Високоефективні публічні адміністрації

 

Значне поширення останніми роками, стосовно до публічного сектора одержав термін високоефективні організації. Високоефективні організації – це ті, співробітники яких виробляють необхідні товари чи надають необхідні послуги більш високої якості за такої ж чи меншій кількості ресурсів. Продуктивність і якість роботи співробітників поліпшується постійно, зі дня на день, із тижня на тиждень, щорічно.

Наведене визначення вимагає декількох пояснень. По-перше, воно має відносний часовий характер, тобто для констатації перетворення організації на високоефективну потрібен певний проміжок часу, на протязі якого постійно (безперервно чи дискретно) оцінюється ефективність діяльності організації.

По-друге, усі процеси, що відбуваються у високоефективних організаціях і, насамперед, процеси перетворення та змін, зосереджено навколо людей, сфокусовано на них, причому це стосується як людей усередині організації (співробітників), так і поза нею (зовнішні реципієнти, в першу чергу клієнти). Звичайно, здійснення цих процесів неможливе без відповідних технологій і методів, але в даному випадку вони вторинні стосовно людей, будучи лише допоміжними інструментами.

По-третє, поняття «високоефективна організація», у принципі, не обов'язково повинне збігатися з поняттям організаційна одиниця, – воно може бути як вужче, тобто стосуватися окремих груп співробітників усередині організаційної одиниці, що працюють разом над вирішенням загального завдання, так і ширше, тобто поєднувати кілька організаційних одиниць (чи підрозділів різних організацій), що виконують загальне завдання. Однак на практиці такі ситуації зустрічаються досить рідко, в основному все ж таки межі цих понять збігаються.

По-четверте, поняття «необхідні товари і послуги» співвідноситься з виконанням місії, яка полягає в одержанні дійсно значущих з погляду клієнтів результатів.

По-п’яте, високоефективні організації здатні досягати необхідних результатів і не знижувати якості роботи за зменшення кількості ресурсів, звичайно, до певного, «критичного» рівня.

Нарешті, високоефективні організації динамічні, у них постійно відбуваються зміни, адекватні зовнішньому середовищу, що змінюється. Відповідно, і співробітники цих організацій постійно удосконалюються, підвищують свій професійний рівень.

Високоефективні організації:

- формують свою структуру, виходячи з цілей і завдань своєї діяльності;

- реструктурують свою діяльність із метою максимального задоволення потреб клієнтів;

- постійно підтримують і розвивають зв'язок із зовнішнім середовищем;

- є гнучкими, швидко пристосовуються до нових умов;

- конкурентоспроможні;

- мотивують і надихають співробітників на ефективну роботу [28].

Високоефективні організації формують структуру, виходячи з цілей і завдань діяльності. Вони на відміну від традиційних спочатку визначають основні цілі й завдання діяльності, і лише потім формують свою структуру. При цьому, по-перше, цілі і завдання співвідносяться з потребами клієнтів (та інших реципієнтів); по-друге, розробляються критерії оцінки успішності виконання завдань і якості роботи.

Високоефективні організації реструктурують діяльність із метою максимального задоволення потреб клієнтів. Для публічних адміністрацій висока ефективність, насамперед, означає задоволення потреб клієнта. Тому вони зосереджені у своїй діяльності, радше, не навколо правил і інструкцій, а навколо даних потреб, намагаючись задовольнити їх максимально повно, постійно підвищуючи для цього якість послуг, що надаються, та урізноманітнюючи їх.

Високоефективні організації постійно підтримують і розвивають зв'язок із зовнішнім середовищем. Маючи розвинуті комунікативні канали із зовнішнім середовищем, вони одержують потрійний результат:

- по-перше, отримують необхідну і повну інформацію про потреби клієнтів;

- по-друге, оперативно довідуються про зміни, які відбуваються в зовнішньому середовищі, що дозволяє адекватно і швидко на них реагувати;

- по-третє, клієнти не відчувають відчуженості з боку організацій, сприймають їх як партнерів.

Високоефективні організації є гнучкими, вони швидко пристосовуються до нових умов. Оскільки високоефективні організації формують свою структуру залежно від завдань, що стоять перед ними, які, у свою чергу, визначаються потребами клієнтів та інших реципієнтів (зовнішнього середовища), вони здатні швидко адаптуватися до змін, що відбуваються в навколишньому середовищі. Тобто зміни в навколишньому середовищі (у даному випадку, зміна потреб зовнішніх реципієнтів) ведуть до коригування завдань, що стоять перед організаціями, а відповідно до змінених завдань трансформується і структура організацій (створюються нові чи ліквідуються деякі існуючі підрозділи, що існують, змінюється кількість співробітників у деяких підрозділах тощо).

Високоефективні організації конкурентоспроможні. Чітке розуміння загальних цілей і завдань організації та своїх власних кожним співробітником, їхня висока кваліфікація і творчий потенціал, партнерські стосунки між співробітниками всередині організації, швидке реагування на зовнішні зміни забезпечують конкурентоспроможність не лише щодо інших організацій публічного сектора, але й щодо приватних організацій (у тих сферах, де така конкуренція можлива).

Високоефективні організації мотивують і надихають співробітників на ефективну роботу. Співробітники – «життєве ядро» високоефективної організації. Результат діяльності організації залежить від якості роботи кожного з її співробітників. Тому, у високоефективних організаціях створюються такі умови, щоб кожен співробітник міг максимально повно використовувати свої знання, вміння, навички, творчий потенціал, а також постійно поліпшувати їх. Крім того, у співробітниках заохочується прагнення до вироблення нових підходів до вирішення завдань, що стоять перед ними й організацією.

Для кращого розуміння суті високоефективних організацій розглянемо, крім зазначених характеристик, також і порівняльні відмінності високоефективних організацій проти традиційних за декількома параметрами (табл. 4.2).

Таблиця 4.2

Порівняльні характеристики високоефективних і традиційних організацій

 

Параметри	Традиційні організації	Високоефективні організації
Співробітники	Мають вузьку спеціалізацію Індивідуалісти	Мають широку спеціалізацію Колективісти
Система прийняття рішень	Централізована   Закрита	Децентралізована (у межах компетенції) Відкрита
Управління трудовими ресурсами	Стандартизований добір співробітників Звичайне навчання Оплата залежно від обсягу виконаної роботи Індивідуальна робота	Добір на підставі неформалізованої співбесіди Постійне навчання Оплата залежно від якості виконаної роботи Командна робота
Структура	Негнучка Жорсткоієрархічна Організована навколо функцій	Гнучка М’якоієрархічна Організована навколо завдань
Організаційні цінності і культура	Заохочується беззаперечна покора розпорядженням керівництва, прихильність до традицій	Заохочується ініціатива, новаторство, співробітництво

 

Високоефективні організації мають низку переваг порівняно з традиційними, особливо цінних в умовах трансформаційних процесів, що характеризуються високою динамічністю і мінливістю. Особливості, що відрізняють високоефективні організації від традиційних, пов'язані з трьома основними типами змін, що повинні статися з організацією, а саме зі змінами у ставленні:

- співробітників до своєї роботи;

- організації до її клієнтів;

- організації до зовнішнього середовища.

Зміна ставлення співробітників до своєї роботи. Винахід конвеєра і розвиток масового, серійного виробництва на початку ХХ ст. викликали революцію у виробництві, дозволивши досягнути небувалої доти продуктивності. Оскільки успішні ідеї «заразні», методи організації масового виробництва й організаційна культура, що їх підтримує, були згодом адаптовані в інших сферах. Не уник цієї долі й публічний сектор.

Якщо проаналізувати організацію робочого процесу в традиційних організаціях, то легко можна побачити аналогію з конвеєром: загальне завдання (вирішення якого аналогічне «кінцевому продукту») зазвичай розбивається на декілька більш простих і менш масштабних підзавдань («деталей кінцевого продукту»), за кожним з яких закріплюються відповідальні («збирачі на конвеєрі»); кожний відповідальний за те чи інше підзавдання, будучи вузькоспеціалізованим, знає досконало тільки свою маленьку ділянку роботи.

Протягом багатьох років такий підхід «спрацьовував» дуже успішно як у приватному, так і в публічному секторі. Але вісімдесяті та, особливо, динамічні дев'яності роки внесли свої корективи (що, у першу чергу, торкнулося приватного сектора). Коли гостро постало питання про пошук нових шляхів підвищення ефективності діяльності, що вилилося в активне використання інновацій, креативних підходів, «конвеєрний» підхід до організації робочого процесу перестав влаштовувати. Дійсно, як можна очікувати інновацій від співробітника, що, будучи зосереджений на невеликій рутинній ділянці роботи, не може бачити «загальної картини», та, навіть більш того, не бажає її бачити?!

Нескладним діям, які вимагаються від виконавця при розподілі загального завдання на декілька елементарних, навчитися легко. Легко в цьому разі й контролювати роботу виконавця. Але за цього випадку неможливо сподіватися на творчий підхід, без якого як окремий співробітник, так і організація в цілому не зможуть цілком реалізувати свій потенціал. Тому перехід до високоефективних організацій вимагає зміни у ставленні працівників до своєї роботи таким чином, щоб вони розуміли загальні цілі й завдання організації, чітко бачили зв'язок своєї діяльності з ними, сприймали свою роботу як частину «загальної справи».

Зміна ставлення організації до її клієнтів. Досить часто можна чути, як співробітники організації говорять про себе «ми», а про клієнтів та інших зовнішніх реципієнтів «вони», підкреслюючи тим самим межу, що існує між ними, сприймаючи клієнтів як «гравців іншої команди» (часто недружньої).

У високоефективних організаціях ця дихотомія «ми – вони» долається, оскільки вона не дозволяє організації повною мірою враховувати потреби клієнтів, що, у свою чергу, не дозволяє досягти високої ефективності.

Зміна ставлення організації до зовнішнього середовища. Традиційні організації звичайно споруджують захисні бар'єри між собою і «повним небезпеки» зовнішнім середовищем, створюючи свого роду демаркаційну лінію. Перехід до високоефективних організацій і тут вимагає змін. Характерною рисою високоефективної організації є те, що вона розглядає зовнішнє середовище, насамперед, з погляду можливості знайти там додаткові ресурси чи потенційних союзників для досягнення своїх цілей. А постійний моніторинг зовнішнього середовища дозволяє вчасно реагувати на зміни, що відбуваються в ньому, як позитивні, так і негативні.

Для перетворення традиційної організації на високоефективну, насамперед, потрібно:

1. Постійне і послідовне керівництво, що фокусується на високій ефективності. Безсумнівно, неможливо здійснювати перетворення організації без підтримки й участі в даному процесі її керівництва. Саме керівництво, як таке, що має найбільшу компетенцію й найбільшою мірою володіє інформацією, повинне виступити ініціатором і організатором змін в організації, забезпечувати їхню послідовність і безперервність, спрямовувати діяльність організації в цілому та кожного підрозділу і співробітника у бік постійного підвищення ефективності.

2. Розробка і впровадження адекватної системи вимірювання ефективності. Цей крок вимагає з боку керівництва певної сміливості, оскільки діяльність організації в цьому випадку стає більш «прозорою» для реципієнтів. А відомо, що будь-яка діяльність складається не завжди з одних тільки успіхів і досягнень (що абсолютно природно), але і з помилок і невдач, які тепер не сховаєш від «сторонніх очей» (як це намагається робити більшість керівників).

3. Готовність змінити організацію в цілому, тобто не обмежитися якими-небудь локальними, а здійснити широкомасштабні зміни.

4. Спрямування частини ресурсів на створення та підтримку системи постійного навчання співробітників. Як відзначалося вище, одними з основних характеристик високоефективної організації є широка спеціалізація її співробітників і здатність швидко пристосовуватися до нових умов, що вимагає постійного підвищення кваліфікації співробітників, їхнього навчання (за необхідності) новим умінням і навичкам. А для цього, в свою чергу, необхідна ресурсна підтримка дійсної системи навчання співробітників, що будується не на формальній основі, а максимально враховує потреби як окремих співробітників, так і організації в цілому.

За дотримання зазначених умов можна певним чином бути впевненим в успішності процесу перетворення публічної адміністрації на високоефективну організацію.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Адміністративна реформа в Україні: чи перейдено рубікон? [Електронний ресурс] // Research Update. - 2000 р. - № 171. - 1 травня. –Режим доступу: http://www.ucipr.kiev.ua/ modules.php?op= modload&name= News&file=article&sid=1467

2. Антонюк О. Адміністративний менеджмент: теоретико-методологічні засади [Текст] / О. Антонюк. - // Персонал. – 2007. - №1. – С. 58-64.

3. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления: курс лекций, 2-е изд., дополн. / Г. В. Атаманчук. – М.: Омега-Л, 2004. – 584 с.

4. Атаманчук Г.В. Государственное управление (организационно-функциональные вопросы) / Г.В. Атаманчук: Учеб. пособие. – М.: Экономика, 2000. – 302 с.

5. Афанасьев В. Г. Человек в управлении обществом / В. Г. Афанасьев. – М.: Политиздат, 1977.– 382 с.

6. Бандурка А. М. Основы психологии управления: учебник / А. М. Бандурка, С. П. Бочаров, Е. В. Землянская. – Х.: Ун-т. внутр. дел., 1999. – 528 с.

7. Белов В. Г. Управление и общественные отношения / В. Г. Белов. – М.: Мысль, 1985. – 172 с.

8. Білозерська Т. О. Реформування публічної адміністрації в Україні як крок до європейської інтеграції [Електронний ресурс] / Т. О. Білозерська // Форум права. − 2007. − № 2. – С. 11-19. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2007-2/07 btodei.pdf

9. Большая Советская Энциклопедия: в 30 т. / [гл. ред. А. М. Прохоров] − изд. 3-е. − Т. 18. − Никко − Отолиты, 1974. − М.: «Советская Энциклопедия», 1972. − 632 с. с илл.

10. Валевський О. Адміністративна реформа: міф чи реальність? [Електронний ресурс] / О. Валевський // Контекст. − 2002. − 1(13). - січень. – Режим доступу: http://www.ucipr.kiev.ua/ modules.php?op=modload& name=News&file=article& sid=1854&mode= thread&order=0&thold=0

11. Вачугов Д. Д. Менеджер и стиль руководства / Д. Д. Вачугов, В. Р. Венегин // Социал.- полит. журн. – 1993. – №7. – С. 99.

12. Вебер М. Избранные произведения. Пер. с нем. / М. Вебер; сост. и общ. ред. Ю. Н. Давыдова. – М.: Прогресс, 1990.

13. Вебер М. Политика как призвание и профессия/ М. Вебер Избранные произведения. – М., 1990.

14. Веснин В. Р. Менеджмент: учебник / В. Р. Веснин. – М.: Проспект, 2004. – 504 с.

15. Визначення та задоволення потреб державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування у професійному навчанні (на прикладі Харківської області): [монографія] / [О. Ф. Мельников, Б. Г. Савченко, О. А. Котуков та ін.]; за заг. ред. проф. О. Ф. Мельникова. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ “Магістр”, 2004. – 228 с.

16. Вильсон В. Государство. Прошлое и настоящее конституционных учреждений / В. Вильсон. – М., 1995.

17. Гладун С. Проблеми адміністративної реформи в Україні [Електронний ресурс]: Наукова доповідь. Тернопільська академія народного господарства / С. Гладун. − Тернопіль, 2001. − Режим доступу: http://galsite.at.ua/file/ tn/admin_reforma.pdf

18. Гончарук Н. Т. Концептуальні засади здійснення реформи публічної адміністрації в Україні / Н. Т. Гончарук [Електоронний ресурс]. − Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/Nvamu/2009_4/4.pdf

19. Государственное управление: основи теории и организации: [учебник] / [под ред. В. А. Козбаненко]. − М.: «Статут», 2000. − 912 с.

20. Гудима Н. Принципи відкритості і прозорості в діяльності органів державного управління України: автореф. дис. … канд. наук з держ. упр.: спец. 25.00.01 «Теорія та історія державного управління» / Н. Гудима − К., 2008. − 18 с.

21. Гудима Н. Принципи відкритості і прозорості та їх реалізація в державному управлінні України / Н. Гудима // Вісник НАДУ. − 2005. − № 3. − С. 78−84.

22. Дегтярев А. А. Основы политической теории: Учеб. пособие А. А. Дегтярев // Ин-т "Открытое о-во". − М.: Высш. шк., 1998. − 239 с.

23. Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування: матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, 4 квіт., 2008 р., Львів.: Ч. 1 / [ред.: В. С. Загорський; А. В. Ліпенцев; Львів. регіон. ін-т держ. упр. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. − Л., 2008. − 561 с.

24. Державне управління: [навч. посіб.] / А. Ф. Мельник, О. Ю. Оболенський, А. Ю. Васіна, А. Ю. Гордієнко; [за ред. А. Ф. Мельник]. – К.: Знання-Прес, 2003. − 343 с.

25. Державне управління: Європейські стандарти, досвід та адміністративне право / [В. Б. Авер’янов, В. А. Дерець, А. М. Школик та ін.]; за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К.: Юстініан, 2007. – 288 с.

26. Державне управління і менеджмент: [навч. посібник у таблицях і схемах] / [Г. С. Одінцова, Г. І. Мостовий, О. Ю. Амосов та ін.]; за заг. ред. д.е.н., проф. Г. С. Одінцової. − Х.: ХарРІ УАДУ, 2002. − 492 с.

27. Державне управління: Слов.-довід. / [За заг. ред. В.М. Князєва, В.Д. Бакуменка]. – К.: Вид-во УАДУ, 2002. – 228 с.

28. Дзюндзюк В. Б. Ефективність діяльності публічних організацій: [монографія] / В. Б. Дзюндзюк. – Х.: Вид-во ХарРІ УАДУ “Магістр”, 2003.

29. Доопрацьований проект Стратегії інноваційного та ефективного управління на місцевому рівні // Центр експертного аналізу реформи місцевого самоврядування, Дирекція демократичних інститутів Рада Європи, Страсбург, 24 травня 2007 р. – [Електронний ресурс]: Проект. – Режим доступу: http://www.kmv.gov.ua/divinfo.asp?Id=202288

30. Європейська Хартія про місцеве самоврядування [Електронний ресурс]. − Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_036

31. Європейські орієнтири адміністративного реформування в Україні: [монографія] / за заг. ред. В. Д. Бакуменка, В. М. Князєва; Кол. авт.: В. Д. Бакуменко (кер. автор. кол.), Л. М. Гогіна, І.В. Козюра, С. О. Кравченко, Ю. Г. Кальниш, Л. Г. Штика. – К.: Вид-во НАДУ, 2005. – 172 с.

32. Жевар П. Основные вопросы публичной службы / П. Жевар; пер. с фр. Ю. Брагиной. − Лиль: Изд-во РИУ, 2004. − 164 с.

33. Зинченко Г. П. Институционализация публичного администрирования в России / Г. П. Зинченко // Государственное и муниципальное управление. Ученые записки Северо-Кавказской академии государственной службы. – Ростов-на-Дону.: Изд-во СКАГС. – 2010. – № 1 – С.37- 45.

34. Ібрагімова І. Прозорість влади: Основні аспекти, принципи та шляхи забезпечення прозорості та доступу до урядової інформації: Світовий досвід та законодавство України (презентаційні схеми) / І. Ібрагімова. − К.: Програма Розвитку ООН в Україні, 2002. − 30 с.

35. Кілієвич О. Англо-український ґлосарій термінів і понять з аналізу державної політики та економіки / О. Кілієвич. – К.: Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2003. – 510 с.

36. Кодекс професійної етики працівника державної податкової служби в Україні [Електронний ресурс]: Офіційний Інтернет-сайт Державної податкової адміністрації в Харківській області. – Режим доступу: http://www.dpa.kharkov.ua/page3.php

37. Кодекс честі працівника органу державної податкової служби України [Електронний ресурс]: Офіційний Інтернет-сайт державної податкової адміністрації України. – Режим доступу: http://www.sta.gov.ua

38. Козлов Ю. М. Административные правоотношения / Ю. М. Козлов. – М.: Юрид. лит., 1976. – 184 c.

39. Козлов Ю. М. Научная организация управления и право / Ю. М. Козлов, Е. С. Фролов. – М.: Изд-во Московского университета, 1986. – 246 с.

40. Колпаков В. К. Адміністративна реформа: концептуальні засади [Електронний ресурс] / В. К. Колпаков. – Режим доступу http://www.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/Nvknuvs/2010_1/ kolpakov.htm

41. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – Х.: Фоліо, 1998. – 48 с.

42. Концепція Програми законодавчого забезпечення розвитку місцевого самоврядування [Електронний ресурс]: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 липня 2002 р. № 416-р. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1072.3840.0

43. Концепція реформування публічної адміністрації в Україні [Електронний ресурс]: Проект. – Режим доступу: http://www.municipal.gov.ua/data/loads/konzep_reform_publ_admin_2005.doc

44. Коротич О. Б. Державне управління регіональним розвитком України: [монографія] / О. Б. Коротич. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2006. –220 с.

45. Коротич О. Б. Державне управління регіональним розвитком України: теоретико-методологічні засади / О. Б. Коротич. – Державне будівництво [Електронне видання]. – 2010. – № 1. – Режим доступу: //http://www.kbuapa.kharkov.ua

46. Коротич О. Б. Формування понятійного апарату державного управління регіональним розвитком країни / О. Б. Коротич. – Теорія та практика державного управління: зб. наук. праць. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2009. – № 3 (26). – С. 136-143.

47. Куйбіда М. Формування понятійного апарату як складової частини інституційного розвитку державної служби України / М. Куйбіда, О. Парфенюк // Вісник державної служби України. – 2008. − № 3. – С. 34-39.

48. Купряшин Г. Л. Государственный менеджмент: возможности и ограничения [Электронный ресурс] / Г. Л. Купряшин // Электронный журнал «Государственное управление. Электронный вестник». − №1. − 2003. − Режим доступа: http://www.spa.msu.ru.

49. Либин А. В. Элементы теории стиля человека / А. В. Либин // Психология сегодня: материалы І всеросс. начн.-практ. конф. – М.: Изд-во РГППУ, 1996. – С. 32-33.

50. Луговий В. І. Актуальні питання реформи центральних органів виконавчої влади в Україні [Електронний ресурс] / В. І. Луговий, Н. Р. Нижник, В. М. Князєв, В. Д. Бакуменко, С. О. Кравченко. − Режим доступу: http://www.academy. gov.ua/ej1/index.html

51. Луговий В. І. Професійна підготовка державно-управлінських кадрів у контексті сучасних тенденцій / В. І. Луговой // Вісн. НАДУ. – 2004. – № 3. – С. 11-20.

52. Мартиненко В. М. Інноваційна стратегія демократичного розвитку України: від місцевої демократії до демократичної держави: [монографія] / В. М. Мартиненко. – Х.: Константа, 2004. – 225 с.

53. Меликова-Толстая С. Античные теории художественной речи / С. Меликова-Толстая. – М.: Наука, 1980. – 368 с.

54. Мельниченко В. Прозорість чи відкритість? Спроби вирішувати суперечності між народом і владою передусім і лише на виборах аж ніяк не сприятимуть розвитку повноцінного державного управління / В. Мельниченко // Віче. − 2004. − Т. 3. − С. 31−35.

55. Мельтюхова Н.М. Державне управління як єдність діяльності та відносин: [монографія] / Н.М. Мельтюхова. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2010. – 204 с.

56. Мельтюхова Н.М. Технологія державного управління: Навч. посіб. / За заг. ред. Г.І.Мостового, О.Ф.Мельникова. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ "Магістр", 2005. – 152 с.

57. Модернізація державного сектору [Електронний ресурс]: Тематичні огляди політики (Policy Brief). − Режим доступу: http://www.center.gov.ua/docman/download-document.html?gid=99

58. Мурашко М. І. Менеджмент персоналу: [навч.-практ. посіб. ] / М. І. Мурашко. – К.: Знання, 2002. – 311 с.

59. Набока Л. В. Структурно-функціональне забезпечення реалізації державно-управлінських відносин на територіальному рівні: автореф. дис. …канд.. наук з держ. упр.: спец. 25.00.01 «Теорія та історія державного управління» / Л. В. Набока. − Х., 2008. − 20 с.

60. Набока Л. В. Структурно-функціональне забезпечення реалізації державно-управлінських відносин на територіальному рівні: дис…к.держ.упр.: 25.00.01 / Л. В. Набока. – Харків, 2008. – 252 с.

61. Нельсон Б. Дж. Социальная политика и управление: общие проблемы / Б. Дж. Нельсон // Политическая наука. Новые направления. – М., 1999.

62. Нижник Н. Р. Государственно-управленческие отношения в демократическом обществе / Н. Р. Нижник. – К.: [б.в.], 1995. – 206 c.

63. Нижник Н. Р. Государственно управленческие отношения в демократическом обществе / Н. Р. Нижник. – К.: НАНУ ин-т гос-ва и права, 1995. – 207 с.

64. Нові управлінські цінності: за матеріалами 7-го Глобального форуму з питань переосмислення управління. Розбудова довіри до Уряду. 26-29 червня 2007, Відень, Австрія // Бюрократ. – К.: Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2007. – № 8-9 (43-44). – С. 7-8.

65. Основи менеджменту: навч. посіб. / за ред. В. С. Верлоки, І. Д. Михайлова. – Х.: Основа, 1996. – 352 с.

66. Осовська Г. В. Менеджмент організацій: [навч. посіб.] / Г. В. Осовська, О.А. Осовський. – К.: Командор, 2005. – 860 с.

67. Парсонс Вейн. Публічна політика: вступ до теорії й практики аналізу політики / Вейн Парсонс; [пер. з англ.]. – К.: Вид. Дім Києво-Могилянської академії, 2006. – 549 с.

68. Питання Державного департаменту ветеринарної медицини: Постанова Кабінету Міністрів України вiд 30.08.2007 № 1075 // Офіційний вісник України. − 2007 р. − № 66. − C. 42. − Ст. 2547.

69. Питання Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи [Електронний ресурс]: Указ Президента України від 9 січня 1999 року, №5/99. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=5%2F99

70. Питання консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, утворених Кабінетом Міністрів України. Постанова від 17 червня 2009 р. № 599. − Офіційний вісник України вiд 26.06.2009 − № 45. − 2009 р. − С. 34. − Ст. 1511.71. Питання організації діяльності міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади в регіонах. Постанова КМУ від 26 травня 2010 р. № 362. − Офіційний вісник України вiд 04.06.2010 − 2010. − № 39. − С. 180. − Ст. 1302.

72. Питання організації проведення в Україні адміністративної реформи [Електронний ресурс]: Указ Президент України вiд 21 липня 2001 № 538/2001 – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=538%2F2001

73. Питерс Б. Г. Социальная политика и управление: вчера и сегодня. Политическая наука. Новые направления / Питерc Б. Г., Райт В. – М., 1999.

74. Портал української мови і культури: словник [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.slovnyk.net/?swrd=%EF%F3%E1%EB%B3%F7%ED%E8%E9

75. Приходченко Л. Л. Принципи державного управління як теорія та інструмент забезпечення ефективності / Л. Л. Приходченко // Актуальні проблеми державного управління. – 2009. – № 2(36). – [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://www.kharkov.ua/e-book/apdu/2009-2/doc/2/11/pdfYf,jrf

76. Про відкритість і прозорість діяльності органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування [Електронний ресурс]: Проект Закону України. − Режим доступу: http:// www.minjust.gov.ua

77. Про внесення змін до Закону України "Про ветеринарну медицину": Закон України вiд 18.09.2008 № 538-VI. – ВР // Відомості Верховної Ради України. − 2009 р. − № 6. − С. 184. − Ст. 22.

78. Про внесення змін до Положення про формування кадрового резерву для державної служби [Електронний ресурс]: Постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2004 р. № 1031. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1031-2004-%EF

79. Про внесення змін до складу Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи [Електронний ресурс]:Указ Президента України від 18 грудня 1999 № 1587/99. – Режим доступу: http://zakon.rada. gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1587%2F99

80. Про Державний бюджет України на 2000 рік [Електронний ресурс]: Закон України від 17.02.2000 № 1458-III. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1458-14

81. Про Державний фонд сприяння місцевому самоврядуванню в Україні. Указ Президента України вiд 24 червня 2010 № 723/2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=723% 2F2010

82. Про Державну комісію з проведення в Україні адміністративної реформи [Електронний ресурс]: Указ Президента України від 7 липня 1997 року № 620/97. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws/main.cgi?nreg=620%2F97

83. Про Державну комісію з проведення в Україні адміністративної реформи. Указ Президента України від 7 липня 1997 року N 620/97 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws/main.cgi?nreg=620%2F97

84. Про державну службу[Електронний ресурс]: Закон України вiд 16 грудня 1993 № 3723-XII.– Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws/main.cgi?nreg=3723-12

85. Про Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади України. Указ президента України // Урядовий кур'єр вiд 28 березня − 1996. − С. 3.

86. Про затвердження наукової програми дослідження розвитку державної служби та вдосконалення кадрового забезпечення державного управління [Електронний ресурс]: Постанова Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2001 р. № 953. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=953-2001-%EF

87. Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції реформи місцевого самоврядування [Електронний ресурс]: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2009 р. № 1456-р. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1284% 2F98

88. Про затвердження Положення про головні управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі: Наказ Державного комітету ветеринарної медицини України вiд 04.02.2008 № 8.- Зареєстровано: Мін'юст України вiд 21.02.2008 № 139/14830 // Офіційний вісник України. − 2008 р. − № 15. − C. 66. − Ст. 399.

89. Про затвердження Положення про державну реєстрацію статутів територіальних громад [Електронний ресурс]: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. № 1150 – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1150-98-%EF

90. Про затвердження Положення про реєстрацію асоціацій та інших добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування [Електронний ресурс]: Постанова Кабінету Міністрів України від від 16 лютого 1998 р. № 175. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi?nreg=175-98-%EF

91. Про затвердження Положення про Секретаріат Кабінету Міністрів України. Постанова від 12 серпня 2009 р. № 850 // Офіційний вісник України. − 2009. − № 61. − С. 92. − Ст. 2164.

92. Про затвердження Положення про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і Положення про єдиний порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівників державних підприємств, установ і організацій [Електронний ресурс]: Постанова Кабінету Міністрів України вiд 08 лютого 1997 № 167. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=167-97-%EF

93. Про затвердження Положень про управління ветеринарної медицини в містах обласного значення та районах: Наказ Державного комітету ветеринарної медицини України вiд 10 липня 2008 № 130.- Зареєстровано: Мін'юст України вiд 01.08.2008 № 717/15408 // Офіційний вісник України. – 2008. − № 60. − стор. 41. − Ст. 2043.

94. Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України Постанова від 18 липня 2007 р. № 950 // Офіційний вісник України вiд 03.08.2007 − 2007 р. − № 54. − С. 21. − Ст. 2180.

95. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні [Електронний ресурс]: Указ Президента України вiд 22 липня 1998 № 810/98. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=810%2F98

96. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні [Електронний ресурс]: Указ Президента України вiд 22 липня 1998 р. № 810/98. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua /cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=810%2F98

97. Про заходи щодо поглиблення співробітництва Кабінету Міністрів України і Верховної Ради України. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2001 р. № 1052 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uazakon.com/documents/date_45/pg_iiwnxm.htm

98. Про заходи щодо реалізації Концепції державної регіональної політики [Електронний ресурс]: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2001 р. N 437-р. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/ doc/?code=437-2001-%F0

99. Про зміни в системі центральних органів виконавчої влади України. [Електронний ресурс]: Указ Президента України від 13 березня 1999 № 250/99. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=250%2F99

100. Про Кабінет Міністрів України [Електронний ресурс]: Закон України від 21 грудня 2006 р. № 514-V. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua /cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=514-16

101. Про Кабінет Міністрів України [Електронний ресурс]: Закон України вiд 07 жовтня 2010 № 2591-VI. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov. ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2591-17

102. Про Комплексну програму підготовки державних службовців [Електронний ресурс]. Указ Президента України від 09 листопада 2000 № 1212/2000. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=1212% 2F2000

103. Про Концепцію державної регіональної політики. Указ Президент України від 25 травня 2001 № 341/2001 Режим доступу: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=341% 2F2001

104. Про Координаційну раду з питань державної служби [Електронний ресурс]: Указ Президента України від 21 березня 2000 р. № 473/2000 http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=473%2F2000

105. Про Міністра Кабінету Міністрів України. Указ Президента України вiд 03 червня 2003 № 464/2003 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=464%2F2003

106. Про Міністра Кабінету Міністрів України [Електронний ресурс]: Указ Президента України вiд 03 червня 2003 р. № 464/2003. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=464%2F2003

107. Про місцеве самоврядування в Україні [Електронний ресурс]: Закон Українивiд 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=280%2F97-%E2%F0

108. Про місцеві державні адміністрації. Закон України від 06 квітня 1999 р. №586-ХІV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). − 1999. − № 20-21. − Ст.190.

109. Про об’єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992 р. // Відомості Верховної Ради. − 1992. − № 34. − Ст. 505.

110. Про організацію взаємодії Кабінету Міністрів України з Верховною Радою України [Електронний ресурс]: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 березня 2005 р. № 51-р. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=51-2005-%F0

111. Про першочергові заходи з проведення в Україні адміністративної реформи. Указ Президента України від 20 листопада 1998 року, №1284/98 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=1284%2F98

112. Про політичні партії в Україні: Закон України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради. − 2001. − № 2365-ІІІ. − Ст. 118.

113. Про Положення про Головне управління державної служби України. Указ Президента України вiд 02 жовтня 1999 № 1272/99 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?reg= 1272%2F99

114. Про Положення про Державну комісію з проведення в Україні адміністративної реформи [Електронний ресурс]: Указ Президента України від 02 жовтня 1997 № 1089/97. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1089%2F97

115. Про Положення про Міністерство економіки України. [Електронний ресурс]. Розпорядження Президента України вiд 16 травня 1992 № 89/92-рп. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=89%2F92-%F0%EF

116. Про положення про робочу групу з проведення реформи центральних органів виконавчої влади. Указ Президента України від 6 жовтня 1998 року, №1114/98 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1114%2F98

117. Про положення про робочу групу з проведення реформи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та державної служби” [Електронний ресурс]: Указ Президента України від 10 вересня 1998 року, №1000/98. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=1001%2F98

118. Про порядок вирішення питань, пов'язаних з призначенням на посади та звільненням з посад перших заступників і заступників голів місцевих державних адміністрацій. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 березня 1998 р. № 300 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=300-98-%EF

119. Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування.[Електронний ресурс]: Закон України вiд 15 липня 1997 № 452/97-ВР. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg= 452% 2F97-%E2%F0

120. Про систему центральних органів виконавчої влади [Електронний ресурс]: Указ Президента України від 15 грудня 1999 № 1572/9999. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=1572/99

121. Про склад Кабінету Міністрів України [Електронний ресурс]: Указ Президента України вiд 15 грудня 1999 № 1574/99. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-in/laws/main.cgi?nreg=1574%2F99

122. Про службу в органах місцевого самоврядування [Електронний ресурс]: Закон України вiд 07 червня 2001 № 2493-III. – Реж