Машини та обладнання для випікання хліба, виробництва макаронних виробів і отримання олії

ЧАСТИНА 1

"МАШИНИ ТА ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ПЕРЕРОБКИ ЗЕРНА І ВИРОБНИЦТВА БОРОШНА"

1. Для механізованого відбору проб зерна з кузова автомобіля застосовують пробовідбірники:

1. поперечні

2. гідравлічні

3. повздовжні

4. механічні та пневматичні

 

2. Відбір проб зерна здійснюється:

1. у полі

2. з бункера комбайна

3. з кузова автомобіля

4. у трієрі

 

3. Зерно основних зернових колосових культур вважається сухим із вологістю до:

1. 16%

2. 14%

3. 15%

4. 17%

4. Для розвантаження зерна з автомобілів застосовують:

1. Гідравлічний універсальний автомобілерозвантажувач ГУАР-15М

2. Гідравлічний універсальний автомобілезавантажувач ГУАЗ-15М

3. Пневматичний універсальний автомобілерозвантажувач ПУАР-15М

4. Електричний універсальний автомобілерозвантажувач ЕУАР-15М

 

5. Для зважування машин з зерном застосовують ваги на основі:

1. тензометричних датчиків

2. датчиків руху

3. датчиків з радіоактивним випромінюванням

4. пневматичних або гідравлічних манометрів

 

6 Для розподілу зернових сумішей за шириною застосовують:

1. решетах із прямокутними отворами

2. решетах із круглими отворами

3. пневматичні колони

4. лущільно-шліфувальні машини

7. Для розподілу зернових сумішей за товщиною застосовують:

1. пневматичні колони

2. ситах із круглими отворами

3. ситах з прямокутними отворами

4. трієри

8. Для відбору проб зерна з насипу використовують:

1. трієр або класіфікатор

2. решето або сито

3. літрову пурку або ексікатор

4. циліндричний або конусний щуп

9. Причиною перевантаження електроприводу вальцьового станка системи дертя є:

1. порушення технології гідротермічної обробки

2. перекос вальців

3. затуплення рифлів вальців

4. будь-яка з вказаних причин

10. Сепарування зернопродуктів в падді-машинах відбувається:

1. за довжиною компонентів

2. за щільністю, пружністю і фрикційними властивостями

3. за товщиною і шириною компонентів

4. за еродинамічними та фрикційними властивостями

11. Для лущення пшениці та ячменю застосовують:

1. бильну насіннєрушку

2. вальцьовий верстат з обгумованими вальцями

3. відцентрову лущильну машину

4. лущильно-шліфувальну машину

 

12 Які машини використовуються для сухої очистки поверхні пшениці і жита від пилу, часткового відділення плодових оболонок і зародку?

1. оббивальні

2. щіточні

3. лущильні

4. протиральні

 

13 Які машини використовуються для очистки поверхні та борозенки зернини від пилу?

1. оббивальні

2. лущильні

3. щіточні

4. протиральні

14 Які машини використовуються для гідротермічної обробки зерна при підготовці його до помелу?

1. сушильні

2. мийні

3. лущінні

4. зволожувальні

 

15 Який вид дії робочих органів використовується при подрібнені продукту в плющильному станку?

1. стискання

2. тертя

3. удар

4. удар та тертя

 

16 Відбирають виїмку із зашитих мішків щупом:

1. конусним

2. мішечним

3. циліндричним

4. конічним

17 Психрометр призначений для визначення:

1. відносної вологості повітря

2. коефіцієнта тертя

3. пружності

4. температури

18 Відносну вологість агента сушіння визначають у:

1. градусах

2. відсотках

3. ньютонах

4. кілограмах

19 Агентом сушіння називають:

1. пару

2. фреон

3. нагріте повітря

4. сонячні промені

20. Сутність процесу теплопередачі полягає у:

1. нагріванні

2. охолодженні

3. конденсації

4. процесі передачі тепла теплоносіями

21. Сутність дифузійного процесу полягає у:

1. переході однієї речовини в іншу

2. видаленні вологи

3. видаленні твердої речовини

4. нагріванні

22. Вразі знищення зерна шкідниками чи птахами, втрати зерна в масі відносяться до втрат:

1. біологічних

2. механічних

3. фізіологічних

4. хімічних

23. Зерно, багате крохмалем відносять до групи рослин:

1. олійні

2. бобові

3. зернові

4. круп’яні

 

24. Зерно, багате білками відносять до групи рослин:

1. білкові

2. масличні

3. зернові

4. бобові

25. З якої частини зерна отримують борошно?:

1. зародка

2. ендосперма

3. оболонок

4. серцевини

26. Вологість зерна визначається у:

1. грамах

2. літрах

3. відсотках

4. кПа

27. Сипкість відносять до властивостей зернової маси:

1. фізіологічних

2. хімічних

3. фізичних

4. біологічних

28. Скважистість відносять до властивостей зернової маси:

1. біологічних

2. фізіологічних

3. хімічних

4. фізичних

 

29. Відшелушення насіння у голендрах відбувається за принципом:

1. тертя

2. зжимання

3. удару

4. охолодження

30. Домішки, які відбираються із зернової маси у повітряно-решетному сепараторі, це:

1. камні та скло

2. легкі, великі, мілкі

3. металомагнітні

4. короткі

31. Домішки, які відбираються із зернової маси у трієрах, це:

1. легкі, мілкі

2. камені, скло

3. довгі, короткі

4. важкі

32. Пшоно виробляють із:

1. гречка

2. ячменю

3. вівса

4. проса

33. Гідротермічну обробку зерна та насіння проводять з метою:

1. ефективного відділення оболонки від ендосперму

2. надання зерну смакових якостей

3. більш швидкого варіння круп

4. зменшення вмісту вологи

34. Процес здрібнення, це:

1. зменшення великих часток матеріалу

2. зменшення розмірів часток матеріалу

3. зменшення дрібних часток матеріалу

4. зменшення середніх часток матеріалу

35. Ступінь здрібнення, це:

1. відношення маси матеріалу до маси продукту

2. відношення загальної площини часток матеріалу до загальної площини часток продукту

3. відношення загальної площини часток продукту до загальної площини часток матеріалу

4. відношення маси продукту до маси матеріалу

36. Діаметр часток суміші, за якими визначають ступінь здрібнення матеріалу:

1. фактичний

2. найбільший

3. найменший

4. середній

37. Розміщення решіт за ситового аналізу:

1. убуванням розмірів отворів зверху до низу

2. збільшенням розмірів отворів зверху до низу

3. комбіноване положення решіт

4. убуванням розмірів отворів з низу до верху

Цифри на решетах означають:

1. пропускну здатність решета

2. розмір решета

3. кількість ниток на один квадратний сантиметр

4. діаметр отворів чи кількість ниток на один лінійний дюйм

39. Продукти подрібнення зерна в ситовійній машині сортують за:

1. аеродинамічними властивостями

2. коефіцієнтом тертя

3. розмірами часток

4. формою частинок

40. Спосіб регулювання ступеня подрібнення зерна в жорновому посаді:

1. зміна відстані між робочими поверхнями каменів

2. зміна профілю боріздок

3. каменів швидкість обертання диска

4. будь-який із перелічених

41. Клейковина пшениці – це:

1. комплекс білкових сполук

2. один із показників зародка пшениці

3. кількість крохмалю в борошні

4. показник натури зерна

42. Призначення оббивальної абразивної машини в підготовчому відділенні вальцьового млина, це:

1. очищення поверхні зернівок від бруду

2. часткове відділення оболонок та зародка

3. лущення вівса і ячменю

4. лущення насіння гречки

 

43. Подрібнювач для повторювального помелу зерна на сортове борошно, це:

1. жорновий постав

2. дисковий подрібнювач

3. вальцьовий станок

4. молоткова дробарка

 

44. Вибрати з переліку обладнання, що застосовується тільки для гідротермічної обробки зерна на вальцьовому млині:

1. сушарка, колонка охолодна, зволожувач

2. жаровня, колонка охолодна

3. зволожувач, пропарювач, сушарка

4. зволожувач, бункер для відволоження

45. Боріздки на робочих поверхнях каменів жорнового посаду виконують функції:

1. усі перелічені функції

2. підвищення інтенсивності процесу подрібнення

3. охолодження розмельної зони вентилюванням

4. переміщення продуктів подрібнення

 

46. Для гідротермічної обробки зерна у борошномельному виробництві використовують:

1. кондиціонер

2. бункер відволоження

3. бункер запарювання

4. апарати для пропарювання зерна

47. Під час формування помельних партій враховують:

1. засміченість, склоподібність

2. масу, форму, натуру та розмір зерна

3. склоподібність, кількість та якість клітковини, зольність

4. вологість

 

48. Продуктивність жорнового поставу залежить:

1. від діаметра диска

2. від частоти обертання диска

3. від питомого навантаження на диск

4. від усіх перелічених

 

49. Для розмелу зерна та продуктів його переробки на борошномельних заводах та для подрібнення зерномінеральних та інших компонентів на комбікормових заводах використовують машини:

1. подрібнюючи

2. лущильні

3 оббивальні

4. протиральні

 

50. Для сортування (просіювання. продуктів подрібнення зерна на сучасних борошномельних заводах використовують:

1. постав

2. розсіювач

3. калібратор

4. сито

51. Розділення за фракціями подрібненого матеріалу проводять у:

1. дробарці

2. циклоні

3. розсіві

4. жорновому поставі

52. Причиною перевантаження електроприводу вальцьового верстата системи дертя є:

1. порушення технології гідротермічної обробки зерна

2. перевищення питомого навантаження на вальці більше допустимого

3. перекоси вальців

4. будь-яка з вказаних причин

ЧАСТИНА 2

ЧАСТИНА 3

 

"МАШИНИ ТА ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ПЕРЕРОБКИ МОЛОКА

ТА М’ЯСА"

1. Нормалізація молока це:

1. вирівнювання вмісту жиру

2. рівномірний розподіл жиру

3. подрібнення жиру

4. відділення жиру

 

3. Залежність продуктивності відцентрового сепаратора від температури молока:

1. лінійна

2. обернена пропорціональна

3. кубічна

4. логарифмічна

4. Вкажіть ефект від застосування секції регенерації в пластинчастих пастеризаторах:

1. підвищення теплового коефіцієнта корисної дії пастеризатора

2. підвищення продуктивності пастеризації

3. зниження температури пастеризації

4. зниження витрат теплоносія

5. Критична частота обертання бочки масловиготувача залежить:

1. від діаметра бочки

2. від температури вершків

3. від тривалості збивання

4. від усього переліченого

 

6. Для посолу сиру використовують:

1. змішувачі

2. басейни

3. ванни

4. корита

 

7. Для поділу незбираного коров'ячого молока на вершки і знежирене молоко:

1. фільтр

2. гомогенізатор

3. сепаратор

4. центрифугу

 

8. Для подрібнення і рівномірного розподілу жирових кульок у молоці і рідких молочних продуктах використовують:

1. змішувач

2. сепаратор

3. центрефугу

4. гомогенізатор

9. Вміст жиру в незбираному молоці складає:

1. 3,2… 3,4%

2. 4,4…4,5%

3. 5,5…5,6%

4. 6,6…6.7%

 

10. Шнековий текстуратор використовують для виробництва:

1. морозива

2. вершкового масла

3. кефіру

4. сиру

 

11. Гомогенізатор вершкового масла призначений для:

1. надання однорідної структури маслу та внесення домішків

2. надання однорідної структури маслу та вологи

3. надання однорідної структури маслу та рівномірного розподілу вологи

4. надання однорідної структури маслу

 

12. Масловиготовлювач безперервної дії складається з:

1. вакуум-камери і фасувального автомата

2. сепаратора і гомогенізатора

3. шнекового текстуратора та гомогенізатора

4. збивача і шнекового текстуратора

 

13. Для сквашування молока й одержання сирного згустку використовують:

1. сирні ванні

2. вакуум-камери

3. заквасочник

4. резервуари для визрівання

 

14. Для підігрівання молока до температури сквашування, утворення згустку, механічної обробки згустку ножами мішалки використовують:

1. заквасочник

2. сироробні ванни

3. шнековий текстуратор

4. резервуари для визрівання

 

 

15. Преси для пресування сиру являють собою:

1. обертовий трубчастий барабан для пресування

2. барабан із пневмоциліндрами

3. зварену прямокутну конструкцію з полками, що пресують

4. корпус із поршнем

 

16. Парафінери використовують під час виробництва:

1. сухого молока

2. казеїну

3. вершкового масла

4. сиру

 

17. Змішувач – дозатор для кисломолочного сиру призначений для:

1. перемішування сиру з вершками під час виробництва сиру роздільним способом

2. перемішування сирної маси з внесеними в неї наповнювачами під час виробництва сиркової маси

3. змішування сиру з розсолом під час виробництва підсоленого сиру

4. перемішування сиру знежиреним молоком

 

18. Регулювання ступеня перетирання сиру під час вальцювання здійснюється:

1. зміною швидкості подачі сиру

2. зміною величини зазора між вальцями

3. зміною швидкості обертання вальців

4. зміною вальців

 

19. Для сушіння незбираного і знежиреного молока використовують:

1. шахтні сушарки

2. циклони

3. розпилювальні сушарки

4. центрифуги

 

20. Робочими органами плівкової сушарки є:

1. сушильні барабани

2. розпилювальні пристрої

3. барабани

4. порожні сушильні вальці

 

21. Для перемішування сиру з вершками під час виробництва сиру роздільним способом використовують:

1. змішувач-дозатор

2. міксер

3. сепаратор-сировідокремлювач

4. шнековий текстура тор

22. Найважливіша деталь механізму різання вовчка:

1. циліндр

2. ніж

3. решітка

4. черв’як

 

23. Продуктивність кутера залежить:

1. від тривалості циклу роботи

2. від ступеня завантаження чаші кутера

3. від усіх перелічених

4. від місткості чаші кутера

24. Продуктивність гвинтового шприца залежить:

1. від діаметра гвинта

2. від частоти обертання гвинта

3. від кроку гвинта

4. від усіх перелічених

25. Для подрібнення м’ясожирової сировини на кусочки правильної форми машини:

1. шпикорізки

2. кутери

3 вовчки

4. колоїдні млини

26. Додатковий ефект, який надає вакуум-шприц під час наповнення ковбасних оболонок фаршем:

1. оптимальний режим теплової обробки ковбасних виробів

2. підвищення щільності ковбасних виробів

3. підвищення продуктивності лінії

4. зменшення виходу бракованих ковбасних виробів

27. Чан шпарильний конвеєризований призначений для:

1. часткової шпарки свинячих туш

2. повної шпарки свинячих туш

3. повної і часткової шпарки свинячих туш

4. повної і часткової шпарки туш свинячих та птиць

 

28. Пристрій для подачі води у вакуумному фаршевиготовлювачі призначений для:

1. подачі води у внутрішню зону мішалки

2. накопичення заданого об’єму води

3. подачі дози води у внутрішню зону мішалки

4. накопичення заданого об’єму води і для подачі у внутрішню зону мішалки

29. Вовчки призначені для подрібнення:

1. безперервного

2. періодичного

3. циклічного

4. змішаного

 

30. У вакуумному шприці під час роботи з фаршем різної консистенції остаточний тиск вакуумування регулюють:

1. вакуумметром

2. голчастим вентилем

3. перемикачем

4. краном

 

31. Відцентровий очисник слизистих субпродуктів призначений для:

1. шпарки, очищення від слизової оболонки

2. шпарки та миття слизових субпродуктів

3. шпарки, очищення від слизової оболонки та миття слизових субпродуктів

4. шпарки, очищення та шлямування слизових субпродуктів

 

32. Для регулювання кількості повітря і диму, яку необхідно видалити з коптильної камери, служить:

1. вентиль

2. колектор

3. гребінка

4. шибер

 

33. Охолодження ліверних ковбас в шафах здійснюється:

1. зрошенням їх водою

2. подачею холодного повітря

3. самоохолодженням

4. подачею повітря з холодильника

 

34. Ротаційна піч – це пристрій:

1. циклічної дії

2. періодичної дії

3. безперервної дії

4. безперервно - циклічної дії

 

35. Обладнання, що використовують для приготування фаршу:

1. змішувачі, машини для тонкого подрібнення, комплекси обладнання

2. змішувачі, машини для тонкого подрібнення, комбіновані машини

3. змішувачі, машини для тонкого подрібнення, комбіновані машини, комплекси обладнання

4. змішувачі, машини для тонкого подрібнення

 

36. Подрібнювачі м’яса бувають:

1. роторні, дискові, лопатеві

2. роторні, ножеві

3. дискові, ножеві

4. роторні, дискові, ножеві

 

37. Накопичувач у агрегаті для тонкого подрібнення фаршу призначений для:

1. накопичення та подачі фаршу в машину, а також для транспортування фаршу на малу відстань

2. накопичення, а також для транспортування фаршу на малу відстань

3. подрібнення, накопичення та подачі фаршу в машину

4. накопичення та подачі фаршу в машину

 

38. Шприці якої дії використовують для нагнітання фаршу:

1. безперервної, періодичної та циклічної

2. безперервної та періодичної

3. безперервної та циклічної

4. періодичної та циклічної

39. Кутер призначений для:

1. подрібнення риби

2. подрібнення сиру

3. подрібнення м’яса

4. подрібнення

40. Проводять подрібнення м’яса за допомогою:

1. сепаратора

2. преса

3. центрифуги

4. кутера

41. Ріжучий інструмент, що використовують в кутерах:

1. ножі

2. ріжучі пластини

3. фрези

4. леза

42. Основний показник технічної характеристики кутера, це:

1. стан поверхні ножа

2. вмістимість чаші

3. швидкість обертання ножів

4. швидкість обертання чаші

43. Процес відділяння м’яса від кісток називають:

1. жилування

2. зачищенням

3. обвалювання

4. обдирання

44. Процес видалення кінцівок, шкіри внутрішніх органів з м’яса туші, це:

1. зачищенням

2. обвалювання

3. жилування

4. різанням

45. Процес видалення хрящів, підшкірного жиру від м’яса туші, це:

1. жилування

2. зачищення

3. обвалювання

4. обдирання

46. Не відбувається втрата м’яса в масі за:

1. розморожування м’яса в повітряному середовищі

2. повітряного душування

3. розморожуванні м’яса повітрям в камерах, які обладнані кондиціонером

4. водяного душування

47. Процес соління м'яса є:

1. сублімаційним

2. абсорбційним

3. дифузійним

4. інтеграційним

ЧАСТИНА 4

"МАШИНИ ТА ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ЗБЕРІГАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ПЕРЕРОБКИ ПЛОДООВОЧЕВОЇ СИРОВИНИ"

1. Вказати діапазон температур для зберігання картоплі:

1. + 3…5 ^оС

2. + 10…15 ^оС

3. – 1…3 ^оС

4. – 3…5 ^оС

ЧАСТИНА 1

"МАШИНИ ТА ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ПЕРЕРОБКИ ЗЕРНА І ВИРОБНИЦТВА БОРОШНА"

1. Для механізованого відбору проб зерна з кузова автомобіля застосовують пробовідбірники:

1. поперечні

2. гідравлічні

3. повздовжні

4. механічні та пневматичні

 

2. Відбір проб зерна здійснюється:

1. у полі

2. з бункера комбайна

3. з кузова автомобіля

4. у трієрі

 

3. Зерно основних зернових колосових культур вважається сухим із вологістю до:

1. 16%

2. 14%

3. 15%

4. 17%

4. Для розвантаження зерна з автомобілів застосовують:

1. Гідравлічний універсальний автомобілерозвантажувач ГУАР-15М

2. Гідравлічний універсальний автомобілезавантажувач ГУАЗ-15М

3. Пневматичний універсальний автомобілерозвантажувач ПУАР-15М

4. Електричний універсальний автомобілерозвантажувач ЕУАР-15М

 

5. Для зважування машин з зерном застосовують ваги на основі:

1. тензометричних датчиків

2. датчиків руху

3. датчиків з радіоактивним випромінюванням

4. пневматичних або гідравлічних манометрів

 

6 Для розподілу зернових сумішей за шириною застосовують:

1. решетах із прямокутними отворами

2. решетах із круглими отворами

3. пневматичні колони

4. лущільно-шліфувальні машини

7. Для розподілу зернових сумішей за товщиною застосовують:

1. пневматичні колони

2. ситах із круглими отворами

3. ситах з прямокутними отворами

4. трієри

8. Для відбору проб зерна з насипу використовують:

1. трієр або класіфікатор

2. решето або сито

3. літрову пурку або ексікатор

4. циліндричний або конусний щуп

9. Причиною перевантаження електроприводу вальцьового станка системи дертя є:

1. порушення технології гідротермічної обробки

2. перекос вальців

3. затуплення рифлів вальців

4. будь-яка з вказаних причин

10. Сепарування зернопродуктів в падді-машинах відбувається:

1. за довжиною компонентів

2. за щільністю, пружністю і фрикційними властивостями

3. за товщиною і шириною компонентів

4. за еродинамічними та фрикційними властивостями

11. Для лущення пшениці та ячменю застосовують:

1. бильну насіннєрушку

2. вальцьовий верстат з обгумованими вальцями

3. відцентрову лущильну машину

4. лущильно-шліфувальну машину

 

12 Які машини використовуються для сухої очистки поверхні пшениці і жита від пилу, часткового відділення плодових оболонок і зародку?

1. оббивальні

2. щіточні

3. лущильні

4. протиральні

 

13 Які машини використовуються для очистки поверхні та борозенки зернини від пилу?

1. оббивальні

2. лущильні

3. щіточні

4. протиральні

14 Які машини використовуються для гідротермічної обробки зерна при підготовці його до помелу?

1. сушильні

2. мийні

3. лущінні

4. зволожувальні

 

15 Який вид дії робочих органів використовується при подрібнені продукту в плющильному станку?

1. стискання

2. тертя

3. удар

4. удар та тертя

 

16 Відбирають виїмку із зашитих мішків щупом:

1. конусним

2. мішечним

3. циліндричним

4. конічним

17 Психрометр призначений для визначення:

1. відносної вологості повітря

2. коефіцієнта тертя

3. пружності

4. температури

18 Відносну вологість агента сушіння визначають у:

1. градусах

2. відсотках

3. ньютонах

4. кілограмах

19 Агентом сушіння називають:

1. пару

2. фреон

3. нагріте повітря

4. сонячні промені

20. Сутність процесу теплопередачі полягає у:

1. нагріванні

2. охолодженні

3. конденсації

4. процесі передачі тепла теплоносіями

21. Сутність дифузійного процесу полягає у:

1. переході однієї речовини в іншу

2. видаленні вологи

3. видаленні твердої речовини

4. нагріванні

22. Вразі знищення зерна шкідниками чи птахами, втрати зерна в масі відносяться до втрат:

1. біологічних

2. механічних

3. фізіологічних

4. хімічних

23. Зерно, багате крохмалем відносять до групи рослин:

1. олійні

2. бобові

3. зернові

4. круп’яні

 

24. Зерно, багате білками відносять до групи рослин:

1. білкові

2. масличні

3. зернові

4. бобові

25. З якої частини зерна отримують борошно?:

1. зародка

2. ендосперма

3. оболонок

4. серцевини

26. Вологість зерна визначається у:

1. грамах

2. літрах

3. відсотках

4. кПа

27. Сипкість відносять до властивостей зернової маси:

1. фізіологічних

2. хімічних

3. фізичних

4. біологічних

28. Скважистість відносять до властивостей зернової маси:

1. біологічних

2. фізіологічних

3. хімічних

4. фізичних

 

29. Відшелушення насіння у голендрах відбувається за принципом:

1. тертя

2. зжимання

3. удару

4. охолодження

30. Домішки, які відбираються із зернової маси у повітряно-решетному сепараторі, це:

1. камні та скло

2. легкі, великі, мілкі

3. металомагнітні

4. короткі

31. Домішки, які відбираються із зернової маси у трієрах, це:

1. легкі, мілкі

2. камені, скло

3. довгі, короткі

4. важкі

32. Пшоно виробляють із:

1. гречка

2. ячменю

3. вівса

4. проса

33. Гідротермічну обробку зерна та насіння проводять з метою:

1. ефективного відділення оболонки від ендосперму

2. надання зерну смакових якостей

3. більш швидкого варіння круп

4. зменшення вмісту вологи

34. Процес здрібнення, це:

1. зменшення великих часток матеріалу

2. зменшення розмірів часток матеріалу

3. зменшення дрібних часток матеріалу

4. зменшення середніх часток матеріалу

35. Ступінь здрібнення, це:

1. відношення маси матеріалу до маси продукту

2. відношення загальної площини часток матеріалу до загальної площини часток продукту

3. відношення загальної площини часток продукту до загальної площини часток матеріалу

4. відношення маси продукту до маси матеріалу

36. Діаметр часток суміші, за якими визначають ступінь здрібнення матеріалу:

1. фактичний

2. найбільший

3. найменший

4. середній

37. Розміщення решіт за ситового аналізу:

1. убуванням розмірів отворів зверху до низу

2. збільшенням розмірів отворів зверху до низу

3. комбіноване положення решіт

4. убуванням розмірів отворів з низу до верху

Цифри на решетах означають:

1. пропускну здатність решета

2. розмір решета

3. кількість ниток на один квадратний сантиметр

4. діаметр отворів чи кількість ниток на один лінійний дюйм

39. Продукти подрібнення зерна в ситовійній машині сортують за:

1. аеродинамічними властивостями

2. коефіцієнтом тертя

3. розмірами часток

4. формою частинок

40. Спосіб регулювання ступеня подрібнення зерна в жорновому посаді:

1. зміна відстані між робочими поверхнями каменів

2. зміна профілю боріздок

3. каменів швидкість обертання диска

4. будь-який із перелічених

41. Клейковина пшениці – це:

1. комплекс білкових сполук

2. один із показників зародка пшениці

3. кількість крохмалю в борошні

4. показник натури зерна

42. Призначення оббивальної абразивної машини в підготовчому відділенні вальцьового млина, це:

1. очищення поверхні зернівок від бруду

2. часткове відділення оболонок та зародка

3. лущення вівса і ячменю

4. лущення насіння гречки

 

43. Подрібнювач для повторювального помелу зерна на сортове борошно, це:

1. жорновий постав

2. дисковий подрібнювач

3. вальцьовий станок

4. молоткова дробарка

 

44. Вибрати з переліку обладнання, що застосовується тільки для гідротермічної обробки зерна на вальцьовому млині:

1. сушарка, колонка охолодна, зволожувач

2. жаровня, колонка охолодна

3. зволожувач, пропарювач, сушарка

4. зволожувач, бункер для відволоження

45. Боріздки на робочих поверхнях каменів жорнового посаду виконують функції:

1. усі перелічені функції

2. підвищення інтенсивності процесу подрібнення

3. охолодження розмельної зони вентилюванням

4. переміщення продуктів подрібнення

 

46. Для гідротермічної обробки зерна у борошномельному виробництві використовують:

1. кондиціонер

2. бункер відволоження

3. бункер запарювання

4. апарати для пропарювання зерна

47. Під час формування помельних партій враховують:

1. засміченість, склоподібність

2. масу, форму, натуру та розмір зерна

3. склоподібність, кількість та якість клітковини, зольність

4. вологість

 

48. Продуктивність жорнового поставу залежить:

1. від діаметра диска

2. від частоти обертання диска

3. від питомого навантаження на диск

4. від усіх перелічених

 

49. Для розмелу зерна та продуктів його переробки на борошномельних заводах та для подрібнення зерномінеральних та інших компонентів на комбікормових заводах використовують машини:

1. подрібнюючи

2. лущильні

3 оббивальні

4. протиральні

 

50. Для сортування (просіювання. продуктів подрібнення зерна на сучасних борошномельних заводах використовують:

1. постав

2. розсіювач

3. калібратор

4. сито

51. Розділення за фракціями подрібненого матеріалу проводять у:

1. дробарці

2. циклоні

3. розсіві

4. жорновому поставі

52. Причиною перевантаження електроприводу вальцьового верстата системи дертя є:

1. порушення технології гідротермічної обробки зерна

2. перевищення питомого навантаження на вальці більше допустимого

3. перекоси вальців

4. будь-яка з вказаних причин

ЧАСТИНА 2

МАШИНИ ТА ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ВИПІКАННЯ ХЛІБА, ВИРОБНИЦТВА МАКАРОННИХ ВИРОБІВ І ОТРИМАННЯ ОЛІЇ

1. Тістоприготувальні агрегати призначені:

1. для приготування опари і тіста

2. для приготування опари

3. приготування тіста

4. для приготування та замісу тіста

 

2. Для замісу тіста на підприємствах хлібопекарної, кондитерської і макаронної промисловості використовують:

1. тістоформувальні машини

2. тістомісильні машини

3. тістоділильні машини

4. місильно - формувальні машини

3. Призначення діжі:

1. для зберігання тіста

2. для замісу тіста

3. для замісу й бродіння тіста

4. для бродіння тіста

4. Просіювач борошна виконує функції:

1. всі названі функції

2. аерацію борошна

3. видалення сторонніх великих часточок

4. видалення з борошна феродомішки

5. Призначення ділильної головки:

1. для розділу тіста на куски рівного об’єму

2. для розділу тіста на куски рівного об’єму та маси

3. для розділу тіста на куски рівної маси

4. для розділу тіста на куски з гладкою поверхнею

 

6. Для відділення кусків тіста від загального обсягу тіста або для розділення раніше зважених кусків на декілька однакових порцій використовують:

1. тістоприготувальні агрегати

2. тістоділильні машини

3. ділильно - формувальні машини

4. тістомісильні машини

 

 

7. Для обробки кусків тіста та надання їм форми використовують:

1. тістомісильні машини

2. тістоділильні машини

3. тістоформувальні машини

4. тістоприготувальні машини

 

8. Для надання шматку тіста кульоподібної форми використовують:

1. ділильні машини

2. спеціальні машини

3. закатні машини

4. округлювальні машини

 

9. Для надання шматку тіста циліндричної, подовженої форми використовують:

1. закатні машини

2. округлювальні машини

3. спеціальні формувальні машини

4. ділильні машини

10. Для запобігання залипання тістових заготовок у тістоокруглювальних машинах:

1. посипають борошном

2. посипають борошном та обдувають повітрям

3. посипають борошном, обдувають повітрям та змащують олією

4. обдувають повітрям

11. Частіше застосовують для боротьби з адгезією у тістоокруглюваних машинах:

1. змазування поверхонь тертя маслом

2. поверхні облицьовують фторопластом

3. обдування підігрітим повітрям робочих поверхонь

4. покриття робочих поверхонь спеціальними матеріалами

12. Передбачають вистоювань у процесі оброблення пшеничного тіста:

1. три

2. одне

3. ні одного

4. два

13. Передбачають вистоювань у процесі оброблення житнього тіста:

1. одне

2. два

3. три

4. ні одного

14. На малих хлібопекарських підприємствах попереднє вистоювання здійснюють:

1. на спеціально обладнаних стелажах у шафах

2. на спеціально обладнаних стелажах

3. у шафах

4. на конвеєрі

15. На середніх і великих хлібопекарських підприємствах, що мають потокові технологічні лінії для попереднього вистоювання застосовують:

1. шафи

2. конвеєри

3. спеціально обладнані стелажі на конвеєрах

4. спеціально обладнані стелажі

 

16. На малих хлібопекарських підприємствах остаточне вистоювання здійснюють:

1. на конвеєрі

2. на спеціально обладнаних стелажах

3. у шафах

4. на спеціально обладнаних стелажах у конвеєрах

17. На великих хлібопекарських підприємствах, що мають потокові технологічні лінії, для остаточного вистоювання застосовують:

1. універсальні шафи і конвеєрні агрегати

2. спеціально обладнані стелажі

3. конвеєри

4. шафи