Розрахунок норм продуктивності обладнання

 

Норма продуктивності (фактична продуктивність) розраховується за формулою:

,

 

де А – теоретична продуктивність обладнання;

ККЧ – коефіцієнт корисного часу обладнання.

ККЧ залежить від рівня обривності ниток, величини вхідних і вихідних пакувань, тривалості виконання робочих прийомів, організації праці робочих різних професій.

 

Перемотування

 

Теоретична продуктивність мотальної машини:

 

, кг/год (9.1)

 

де V_м – лінійна швидкість перемотування, м/хв;

к_м.б – кількість мотальних барабанчиків (мотальних веретен).

Норма продуктивності мотальної машини:

 

, кг/год (9.2)

 

де ККЧ = 0,8…0,9.

 

Снування

 

Теоретична продуктивність партіонної снувальної машини:

 

, кг/год (9.3)

 

Норма продуктивності:

 

, кг/год (9.4)

 

де ККЧ = 0,4…0,45.

 

Шліхтування

 

Теоретична продуктивність шліхтувальної машини:

 

, кг/год (9.5)

 

Норма продуктивності:

 

, кг/год (9.6)

 

де ККЧ = 0.8…0,82.

 

Пробирання

 

Час пробирання однієї основи:

, хв. (9.7)

 

де t_п – час на пробирання 100 ниток (від 3,5 до 5 хв в залежності від числа реміз в приладі).

Допоміжний час:

 

, хв. (9.8)

де t₁ – час на отримання приладу (1,2 хв);

t₂ – час на встановлення приладу (1,6 хв);

t₃ – час на зміну ткацького навою (1,5 хв);

t₄ – час на перевірку і закріплення кінців основи після пробирання (2,5 хв);

t₅ – час на встановлення пасету (0,5 хв);

t₆ – час на знімання приладу і встановлення пробраної основи (2 хв).

Норма виробітки проборниці у зміну:

 

, кг (9.9)

 

де Т- тривалість роботи в зміну, хв;

Т_б – час обслуговування робочого місця і на особисті потреби робітниць (20…25 хв);

М_с.тк – спрягома маса пряжі на навої, кг.

Норма виробітки за 1 год:

, кг/год (9.10)

 

Прив’язування

 

Теоретична продуктивність вузлов’язальної машини:

 

, кг/год (9.11)

 

де V_уз – швидкість вузлов’язання, вуз/хв.

Норма продуктивності:

 

, кг/год (9.12)

де ККЧ = 0,45.

 

Ткацтво

 

Теоретична продуктивність ткацького верстату:

 

, м/год. (9.13)

 

, м-ут./год (9.14)

 

де n – частота обертів головного валу верстату (число прокидок утоку за 1 хв);

Р_у – щільність тканини по утоку, нит/10 см;

В_с – ширина сурової тканини.

Норма продуктивності:

 

, м/год (9.15)

 

м-ут./год (9.16)

 

де ККЧ = 0,8…0,85.

 

Приймально-контрольна дільниця

 

Теоретична продуктивність бракувальної машини:

 

, м/год (9.17)

 

де V_пку – швидкість руху тканини, м/хв.

Норма продуктивності:

 

, м/год (9.18)

 

де ККЧ = 0,5.

 

Розрахунок спрягомості обладнання

 

Виробнича програма розраховується по ткацькому цеху, оскільки він, як випускний підрозділ виробництва, визначає об’єм продукції, що виготовляється.

 

Виробітка сурових тканин за годину

 

Виробітка сурових тканин за годину визначається за формулою:

 

, м/год (10.1)

 

де К_ст – кількість ткацьких верстатів в заправці згідно розташуванню;

КПО – коефіцієнт працюючого обладнання;

Н_тк – фактична продуктивність ткацького верстату, м/год.

Коефіцієнт працюючого обладнання:

 

, (10.2)

 

де а_пл – планові простої обладнання, %.

Планові простої містять: час на капітальний і середній ремонт, зупинки на чищення, профілактичний ремонт, час на годування немовлят та інші види простоїв. Вони приблизно складають, %: М-150-2 – 3…3,5; СП-180 – 3,5…4; ШБ-180 – 2…2,5; УП – 3…3,7; ПСМ – 2…2,5; АТПР-120 – 2,5…3; АТМ-175 – 4…4,45.

 

Годинна потреба напівфабрикатів

По переходах ткацького виробництва

 

Годинна потреба ткацького виробництва в основній пряжі:

 

, кг/год (10.3)

 

де В_тк – виробітка сурових тканин за годину;

- норма витрат основної пряжі на 100 м тканини з урахуванням відходів, кг.

Годинна потреба ткацького виробництва в утоковій пряжі:

 

, кг/год (10.4)

 

де - норма витрат утокової пряжі на 100 м тканини з урахуванням відходів, кг.

Для визначення кількості напівфабрикатів по переходах ткацького виробництва складається табл. 14.

Таблиця 14

Перехід	Кількість угарів, %	Вихід напівфабрикатів
%	кг
Мотальний	Ум	100 - Ум = Х	Вм
Снувальний	Ус	Х – Ус = Х1	Вс
Шліхтувальний	Ушл	Х1 – Ушл = Х2	Вшл
Проборний, вузлов’язальний	Упр+узл	Х2 – Упр+узл = Х3	Впр+узл

 

Кількість напівфабрикатів в мотальному відділі (основні нитки на бобінах):

, кг/год (10.5)

 

Кількість напівфабрикатів в снувальному відділі:

 

, кг/год (10.6)

 

Кількість напівфабрикатів в шліхтувальному відділі:

 

, кг/год (10.7)

 

Кількість напівфабрикатів в проборному відділі:

 

, кг/год (10.8)

 

Кількість машин в роботі

 

Кількість машин в роботі визначається за формулою (не округлюється):

 

, (10.10)

 

де В – кількість напівфабрикатів по переходах, кг/год;

Н – фактична продуктивність обладнання по переходах, кг/год.

Кількість мотальних машин:

 

.

 

Кількість снувальних машин:

 

.

 

Кількість шліхтувальних машин:

 

.

 

Кількість проборних верстатів:

 

,

 

де n₁ – частина основ, які пробираються (0,1 – 0,2).

Кількість вузлов’язальних машин:

 

,

 

де n₁ – частина основ, які прив’язуються (0,8 – 0,9).

Кількість бракувальних машин:

 

.

 

Кількість машин в заправці

 

Кількість машин в заправці визначається за формулою:

 

, (10.11)

 

Дані розрахунку спрягомості обладнання зведені в табл. 15.

 

Таблиця 15

N п/п	Перехід	Годинна потреба в напівфабри-катах, кг/год	Норма продук-тивності машини, кг/год	КПО	Кількість машин в роботі	Кількість машин в заправці	Прийня-то до установ-ки
	Перемотування	Вм	Нм	0,965	Мр.м	Мз.м
	Снування	Вс	Нс	0,975	Мр.с	Мз.с
	Шліхтування	Вшл	Ншл	0,945	Мр.шл	Мз.шл
	Пробирання	Впр	Нпр	0,985	Мр.пр	Мз.пр
	Прив’язування	Вузл	Нузл	0,985	Мр.уз	Мз.уз
	ПКД	Впку	Нпку	0,97	Мр.пку	Мз.пку

 

До встановлення приймається ціле число машин, яке округлюється в більшу сторону.

 

 

Заключення

 

У заключенні наводяться основні результати курсового проектування з представленням техніко-економічних показників виготовлення обраного асортименту тканин і кількості встановленого обладнання, формулюються висновки і рекомендації з точки зору доцільності проектування і будівництва текстильного підприємства.

 

Список літератури

 

1. Методичні вказівки до виконання курсових і дипломних проектів «Правила оформлення текстової і графічної документації» для студентів ІV і V курсів спеціальностей 091804 – «Технологія і дизайн тканин і трикотажу», 091803 – «Прядіння натуральних і хімічних волокон» / Прохорова І.А., Рязанова О.Ю., Домбровський А.Г., Закора О.В. – Херсон, ХНТУ, 2006. – 15 с.

2. Конспект лекцій з дисципліни «Основи проектування текстильного виробництва» для студентів ІV курсу напряму підготовки 6.051601 – «Технологія та дизайн текстильних матеріалів» / Закора О.В. – Херсон, ХНТУ. – 2013. – 74 с.

3. Проектирование ткацких фабрик: Учебное пособие для вузов / П.В. Власов, А.А. Мартынова, С.Д. Николаев, Н.Ф. Сурнина, А.А. Летуновская. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1983. – 304 с.

4. Хлопкоткачество: Справочник, 2-е изд., перераб. и доп. / Букаев П.Т., Оников Э.А., Мальков Л.А. и др. Под ред. П.Т. Букаева. – М.: Легпромбытиздат, 1987. – 576 с.

5. Власов П.В. и др. Проектирование ткацких фабрик. – М.: Легкая индустрия, 1971. – 488 с.

6. Справочник по хлопкоткачеству / Э.А. Оников, П.Т. Букаев, А.П. Алленова и др.; под общ. ред. Э.А. Оникова. М.: Легкая индустрия, 1979. – 487 с.

7. Чугин В.В., Кахраманова Л.Ф., Недовизий М.Н. Технология ткацкого производства: Учебник для студентов технологических специальностей высших учебных заведений всех форм обучения. Херсон, изд-во государственного технического университета, 2003. – 317 с.

8. Гордеев В.А., Волков П.В. Ткачество: Учебник для вузов. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1984. – 488 с.

9. Кутепов О.С. Строение и проектирование тканей. – М.: Легпромбытиздат, 1988. – 224 с.

10. Справочник по шерстоткачеству / С.Г. Кавокин, С.И.Разумовский, Г.Е. Новожилов и др.; под общ. ред. Б.Е. Головастикова. М., «Легкая индустрия», 1975. – 424 с.

11. Льноткачество: Справочник. 3-е изд., перераб. и доп. / Под ред. Р.Д. Дружининой. – М.: Легпромбытиздат, 1985. – 424 с.

12. Переработка химических волокон и нитей: Справочник / Под общ. ред. Б.А. Маркова и Н.Ф. Сурниной. – М.: Легпромбытиздат, 1989. – 744 с.

13. Додонкин Ю.В. Ассортимент, свойства и оценка качества тканей. – М.: Легкая индустрия, 1979. – 192 с.

ЗАХИСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

 

Після виконання і оформлення курсового проекту згідно графіку курсового проектування студент захищає його на комісії, яка складається з викладачів кафедри і затверджується завідувачем кафедрою. При оцінюванні курсового проекту враховується уміння чітко, логічно і послідовно викласти власну точку зору на розглянуту виробничу проблему, уміння застосовувати отримані теоретичні знання для практичного використання при вирішенні конкретних задач з проектування ткацького виробництва, а також якість оформлення креслень і пояснювальної записки, їх відповідність вимогам стандартів і технічних умов. Критерії оцінювання курсового проекту відповідають вимогам вищої школи.

 

 

ТИПОВІ ПОМИЛКИ СТУДЕНТІВ ПРИ ВИКОНАННІ

КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

 

1. Не додержання вимог щодо точності розрахунків.

2. Не додержання вимог стандартів щодо виконання креслень і оформлення технічної документації.

3. Лінійну щільність кручених ниток необхідно переводити у номінальну згідно довідкової літератури.

4. При округленні деяких значень параметрів до цілого числа необхідно додержуватись даних методичних рекомендацій.

5. При проведенні математичних розрахунків необхідно переводити всі значення показників у єдину систему одиниць.

6. При оформленні пояснювальної записки необхідно надавати посилання на літературне джерело.