених заходів та обсягів їх фінансування;

утвердження ґендерної рівності, зміцнення існуючих та створення нових механізмів з недопущення дискримінації за ознакою статі, розширення застосування позитивних дій, забезпечення економічної незалежності кожної статі, створення умов для більш широкої участі жінок у прийнятті суспільно важливих рішень, для поєднання професійних та сімейних обов'язків, викорінення ґендерного насильства та подолання ґендерних стереотипів.

4. Завдання Програми та результативні показники

Досягнення мети Програми передбачається за рахунок вирішення завдань за трьома пріоритетними напрямками.

За напрямком І. Молодіжна політика:

створення системи всебічної підтримки громадянської активності молоді, спрямованої на самовизначення і самореалізацію, формування необхідних для цього правових, гуманітарних та економічних передумов, надання соціальних гарантій;

забезпечення зайнятості молоді, розвиток підприємницької активності, оптимізація якості професійного орієнтування й професійної підготовки молоді, підтримка практики надання сезонних і тимчасових робіт для молоді;

формування та пропаганда здорового і безпечного способу життя;

стимулювання інноваційної діяльності молодих людей, реалізація науково-технічного й творчого потенціалу молоді. Виявлення й підтримка талановитої молоді. Створення умов для інтелектуального самовдосконалення молоді;

утвердження патріотизму, духовності, моральності та формування загальнолюдських життєвих принципів;

підтримка молоді, що перебуває у важкій життєвій ситуації, у тому числі молодих людей з обмеженими можливостями здоров'я, дитят-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, і випускників установ для дитят-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків, а також молодих людей, що вернулися з установ, що виконують покарання, спеціальних навчально-виховних установ для дітей і підлітків з девіантним поводженням;

розвиток системи соціальних служб і клубів для молоді, удосконалювання нормативного правового, науково-методичного, кадрового забезпечення молодіжної політики, інформаційного забезпечення молоді;

підтримка молодіжних і дитячих громадських організацій, які реалізують програми, що спрямовані на вирішення проблем молоді.

За напрямком ІІ. Сімейна політика:

підвищення престижу сім’ї та посилення сімейних орієнтацій населення;

підтримка молодої родини, надання психолого-педагогічної, правової, консультаційної допомоги молодим родинам, формування в молоді позитивного відношення до інституту родини;

забезпечення системної та комплексної політики у сфері сім’ї та демографічного розвитку, спрямованої на формування самодостатньої сім’ї та її здатності до усвідомленого народження і виховання дітей, підвищення рівня відповідальності батьків за утримання, виховання та розвиток дітей, їх життя та здоров’я;

інтеграція в суспільство молодих людей, які опинились у важкій життєвій ситуації;

забезпечення ефективної системи раннього виявлення сімей, у яких вчинюється насильство або є реальна загроза його вчинення, та організації соціального супроводу таких сімей;

підвищення рівня правової культури населення та поінформованості про проблему насильства в сім’ї шляхом проведення широкомасштабної інформаційно-просвітницької та роз’яснювальної роботи;

створення дієвої системи надання допомоги потерпілим від насильства в сім’ї;

підвищення рівня правової культури населення та поінформованості щодо протидії торгівлі людьми шляхом проведення широкомасштабних профілактичних заходів (інформаційно-просвітницька, роз’яснювальна робота, розповсюдження соціальної реклами, врегулювання міграційних процесів, здійснення соціально-економічних ініціатив тощо);

здійснення комплексних заходів на регіональному рівні щодо попередження торгівлі людьми, підтримки та захисту осіб, які постраждали від торгівлі людьми.

За напрямком ІІІ. Гендерна політика:

формування гендерної культури, утвердження ґендерної рівності, зміцнення існуючих та створення нових механізмів з недопущення дискримінації за ознакою статі, розширення застосування позитивних дій, забезпечення економічної незалежності кожної статі, створення умов для більш широкої участі жінок у прийнятті суспільно важливих рішень, для поєднання професійних та сімейних обов'язків жінок і чоловіків, викорінення ґендерного насильства та подолання ґендерних стереотипів;

запровадження системи ефективного реагування на факти гендерної дискримінації;

проведення інформаційно-просвітницької роботи з питань ліквідації всіх форм дискримінації за ознакою статі, подолання стереотипів щодо ролі жінок і чоловіків у сім’ї та суспільстві, утвердження духовних цінностей, формування відповідального материнства і батьківства, забезпечення гендерного паритету в духовній сфері;

підтримка громадських ініціатив, спрямованих на формування гендерної культури, подолання усталених стереотипів щодо ролі та місця жінок у суспільстві.

 

5. Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблем, на вирішення яких спрямована Програма

Прийняття цієї Програми дозволить забезпечити відхід від патерналістської моделі політики щодо молоді та співпрацю відповідно до законодавства з громадськими і благодійними організаціями. Це дасть змогу запровадити ефективний механізм партнерства та взаємодії. Виділення коштів дасть можливість продовжити будівництво житла молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам. Засобом розв’язання проблем молоді є розширення можливостей та активізація участі молодого покоління в усіх сферах життєдіяльності територіальної громади області, сприяння розвитку ділової активності та ініціативи молоді, впровадження здорового способу життя.

Здійснюватиметься перенесення акцентів сімейної політики з переважно пасивних заходів підтримки на засади стимулювання саморозвитку та самозабезпечення сім’ї, адресності надання соціальної допомоги, поєднання зусиль органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з активізацією діяльності місцевих громад, громадських організацій. Цей варіант передбачає проведення системної та комплексної політики у сфері сім’ї та демографічного розвитку, що спрямована на:

відновлення духовності, утвердження загальнолюдських моральних цінностей в суспільно-політичному та приватному житті; залучення молоді до культурного життя;

активне просування, всебічну підтримку та захист традиційних сімейних цінностей;

формування сім’ї «середнього класу», орієнтованої на народження і виховання двох і більше дітей, яка самостійно вирішує свої проблеми, інвестує у власний розвиток, бере активну участь у житті громади;

популяризацію здорового способу життя; створення системи запобігання та протидії алкоголізму, тютюнопалінню та інших психоактивних речовин;

поліпшення умов для виховання та здорового розвитку дітей;

запобігання асоціальним проявам у сім’ї, соціальному сирітству, бездоглядності дітей;

забезпечення підтримки сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах або знаходяться у зоні ризику щодо потрапляння в такі ситуації;

формування відповідального батьківства та материнства;

запровадження концепції ґендерного інтегрування у системі управління;

розробку та запровадження ефективних механізмів, які забезпечать жінкам участь у прийнятті суспільно важливих рішень;

формування ґендерної культури та усунення ґендерних стереотипів у суспільстві;

вдосконалення механізму запобігання та протидії насильству в сім’ї, формування громадського неприйняття будь-яких форм насильства;

координацію діяльності органів влади, громадських організацій у сфері протидії торгівлі людьми;

регулярний моніторинг ефективності заходів, спрямованих на протидію торгівлі людьми, з урахуванням нових викликів, що виникають у цій сфері;

проведення профілактичних заходів;

надання допомоги особам, постраждалим від торгівлі людьми, а саме: реабілітація та соціальна (ре)інтеграція осіб, постраждалих від торгівлі людьми.

Програма «Молодь. Сім’я. 2013-2017 роки» визначає стратегічні пріоритети розвитку молодіжної, сімейної та гендерної політики Донецької області, започатковує організаційні шляхи її реалізації, обґрунтовує ресурсні потреби.

6. Обсяг та джерела фінансування, строки та етапи виконання Програми

Матеріально-технічні та людські ресурси для реалізації Програми визначаються реальними вимогами щодо впровадження на території Донецької області державної молодіжної, сімейної і гендерної політики протягом 2013-2017 років відповідно до діючої законодавчої і нормативно-правової бази України.