Методика оцінки зовнішньої ефективності

 

Підхід, що пропонується, спрямовано на оцінку ефективності діяльності публічної адміністрації з точки зору її клієнтів, тобто населення. Визначається, наскільки населення задоволено діяльністю адміністрації по окремих напрямках і в цілому.

Метод оцінки – експертні оцінки.

Метод одержання оцінок – опитування населення.

Критерій оцінки: загальна задоволеність населення діяльністю публічної адміністрації.

При проведенні опитування для того, щоб забезпечити високу вірогідність даних, необхідно побудувати правильну вибірку респондентів. Для подібного роду опитування доцільно скористатися однією з таких вибірок: квотною за статтю і віком, випадковою чи адресною. Розглянемо побудову кожної з них.

1. Вибірка квотна за статтю і віком. Для її побудови необхідно:

1.1. Визначити кількість респондентів, – звичайна кількість для подібних опитувань складає 800 - 1200 людей.

1.2. З'ясувати по статистичному довіднику чисельність населення району визначеного віку, думки яких ми збираємося з'ясувати (як правило, старше 18 років), чисельність чоловіків і жінок даного віку, чисельність людей різних вікових груп.

1.3. Перевести дані чисельні значення в процентні.

1.4. Виходячи з отриманих відсотків, розрахувати необхідну чисельність чоловіків і жінок, чисельність людей різних вікових груп для визначеного числа респондентів. При цьому доцільно розрізняти міське і сільське населення.

Приклад. Побудуємо вибірку на 1140 чоловік для Богодухівського району Харківської області, чисельність населення в якому у віці старше 18 років складає 36536 людей. Користаючись статистичними даними, одержимо наступні пропорції:

1. Пропорції (у людях і %) від загальної чисельності населення старше 18 років по типах поселень:

	Всього (чол. і %)	Всього для вибіркової сукупності (чол.)
	Місто	Село	Місто	Село
Богодухівський район	14879 (41%)	21657 (59%)
	36536 (100%)

2. Пропорції (у людях і %) від загальної чисельності населення старше 18 років за статтю:

Богодухівський район	Всього (чол. і %)	Всього для вибіркової сукупності (чол.)
Чоловіки	Жінки	Чоловіки	Жінки
15212 (42%)	21324 (58%)
Всього	36536 (100%)

3. Пропорції (у людях і %) від загальної чисельності населення старше 18 років за статтю і віковими групами:

Богодухівський район	Чоловіки	Жінки	Всього
18-30 років	4019 (11%)	3289 (9%)	7308 (20%)
31-50 років	5846 (16%)	5480(15%)	11326 (31%)
старше 50-и років	6211 (17%)	11691 (32%)	17902 (49%)
Всього	16076 (44%)	20460 (56%)	36536 (100%)

4. Пропорції (у людях) за статтю і віковими групами для вибіркової сукупності:

Богодухівський район	Чоловіки	Жінки	Всього
18-30 років
31-50 років
старше 50-и років
Всього

5. Пропорції (у людях) за статтю, віковими групами і типами поселень для вибіркової сукупності:

Богодухівський район	Місто	Село
Чоловіки	Жінки	Чоловіки	Жінки
18-30 років
31-50 років
старше 50-и років
Всього

 

2. Випадкова вибірка. Для її побудови необхідно:

2.1. Визначити кількість респондентів.

2.2. Розбити територію району на квадрати, виходячи з того, щоб у кожному квадраті проживало приблизно однакове число людей. Відповідно, кількість респондентів у кожному квадраті = загальна кількість респондентів/ кількість квадратів. Кількість квадратів вибирається довільно, як правило в залежності від числа інтерв'юерів.

2.3. У кожному квадраті випадковим образом визначається т.зв. «опорна точка», потім визначається крок опитування, через котрий будуть визначатися респонденти. Як розрахункову формулу кроку можна взяти таку: крок = кількість квартир (будинків) у квадраті / кількість респондентів у кожному квадраті.

Далі опитування проводиться доти, поки не буде набрана визначена кількість респондентів у кожному квадраті. У випадку неможливості провести опитування за адресою, що припала на розрахований крок (нікого немає вдома, не захотіли відкривати двері, немає вдома членів сім’ї потрібного нам віку і т.п.), робиться заміна даної адреси на найближчу. У випадку, коли в квартирі (будинку) проживає кілька людей потрібного нам віку, ми опитуємо, наприклад, того, хто відкрив нам двері.

Приклад. Побудуємо вибірку на 1140 людей для Богодухівського району Харківської області. Маючи 20 інтерв'юерів, розіб'ємо територію району на 10 квадратів, щоб у кожному квадраті працювало по 2 інтерв'юера. При цьому, з огляду на пропорції населення міста і сільської місцевості (41% і 59% відповідно), визначимо в місті 4 квадрати, а в сільській місцевості – 6 квадратів. У кожному квадраті необхідно опитати 114 людей.

Для кожного квадрата визначимо опорну точку: нехай це буде п'ята квартира в першому будинку при наявності багатоквартирних будинків чи третій будинок для приватного сектора на вулиці, розташованій першою з північного заходу в квадраті. Розрахуємо можливий крок для квадрата А, знаючи, що в ньому приблизно 1200 будинків і квартир: крок = 1200 / 114 = 10, тобто ми будемо заходити в кожний 10-й будинок чи квартиру, рухаючись по квадрату з півночі на південь та із заходу на схід.

3. Адресна вибірка. Для її побудови необхідно:

3.1. Визначити кількість респондентів.

3.2. Взяти чи скласти адресну базу даних району.

3.3. Випадковим образом вибрати кількість адрес, що дорівнює визначеній кількості респондентів. Тут також доцільно будувати вибірку окремо для міської і сільської місцевості.

Далі опитування проводиться по цих адресах, при цьому опитується будь-яка людина необхідного нам віку, що проживає по даній адресі, а у випадку неможливості за якимись причинами провести опитування по обраній адресі, вона заміняється на найближчу.

Для визначення задоволеності населення, що проживає на території відповідного району, діяльністю публічної адміністрації необхідно:

ü Підготувати перелік завдань, що дійсно вирішуються адміністрацією (маючи на увазі, що на практиці адміністрація має займатися вирішенням завдань, які начебто не завжди відносяться до сфери її компетенції) і запропонувати респондентам проранжирувати їх за ступенем важливості для територіальної громади, при цьому найбільш важливому завданню надається найбільший ранг. При складанні переліку завдань слід також пам’ятати, що перелік більше ніж з 20 пунктів буде важливим для сприйняття респондентом, і це може негативно відбитися на результатах.

Так, наприклад, якщо ми визначили перелік із 20 завдань, то найбільш важливому завданню дається ранг 20, а найменш важливому – 1, а можливий варіант запитання в цьому випадку буде таким: «Позначте, будь ласка, відносну важливість нижченаведених проблем для вашого міста (області, району, села тощо) послідовно від 20 до 1, де 20 означає, що ця проблема найважливіша, а 1 – найменш важлива з перелічених».

Приблизний перелік завдань і приклад оцінки їхньої важливості можуть мати наступний вигляд:

 

№	Завдання	Ранг
1.	Забезпечення безперебійного газопостачання.
2.	Забезпечення безперебійного електропостачання.
3.	Забезпечення дотримання чинного законодавства.
4.	Забезпечення економічного розвитку.
5.	Забезпечення задовільної роботи транспорту.
6.	Забезпечення доступного медичного обслуговування.
7.	Забезпечення опалення взимку.
8.	Забезпечення роботи дошкільних установ.
9.	Забезпечення роботи шкіл.
10.	Забезпечення якісного та безперебійного водопостачання.
11.	Захист та представлення інтересів своєї територіальної громади.
12.	Зменшення безробіття, створення додаткових робочих місць.
13.	Контроль екологічної обстановки.
14.	Надання допомоги незахищеним верствам населення.
15.	Налагоджування контактів між суб’єктами соціальної, політичної та економічної діяльності.
16.	Підтримання задовільного стану житлових будинків.
17.	Покращання стану доріг.
18.	Прибирання сміття.
19.	Проведення державної політики на місцях.
20.	Сприяння розвитку бізнес-активності.

 

ü Запропонувати респондентам оцінити, наскільки вони задоволені тим, як вирішується кожне із завдань за певною шкалою (наприклад, за шкалою від 1 до 5, де 1 означає, що респондент абсолютно не задоволений, 2 – скоріше не задоволений, 3 – десь задоволений, десь ні, 4 – скоріше задоволений, 5 – цілком задоволений).

Можливий варіант запитання: «Оцініть, наскільки Ви особисто задоволені тим, як вирішуються зазначені проблеми, за шкалою від 1 до 5, де 1 означає, що Ви абсолютно не задоволені вирішенням цієї проблеми, 2 – радше не задоволені, 3 – десь задоволені, десь ні, 4 – радше задоволені, 5 – цілком задоволені».

Наприклад, для наведеного вище переліку завдань таблиця оцінок може мати наступний вигляд:

 

№	Завдання	Оцінка
1.	Забезпечення безперебійного газопостачання.
2.	Забезпечення безперебійного електропостачання.
3.	Забезпечення дотримання чинного законодавства.
4.	Забезпечення економічного розвитку.
5.	Забезпечення задовільної роботи транспорту.
6.	Забезпечення доступного медичного обслуговування.
7.	Забезпечення опалення взимку.
8.	Забезпечення роботи дошкільних установ.
9.	Забезпечення роботи шкіл.
10.	Забезпечення якісного та безперебійного водопостачання.
11.	Захист та представлення інтересів своєї територіальної громади.
12.	Зменшення безробіття, створення додаткових робочих місць.
13.	Контроль екологічної обстановки.
14.	Надання допомоги незахищеним верствам населення.
15.	Налагоджування контактів між суб’єктами соціальної, політичної та економічної діяльності.
16.	Підтримання задовільного стану житлових будинків.
17.	Покращання стану доріг.
18.	Прибирання сміття.
19.	Проведення державної політики на місцях.
20.	Сприяння розвитку бізнес-активності.

 

Після одержання даних оцінок визначаються середні значення по кожному із завдань (індекси задоволеності по кожному завданню). І тоді індекс загальної задоволеності (І_ЗЗ) визначається за формулою:

 

	(4.1.)

де І_Зі – індекс задоволеності i-тим завданням, P_i – ранг і-го завдання, k_i – порядковий номер і-го завдання (тобто k₁ = 1, k₂ = 2, …, k_n = n) n – кількість завдань.

Наприклад, для наведеного випадку, індекс загальної задоволеності розраховується таким чином:

І_ЗЗ = (8*4+10*3+3*5+17*3+2*4+18*2+11*2+13*5+15*4+9*4+16*2+20*1+7*3+19*1+

+12*5+5*4+4*4+6*4+1*5+14*2 / (1+2+3+4+5+6+7+8+9+10+11+12+13+14+15+

+16+17+18+19+20) = 590 / 210 = 2,8

 

Зрозуміло, що значення індексу задоволеності коливаються в межах від 1 до 5. Змістовно значення індексу [1; 1,5[ означають, що адміністрація повністю не справляється із своїми завданнями, є повністю неефективною; [1,5; 2,5[ – скоріше не справляється із своїми завданнями, є малоефективною; [2,5; 3,5[ – з якимось завданнями справляється, з якимось – ні, має середню ефективність; [3,5; 4,5[ – скоріше справляється із своїми завданнями, є ефективною; [4,5; 5] – добре справляється із всіма своїми завданнями, є високоефективною.